Постанова

Іменем України 17 листопада 2021 року м. Київсправа № 369/16143/18провадження № 61-10471 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОМОКС",

відповідач - ОСОБА_1,

представник відповідача - адвокат Хіміч Владислав Олександрович,розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хіміча Владислава Олександровича, на постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Іванової І. В., Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимогУ грудні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОМОКС" (далі - ТОВ "ОМОКС", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав.В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 28 грудня 2015 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, за яким товариство зобов`язалося передати у власність ОСОБА_1, а остання - прийняти у власність, майнові права на квартиру, будівельний номер АДРЕСА_2, а також оплатити ціну майнових прав у порядку та на умовах, визначених договором. Вказувало, що згідно з пунктом 3.1 цього договору ціна майнових прав на квартиру становила 347 025,00 грн, у тому числі ПДВ. Ціна майнових прав на один квадратний метр квартири становила 7 500,00 грн, у тому числі ПДВ - 1 250,00 грн. Крім того, якщо за результатами обмірів суб`єктами господарювання фактична площа квартири перевищуватиме його проєктну загальну площу на 1 (один) або більше квадратних метрів, покупець зобов`язується здійснити доплату продавцю за додаткові квадратні метри (пункт 3.2 договору). У пункті 3.6 договору сторони погодили, що у будь-якому випадку ціна майнових прав на квартиру має бути внесена покупцем у розмірі 100 % до 01 грудня 2016 року, але у будь-якому випадку не пізніше дати підписання акту прийому-передачі. Зазначало, що будинок, у якому знаходиться спірна квартира, введено в експлуатацію 02 липня 2015 року, що підтверджується відповідним сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Фактична площа спірної квартири склала 46,7 кв. м, а тому ОСОБА_1 повинна була сплатити товариству 347 025,00 грн.21 березня 2017 року між сторонами було підписано акт прийому-передачі квартири, що вказує на виконання товариством зобов`язань за договором. 01 липня 2017 року зареєстровано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 . Проте вона не сплатила ціну майнових прав за укладеним між сторонами договором. З урахуванням наведеного,ТОВ "ОМОКС" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 28 грудня 2015 року № 25/2/8/117/Ж-ИП у розмірі 347 025,00 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанціїУхвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року відмовлено ТОВ "ОМОКС" у задоволенні клопотання про призначення у справі судової психологічної експертизи з використанням поліграфа.Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2021 року у складі судді Ковальчук Л. М. у задоволенні позову ТОВ "ОМОКС" відмовлено.Відмовляючи у задоволенні позову товариства, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 надала докази виконання нею зобов'язань за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 28грудня 2015 року № 25/2/8/117/Ж-ИП щодо сплати вартості майнових прав на квартиру у розмірі 347 025,00 грн. Надані нею довідка від 30 червня 2016 року № 492/06, видана товариством, та акт прийому-передачі квартири від 30 червня 2016 року, підписаний сторонами, відповідно до умов договору можуть мати місце лише після здійснення вказаної оплати. ТОВ "ОМОКС" указаного не спростувало, а тому суд першої інстанції відхилив його доводи про відсутність оплати за договором.При цьому районний суд вказав, що надані докази про те, що оплату здійснено в інший спосіб, ніж визначено у договорі, не вказують на відсутність оплати.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанціїПостановою Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "ОМОКС" задоволено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ТОВ "ОМОКС" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 28 грудня 2015 року № 25/2/117/Ж-ИП у розмірі 347 025,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову товариства, апеляційний суд врахував положення укладеного між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, за якими покупець зобов`язався сплатити продавцеві ціну майнових прав на квартиру шляхом перерахування платежів на банківський рахунок продавця до 01 грудня 2016 року, але у будь-якому випадку не пізніше дати підписання акту прийому-передачі.Апеляційний суд вказав, що згідно здовідкою ТОВ "ОМОКС" від 12 грудня 2018 року № 830/12 станом на 18 жовтня 2018 року заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру становила 347 025,00 грн, а відповідно до довідки від 12 грудня 2018 року№ 832/12 ОСОБА_1 жодних коштів, як на рахунки товариства, відкриті у банківських установах, так і у касу, не вносилося. Вказане підтверджується також листом публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" від 28 січня 2019 року № 5-70/308/2019.При цьому апеляційний суд зробив висновок про те, що довідка ТОВ "ОМОКС" від 30 червня 2016 року № 492/06, якою підтверджено факт виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру, та акт прийому-передачі квартири від 30 червня 2016 року не є достатніми доказами для підтвердження факту виконання відповідачем умов договору щодо сплати коштів саме на банківський рахунок ТОВ "ОМОКС". Видача позивачем наведених документів є обов`язком товариства, як продавця, і свідчить про передачу ним товару, а не виконання покупцем обов`язку щодо розрахунків з товариством у спосіб, погоджений сторонами у договорі. Крім того, такі докази не визнаються позивачем, вони не є розрахунковими документами, можуть бути підробленими, або такими, що сформовані помилково.Суд апеляційної інстанції відхилив також доводи ОСОБА_1 про те,що грошові кошти було нею сплачено особисто директору ТОВ "ОМОКС" ОСОБА_2, який займав відповідну посаду і на час звернення товариства до суду із позовом у цій справі, оскільки відсутні докази на підтвердження указаного, а належним виконанням умов договору купівлі-продажу майнових прав квартири є лише сплата коштів на банківський рахунок продавця й іншого порядку сторони у договорі не визначили, додаткових угод з цього приводу не укладали.

Короткий зміст вимог касаційної скаргиУ касаційній скарзі, поданій у червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Хіміч В. О., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Крім того,належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 369/16143/18 із Києво-Святошинського районного суду Київської області.Задоволено клопотання заявника про зупинення виконання судового рішення, зупинено виконання оскаржуваної постанови апеляційного суду до закінчення касаційного провадження. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.08 липня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2021 року у прийнятті письмових пояснень (доповнень) ОСОБА_1 до касаційної скарги її представника відмовлено та повернуто їх заявникові, оскільки такі подано з пропуском установленого законом строку на внесення змін чи доповнень до касаційної скарги (статті 390, 398 ЦПК України).Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку довідці ТОВ "ОМОКС" від 30 червня 2016 року № 492/06, якою підтверджено факт виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру та акту прийому-передачі квартири від 30 червня 2016 року. Вважає, що указані документи є достатніми доказами на підтвердження факту виконання відповідачем умов договору щодо сплати коштів товариству. Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду.Крім того, вказує, що посилання апеляційного суду про те, що вищевказані докази можуть бути підробленими, або такими, що сформовані помилково, є бездоказовими та ґрунтуються на припущеннях. При цьому факт підписання таких документів не заперечується директором товариства. Наголошує, що відповідач здійснила повну оплату за договором, передавши грошові кошти особисто директору товариства у готівковій формі, який і повинен був їх внести на рахунок ТОВ "ОМОКС". Задоволення відповідного позову призведе до подвійного стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь товариства за договором, який нею уже виконано.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу У липні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ "ОМОКС", в якому вказується, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що відповідач не здійснила оплату за укладеним між сторонами договором у спосіб, визначений умовами договору, тобто на банківський рахунок товариства. Документи, на які посилається відповідач, як на докази виконання своїх зобов`язань, не підтверджують факт оплати за договором. Вважає бездоказовими твердження ОСОБА_1 про те, що вона передала особисто грошові кошти директору товариства. При цьому відповідач заперечувала проти проведення у справі експертного дослідження з використанням поліграфа. Вказує, що правові висновки Верховного Суду, на які посилається заявник, викладено не у подібних справах.Крім того, на розгляді в судах знаходяться інші справи, за аналогічними позовами товариства, предметом розгляду яких є стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОМОКС" заборгованості за договорами купівлі-продажу майнових прав на інші квартири (№ 369/16145/18, № 369/16144/18).

Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції28 грудня 2015 року між ТОВ "ОМОКС" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 /8/117/Ж-ИП, згідно з якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов`язався прийняти у власність майнові права на квартиру, будівельний номер АДРЕСА_2, та оплатити ціну таких майнових прав в порядку та на умовах, визначених цим договором (а. с. 15-24, т. 1).Згідно з пунктом 1.5 указаного договору майнові права на квартиру за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі квартири (як сукупність майновихправ), який є невід`ємною чистиною цього договору та зразок якого сторони погодили в додатку № 2 до цього договору. Акт прийому-передачі підписується сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта будівництва, у строк, визначений продавцем, та за умови повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру. Факт повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру буде підтверджуватися наданням довідки згідно з пунктом 1.6 договору. Квартира (як сукупність майнових прав) переходить від продавця до покупця після підписання акту прийому-передачі.Умови, розмір і порядок перерахування грошових коштів покупцем на користь продавця визначаються цим договором, додатками до нього, а також додатковими угодами, укладеними до цього договору. На підтвердження виконання покупцем своїх зобов`язань, передбачених цим договором щодо зобов`язань по оплаті ціни майнових прав на квартиру, продавець надає покупцю довідку про виконання зобов`язань по оплаті ціни майнових прав на квартиру, але не раніше здійснення оплати за даними технічної інвентаризації суб`єктами господарювання. Довідка надається продавцем покупцю одночасно з укладенням акту прийому-передачі (пункт 1.6 договору).Відповідно до пункту 3.1 договору ціна майнових прав на квартиру за цим договором становить 347 025,00 грн, у тому числі ПДВ. Ціна майнових прав на один квадратний метр квартири становить 7 500,00 грн, у тому числі ПДВ 1 250,00 грн.У пункті 3.5 договору сторони погодили, що покупець сплачує продавцеві ціну майнових прав на квартиру за цим договором шляхом перерахування платежів на банківський рахунок продавця.У пункті 3.6 договору сторони погодили, що у будь-якому випадку ціна майнових прав на квартиру має бути внесена покупцем у розмірі 100 % до 01 грудня 2016 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати підписання акту прийому-передачі.Згідно з пунктом 3.7 покупець перераховує кошти на поточний банківський рахунок продавця, вказаний у пункті 3.5 договору.Датою оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру вважається дата зарахування покупця на поточний банківський рахунок продавця, вказаний у цьому договорі (пункт 3.8).Будинок, в якому знаходиться спірна квартира, введено в експлуатацію 02 липня 2015 року (а. с. 51-52, т. 1).Згідно з довідкою ТОВ "ОМОКС" № 492/06 від 30 червня 2016 року, підписаною директором ОСОБА_2, ОСОБА_1 виконала всі зобов`язання по сплаті ціни майнових прав на квартиру відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 28 грудня 2015 року № 25/2/8/117/Ж-ИП, що складає 347 025,00 грн, у тому числі ПДВ (а. с. 73, т. 1).30 червня 2016 року сторонами було підписано акт прийому-передачі квартири (а. с. 74, т. 1).Право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 (а. с. 6-14, т. 1).Згідно з довідкою ТОВ "ОМОКС" № 830/12 від 12 грудня 2018 року, підписаною директором ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_3,станом на 18 жовтня 2018 року заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 28 грудня 2015 року № 25/2/8/117/Ж-ИП становить 347 025,00 грн (а. с. 62, т. 1).Відповідно до листа публічного акціонерного товариства "АБ "Укргазбанк" № 5-70/308/2019 від 28 січня 2019 року на рахунок ТОВ "ОМОКС" у період з 28 грудня 2015 року по 28 січня 2019 року кошти від ОСОБА_1 не надходили (а. с. 63, т. 1).Згідно з довідкою ТОВ "ОМОКС" № 832/12 від 12 грудня 2018 року, підписаною директором ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_3, ОСОБА_1 жодних коштів, як на рахунки товариства, відкриті у банківських установах, так і у касу, не вносилися (а. с. 4, т. 1).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуВідповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Хіміча О. В., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваВідповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8частини першої статті 411, частиною другоюстатті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.У частині першій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 525 ЦК України).У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).Відповідно до частини першої статті 655 за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (частина друга статті 656 ЦК України).Частиною першою статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530цього Кодексу.Встановлено, що 28 грудня 2015 року між товариством та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, за яким товариство зобов`язалося передати у власність ОСОБА_1, а остання - прийняти у власність, майнові права на квартиру, будівельний номер АДРЕСА_2, а також оплатити ціну майнових прав у порядку та на умовах, визначених договором. За умовами укладеного між сторонами договору відповідач на виконання договору зобов`язалася перерахувати кошти, які складають ціну майнових прав на квартиру, на поточний банківський рахунок ТОВ "ОМОКС". Датою оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру вважається дата зарахування коштів покупця на поточний банківський рахунок продавця, вказаний у цьому договорі. Тобто у покупця має бути доказ сплати товару (квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі).Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов товариства, суд апеляційної інстанції, надаючи належну оцінку поданим сторонами доказам, надаючи оцінку різним довідкам товариства, виходив із положень укладеного між сторонами договору щодо порядку і способу його оплати та врахував, що згідно з пунктом 2.9 глави 2 "Приймання готівки" розділу ІV "Касові операції банків з клієнтами" Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом системи автоматизації банку.Таким чином, апеляційний суд вірно вказав, що довідка ТОВ "ОМОКС" від 30 червня 2016 року № 492/06, якою підтверджено факт виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру, та акт прийому-передачі квартири від 30 червня 2016 року не можуть бути достатніми й належними доказами на підтвердження факту виконання відповідачем умов договору щодо сплати коштів саме на банківський рахунок ТОВ "ОМОКС". При цьому вказані докази не регулюють порядок розрахунків між сторонами, про який сторони за власною згодою домовилися, уклавши договір і розписавши умови сплати за майнові права на квартиру. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що грошові кошти було передано директору товариства у безготівковій формі, що, на думку відповідача, є належним виконанням покупцем умов договору, оскільки вони є припущеннями, бездоказовими, а на припущеннях суду заборонено ухвалювати судове рішення (частина шоста статті 81 ЦПК України).Крім того, такі доводи підтверджують те, що умови договору не виконані.З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, надавши належну оцінку укладеному між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, листу публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" від 28 січня 2019 року № 5-70/308/2019, довідкам ТОВ "ОМОКС" від 12 грудня 2018 року № 830/12 та № 832/12, за якими ОСОБА_1 не вносила кошти на банківські рахунки товариства, а розмір заборгованості перед ТОВ "ОМОКС" становить 347 025,00 грн, зробив правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог товариства.Верховний Суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості захистити своє право, якщо доведе, що воно порушено, шляхом стягнення коштів у порядку, передбаченому цивільним законодавством, до особи, якій з порушенням умов договору передала кошти. Доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи, зводяться до власного тлумачення заявником норм матеріального права, положень укладеного між сторонами договору та до незгоди із ухваленим судовим рішенням по суті вирішення спору,вони були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.Посилання касаційної скарги на відповідні правові висновки Верховного Суду не заслуговують на увагу, оскільки у цих справах інші фактичні обставини, а, відповідно, й норми правозастосування. Верховний Суд не вбачає неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права при вирішенні спору. На вказане не впливає і наявність інших справ за позовами товариства, предметом судового розгляду яких є стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОМОКС" заборгованості за договорами купівлі-продажу майнових прав на інші квартири (№ 369/16145/18, № 369/16144/18). У справі, яка переглядається, спір стосується виконання (здійснення оплати) зобов`язань відповідача, як покупця, за іншим договором купівлі-продажу майнових прав й щодо іншої квартири. Доведення позовних вимог у кожній із цих справ є різним.Разом із цим, суд апеляційної інстанції у тексті оскаржуваної постанови, правильно зробивши висновок про те, що довідка ТОВ "ОМОКС" від 30 червня 2016 року № 492/06 та акт прийому-передачі квартири від 30 червня 2016 року не є достатніми доказами для підтвердження факту виконання відповідачем умов договору щодо сплати коштів саме на банківський рахунок товариства і вони не є розрахунковими документами, помилково вказав і про те, що відповідні докази можуть бути підробленими або сформованими помилково. Однак, надаючи оцінку доводом касаційної скарги у цій частині, Верховний Суд їх відхиляє, оскільки указане не впливає на правильність вирішення апеляційним судом справи по суті та не може бути підставою для скасування законного судового рішення.При цьому не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частини друга статті 410 ЦПК України).Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції всебічно, повно та об`єктивно надав оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими (частина третя статті 89 ЦПК України).Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).Оскільки ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2021 року зупинено виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення касаційного провадження, слід поновити виконання судового рішення.Керуючись статтями 400, 402, 410, 416, 418, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хіміча Владислава Олександровича, залишити без задоволення.Постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року залишити без змін.Поновити виконання постанови Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:

Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець