Позовні вимоги мотивовано тим, що в липні 2019 року вона звернулася до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з питанням невідповідності чинному законодавству форми договору на надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеним між нею та управителем в особі КП "ТЖКП" від 15 червня 2017 року, на що було винесено припис про зобов`язання КП "ТЖКП" укласти з нею відповідний договір.

У листопаді 2019 року нею отримано від КП "ТЖКП" типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 24 жовтня 2019 року з пропозицією укласти договір та повернути підписаним один екземпляр. Вказувала, що він не відповідає вимогам чинного законодавства, про що вона зазначила в листі від 25 листопада 2019 року з проханням надати роз`яснення щодо впровадження однієї ціни на зазначену послугу всіх житлових будинків відповідно до розміщеної на сайті Тернівської міської ради зведеної таблиці вартості послуги з управління багатоквартирним будинком, та щодо включення адміністративної витрати в розрахунку складових тарифу на послугу з управління багатоквартирними будинками підприємством у розмірі від 50 % до 90 %. КП "ТЖКП" листом від 09 грудня 2019 року № 1873 повідомило, що наданий розрахунок розміру адміністративних витрат, зазначений в кошторисі, який є додатком до договору від 24 жовтня 2019 року, є помилковий та направлено їй новий кошторис. При цьому кінцева вартість тарифу не мінялася. Наступний варіант договору від 31 січня 2020 року знову містив в розрахунку складових тарифу на послугу з управління багатоквартирними будинками адміністративні витрати підприємством у розмірі від 50 % до 90 %.

23 листопада 2019 року проведено загальні збори співвласників будинку

АДРЕСА_1, за результатами яких прийнято рішення про обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уповноваженими особами співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням, затверджено нову форму договору відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712 (712-2018-п) та прийнято рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги, а саме укладання колективного договору про надання комунальних послуг. 27 листопада 2019 року мешканцям квартир вручені повідомлення про прийняті на зборах рішення. 29 листопада 2019 року протокол загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 нею було передано на зберігання до Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Тернівської міської ради, як визначено в рішенні виконавчого комітету Тернівської міської ради

від 18 травня 2016 року № 106, а 30 листопада 2019 року зазначений договір направлено до КП "ТЖКП" для підписання та повернення одного екземпляру після підписання, де в пункті 53 договору зазначено, що договір набирає чинності з 01 січня 2020 року та укладається строком на один рік. 04 грудня 2019 року КП "ТЖКП" отримало протокол загальних зборів, проект договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 з додатками, але жодної відповіді, протоколу розбіжностей до договору чи підписаного договору не отримано. 20 січня 2020 року до КП "ТЖКП" направлено лист-нагадування.

ОСОБА_1 зазначила, що в порушення вимог чинного законодавства

КП "ТЖКП" надіслало їй типовий договір від 31 січня 2020 року із зазначенням в преамбулі тексту про наявність протоколу загальних зборів від 23 листопада 2019 року, але без урахування рішення цих зборів по суті. Крім того, зазначений типовий договір не відповідає "Правилам надання послуг з управління багатоквартирним будинком", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712 (712-2018-п) .

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати КП "ТЖКП" укласти договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджений загальними зборами співвласників будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ; зобов`язати КП "ТЖКП" виконати рішення, визначені протоколом загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 від 23 листопада 2019 року; зобов`язати КП "ТЖКП" здійснити перерахунок вартості послуг з управління відповідно до умов договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області

від 11 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд враховував, що позивач звертається до суду як фізична особа - співвласник багатоквартирного будинку та просить зобов`язати КП "ТЖКП" вчинити певні дії, які стосуються усіх співвласників багатоквартирного будинку, але не довела суду, що вона має право на звернення до суду для захисту інтересів інших осіб, оскільки протоколом зборів співвласників багатоквартирним будинком доручено ОСОБА_1 лише укласти договір з Управителем на послугу з управління багатоквартирного будинку та обрати форму договірних відносин на надання комунальних послуг (тепло-, водопостачання та водовідведення) співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - договір з колективним споживачем і уповноважити Управителя на його укладення з надавачем комунальних послуг (КП "ТЖКП").

