Постанова

Іменем України

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 638/3758/20

провадження № 61-12540св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - держава Україна в особі Офісу Генерального прокурора,

треті особи: прокурори прокуратури Харківської області Касяненко А. І., Сорока М. К., Жорняк М. С., Кубах М. А.,розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційні скарги Харківської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, подану в інтересах держави Україна на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року у складі судді Семіряд І. В., постанову Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Хорошевського О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Офісу Генерального прокурора, треті особи: прокурори прокуратури Харківської області: Касяненко А. І., Сорока М. К., Жорняк М. С., Кубах М. А., про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю органу державної влади.

Позовна заява мотивована тим, що працівниками прокуратури Харківської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42014170000000291 за фактом вчинення щодо нього його протиправних дій співробітниками правоохоронних органів, за яким ОСОБА_1 є потерпілою особою.

Вказав, що під час проведення досудового розслідування посадовими особами прокуратури Харківської області, зокрема процесуальними керівниками за цим кримінальним провадженням - прокурорами Касяненко А. І., Сорока М. К., Жорняк М. С., Кубах М. А., не вживалися заходи щодо організації та проведення всіх необхідних та передбачених приписами КПК України (4651-17) слідчих дій по кримінальному провадженню, внаслідок чого уповноваженими слідчими неодноразово виносились помилкові постанови про закриття зазначеного кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діях співробітників правоохоронних органів складу кримінальних правопорушень. Вказані постанови в подальшому були ним оскаржені і за результатами розгляду неодноразово були скасовані відповідними ухвалами слідчих суддів Червонозаводського райсуду м. Харкова у зв`язку з їх незаконністю та не проведенням по кримінальному провадженню процесуальних дій, передбачених КПК України (4651-17) , відсутності належного процесуального керівництва визначних прокурорів.

Зазначає, що бездіяльністю та такими незаконними рішеннями посадових осіб прокуратури Харківської області, яка є органом державної влади, з приводу тривалого та неефективного проведення досудового розслідування, відсутності належного процесуального керівництва з боку відповідних прокурорів, незаконного закриття зазначеного кримінального провадження, йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що на протязі тривалого часу не знаходить вирішення вказане кримінальне провадження, а він був вимушений звертатися та відвідувати суди та прокуратуру, з метою захисту та поновлення своїх прав.

В результаті незаконних дій посадових осіб прокуратури Харківської області також погіршився його стан здоров`я, у зв`язку з чим, він як інвалід 2 групи, був вимушений проходити відповідне лікування.

Також внаслідок вказаних неправомірних дій посадових осіб прокуратури Харківської області, був порушений його звичайний розклад його життя, що призвело до погіршення та позбавлення можливості в реалізації своїх звичок та бажань, принизило його честь, гідність та ділову репутацію, що в свою чергу вимагає від нього додаткових зусиль для належної організації свого життя.

Зауважує, що в результаті вказаних неправомірних дій, він на протязі тривалого часу фізично та душевно страждає.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив стягнути з Державного бюджету України компенсацію моральної шкоди у розмірі 1 133 520 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року позов задоволено частково.Стягнуто з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.В іншій частині позовних вимог відмовлено.Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що бездіяльність відповідача встановлена судовими рішеннями слідчих суддів, подальша необхідність звернення ОСОБА_1 до суду як особи, постраждалої від кримінального правопорушення, для усунення перешкод у доступі до правосуддя, призвели до моральних та фізичних страждань позивача, що є підставою для відшкодування завданої йому моральної шкоди.Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, Харківська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора подали апеляційні скарги.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року рішення місцевого суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг

У касаційних скаргах, поданих у липні 2021 року до Верховного Суду, Харківська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора просили скасувати оскаржені судові рішення в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційні скарги обґрунтовувались тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано, з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора позивач ОСОБА_1 просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалами Верховного Суду від 30 липня 2021 року, 18 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи. 10 серпня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що у провадженні СВ СУ прокуратури Харківської області до теперішнього часу перебуває кримінальне провадження № 42014170000000291 від 23 жовтня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою 365, частиною першою статті 366, частиною першою статті 384 КК України, внесене за заявою позивача ОСОБА_1 до ЄРДР 23 жовтня 2014 року за фактом вчинення відносно ОСОБА_1 протиправних дій співробітниками правоохоронних органів, по якому позивач є потерпілим.

Процесуальне керівництво по зазначеному кримінальному провадженню здійснювалося прокурорами прокуратури Харківської області Касяненко А. І., Сорока М. К., Жорняк М. С., Кубах М. А.

Установлено, що в період 2015-2019 років уповноваженими слідчими СВ СУ прокуратури Харківської області неодноразово приймались постанови про закриття кримінального провадження № 42014170000000291 на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях співробітників правоохоронних органів складу кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою 365, частиною першою статті 366, частиною першою статті 384 КК України, які в наступному за скаргами позивача ОСОБА_1 скасовувались відповідними ухвалами слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова у зв`язку з їх незаконністю та непроведенням по кримінальному провадженню процесуальних дій, передбачених КПК України (4651-17) .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року та постанова Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог в касаційному порядку не оскаржується, тому, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, у вказаній частині не є предметом касаційного перегляду.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування

за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач в цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди в розумінні статей 1167, 1174 ЦК України.Однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, гарантоване статтею 24 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.За змістом частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.За правилом частини другої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.Таким чином, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду.Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.Наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди. При цьому не будь-яке рішення слідчого судді свідчить про протиправність дій державних органів, а мають значення конкретні обставини, встановлені таким рішенням. При встановленні в порядку судового контролю слідчим суддею протиправності дій чи бездіяльності слідчих органів для вирішення питання про відшкодування шкоди необхідним є доведення заподіяння такими діями (бездіяльністю) моральної шкоди та, відповідно, наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями (бездіяльністю) та заподіяною шкодою.При таких обставинах суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що ухвали слідчого судді про задоволення скарг ОСОБА_1 на постанови слідчого прокуратури Харківської області свідчать про реалізацію ним передбаченого КПК України (4651-17) права на оскарження процесуальних рішень прокурора і є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Саме по собі скасування постанов слідчого про відмову у задоволені клопотання та про закриття кримінального провадження не свідчить про протиправність дій прокуратури та завдання моральної шкоди позивачу, не має наслідків цивільно-правового характеру, враховуючи, що права та інтереси позивача були поновлені ухвалами слідчих суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова.Для відшкодування моральної шкоди необхідно було встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві моральної шкоди. При цьому слід ураховувати, що причинний зв`язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, залишив поза увагою, що позивач не надав достатніх належних і допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань, встановлення факту протиправності дій органів прокуратури, факту наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями (бездіяльністю) зазначеного органу і його вини в заподіянні цієї шкоди.Висновок судів про те, що неодноразове звернення позивача зі скаргами про скасування постанов про закриття кримінального провадження та надмірна тривалість досудового розслідування призвело до завдання ОСОБА_1 моральної шкоди ґрунтується на припущеннях, оскільки в ході розгляду справи позивач не довів наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, що відповідно до статей 12, 80 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.За таких обставин, суди зробили помилковий висновок про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення, в оскаржуваній частині, підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Висновки за результатами розгляду касаційних скаргВідповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині. Статтею 412 ЦПК України визначено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу судових витратЧастиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи.Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").Тобто судовий збір за розгляд цієї справи компенсується за рахунок держави.З огляду на висновок щодо суті касаційних скарг судовий збір у розмірі 2 942,80 грн, сплачений Харківською обласною прокуратурою у зв`язку із розглядом справи у судах апеляційної (1 261,20 грн) та касаційної інстанцій (1 681,60 грн) та судовий збір у розмірі 2 942,80 грн, сплачений Офісом Генерального прокурора у зв`язку із розглядом справи у судах апеляційної (1 261,20 грн) та касаційної інстанцій (1 681,60 грн) слід компенсувати за рахунок держави.Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити.Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора, подану в інтересах держави Україна, задовольнити.Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року, постанову Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року в частині стягнення з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до держави Україна в особі Офісу Генерального прокурора, треті особи: прокурори прокуратури Харківської області Касяненко А. І., Сорока М. К., Жорняк М. С., Кубах М. А., про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю органу державної влади, відмовити.Судові витрати, понесені Харківською обласною прокуратурою за подання апеляційної та касаційної скарг, у розмірі 2 942,80 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Судові витрати, понесені Офісом Генерального прокурора, подану в інтересах держави Україна за подання апеляційної та касаційної скарг, у розмірі 2 942,80 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов