Короткий зміст позовних вимог У травні 2017 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1, ПП фірма "Любава-Строй", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.Позов мотивований тим, що 08 серпня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № 101/08. В той же день, між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було підписано додаткову угоду № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 08 серпня 2008 року. Відповідно до зазначеного договору та додаткової угоди № 1 до цього договору, банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 31 234,00 доларів США. Надання кредиту здійснювалось терміном до 28 грудня 2016 року, а відповідач зобов`язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов`язання згідно з договором у повному обсязі з урахуванням додатку № 1 до додаткової угоди № 1, яким визначено графік погашення заборгованості. Позивач свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав у повному обсязі, проте, відповідач всупереч умовам договору не здійснив платежі для погашення суми заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками. На забезпечення виконання зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг, 08 серпня 2008 року були укладені договори поруки між ПАТ "Укрсоцбанк" та ПП фірма "Любава-Строй" № 101/08/1п і між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 № 101/08/2п. Відповідно до умов договорів поруки ПП фірма "Любава-Строй" та ОСОБА_2 зобов`язалися відповідати перед банком за виконання позичальником усіх його зобов`язань. У зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг та додатковою угодою № 1 до нього позичальник станом на 16 березня 2017 року має заборгованість перед банком в розмірі 72 525,10 дол. США з яких сума заборгованості за кредитом становить 29 056 доларів США 55 центів, заборгованість по відсотках за користування кредитом - 42 568 доларів США 55 центів. Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ "Укрсоцбанк" просить суд солідарно стягнути з відповідачів суму боргу та судові витрати.ПАТ "Укрсоцбанк" просило:стягнути солідарно з ОСОБА_1, ПП фірма "Любава-Строй", 72 525,10 доларів США, з яких сума заборгованості за кредитом становить 29 056,55 доларів США, заборгованість по відсотках за користування кредитом 42 568,55 доларів США;стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 72 525,10 доларів США, з яких сума заборгованості за кредитом становить 29 056,55 доларів США, заборгованість по відсотках за користування кредитом 42 568,55 доларів США;стягнути солідарно з ОСОБА_1, ПП фірма "Любава-Строй", ОСОБА_2 судові витрати.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанціїУхвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року провадження у справі в частині вимог ПАТ "Укрсоцбанк" про стягнення заборгованості з ПП фірма "Любава-Строй" закрито.Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року закрито провадження у справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року та додатковою угодою № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року у загальному розмірі 34 457,51 дол. США, з яких: заборгованість по кредиту становить 29 956,55 дол. США, заборгованість за відсотками - 4 500,96 дол. США, за період до 03 листопада 2009 року.Залишено без розгляду позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині стягнення за генеральним договором про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року та додатковою угодою № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року заборгованості з відсотків у сумі 38 067,59 дол. США за період з 04 листопада 2009 року по 16 березня 2017 року.Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", не зважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 3 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Із змісту додаткової угоди № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року, цільове призначення кредиту: рефінансування кредитної заборгованості за кредитним договором № КФ(00)2б9-0б від 29 грудня 2006 року в ЗФ ВАТ АБ "Бізнес Стандарт". Отже, вказаний договір не містить тих положень, що банк-кредитодавець надав кошти (кредит) або бере зобов`язання надати їх відповідачу-позичальнику для придбання певних товарів. Отже, додаткова угода № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року, не відповідає вимогам, встановленим законом для договорів про надання споживчого кредиту, через що на правовідносини, що виникли з указаного кредитного договору, не поширюється дія Закону "Про захист прав споживачів" (1023-12) . Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 ЦПК України.Суд першої інстанції вказав, що між сторонами дійсно укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду (п. 6.2. генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року). 12 січня 2010 року постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків по справі № 1791/09 було ухвалено рішення з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав про стягнення на користь позивача з відповідачів заборгованості в тому числі і за додатковою угодою № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року, станом на 03 листопада 2009 року в розмірі 275 647,19 грн з яких: заборгованість по кредиту - 239 562,53 грн, заборгованість за відсотками 35 994,18 грн. З урахуванням курсу долара станом на 03 листопада 2009 року та позовної заяви, яка була подана до Третейського суду та самого рішення третейського суду з відповідачів за тілом кредиту за додатковою угодою № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року вже було стягнуто 29 956,55 доларів США та за відсотками 4 500,96 доларів США. За поданим до суду позовом, позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року та додатковою угодою № 1 до нього, станом на 16 березня 2017 року в загальному розмірі 72 525.10 доларів США, за період, як видно з розрахунку заборгованості з 12 серпня 2008 року по 16 березня 2017 року, з яких сума заборгованості за кредитом 29 956,55 доларів США, заборгованість по відсотках за користування кредитом 42 568,55 доларів США. При цьому, сторона позивача, яка наполягала на розгляді справи судом, не надала доказів того, що суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим. Отже, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідачів заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року та додатковою угодою № 1 до нього в розмірі 29 956,55 доларів США за тілом кредиту та 4 500,96 доларів США за відсотками за період до 03 листопада 2009 року підлягає закриттю на підставі пункту 6 частини першої статті 255 ЦПК України.Суд першої інстанції вказав, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Заяву із запереченнями проти розгляду справи в суді заявив представник і між сторонами дійсно укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду (п. 6.2. генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року). Отже, позов в частині інших позовних вимог: про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за генеральним договором про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року та додатковою угодою № 1 до нього заборгованості з відсотків у сумі 38 067,59 доларів США необхідно залишити без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст судових рішень апеляційного судуУхвалою Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року задоволено клопотання акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг №101/08 від 08 серпня 2008 року та залишення позову без розгляду. Поновлено АТ "Альфа-Банк" строк на апеляційне оскарження цієї ухвали та відкрито апеляційне провадження.Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" залишено без задоволення, а ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року та залишення позову без розгляду залишив без змін.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу. Cуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим. Суд першої інстанції врахував, що між сторонами укладено договір про передання спору на вирішення третейського суду а відтак решта позовних вимог має бути залишена без розгляду. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків суду першої інстанції та не спростовують їх.

Аргументи учасників справиУ жовтні 2021 року АТ "Альфа-Банк" подало касаційну скаргу, яка підписана представником Ременюк Т. О., на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, в якій просило: оскаржені судові рішення скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.Касаційна карга мотивована тим, що апеляційним судом не враховані висновки Верховного Суду в постановах від 11 червня 2020 року у справі № 138/1384/18 та від 22 травня у справі № 756/3550/18. Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 255 ЦПК України, із посиланням на пункт 4 частини першої статті 186 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував, що заявлені позовні вимоги у цій справі та у справі, яка перебувала на розгляді у третейському суді між тими самими сторонами, за своїм предметом не можуть вважатись тотожними. Предметом спору, який перебував на розгляді Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, було стягнення заборгованості за кредитним договором, яка була визначена станом на 12 січня 2010 року, а в цій справі АТ "Укрсоцбанк" заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, визначеної станом на 04 травня 2017 року. При цьому розмір відсотків за користування кредитом, нарахованих банком у цій справі, є більшим, ніж розмір відсотків, стягнутих на підставі рішення третейського суду від 14 лютого 2011 року. Виходячи із вищенаведеного, підстави для закриття провадження у цій справі у частині вирішення позовних вимог АТ "Укрсоцбанк": про стягнення заборгованості за відсотками згідно кредитного договору № 101/08-1 від 08 серпня 2008 року, нарахованими після 12 січня 2010 року, відсутні. Судами не перевірено обґрунтованості позовних вимог банку в частині заборгованості за відсотками, нарахованими після 12 січня 2010 року.Вказує, що одночасно закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції залишив без розгляду позовні вимоги в частині нарахування відсотків за договором після 12 січня 2010 року, в той же час не перевіривши обґрунтованість їх нарахування. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під і час виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", незважаючи на наявність третейського застереження, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки Законом України "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам" виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин за участю інших суб`єктів здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах. А тому, незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають із споживчого кредиту, поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) . Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України, зокрема у постановах: від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1716цс15 від 18 листопада 2015 року у справі № 6-187цс15, від 27 січня 2016 року у справі № 6-2712цс15, з яким у подальшому погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від:12 грудня 2018 року у справі № 755/11648/15-ц (провадження № 14-336цс18). Тобто фактично, залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд першої інстанції позбавив права кредитора захистити своє право та стягнути заборгованість за кредитним договором. Умовами залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з наявністю третейської угоди є, крім самої третейської угоди, також надходження заяви про заперечення відповідача (відповідачів) проти розгляду справи у суді не пізніше початку розгляду справи по суті, відсутність першої заяви відповідача по суті спору у цьому провадженні, дійсність третейської угоди, чинність третейської угоди та можливість її виконання. При цьому такі заяви повинні бути подані усіма відповідачами, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності по своїм зобов`язанням між собою. Така відповідальність передбачена лише між поручителями та боржником за кредитним договором. Суди попередніх інстанцій, установивши, що заперечення проти вирішення спору в суді надійшли від поручителів не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору, не встановили та не зазначили в судовому рішенні решту обставин, які надають право залишити позовну вимогу без розгляду у зв`язку з наявністю третейського застереження, а тому такі судові рішення не можуть бути визнані такими що є законними та обґрунтованими. Оскільки судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, не були враховані суттєві обставин та не надано їм належної правової оцінки, неправильно кваліфіковано правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, судом були порушені норми матеріального права, що унеможливлює по суті встановлення фактичних обставин справи відповідно до підстав та змісту позову, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Рух справиУхвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року: залучено АТ "Альфа-Банк" до участі у справі як правонаступника ПАТ "Укрсоцбанк"; призначено справу до судового розгляду.

Фактичні обставиниСуди встановили, що між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року. Між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було підписано додаткову угоду № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 08 серпня 2008 року.Відповідно до зазначеного договору та додаткової угоди № 1 до цього договору, банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 31 234,00 доларів США, цільове призначення кредиту: рефінансування кредитної заборгованості за кредитним договором № КФ(00)2б9-0б від 29 грудня 2006 року в ЗФ ВАТ АБ "Бізнес Стандарт".Для забезпечення виконання зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг, 08 серпня 2008 року були укладені договори поруки між ПАТ "Укрсоцбанк" та ПП фірма "Любава-Строй" № 101/08/1п і між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 № 101/08/2п.Додаткова угода № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року, не відповідає вимогам, встановленим законом для договорів про надання споживчого кредиту, через що на правовідносини, що виникли з вказаного кредитного договору, не поширюється дія Закону "Про захист прав споживачів" (1023-12) .Між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду (п. 6.2. генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року).Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків по справі № 1791/09 ухвалено рішення від 12 січня 2010 року з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав про стягнення на користь позивача з відповідачів заборгованості, в тому числі і за додатковою угодою № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року, станом на 03 листопада 2009 року в розмірі 275 647,19 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 239 562,53 грн, заборгованість за відсотками 35 994,18 грн. З урахуванням курсу долара станом на 03 листопада 2009 року, позовної заяви, яка була подана до Третейського суду, самого рішення третейського суду, з відповідачів за тілом кредиту за додатковою угодою № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року вже було стягнуто 29 956,55 дол. США та за відсотками 4 500,96 дол. США.Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 серпня 2010 року видано виконавчий лист на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 1791/09 від 12 січня 2010 року.

Позиція Верховного СудуСуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 6 частини першої статті 257 ЦПК України).Тлумачення пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення третейського суду, і наявні наступні умови: 1) від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді; 2) третейська угода не є недійсною; угода не втратила чинність; третейська угода може бути виконана.Суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу (пункт 6 частини першої статті 255 ЦПК України).Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим (пунктом 4 частини першої статті 186 ЦПК України).Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин за участю інших суб`єктів здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах. А тому, незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають із споживчого кредиту, поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) . Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України, зокрема у постановах: від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1716цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-187цс15, від 27 січня 2016 року у справі № 6-2712цс15, з яким у подальшому погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 755/11648/15-ц (провадження № 14-336цс18).Тлумачення змісту пунктів 22, 23 частини першої статті 1, частини першої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" свідчить, що основним критерієм для кваліфікації кредиту як споживчого є те, що позичальник (фізична особа) отримує грошові кошти (кредит) для придбання продукції для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.У справі що переглядається суд першої інстанції, закриваючи провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту та процентів за період до 03 листопада 2009 року встановив, що на спірні відносини не поширюється Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , а в матеріалах справи наявне рішення третейського суду із відміткою про набрання законної сили з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав про стягнення на користь позивача з відповідачів заборгованості в тому числі і за додатковою угодою № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року, станом на 03 листопада 2009 року. За таких обставин, суди зробили обґрунтований висновок про наявність підстав для закриття провадження в справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту та процентів за період до 03 листопада 2009 року. Тому судові рішення в цій частині належить залишити без змін.При залишенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за період з 04 листопада 2009 року по 16 березня 2017 року без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що представник відповідачів висловив заперечення проти розгляду справи в суді.Аналіз матеріалів справи свідчить, що: відповідачі після відкриття провадження по справі (а. с. 35-38) звернулись з заявою, в якій просили закрити провадження по справі в частині стягнення заборгованості щодо якої вже є рішення третейського суду та в частині позовних вимог до ПП фірма "Любава-Строй", щодо позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, нарахованих до 04 травня 2014 року, відповідачі просили застосувати наслідки спливу позовної давності, інших заперечень не висловлювали щодо розгляду справи в суді; перед судовими дебатами, представник відповідачів подав заяву, в якій підтримав заперечення відповідача та просив закрити провадження (а. с. 139).За таких обставин, суди зробили неправильний висновок про залишення позовних вимог в частині стягнення відсотків за період з 04 листопада 2009 року по 16 березня 2017 року без розгляду. Тому судові рішення в цій частині належить скасувати та справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиДоводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення ухвалені частково з порушенням норм процесуального права.У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково: судові рішення про закриття провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту та процентів за період до 03 листопада 2009 року залишити без змін; судові рішення про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відсотків розмірі 38 067.59 доларів США за період з 04 листопада 2009 року по 16 березня 2017 року скасувати та передати справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-Банк", яка підписана представником Ременюк Тетяною Олександрівною, задовольнити частково.Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року в частині закриття провадженні у справі в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № 101/08 від 08серпня 2008 року та додатковою угодою № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року у загальному розмірі 34 457,51 дол. США, з яких: заборгованість по кредиту становить 29 956,55 дол. США, заборгованість за відсотками - 4 500,96 дол. США, за період до 03 листопада 2009 року, залишити без змін.Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року в частині залишення без розгляду позовних вимог публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині стягнення за генеральним договором про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року та додатковою угодою № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 101/08 від 08 серпня 2008 року заборгованості з відсотків у сумі 38 067,59 дол. США за період з 04 листопада 2009 року по 16 березня 2017 року скасувати та передати справу № 333/2450/17 в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року в скасованій частині втрачають законну силу.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.