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 червня

2020 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що як вбачається з позовної заяви, позивач звертається до суду як фізична особа - співвласник багатоквартирного будинку, про що вона також зазначає у поясненні на відзив та в апеляційній скарзі, натомість її позовні вимоги стосуються не її особисто, а інтересів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

У протоколі загальних зборів не зазначено, що ОСОБА_1 делеговано право звертатися до суду в інтересах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, а лише доручено укласти договір з Управителем на послугу з управління багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, форма якого затверджена загальними зборами та який відповідає чинному законодавству; обрати форму договірних відносин на надання комунальних послуг (тепло-, водопостачання та водовідведення) співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - договір з колективним споживачем і уповноважити Управителя на його укладення з надавачем комунальних послуг (КП "ТЖКП").

Таким чином, ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу на підтвердження права на звернення до суду для захисту інтересів інших осіб, а саме співвласників багатоквартирного будинку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У грудні 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити судове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та суд не дослідив зібрані у справі докази

(пункти 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанції не врахували статтю 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в якій зазначається, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, а також не врахували право ОСОБА_1 на свободу договору.

ОСОБА_1 вважає, що вона має достатні підставі для представлення та захисту інтересів співвласників будинку

АДРЕСА_1 у спірному питання щодо укладення договорів, оскільки

23 листопада 2019 року було проведено загальні збори співвласників зазначеного будинку, на яких її було обрано уповноваженою особою співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням, як це передбачено пунктом 3 частини другої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну каргу до суду не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 звернулася до суду як фізична особа - співвласник багатоквартирного будинку.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 04 жовтня 2019 року за вих. № вих-07.2/1920498 на адресу ОСОБА_1 направлено відповідь на її звернення від 01 липня 2019 року щодо можливого порушення її прав як споживача при отриманні послуг з управління багатоквартирним будинком та надання житлово-комунальних послуг з боку КП "ТЖКП" з якої вбачається, що винесено припис за результатами позапланової перевірки про зобов`язання КП "ТЖКП" усунути порушення, допущені у договорі про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

За вих. № 1212 від 21 жовтня 2019 року КП "ТЖКП" направило на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 24 жовтня 2019 року з додатками до нього, з пропозицією підписати його та один примірник повернути КП "ТЖКП", з моменту підписання договору від 24 жовтня

2019 року договір від 15 червня 2017 року втрачає свою силу та вважається розірваним.

ОСОБА_1 на адресу КП "ТЖКП" 25 листопада 2019 року направлено лист з вимогою про надання роз`яснень щодо впровадження однієї ціни на зазначену послугу всіх житлових будинків, щодо яких здійснюється управління, та надання інформації стосовно штатного розпису зазначеної структури комунального підприємства (Управителя) в розрізі витрат на адміністративні послуги та основних працівників зазначеної сфери діяльності, а також осіб, які пройшли професійну атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам "менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)" відповідно до Порядку здійснення професійної атестації управителів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 року № 1010 (1010-2018-п) .

Відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку

АДРЕСА_1 від 23 листопада 2019 року більшістю голосів прийнято рішення про обрання уповноваженими особами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2 ; уповноваженій особі ОСОБА_1 доручено укласти договір з Управителем на послугу з управління багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, форма якого затверджена загальними зборами та який відповідає чинному законодавству; обрано форму договірних відносин на надання комунальних послуг (тепло-, водопостачання та водовідведення) співвласниками багатоквартирного будинку

АДРЕСА_1 - договір з колективним споживачем і уповноважено Управителя на його укладення з надавачем комунальних послуг

Уповноваженими особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30 листопада 2019 року направлено для узгодження до КП "ТЖКП" проект договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 30 листопада 2019 року з додатками до нього та протокол загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . При цьому як визнано сторонами зазначений договір не заповнений, не підписаний уповноваженою особою, відсутня дата укладення договору, а також не заповнені додатки. Інший проект договору відповідачу не надавався.

