Іменем України26 листопада 2021 року м. Київсправа № 551/1320/19провадження № 61-8904св21Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,учасники справи:позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Довженка", відповідачі: ОСОБА_1, приватний нотаріус Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Ганночка Валентина Михайлівна,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Довженка" на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2020 року у складі судді Вергун Н. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року у складі колегії суддів Бутенко С. Б., Ободіної О. І., Прядкіної О. В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Довженка" до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Ганночки Валентини Михайлівни про визнання недійсною угоди щодо дострокового розірвання договору оренди та скасування рішення про припинення іншого речового права,

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року представник ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Ганночки В. М. про визнання недійсною угоди щодо дострокового розірвання договору оренди та скасування рішення про припинення іншого речового права.

На обґрунтування якого посилався на те, що 01 січня 2014 року між ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав у оренду товариству строком на десять років, тобто до 2024 року включно, належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 3,85 га, яка знаходиться на території Гоголівської сільської ради Шишацького району Полтавської області (нині - Гоголівський старостинський округ Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області).

Земельна ділянка була передана в оренду згідно акту приймання-передачі від 01 січня 2014 року.

17 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою В. М. на підставі Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 12 вересня 2017 року, без відома позивача, зареєстровано факт припинення права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5325781600:00:003:0153 площею 3,85 га.

Позивач стверджує, що не укладав з ОСОБА_1 угоду від 12 вересня 2017 року про дострокове розірвання договору оренди землі від 01 січня 2014 року, а реєстрація припинення права оренди здійснена на підставі сфальсифікованого договору, що підтверджується порушенням звичаїв ділового обороту ТОВ "Агрофірма ім. Довженка", а саме процедури та порядку розірвання (припинення) договорів оренди землі, внесення в них змін та доповнень, реєстрації припинення договору відповідно до Регламенту процесів взаємодії з власниками земельних ділянок підприємств Агрохолдингу "Астарта-Київ" від 12 червня 2018 року, який був введений в дію на підставі наказу ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" від 31 жовтня 2016 року № 121.

На час реєстрації угоди про дострокове розірвання договору оренди землі генеральним директором ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" був призначений ОСОБА_2, який спірної угоди не укладав та не підписував.

Зазначена в угоді дата її укладення - 12 вересня 2017 року не відповідає дійсності, фактично спірну угоду було укладено у квітні 2019 року всупереч волі орендаря та від його імені підписано неповноважною особою ОСОБА_3, якого рішенням позачергових зборів учасників товариства від 27 грудня 2017 року звільнено з посади генерального директора ТОВ "Агрофірма ім. Довженка".

Вказуючи на невідповідність угоди вимогам частин першої та третьої статті 203 ЦК України та наявність зловмисної домовленості сторін оспорюваного правочину (частина перша статті 232 ЦК України), що призвело до спричинення ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" матеріальних збитків та упущеної вигоди, позивач просив суд визнати недійсною угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 01 січня 2014 року, яка укладена 12 вересня 2017 року між ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5325781600:00:003:0153 та скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки В. М. індексний номер 46590236 від 22 квітня 2019 року про припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" щодо земельної ділянки кадастровий номер 5325781600:00:003:0153.

Короткий зміст судового рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року, в задоволенні позову ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" відмовлено.

Судові витрати у справі, що пов`язані зі сплатою судового збору, покладено на позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі та скасування державної реєстрації припинення права оренди ТОВ "Агрофірма ім. Довженка", суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт фальсифікації даного правочину, відсутності волевиявлення орендаря на розірвання договору оренди землі та зловмисних дій ОСОБА_3 від імені орендаря за власною волею всупереч волі довірителя.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2021 року ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі тавитребувано цивільну справу з Шишацького районного суду Полтавської області.

13 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла витребовувана цивільна справа.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" зазначало, що суд в порушення вимог частини четвертої статті 81 ЦПК України, зобов`язавши відповідача надати оригінал додаткової угоди від 12 вересня 2017 року та не отримавши відповіді від відповідача щодо виконання такої вимоги не визнав відсутність події укладення угод від 12 вересня 2017 року про дострокове розірвання договору оренди, фактично звільнивши відповідача від обов`язку доказування, та виніс рішення, в якому послався як на встановлений факт - укладення угоди про дострокове розірвання Договору оренди землі від 12 вересня 2017 року.

Суд допустивши порушення вимог частини шостої статті 81 ЦПК України, ухвалив необґрунтоване рішення, адже визнав встановленою обставину, яка не підтверджена належними доказами, не усунув суперечності одних фактів іншим, які підтверджено належними доказами, не дав оцінки зловживанням відповідачем своїми правами, та не звернув уваги на те, що незрозумілим та необґрунтованим є укладення угоди 12 вересня 2017 року про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки на майбутнє - з 31 грудня 2018 року, адже сторони угоди не могли в грудні 2018 року розуміти про те, що не матимуть жодних претензій одна до одної за строк користування земельною ділянкою з 2017 до 2018 рік. Протягом 2017 - 2019 років земельна ділянка знаходилась у користуванні позивача, який нараховував та виплачував відповідачу орендну плату.

Також ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" посилалось на неврахування судами правової позиції, викладеної у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 920/330/18.

Аргументи інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 515346, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 263, та згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5325781600:00:003:0153 площею 3,85 га, яка розташована на території Гоголівської сільської ради Шишацького району Полтавської області (тепер - Гоголівський старостинський округ Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області).

01 січня 2014 року між ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, згідно яких ОСОБА_1 передав у платне, строкове користування ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" належну йому земельну ділянку строком на десять років.

20 жовтня 2015 року право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано за ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Кривенко Н. В., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

12 вересня 2017 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" в особі генерального директора Скочка В. М. укладено Угоду про дострокове розірвання Договору оренди землі від 01 січня 2014 року, згідно якої сторони дійшли взаємної згоди про те, що Договір оренди землі від 01 січня 2014 року буде розірвано з 31 грудня 2018 року, після чого сторони не вважають себе обтяженими будь-якими правами і обов`язками, що випливають з Договору, та не мають одна до одної будь-яких претензій. Обов`язок щодо внесення відомостей про розірвання Договору покладається на Орендодавця і виникає у нього після 31 грудня 2018 року. Дана угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендаря, інший у орендодавця.

17 квітня 2019 року на підставі вказаної угоди приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка В. М. зареєструвала факт припинення права оренди ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" на спірну земельну ділянку, належну ОСОБА_1, з кадастровим номером 5325781600:00:003:0153, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України "Про оренду землі" (161-14) .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчено нотаріально.

Відповідно до частин першої - третьої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди на підставі належних і допустимих доказів встановили обставини у справі, які свідчать про те, що сторони добровільно, на власний розсуд, за взаємною згодою прийняли рішення про розірвання договорів оренди землі від 01 січня 2014 року. Наведені позивачем правові підстави для визнання цих договорів недійсними не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки останній не надав доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення сторін на укладення цих угод, їх підроблення або підписання неуповноваженою особою.

На думку колегії суддів, такий висновок судів ґрунтується на повному з`ясуванні всіх обставин у справі та належній оцінці наявних у справі доказів.

У той же час такий висновок судів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 02 листопада 2020 року у справі № 551/410/19 (провадження № 61-6092св20), від 10 серпня 2021 року № 551/388/19 (провадження № 61-7342св21), від 12 жовтня 2021 року № 551/1323/19 (провадження № 61-10436св21).

Посилання ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" у касаційній скарзі на неврахування судами правової позиції, викладеної у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 920/330/18 є безпідставними, оскільки у наведеній заявником справі та у справі, яка переглядається, різні фактичні обставини та застосовані до них норми права.

Колегія суддів вважає, що у справі, яка розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права і зводяться до власної переоцінки позивачем встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Крім того, слід звернути увагу заявника на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних помилок.