Постанова

Іменем України17 листопада 2021 рокум. Київсправа № 577/329/20провадження № 61-3746св21Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,учасники справи: позивач - ОСОБА_1,відповідачі: комісія з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопський професійний ліцей", Державний професійно-технічний навчальний заклад "Конотопське вище професійне училище",третя особа - голова комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопський професійний ліцей" Роженко Павло Петрович,розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Сумського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Собини О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанційУ січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопський професійний ліцей" (далі - ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей"), Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопське вище професійне училище" (далі - ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище"), третя особа - голова комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопський професійний ліцей" Роженко П. П., про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.Позов обґрунтований тим, що наказом від 24 листопада 2009 року № 20 прийнята на посаду бухгалтера - спеціаліста 1 категорії ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей". Наказом від 01 лютого 2010 року № 6 переведена на посаду головного бухгалтера.27 лютого 2016 року уклала контракт із в/ч В0963 про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ строком на 3 роки. 27 лютого 2019 року уклала контракти з 58 окремою мотопіхотною бригадою про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу строком на 1 рік. Вказані контракти надала адміністрації ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей". Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28 серпня 2019 року № 1160 "Про реорганізацію закладів професійної (професійно-технічної) освіти м. Конотоп Сумської області", наказу Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 29 серпня 2019 року № 508-ОД м. Конотоп Сумської області припинено ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" шляхом приєднання до ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище".Встановлено, що ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" є правонаступником всього майна, прав і обов`язків ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей". Утворено комісію з припинення ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей", до якої переходять повноваження управління справами ліцею. Із 06 грудня 2019 року її звільнено з посади головного бухгалтера, згідно з наказом від 26 листопада 2019 року № 71-К голови комісії з припинення ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей", на підставі пункту частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці та реорганізацією ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей". Копію наказу про звільнення та трудову книжку отримала 28 грудня 2019 року. Своє звільнення вважає незаконним, оскільки гарантії збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, встановлені частиною статті 119 КЗпП України, поширюються на неї, як на особу, яка на виконання свого військового обов`язку була прийнята на військову службу за контрактом під час дії в Україні особливого періоду, що і змусило звернутись з позовом до суду.Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати наказ голови комісії з припинення ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" від 26 листопада 2019 року № 71-к про її звільнення з посади головного бухгалтера ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та реорганізацією ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей", поновити її на посаді головного бухгалтера ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище", як правонаступника ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" і стягнути на її користь середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ від 26 листопада 2019 року № 71-к голови комісії з припинення ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та реорганізацією ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище", як правонаступника ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей". Стягнуто з ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 07 грудня 2019 року по 21 жовтня 2020 року у сумі 69 028,87 грн з відрахуванням податків, обов`язкових зборів та платежів та 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць.Рішення мотивоване тим, що звільнення під час проходження військової служби за контрактом в особливий період суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки на позивача поширюються передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку. Оскільки ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" реорганізовано шляхом приєднання до ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище", яке є його правонаступником, тому ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі саме у ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" та саме з нього підлягає стягненню середній заробіток за час її вимушеного прогулу за період із 07 грудня 2019 року по 21 жовтня 2020 року.Рішення в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення не оскаржувалося, тому на підставі частини першої статті 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядалося.Постановою Сумського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року апеляційну скаргу ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" задоволено частково. Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 жовтня 2020 року скасовано в оскаржуваній частині та прийнято нову постанову. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" про поновлення на посаді головного бухгалтера ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище", як правонаступника ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей", стягнені з ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що оскільки на час ухвалення рішення у справі ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" не ліквідовано, не складено передавальний акт, не відбувся перехід прав та обов`язків ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" до ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище", як правонаступника, тому відсутні правові підстави для поновлення позивача на посаді головного бухгалтера ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" та стягнення з нього середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справиУ березні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17, від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц, Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 816/1155/16, від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16, від 04 лютого 2019 року у справі № 426/11214/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 635/3123/17, від 07 лютого 2019 року у справі № 336/7319/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 819/691/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 442/4854/17, від 11 березня 2019 року у справі № 425/1801/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 443/636/18, від 24 квітня 2019 року у справі № 296/576/17, від 20 червня 2019 року у справі № 759/10569/16-ц, від 07 серпня 2019 року у справі № 442/61/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 537/430/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 818/1160/16, від 09 жовтня 2019 року у справі № 761/2275/18, від 13 листопада 2019 року у справі № 495/6499/16-ц, від 27 листопада 2019 року у справі № 826/14411/17, від 20 грудня 2019 року у справі № 591/3053/16-а, від 22 січня 2020 року у справі № 807/798/16, від 11 березня 2020 року у справі № 813/1220/16, від 03 квітня 2020 року у справі № 360/2251/19, від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17-ц, від 13 травня 2020 року у справі № 182/1268/18-ц, від 11 червня 2020 року у справі № 826/5602/16, від 30 червня 2020 року у справі № 646/1902/18, від 30 червня 2020 року у справі № 527/2021/18, від 15 липня 2020 року у справі № 480/1449/18, від 19 листопада 2020 року у справі № 400/262/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 821/358/16, Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року у справі № 21-237а11, від 16 жовтня 2012 року у справі № 21-267а12, від 01 жовтня 2013 року у справі № 21-319а13, від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, від 01 липня 2015 року у справі № 6-491цс15.У квітні 2021 року ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" подало до суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного СудуСтаттею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.Оскільки судове рішення оскаржуються лише в частині задоволення позову ОСОБА_1 про поновлення на посаді головного бухгалтера ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище", як правонаступника ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей", стягнені з ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правничу допомогу, то Верховний Суд переглядатиме судові рішення лише в цій частині.

Встановлені судами обставиниІз 24 листопада 2009 року ОСОБА_1 працювала у ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" на посаді бухгалтера, із 01 лютого 2010 року переведена на посаду головного бухгалтера ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей".27 лютого 2016 року ОСОБА_1 уклала контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на 03 роки, який продовжила 27 лютого 2019 року на 01 рік.Згідно з наказом Міністерства освіти України від 28 серпня 2019 року № 1160 "Про реорганізацію закладів професійної (професійно-технічної) освіти міста Конотоп Сумської області", припинено ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" шляхом приєднання до ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище".Наказом голови комісії з припинення ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" від 26 листопада 2019 року № 71-К ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 07 грудня 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці та реорганізацією ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей".За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30 жовтня 2020 року ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" перебуває в стані припинення.Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення під час проходження військової служби за контрактом в особливий період суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки на позивача поширюються, передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України, гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку. Оскільки ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" реорганізовано шляхом приєднання до ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище", яке є його правонаступником, тому ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі саме у ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" та саме з нього підлягає стягненню середній заробіток за час її вимушеного прогулу за період із 07 грудня 2019 року по 21 жовтня 2020 року.Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, виходив із того, що оскільки на час ухвалення рішення у справі ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" не ліквідовано, не складено передавальний акт, не відбувся перехід прав та обов`язків ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" до ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище", як правонаступника, тому відсутні правові підстави для поновлення позивача на посаді головного бухгалтера ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" та стягнення з нього середнього заробітку за час вимушеного прогулу.Верховний Суд не погоджується із висновком апеляційного суду з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтуванняВідповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 та 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.Частинами першою та п`ятою статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.Поняття реорганізація означає припинення юридичної особи з переходом всіх прав та обов`язків до правонаступника у порядку загального правонаступництва, тоді як правонаступником є юридична особа, до якої переходять всі права та обов`язки реорганізованої юридичної особи. Отже, в результаті реорганізації юридичної особи суб`єктивні права та обов`язки, котрі належали їй, стають правами та обов`язками нових чи оновлених утворень, котрі продовжують свою господарську діяльність, як правило, на зміненій за обсягом майновій базі, тобто наступає повне (універсальне) правонаступництво.Отже, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) є не тільки однією з форм припинення господарської діяльності, а також однією із форм утворення суб`єкта господарювання. Це зумовлено тим, що внаслідок реорганізації, на відміну від ліквідації, припиняється лише сама юридична особа як така, а її діяльність триває, але вже не в колишній, яка існувала до реорганізації, а в новій організаційно-правовій формі юридичної особи.Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.Такі висновки викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 зазначила, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.У постанові від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації.Згідно з статтею 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиУстановивши, що на позивача поширюються передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку, отже,права ОСОБА_1 під час звільнення з посади головного бухгалтера ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" із 07 грудня 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України порушені, тому суди дійшли правильного висновку про те, що наказ про звільнення позивача підлягає скасуванню.Разом з тим, апеляційний суд помилково вважав, що оскільки на час ухвалення рішення у справі ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" не ліквідовано, не складено передавальний акт, тому перехід прав та обов`язків ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" до ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище", як правонаступника, не відбувся, а отже, відсутні правові підстави для поновлення позивача на посаді головного бухгалтера в ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" та стягнення з нього середнього заробітку за час вимушеного прогулу.Апеляційний суд не звернув уваги, що наказом Міністерства освіти і науки України від 28 серпня 2019 року № 1160, пунктом 1 якого визначено, що ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" припинено шляхом приєднання до ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище", а у пункті 2 цього наказу зазначено, що ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" і припинення його діяльності не пов`язується з такою державною реєстрацією, тому датою виникнення універсального правонаступництва ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" щодо ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" є дата видання наказу № 1160 - 28 серпня 2019 року, та саме із цієї дати ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" є правонаступником ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей".Отже, апеляційний суд не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17, від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16 щодо наслідків припинення юридичної особи шляхом її приєднання до іншої юридичної особи, та дійшов помилкового висновку, що позивач не може бути поновлена на посаді у підприємстві-правонаступнику.Судом першої інстанції правильно встановлено, що ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" є правонаступником реорганізованого ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей", тому ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі саме у ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" та саме з нього підлягає стягненню середній заробіток за час її вимушеного прогулу за період із 07 грудня 2019 року по 21 жовтня 2020 року.Наведене свідчить, що апеляційним судом безпідставно скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.Верховний Суд звертає увагу на те, що комісія з припинення ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей" не є юридичною особою, а є уповноваженим органом управління справами ДПТНЗ "Конотопський професійний ліцей", яке перебуває в стадії припинення, відповідно, не є учасником цивільних відносин, тому не може бути відповідачем у справі. Належним відповідачем у справі, де вимоги позову скеровані до юридичної особи, завжди є юридична особа, а не її орган управління.Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо у передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.Таким чином, Верховний Суд на підставі статті 413 ЦПК України дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування рішення апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Розподіл судових витратВідповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню,а ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, то з ДПТНЗ "Конотопське вище професійне училище" на користь держави підлягає стягненню судовий збір за перегляд справи у суді касаційної інстанції у розмірі 3 363,20 грн.Керуючись статтями 141, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.Постанову Сумського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопське вище професійне училище" про поновлення на посаді головного бухгалтера Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопське вище професійне училище", як правонаступника Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопський професійний ліцей", стягнені з Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопське вище професійне училище" середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правничу допомогу скасувати, рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 жовтня 2020 року в цій частині залишити в силі.Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопське вище професійне училище" (місцезнаходження: вул. 6-го Вересня, 1, м. Конотоп, Сумська область, 41600, ЄДРПОУ: 02547493) на користь держави судовий збір за перегляд справи у суді касаційної інстанції у розмірі 3 363,20 грн.Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко