Короткий зміст позовних вимогУ березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відділення Фонду), третя особа - публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"), про скасування постанов та стягнення недоплачених страхових виплат у зв`язку із ушкодженням здоров`я.Позовна заява мотивована тим, що тривалий час він перебував у трудових відносинах з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". 17 листопада 2014 року під час виконання трудових обов`язків з ним стався нещасний випадок на виробництві, про що складено акти за формами Н-1 та Н-5. Рішенням медико-соціальної експертної комісії (далі -МСЕК) від 18 березня 2015 року йому було встановлено 65% втрати працездатності та ІІ групу інвалідності. Відповідачем розглянуто справу про страхові виплати та прийнято рішення про взяття потерпілого на облік. Крім того, відповідачем прийнято постанову, якою призначено щомісячні страхові виплати, а саме постанову від 14 травня 2015 року № 0407/22634/22634.1/5.Вважав, що на підставі статті 34 Закону України "Про обов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" він має право на отримання одноразової страхової виплати, яка складає 69 365 грн 10 коп.За його зверненням відділенням Фонду 14 травня 2015 року було винесено постанову № 0407/22634/22634.1/6, якою йому була призначена одноразова допомога в сумі 13 458 грн 90 коп.Дії посадових осіб Фонду щодо винесення вказаної постанови вважав незаконними, передчасними, здійсненими у порушення його прав, які визначаються та охороняються статтями 3, 19, 24, 25, 27, 28, 29, 40, 43, 46, 47, 51, 52, 55- 64 Конституції України. Внаслідок прийнятої відділенням Фонду постанови було значно зменшено суму належної йому до виплати одноразової допомоги, оскільки при прийнятті цих постанов відділення Фонду керувалося статтею 44 Закону України "Про обов`язкове державне соціальне страхування", яка на момент прийняття на той час ще не набрала чинності. Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відділення Фонду від 14 травня 2015 року № 0407\22634\22634.1\6 "Про призначення одноразової допомоги в разі настання права страхової виплати після 01 січня 2015 року на ім`я ОСОБА_1, що є передчасною та не відповідає вимогам статті 44 Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-8 та іншим нормативно- правовим актам вищої юридичної сили та не породжує юридичних наслідків з моменту її прийняття; стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на його користь 69 365 грн 10 коп. з обов`язковим коригуванням у зв`язку зі зростанням цін на споживчі товари та послуги у встановленому законодавствам порядку з 14 травня 2015 року по день набрання чинності судового рішення.

Короткий зміст судових рішень Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до відділення Фонду щодо визнання протиправною (незаконною) та скасування постанови від 14 травня 2015 року № 0407/22634/22634.1/6 "Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності у разі настання права страхової виплати після 01 січня 2015 року" закрито.Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 вересня 2016 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 03 жовтня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення Фонду про стягнення недоплаченої одноразової страхової допомоги у зв`язку з ушкодженням здоров`я відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2016 року мотивувальну частину рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 вересня 2016 року доповнено висновками щодо порядку розподілу судових витрат.Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року скасовано, справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною (незаконною) та скасування постанови від 14 травня 2015 року № 0407/22634/22634.1/6 "Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності у разі настання права страхової виплати після 01 січня 2015 року" направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 вересня 2016 року залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року цивільну справу № 210/1772/16-ц передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених частиною шостою статті 403 ЦПК України, а саме з огляду на те, що у касаційній скарзі позивача є доводи стосовно порушення судом правил суб`єктної юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду перевірила наявність підстав для передачі на її розгляд справи та дійшла висновку, що такі підстави відсутні.Ухвалою від 03 вересня 2019 року Велика Палата Верховного Суду повернула цю справу на розгляд Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року скасовано, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.Судові рішення мотивовані тим, що положення статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", чинному на момент настання страхового випадку, не підлягають застосуванню в даному випадку, оскільки право позивача на отримання страхових виплат настало з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності, тобто з 18 березня 2015 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги У грудні 2020 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявники зазначають неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 210/1772/16, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.Також заявники вказують на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 210/1772/16 з Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2021 року зазначену справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що відділення Фонду безпідставно застосувало положення статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".Вважав помилковим висновок судів про те, що право на отримання одноразової допомоги потерпілим виникає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності позивачем, а не з дня настання страхового випадку. Зазначав, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргуУ квітні 2021 року відділення Фонду подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судамиОСОБА_1 з серпня 1993 року по грудень 1994 року, потім з липня 2001 року по березень 2015 року працював електрогазозварником на різних виробництвах підприємства ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".Актом проведення розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 25 листопада 2014 року, від 20 березня 2015 року встановлено, що 17 листопада 2014 року при під час виконання своїх трудових обов`язків електрогазозварника 5 розряду цеха ремонту обладнання № 1 ремонтного виробництва ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на комплексі агломашини № 5 стався нещасний випадок унаслідок руйнування настилу площадки.За результатами розслідування був складений акт від 20 березня 2015 року № 8 за формою Н-1 та акт за формою Н-5 від 20 березня 2015 року, тобто комісія визнала, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, пов`язаний з виробництвом.Згідно з довідкою Жовтневої МСЕК серії ААА № 005239 від 18 березня 2015 року ОСОБА_1 первинно було встановлено 65% втрати професійної працездатності та ІІ групу інвалідності по 01 квітня 2016 року.Відповідно до довідки Жовтневої МСЕК серії 12ААА № 428217 від 02 березня 2016 року ОСОБА_1 повторно було встановлено 65% втрати професійної працездатності та ІІ групу інвалідності.Відділенням Фонду 14 травня 2015 року була винесена постанова № 0407/22634/22634.1/6, якою було призначено позивачу одноразову допомогу в сумі 13 458 грн 90 коп.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуЧастиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.Касаційна скарга ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Переглядаючи цю справу, колегія суддів керується висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року, яка повернула цю справу на розгляд Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зазначивши про відсутність підстав для вирішення даного спору в порядку адміністративного судочинства.Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є одним із видів загальнообов`язкового державного соціального страхування (стаття 4 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування"), правове регулювання якого здійснювалося, зокрема, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) .Відповідно до статті 13 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, чинній на час настання нещасного випадку, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.Відповідно до абзацу 4 статті 1, підпункту "б" пункту 1 частини першої статті 21, частини другої статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" завданнями страхування від нещасного випадку є, зокрема відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. У разі настання страхового випадку Фонд зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого. У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності. У разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК. Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" (77-19) викладено у новій редакції Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , в тому числі змінено його назву на Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (1105-14) , що набрав чинності 01 січня 2015 року.У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6 судам роз`яснено, що у разі настання страхового випадку Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, страхові виплати, передбачені статтею 28 Закону Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , який в подальшому викладено в редакції Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (1105-14) . Право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17 (провадження № 14-288цс19).При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).Частинами першою, третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в редакції, чинній на час встановлення 18 березня 2015 року позивачу висновком МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.Відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в редакції, чинній на момент звернення, у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.У разі якщо при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків, йому провадиться одноразова виплата, розмір якої визначається відповідно до відсотка, на який збільшено ступінь втрати працездатності, щодо попереднього обстеження МСЕК, виходячи з розрахунку 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.Тобто право на отримання, зокрема одноразової страхової виплати, виникає у потерпілого з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а на час встановлення позивачу висновком МСЕК 65% втрати професійної працездатності набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (1105-14) , відтак, розмір одноразової страхової виплати правильно визначено відділенням Фонду відповідно до частини другої статті 42 вказаного Закону.Ураховуючи наведене та враховуючи висновок МСЕК від 18 березня 2015 року, яким позивачу вперше встановлено втрату професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.Посилання касаційно скарги на те, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку, безпідставні, оскільки акт проведення розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 25 листопада 2014 року, було складено 20 березня 2015 року, тобто після набрання чинності положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (1105-14) .Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду