Постанова

Іменем України08 грудня 2021 рокум. Київсправа № 573/137/21провадження № 61-10069 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Коломієць Г. В.

учасники справи:

позивач - приватне сільськогосподарське підприємство "Слобожанщина Агро",

відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

третя особа - Путивльська міська рада Путивльського району Сумської області, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білопільського районного суду Сумської області у складі судді Терещенко О. І. від 18 березня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Левченко Т. А., Ткачук С. С. від 20 травня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимогУ січні 2021 року приватне сільськогосподарське підприємство "Слобожанщина Агро" (далі - ПСП "Слобожанщина Агро", підприємство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Путивльська міська рада Путивльського району Сумської області, про визнання недійсним договору оренди землі та визнання права оренди на земельну ділянку.В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 01 червня 2012 року між ПСП "Слобожанщина Агро" та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,2772 га з кадастровим номером 5920688200:04:002:0101, строком на 10 років. На час укладання договору оренди право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку підтверджувалося державним актом серії СМ № 109651 від 19 березня 2004 року. Додатковою угодою від 01 листопада 2017 року, укладеною між ПСП "Слобожанщина Агро" та ОСОБА_1, збільшено строк оренди за зазначеним договором до 31 грудня 2030 року.Вказувало, що підприємству стало відомо, що земельній ділянці ОСОБА_1 присвоєно новий кадастровий номер 5920688200:04:002:0109 і земельна ділянка, яка перебуває у нього в оренді, передана відповідачем в оренду ОСОБА_2, чим порушено умови укладеного договору оренди від 01 червня 2012 року.Ураховуючи вищевикладене, ПСП "Слобожанщина Агро" просило суд: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,2772 га з кадастровим номером 5920688200:04:002:0109, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований за № 36029176 від 18 березня 2020 року; визнати за ПСП "Слобожанщина Агро" право оренди на спірну земельну ділянку площею 3,2772 га з кадастровим номером 5920688200:04:002:0109.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанційРішенням Білопільського районного суду Сумської області від 18 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, позов ПСП "Слобожанщина Агро" задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 3,2772 га, з кадастровим номером 5920688200:04:002:0109, розташованої на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, зареєстрованої державним реєстратором виконавчого комітету Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області за № 36029176 від 18 березня 2020 року. Визнано право оренди за ПСП "Слобожанщина Агро" на земельну ділянку, загальною площею 3,2772 га, з кадастровим номером 5920688200:04:002:0109, розташованої на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 2 270,00 грн судового збору з кожного на користь ПСП "Слобожанщина Агро".Судові рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що спірній земельній ділянці площею 3,2772 га, належній на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на землю серії СМ № 109651, спочатку було присвоєно кадастровий номер 5920688200:04:002:0101, якій пізніше змінено на кадастровий номер 5920688200:04:002:0109, тому укладений між відповідачами договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5920688200:04:002:0109, зареєстрований 18 березня 2020 року, порушує речові права позивача на переважне право користування землею, як орендаря земельної ділянки кадастровий номер 5920688200:04:002:0101 за договором від 01 червня 2012 року, укладеним з ОСОБА_1 . При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, оскільки одночасне існування кількох прав оренди на одну і ту саму земельну ділянку суперечить вимогам ЗК України (2768-14) , який спрямований на забезпечення та захист державою речових та інших прав, та призводить до порушення права позивача, як орендаря. При цьому, послався на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги У червні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою нарішення Білопільського районного суду Сумської області від 18 березня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПСП "Слобожанщина Агро" відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 18 березня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 20 травня 2021 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.У наданий судом строк ОСОБА_2 надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 25 червня 2021 року.Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 573/137/21 з Білопільського районного суду Сумської області й надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу. У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргуКасаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16. Крім того, вказує, що висновки судів не відповідають фактичним обставин справи, так як на момент реєстрації права оренди ПСП "Слобожанщина Агро" в ОСОБА_1 було у власності дві земельні ділянки площею 3,2772 га, з різними кадастровими номерами 5920688200:04:002:0101 і 5920688200:04:002:0109, тому судами протиправно визнано подвійну реєстрацію права оренди в Єдиному реєстрі.Також зазначає, що ПСП "Слобожанщина Агро" не передавалася в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 5920688200:04:001:0109, оскільки договір оренди з позивачем був укладений 01 червня 2012 року, а спірна земельна ділянка була внесена до Державного земельного кадастру 13 березня 2020 року, одночасно їй було присвоєно кадастровий номер,внаслідок чого ця земельна ділянка набула статусу сформованої та була передана в оренду ОСОБА_2, як первісному орендарю.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням нормматеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.За змістом статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.Відповідно до частин першої-третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.Судами встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,2772 га, що знаходиться на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №109651, виданого Білопільською районною державною адміністрацією Сумської області 19 березня 2004 року, якій спочатку був присвоєний кадастровий номер 5920688200:04:002:0101, а потім 13 березня 2020 року він змінений на 5920688200:04:002:0109.Згідно з договором від 01 червня 2012 року та додатковою угодою від 01 листопада 2017 року ПСП "Слобожанщина Агро" та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920688200:04:002:0101 (який у подальшому було змінено на 5920688200:04:002:0109) до 31 грудня 2030 року. Як визначили сторони, дія цього договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження її з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін або рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (пункти 37- 40 Договору) (а. с. 18-19).Отже, враховуючи вищенаведене, суди дійшли правильного висновку, що договір оренди землі, укладений між ПСП "Слобожанщина Агро" та ОСОБА_1, набрав чинності з моменту державної реєстрації права оренди позивача у Державному реєстрі речових прав 22 грудня 2014 року та на даний час є дійсним.Відповідно до частини першої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійснені цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства.Принципи справедливості, добросовісності та розумності - одні з керівних засад цивільно-правового регулювання суспільних відносин, які визначають характер поведінки учасників з точки зору необхідності сумлінного здійснення ними своїх цивільних прав і виконання цивільних обов`язків, а також права та інтереси інших учасників з метою недопущення їх порушення, закріплення можливості адекватного захисту порушеного права або інтересу.Частина перша статті 27 Закону України "Про оренду землі" визначає, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець зобов`язаний, зокрема, не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.Встановлено, що у період дії зазначеного договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено новий договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920688200:04:002:0109 площею 3,2772 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18 березня 2020 року. При цьому, судами встановлено, що кадастрові номери 5920688200:04:002:0101 та 5920688200:04:002:0109 належать одній і тій же земельній ділянці.Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт "в" частини третьої статті 152 ЗК України).Таким чином, внаслідок укладення договору оренди землі від 18 березня 2020 року ОСОБА_2 отримав право оренди спірної земельної ділянки, що стало перешкодою в реалізації аналогічного права позивача щодо тієї самої земельної ділянки. Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про порушення права ПСП "Слобожанщина Агро" на оренду земельної ділянки, оскільки, укладений між відповідачами правочин порушує речове право позивача на спірну земельну ділянку. Одночасне існування двох договорів оренди та їх державної реєстрації суперечать вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , який спрямований на забезпечення визнання та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 січня 2021 року в аналогічних справах № 563/1201/18 (провадження № 61-7104св19); від 08 вересня 2021 року у справі № 394/518/19 (провадження № 61-136св20); від 08 листопада 2021 року у справі № 573/746/20 провадження № 61-13539 св 20).Доводи касаційної скарги про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16 (провадження № 11-374апп18) колегія суддів відхиляє, оскільки ухвалені у цій справі рішення не суперечать вказаним висновкам. Крім того, стала судова практика при розгляді справ зазначеної категорії слугує однаковому та уніфікованому застосуванню закону, досягненню єдності судової практики.Інші наведені доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Щодо судових витратЧастиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.Керуючись статтями 141, 400, 401, 416, ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 18 березня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 20 травня 2021 року залишити без змін.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць