Постанова

Іменем України

17 листопада 2021 року

м. Київсправа 759/12054/17провадження № 61-426 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,

Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий концерн "Наука";

третя особа - ОСОБА_2 ; розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року у складі судді Величко Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Коцюрби О. П., Іванченка М. М.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимогУ серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий концерн "Наука" (далі ПАТ "НВК "Наука"), третя особа - ОСОБА_2, про стягнення суми боргу за договорами позики.Позовна заява мотивована тим, що між ним та ПАТ "НВК "Наука" в особі заступника Генерального директора Ларкіна Д. С. протягом 2014-2016 років було укладено значну кількість договорів про надання зворотної фінансової допомоги (позики), відповідно до умов яких позивачем надавалися зворотні фінансові допомоги (позики) для забезпечення здійснення поточної фінансово-господарської діяльності відповідача у сумах та на строки, що були передбачені договорами. У встановлені договорами строки жодна із наданих ним сум зворотної фінансової допомоги відповідачем повернута не була. Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договорами про надання зворотної фінансової допомоги (позики) у розмірі 1 933 900 грн 20 коп., а також понесені ним судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і не підтверджуються належними та допустимими доказами, зокрема: докази позивачем надано у копіях, не засвідчені позивачем або його представником, як і доручення на представництво інтересів позивача, який мешкає в Російській Федерації, а також не надано витягу із Реєстру довіреностей. Також судом вказувалося на відсутність в матеріалах справи статуту зазначеного товариства, який діяв в період укладання договорів зворотної фінансової допомоги щодо перевірки повноважень особи, яка їх підписала.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанціїПостановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року змінено й викладено мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не доведено факт наявності у ОСОБА_4 повноважень для укладення договорів зворотної фінансової допомоги за відсутності згоди генерального директора, акціонерів, загальних зборів, тощо. У період укладення договорів про надання зворотної фінансової допомоги від імені товариства їх підписав ОСОБА_4, якій обіймав посади: заступника Генерального директора даного товариства та в.о. Генерального директора цього ж товариства.У матеріалах справи відсутній статут ПАТ "НВК "Наука", який діяв в період укладення договорів про надання зворотної фінансової допомоги, або інший документ (доручення тощо), в якому було б передбачено повноваження осіб, що займали посади (заступника Генерального директора та виконуючого обов`язки Генерального директора), на укладення від імені товариства договорів зворотної фінансової допомоги за відсутності згоди генерального директора, акціонерів, загальних зборів, тощо.У відомостях, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, серед переліку осіб, які можуть вчиняти дії від імені ПАТ "НВК "Наука", у тому числі підписувати договори, наявний лише керівник - ОСОБА_2 .В ході розгляду справи відповідачем не вчинено будь-яких дій, які б свідчили про схвалення правочинів щодо надання поворотної фінансової допомоги ПАТ "НВК "Наука" з ОСОБА_1 .Відмова у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав неналежного завірення копій документів (доказів) доданих до позовної заяви не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки судом двічі було перевірено матеріали поданої позовної заяви на предмет їх відповідності вимогам процесуального закону, а вимоги статті 43 ЦПК України, на яку посилається суд першої інстанції, не набули чинності на момент звернення позивача до суду з цим позовом, а, отже, не могли бути застосовані судом.Не могли бути підставою для відмови у задоволенні позову посилання суду на незасвідченність представником позивача - ОСОБА_5, довіреності на підтвердження його повноважень, як і відсутність витягу із Реєстру довіреностей, так як зазначені обставини вказували на необхідність здійснення судом дій, передбачених положеннями статтею 257 ЦПК України, а не здійснювати розгляд справи по суті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги У січні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, постановах Верховного Суду від 11 лютого 2019 року у справі № 643/13788/15-ц, від 06 травня 2019 року у справі № 295/4950/16, від 06 листопада 2019 року у справі № 607/9119/16 тощо, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 759/12054/17 із Святошинського районного суду м. Києва.У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не заявлялося вимог про визнання зазначених договорів неправомірними чи недійсними. Частина третя статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судамиВ обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що між ним та ПАТ "НВК "Наука" протягом 2014-2016 років було укладено договори про надання ним зворотної фінансової допомоги (позики) товариству, а саме: договір від 21 лютого 2014 року № 1 на суму 20 тис. грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 07 березня 2014 року № 2 на суму 9 591 грн 88 коп. строком до 31 грудня 2014 року; договір від 13 березня 2014 року № 3 на суму 28 200 грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 21 березня 2014 року № 4 на суму 22 200 грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 24 березня 2014 року № 5 на суму 1 600 грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 02 квітня 2014 року № 6 на суму 39 960 грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 08 квітня 2014 року № 7 на суму 14 096 грн 73 коп. строком до 31 грудня 2014 року; договір від 23 квітня 2014 року № 8 на суму 23 520 грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 20 травня 2014 року № 9 на суму 12 812 грн 62 коп. строком до 31 грудня 2014 року, договір від 05 серпня 2014 року № 9/1 на суму 10 тис. грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 26 серпня 2014 року № 10 на суму 28 тис. грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 04 вересня 2014 року № 12 на суму 50 тис. грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 19 вересня 2014 року № 13 на суму 25 600 грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 30 вересня 2014 року № 14 на суму 33 296 грн 39 коп. строком до 31 грудня 2014 року; договір від 23 жовтня 2014 року № 15 на суму 28 400 грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 31 жовтня 2014 року № 16 на суму 4 405 грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 06 листопада 2014 року № 17 на суму 2 600 грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 21 листопада 2014 року № 18 на суму 17 320 грн строком до 31 грудня 2014 року, договір від 24 листопада 2014 року № 19 на суму 34 100 грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 28 листопада 2014 року № 20 на суму 5 979 грн 32 коп. строком до 31 грудня 2014 року; договір від 19 грудня 2014 року № 21 на суму 10 тис. грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 22 грудня 2014 року № 22 на суму 32 500 грн строком до 31 грудня 2014 року; договір від 30 грудня 2014 року № 23 на суму 6 343 грн 69 коп. строком до 31 грудня 2014 року; договір від 16 січня 2015 року № 1 на суму 2 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 22 січня 2015 року № 2 на суму 37 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року, договір від 27 січня 2015 року № 3 на суму 13 499 грн 85 коп. строком до 31 грудня 2015 року; договір від 20 лютого 2015 року № 4 на суму 11 848 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 02 березня 2015 року № 5 на суму 54 600 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 04 березня 2015 року № 6 на суму 500 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 06 березня 2015 року № 7 на суму 7 198 грн 20 коп. строком до 31 грудня 2015 року; договір від 30 березня 2015 року № 8 на суму 52 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 20 квітня 2015 року № 9 на суму 31 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 21 квітня 2015 року № 10 на суму 17 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 24 квітня 2015 року № 11 на суму 2 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 30 квітня 2015 року № 12 на суму 6 624 грн 52 коп. строком до 31 грудня 2015 року; договір від 20 травня 2015 року № 13 на суму 50 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 25 травня 2015 року № 14 на суму 2 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 29 травня 2015 року № 15 на суму 33 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 29 травня 2015 року № 16 на суму 6 551 грн 63 коп. строком до 31 грудня 2015 року; договір від 19 червня 2015 року № 17 на суму 4 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 22 червня 2015 року № 18 на суму 60 200 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 26 червня 2015 року № 19 на суму 6 335 грн 61 коп. строком до 31 грудня 2015 року; договір від 20 липня 2015 року № 20 на суму 3 500 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 21 липня 2015 року № 21 на суму 64 700 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 24 липня 2015 року № 22 на суму 6 335 грн 31 коп. строком до 31 грудня 2015 року; договір від 04 серпня 2015 року № 23 на суму 99 880 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 05 серпня 2015 року № 24 на суму 99 940 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 06 серпня 2015 року № 25 на суму 99 980 грн. строком до 31 грудня 2015 року; договір від 10 серпня 2015 року № 26 на суму 87 270 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 27 серпня 2015 року № 27 на суму 99 700 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 28 серпня 2015 року № 28 на суму 99 700 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 31 серпня 2015 року № 29 на суму 99 700 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 31 серпня 2015 року № 30 на суму 6 335 грн 31 коп. строком до 31 грудня 2015 року; договір від 02 вересня 2015 року № 31на суму 92 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 08 вересня 2015 року № 32 на суму 70 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 18 вересня 2015 року № 33 на суму 6 335 грн 31 коп. строком до 30 червня 2016 року; договір від 29 вересня 2015 року № 34 на суму 30 тис. грн строком до 30 червня 2016 року; договір від 20 жовтня 2015 року № 35 на суму 3 100 грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 21 жовтня 2015 року № 36 на суму 7 107 грн 53 коп. строком до 31 грудня 2015 року; договір від 10 листопада 2015 року № 37 на суму 67 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 16 листопада 2015 року № 38 на суму 2 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 20 листопада 2015 року № 39 на суму 4 тис. грн строком до 31 грудня 2015 року; договір від 24 листопада 2015 року № 40 на суму 5 907 грн 72 коп. строком до 31 грудня 2015 року; договір від 30 грудня 2015 року № 41 на суму 5 907 грн 72 коп. строком до 31 грудня 2015 року; договір від 29 січня 2016 року № 1 на суму 4 707 грн 90 коп. строком до 31 грудня 2016 року; договір від 29 лютого 2016 року № 2 на суму 3 699 грн 93 коп. строком до 31 грудня 2016 року; договір від 31 березня 2016 року № 3 на суму 3 699 грн 93 коп. строком до 31 грудня 2016 року.У період укладення вищевказаних договорів про надання зворотної фінансової допомоги від імені ПАТ "НВК "Наука" їх підписав ОСОБА_4, якій обіймав посади: заступника Генерального директора даного товариства та в.о. Генерального директора цього ж товариства.У відомостях, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, серед переліку осіб, які можуть вчиняти дії від імені ПАТ "НВК "Наука", у тому числі підписувати договори, наявний лише керівник - Вербицький В. Г.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуЗгідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваЗгідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції в незміненій після апеляційного перегляду частині та апеляційного суду, враховуючи наступне.Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.Визначаючи характер та правову природу цивільних відносин, що виникли між сторонами, Верховним Судом враховано таке.Операції з позики грошових коштів оформлюються згідно з вимогами статті 1046 "Договір позики" глави 71 ЦК України (435-15) . За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. З моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, договір позики вважається укладеним.Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.За змістом підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.Поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, що передбачають передачу підприємству у користування на певний строк суми грошових коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плату за користування такими грошовими коштами.Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання - неналежне виконання (стаття 610 ЦК України).Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.Згідно з частиною третьою статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.За змістом частини третьої статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховувавши вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ПАТ "НВК "Наука" на користь позивача грошових коштів у розмірі 1 933 900 грн 20 коп., оскільки відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4, якій обіймав посади: заступника Генерального директора даного товариства та виконуючого обов`язки Генерального директора, був наділений достатнім обсягом повноважень для укладення договорів про надання поворотної фінансової допомоги із ОСОБА_1 .Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року залишити без змін.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта