Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовував тим, що 03 травня 2017 року між ним та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про виконання робіт № 12, за умовами якого відповідач як підрядник зобов`язався виконати роботи по влаштуванню гідроізоляції та фінішного фарбування чаши басейну, загальною площею 70 кв. м. Сторони погодили строк робіт - 10 днів, загальна вартість договору складала 30 тис. грн. Позивач вказував, що загальна сума, сплачена ним за вказаним договором, склала 33 784 грн. Стверджував, що проведені відповідачем роботи були виконані неналежним чином, у зв`язку з чим він неодноразово звертався до нього з вимогами про усунення недоліків роботи. 16 серпня 2017 року за результатами перемовин між сторонами укладено протокол результатів переговорів до договору

№ 12 від 03 травня 2017 року, за умовами якого відповідач зобов`язався у період кінець вересня - початок жовтня 2017 року, після спуску води з басейну, провести огляд чаши басейну, область виходу пластикових закладних, провести дефектовку стану чаші басейну із складанням дефектного акту. Протягом 18 днів відповідач також зобов`язувався усунути недоліки гідроізоляції закладних, вздуття фарби та покриття фарбою місць виходу закладних з повним переварбуванням дна та бокової стінки чаши басейну за затвердженим раніше зразком зовнішнього виду лицьової поверхні чаши басейну. У кінці вересня 2017 року відповідачем знову розпочато роботи, які виявились також неналежної якості. Позивач вказував, що 05 липня 2018 року між ними укладено додаткову угоду до договору від 03 травня 2017 року № 12, за умовами якої він до 06 липня 2018 року повинен сплатити 9 тис. грн, а після усунення всіх недоліків прийняти роботи, підписати акт виконаних робіт та сплатити іншу частину суми - 9 тис. грн. Наголошував, що отримавши грошові кошти, відповідач провів роботи, проте через деякий час чаша води знову була наповнена, однак герметичність знову була відсутня, тобто відповідач не усунув недоліки. Басейном користуватися неможливо, на численні телефонні дзвінки відповідач жодним чином не реагував, уникав зустрічей. Позивач вказував, що відповідно до розрахунку вартості капітального ремонту басейну він має понести витрати у розмірі 225 899 грн, оскільки для усунення всіх недоліків необхідно повністю зробити розбірання стін чаші басейну та провести інші роботи.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд розірвати договір підряду № 12 від 03 травня 2017 року та стягнути з відповідача на його користь збитки у розмірі 225 899 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 31 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження невиконання відповідачем зобов`язань за договором підряду або істотного порушення умов договору, клопотання про призначення судової експертизи заявлено було, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 травня

2021 року у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3

про розірвання договору підряду скасовано та постановлено нове судове рішення про задоволення позову у цій частині.

Розірвано договір підряду № 12 від 03 травня 2017 року, укладений між

ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач фактично визнав, що роботи з фарбування чаши басейну у визначений додатковою угодою строк ним не виконані, що свідчить про істотне порушення умов договору, внаслідок чого позивач позбавлений можливості розраховувати на закінчення ремонту басейна та використання його за функціональним призначенням. Суд апеляційної інстанції вважав, що заявлена позивачем до стягнення сума у розмірі 225 899 грн не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України, оскільки не пов`язана зі знищенням або пошкодженням відповідачем басейну, ремонт якого був предметом договору. Ця вимога визнана судом апеляційної інстанції необґрунтованою.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та основні доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, яка подана 29 вересня 2021 року, ОСОБА_3 просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області

від 31 травня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду

від 31 серпня 2021 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судами норм матеріального

і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду

від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц та від 21 квітня 2021 року

у справі № 752/146/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції, встановивши істотне порушення відповідачем умов договору підряду, безпідставно відмовив у задоволенні позову про відшкодування збитків, які були завдані позивачу внаслідок такого порушення. На думку заявника, він надав достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, проте суди не надали їм належної правової оцінки. Водночас відповідач не довів обставин, які б свідчили про наявність підстав для звільнення від відповідальності.

Судові рішення фактично оскаржуються лише у частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків, тому в іншій частині касаційному перегляду не підлягають в силу вимог статті 400 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не був поданий.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

03 травня 2017 року між ОСОБА_3 (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (підрядник) укладено договір на виконання робіт № 12, згідно

пунктів 1.1, 1.2 якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи по благоустрою гідроізоляції та фінішного фарбування чаши басейну, загальною площею 70 кв. м, що уточнюється по факту виконаних робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу, а також виконати роботи по виправленню після підрядника ОСОБА_5 заливку стяжки та штукатурки чаши басейну, згідно договору № 7 від 16 травня 2017 року. Згідно пунктів 2.1, 2.2 ціна договору включає в себе суму вартості витрат на заробітну плату, загальновиробничі витрати та дохід підрядника. Ціна договору складає 30 тис. грн.

Пунктами 3.2, 3.3 договору передбачено, що виконання робіт починається не пізніше 2-х робочих днів після підписання договору та виконання рекомендованої передплати на матеріали та їх доставку, що складає

18 284,00 грн. Остаточний розрахунок по договору в розмірі 11 716,00 грн проводиться замовником не пізніше 2-х днів після прийняття робіт та підписання акту виконаних робіт.

Строки виконання зобов`язань за вказаним договором визначені у розділі 4, згідно якого підрядник виконує роботи, передбачені пунктом 1 договору в строк до 10-ти робочих днів після початку робіт (пункт 4.1 договору). Строк дії договору: з моменту підписання договору та проведення передплати; закінчення: після закінчення строку гарантійних зобов`язань (пункт 4.3).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 03 травня 2017 року № 21 ОСОБА_3 сплатив ФОП ОСОБА_2 передплату на матеріали для виконання робіт по благоустрою гідроізоляції та фарбування чаши басейну в розмірі 18 284,00 грн.