Відповідно до повідомлення Управління ЖКГ та капітального будівництва Тернівської міської ради від 02 грудня 2019 року, протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1

від 23 листопада 2019 року прийнято на зберігання Управлінням ЖКГ та капітального будівництва Тернівської міської ради.

03 грудня 2019 року ОСОБА_1 на адресу КП "ТЖКП" направлено запит на надання інформації щодо план (схеми) прибудинкової території та містобудівну документацію відповідно до яких визначені площі та межі прибудинкових територій за якими проводиться розрахунок послуг з прибирання прибудинкових територій з урахуванням розподілу площі спільної прибудинкової території між житловими будинками АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_1 .

За вих. № 1873 від 09 грудня 2019 року КП "ТЖКП" надало відповіді

ОСОБА_1 на її запити від 25 листопада 2019 року та 03 грудня 2019 року.

20 січня 2020 року ОСОБА_1 на адресу КП "ТЖКП" направлено нагадування щодо повернення підписаного та затвердженого печаткою договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком

від 30 листопада 2019 року, за яким протягом більш як 30 днів з моменту отримання його КП "ТЖКП" не було надано будь-яких зауважень та пропозицій, а тому вважається погодженим.

За вих. № 171 від 31 січня 2020 року КП "ТЖКП" на адресу ОСОБА_1 направлено типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 31 січня 2020 року з додатками до нього, з пропозицією підписати його та один примірник повернути КП "ТЖКП", з моменту підписання договору від 31 січня 2020 року договір від 15 червня 2017 року втрачає свою силу та вважається розірваним.

За вих. № 217 від 07 лютого 2020 року КП "ТЖКП" на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про те, що КП "ТЖКП", як управитель багатоквартирного будинку, не погоджується з рішенням зборів щодо визначення управителя уповноваженою особою на укладення колективного договору та пропонує обрати іншу уповноважену особу на укладання договорів на комунальні послуги з КП "ТЖКП", як виконавцем комунальних послуг у м. Тернівка, оскільки управителя на збори запрошено не було, чим співвласники багатоквартирного будинку позбавили його можливості висловити думку з питання укладання цієї моделі договору. У разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не визначаться з уповноваженою особою на укладання колективного договору, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником буде укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (2189-19) .

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно із частиною першою статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

За змістом статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Згідно із статтею 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76- 79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною третьою статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Згідно із статтею 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники багатоквартирного будинку мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; інші права, визначені законом. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

За змістом частини першої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням.

Згідно з частиною четвертою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку. Такою уповноваженою особою може бути: співвласник багатоквартирного будинку; управитель багатоквартирного будинку; уповноважений орган управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; правління житлово-будівельного кооперативу; інша фізична чи юридична особа, уповноважена рішенням співвласників (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку). У разі укладення колективного договору до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положення Цивільного кодексу України (435-15) про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивач звернулася до суду як фізична особа - співвласник багатоквартирного будинку, але її позовні вимоги стосуються не її особисто, а інтересів співвласників багатоквартирного будинку

АДРЕСА_1 . У протоколі загальних зборів зазначено, що

ОСОБА_1 доручено укласти договір з Управителем на послугу з управління багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, форма якого затверджена загальними зборами та який відповідає чинному законодавству; обрати форму договірних відносин на надання комунальних послуг (тепло-, водопостачання та водовідведення) співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - договір з колективним споживачем і уповноважити Управителя на його укладення з надавачем комунальних послуг (КП "ТЖКП").

Доводи касаційної скарги про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах між управителем та співвласниками є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 не надала суду доказів на підтвердження права на звернення до суду для захисту інтересів інших осіб, а саме співвласників багатоквартирного будинку.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, а зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України перебуває поза межами повноважень