Позивачем сплачено ФОП ОСОБА_2 6 500,00 грн в якості оплати за матеріали, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 18, без дати.

28 липня 2017 року позивачем на адресу ФОП ОСОБА_2 надіслано лист, в якому ОСОБА_3 просив надати відповіді на поставлені ним питання, пов`язані з порушенням гідроізоляції чаші басейну, а також безпідставним збільшенням ціни договору.

01 серпня 2017 року позивачем складено протокол розбіжностей по договору на виконання робіт № 12 від 03 травня 2017 року, в якому зазначено про незгоду з якістю наданих відповідачем послуг, а саме: гідроізоляційне покриття нанесено з порушенням технології, здувається та пухириться; якість обробки чаши басейну (нерівність стін); різний тон кольору обробки всередині чаши басейну внаслідок багаторазових переробок; порушення цілісності покриття чаши басейну внаслідок утворення тріщини на правому борту басейну; відсутність герметичності, що призводить до витоку води приблизно на сім сантиметрів в день; відсутність герметичності, що призводить до додаткових витрат на консервацію води в басейні спеціальними хімічними засобами; відсутня можливість кріплення рамок навкруги скінерів, що псує естетичний вигляд басейну.

Позивачем запропоновано ФОП ОСОБА_2 протягом 14 календарних днів усунути недоліки, зазначені у протоколі розбіжностей.

Вказаний протокол не містить підпису ФОП ОСОБА_2, однак містить відмітку про прийняття вказаного протоколу працівником ТОВ "Центр будівельних технологій "Реммерс" ОСОБА_6

01 серпня 2017 року ФОП ОСОБА_2 надіслав на ім`я ОСОБА_3 лист

№ 21, в якому вказав, що підрядником виконано роботи, складено акт виконаних робіт, кошторис, але замовник відмовився підписувати відповідні документи. У зв`язку з тим, що підрядник та замовник не можуть прийти до спільного рішення, запропонував розірвати договір на виконання робіт від 03 травня 2017 року № 12 без наступних претензій один до одного.

Листом від 01 серпня 2017 року ОСОБА_3 відповів, що договір № 12

від 03 травня 2017 року може бути розірвано за умови виконання всіх робіт з усунення недоліків або за умови повного відшкодування майнової та моральної шкоди, нанесеної організацією.

05 липня 2018 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору № 12 від 03 травня 2017 року, згідно якої підрядник ФОП ОСОБА_2 у період закінчення сезону: кінець вересня - початок жовтня, після спуску замовником води з басейну, виконує роботи по усуненню дефектів дна внутрішньої частини чаші басейну, пов`язані з фарбуванням (здуття, відшарування по підлозі басейну), а також вирівнювання бортика басейна з поклейкою куточка. Замовник ОСОБА_3 сплачує до 06 липня 2018 року половину суми по акту виконаних робіт, а саме 9 тис. грн; після усунення всіх дефектів зобов`язується прийняти роботу, підписати акт виконаних робіт та сплатити суму 9 тис. грн протягом трьох календарних днів.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 7 ОСОБА_3 сплатив ФОП ОСОБА_2 9 тис. грн в якості оплати за частково виконані роботи згідно додаткової угоди до договору № 12 від 03 травня 2017 року.

Листом від 03 травня 2019 року № 15 ФОП ОСОБА_2 повідомив

ОСОБА_3 про те, що у відповідності до додаткової угоди № 2

від 23 жовтня 2018 року до договору про виконання робіт від 03 травня

2017 року ним було виконано гідроізоляцію по периметру басейна, проте акт виконаних робіт від 15 листопада 2018 року № 38 не підписано, грошові кошти у розмірі 1 200 грн не сплачені. Фарбування басейну не виконано, оскільки не сплачено заборгованість за матеріали у розмірі 4 500 грн.

ФОП ОСОБА_2 було складено акти виконаних робіт: № 11 від 30 травня 2017 року на суму 6 500,00 грн, № 3 від 23 квітня 2018 року на суму

18 тис. грн, № 38 від 15 листопада 2018 року на суму 1 200,00 грн, які не містять підпису позивача.

На підтвердження розміру витрат, які необхідно понести на капітальний ремонт басейну внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, позивачем надано до позовної заяви зведений кошторисний розрахунок об`єкта будівництва від 26 вересня 2019 року, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, а також підсумкову відомість ресурсів, складені інженером-проектувальником ОСОБА_7, згідно яких загальна сума витрат становить 225 899,94 грн.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно частини п`ятої статті 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Частиною четвертою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, з яким у цій частині погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування збитків у розмірі 225 899 грн, оскільки позивач не надав достовірних доказів на підтвердження того, що внаслідок протиправної поведінки відповідача йому завдано збитків на заявлену суму. Надані позивачем кошториси на проведення капітального ремонту робіт не можуть достеменно свідчити про те, що басейн позивача потребує капітального ремонту на суму 225 899 грн у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов спірного договору (несвоєчасне виконання робіт). Отже необхідність та реальність витрат у заявленій сумі позивачем не підтверджено.

Посилання касаційної скарги на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, є безпідставним, оскільки висновки судів не суперечать висновкам, викладеним у зазначених заявником у касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги висновки судів попередніх інстанцій не спростовують, оскільки значною мірою зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, судами зроблена належна правова оцінка доказів при вирішенні питання про стягнення збитків.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції у нескасованій під час апеляційного перегляду частині та постанова суду апеляційної інстанції - без змін.