Постанова

Іменем України 17 листопада 2021 рокум. Київсправа № 2-321/07провадження № 61-11246св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2020 року у складі судді Палінчака О. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2021 року

у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимогУ грудні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом доОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики.На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 10 жовтня 2002 року він позичив відповідачці 1 000,00 доларів США, а 23 жовтня 2002 року - ще 1 000,00 доларів США, на строк до 14 листопада 2002 року. На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_2 склала дві розписки, однак кошти у встановлений строк не повернула, його вимоги про повернення боргу залишила без задоволення. Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 2 000,00 доларів США.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанційРішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 2 000,00 доларів США. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки між сторонами у встановленому законом порядку укладено договори позики від 10 жовтня 2002 року та від 23 жовтня 2002 року, на підтвердження чого ОСОБА_2 склала розписки: від 10 жовтня 2002 року - про отримання у борг від ОСОБА_1 1 000,00 доларів США, та від 23 жовтня 2002 року - про отримання у борг 1 000,00 доларів США. Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що розписки складені ОСОБА_2 без будь-якого примусу, грошові кошти були необхідні відповідачці для здійснення підприємницької діяльності, а саме: здійснення ремонту у пекарні Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівський хліб" та закупівлю сировини. Ураховуючи, що у визначений у договорах позики строк - 14 листопада 2002 року, - відповідачка не повернула ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 2 000,00 доларів США, суд першої інстанцій дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 21 травня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2007 року залишено без змін. Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Ухвалою Верховного Суду України від 20 жовтня 2010 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 21 травня 2008 року залишено без змін. Судове рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що суди попередніх інстанцій правильно встановили на підставі доказів, яким було надано належну оцінку, що відповідачка не виконала боргове зобов'язання з повернення позики, а тому дійшли обґрунтованого висновку про необхідність захисту порушеного права позивача.

Короткий зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2007 року за нововиявленими обставинами, на обґрунтування якої зазначала, що під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій вона особисто та її представники неодноразово заявляли клопотання про огляд оригіналів розписок, оскільки надані позивачем копії розписок від 10 жовтня 2002 року та від 23 жовтня 2002 року викликали сумнів з приводу їх достовірності. Відмовляючи у задоволенні клопотань про дослідження оригіналів письмових доказів, суди керувалися тим, що оригінали розписок від 10 жовтня 2002 року та від 23 жовтня 2002 року знаходяться в матеріалах перевірки прокуратури м. Хмельницького № 1190-04 (далі - матеріали перевірки № 1190-04). Зважаючи на те, що відповідно до частини третьої статті 49 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК України 1960 (1001-05) року) громадянин, визнаний потерпілим від злочину, мав право знайомитися з матеріалами справи лише з моменту закінчення досудового слідства, право на ознайомлення з матеріалами перевірки № 1190-04 у неї виникло після винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 28 жовтня 2008 року. При ознайомленні 26 листопада 2008 року із зазначеними матеріалами, їй стало відомо, що в них відсутні оригінали розписок. Зазначені обставини є істотними для вирішення справи по суті, існували на час ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій рішень у справі, однак не були та не могли бути їй відомі, а тому просила задовольнити подану нею заяву.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій за результатами розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2009 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовлено.Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачка пропустила встановлений статтею 362 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції, чинній на час постанволення ухвали, строк для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а тому суд вважав, що відсутні підстави для скасування рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2007 року.Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 квітня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2009 року скасовано, а питання перегляду рішення суду у зв`язку із нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_2 передано на розгляд суду першої інстанції.Підставою для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції апеляційний суд зазначив порушення порядку вирішення питання про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема, суд першої інстанції розглянув заяву ОСОБА_2 по суті, однак відмовив у зв'язку з пропуском строку для подачі заяви, який передбачений статтею 362 ЦПК України. При цьому пропуск строку, передбаченого статтею 362 ЦПК України, є підставою для залишення заяви без розгляду, а не відмови по суті.Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2007 року за нововиявленими обставинами відмовлено.Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 як на нововиявлену обставину, посилається на відсутність оригіналів розписок від 10 жовтня 2002 року та від 23 жовтня 2002 року, а також на фальшивість копій цих розписок, що містяться у матеріалах справи, тобто на докази, яким суд надав оцінку при ухваленні оскаржуваного рішення, тоді як у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК Українине може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2020 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-12475св20).Постанова суду касаційної інстанції мотивована посиланням на наявність обов`язкових підстав для скасування постанови Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2020 року з огляду на неможливість розгляду справи в суді касаційної інстанції суддею Гринчуком Р. С. відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 36 ЦПК України.Постановою Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2020 року залишено без змін. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що правильним є висновок суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається заявниця як на підставу перегляду рішення, не є нововиявленими. Зазначено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2007 року встановлено факт написання ОСОБА_2 спірних розписок, у своїх запереченнях на позов остання підтвердила указане, при перегляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено відсутність допустимих доказів написання розписок під впливом насильства чи тиску зі сторони ОСОБА_1, а також доказів безгрошовості спірних правовідносин, відповідачка не заявляла клопотань про витребування оригіналів розписок, а тому посилання ОСОБА_2 на відсутність оригіналів розписок не є нововиявленою обставиною відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скаргиУ липні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2021 року, ухвалити нове судове рішення про перегляд рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2007 року за нововиявленими обставинами.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргуКасаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що при первинному розгляді справи, вона клопотала про витребування оригіналів розписок, однак суди встановили, що оригінали зазначених розписок знаходяться в матеріалах перевірки № 1190-04. Вона як потерпіла у зазначеному кримінальному провадженні, відповідно до положень статті 49 КПК України 1960 року, не мала права на ознайомлення з матеріалами перевірки до закінчення досудового слідства, у зв`язку із чим ознайомилась із його матеріалами лише 26 листопада 2008 року та лише тоді дізналась про відсутність оригіналів розписок у зазначених матеріалах. Зазначений факт підтверджено повідомленням прокуратури м. Хмельницького від 09 лютого 2009 року № 1190-04. Зазначені обставини існували на час ухвалення рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2007 року, однак були невідомі сторонам у справі та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення. Вона неодноразово клопотала про витребування оригіналів розписок, однак судом залишено їх без задоволення. Безпідставними вважала доводи судів попередніх інстанцій про переоцінку доказів у справі, оскільки при первинному розгляді справи суди не могли надати оцінку зазначеній обставині, так як з матеріалами перевірки вона ознайомилась вже після ухвалення судових рішень (26 листопада 2008 року).Помилковими є також висновки судів про визнання нею факту написання спірних розписок з посиланням на її заперечення на позовну заяву від 03 січня 2003 року. Суди не встановили проти написання яких саме розписок вона не заперечувала, з урахуванням того, що під час розгляду справи досліджувались також інші розписки.Зазначала про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Зокрема, вихід за межі розгляду справи (суди встановили факт укладення договорів позики, однак не встановили факту відсутності розписок), прийняття судом першої інстанції заяву ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності з порушенням порядку подання електронних документів, зокрема безпосередньо на електронну пошту суду, а не через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, суди не розглянули її доводи щодо відсутності оригіналів розписок, що, на думку заявниці, свідчить про порушення її права на справедливий суд.Додатково просила постановити окрему ухвалу з приводу порушень суддею Слободяном В. С. положень ЦПК України (1618-15) , а саме після ухвалення рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 березня 2003 року у цій справі суддя Слободян В. С. направив виконавчий лист № 2-219/03 до відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міського управління юстиції, який було відкликано суддею Слободяном В. С. лише 22 грудня 2008 року, у результаті чого з неї стягнуто борг у подвійному розмірі суми позики.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуЗгідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваЗгідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України). Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13).Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін;можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18).Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ОСОБА_2 посилалась на встановлення судом факту написання нею розписок про отримання у борг від позивача грошових коштів на підставі копій таких розписок, з урахуванням того, що указані розписки зберігаються у матеріалах перевірки № 1190-04, однак, як стало їй відомо 26 листопада 2008 року, оригінали розписок відсутні у матеріалах перевірки № 1190-04 та ніколи до них не долучались.Відповідно до положень статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (частина друга статті 1047 ЦК України).Предмет доказування з боку відповідачки стосувався, зокрема, заперечення факту написання спірних розписок, однак зазначених обставин відповідачка не довела належними та допустимими доказами.Суди попередніх інстанцій вважали долучені до матеріалів справи копії розписок належними доказами укладення між сторонами договорів позики та виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами.Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, відповідачка вирішила спростувати факти, покладені в основу судових рішень, зокрема факт написання розписок, а отже, і укладенні договорів позики.Коли суди першої й апеляційної інстанцій ухвалювали рішення у справі під час її первинного розгляду, вони на підставі тих доказів, які подали сторони, встановили факт написання ОСОБА_2 розписок від 10 жовтня 2002 року та від 23 жовтня 2002 року. При цьому суди врахували те, що ОСОБА_2 не заперечувала факт написання указаних розписок, зазначаючи у запереченнях на позов від 03 січня 2003 року про написання розписок під примусом позивача. Указані обставини ОСОБА_2 підтвердила також у клопотанні про відкладення розгляду справи від 16 січня 2003 року, а також у судових засіданнях у суді першої (протокол судового засідання від 11 березня 2003 року) та апеляційної інстанцій (протоколи судових засідань від 20 листопада 2003 року та від 24 жовтня 2007 року).Нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2021 року у справі № 9901/424/18 (провадження № 11-173заі21).Ураховуючи, що при первинному розгляді справи, судами першої та апеляційної інстанцій надано оцінку наявним в матеріалах справи копіям розписок від 10 жовтня 2002 року та від 23 жовтня 2002 року та з урахуванням інших доказів встановлено факт укладення між сторонами договорів позики і виникнення зобов`язальних правовідносин, беручи до уваги огляд матеріалів перевірки № 1190-04 у суді першої інстанції, посилання ОСОБА_2 на відсутність у зазначених матеріалах оригіналів указаних вище розписок є переоцінкою доказів у справі, які суди вже дослідили під час первинного розгляду справи, а тому не може визнаватися нововиявленою обставиною.Доводи касаційної скарги щодо не розгляду судами попередніх інстанцій при первинному розгляді справи її клопотань про витребування оригіналів розписок є неспроможними, оскільки не підтверджуються матеріалами справи. Більш того, у апеляційній скарзі на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30 травня 2007 року, поданій 01 серпня 2007 року, ОСОБА_2 зазначала, що матеріали перевірки №1190-04 були витребувані суддею першої інстанції самовільно та безпідставно, без розгляду цих питань в судовому засіданні, що на думку відповідачки свідчить про зацікавленість судді у винесенні незаконного рішення.Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року).Верховний Суд зауважує, що фактично ОСОБА_2 намагається ініціювати новий судовий розгляд з повторною оцінкою всіх доводів сторін щодо написання розписок, однак перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Відсутність оригіналів розписок в матеріалах перевірки № 1190-04, з урахуванням визнання відповідачкою факту їх написання під примусом та погрозами, не спростовує факти, які покладено в основу судового рішення.Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі "Ryabykh v. Russia" ("Рябих проти Росії") та від 09 червня 2011 року у справі "Zheltyakov v. Ukraine" ("Желтяков проти України")).Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків у змагальності процесу, у тому числі і неподання до суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи, на думку колегії суддів,не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що обставини, на які посилається заявниця, не є нововиявленими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду у порядку його перегляду.Висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо клопотання про постановлення окремої ухвалиВідповідно до положень статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України).Частиною п`ятою указаної статті передбачено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.Відповідно до частини десятої статті 262 ЦПК України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлення під час розгляду справи порушень норм матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.Аналізуючи наведені ОСОБА_2 підстави для постановлення окремої ухвали, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими та такими, що зводяться до незгоди заявника з ухваленими судовими рішеннями у справі.Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2020 та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2021 року залишити без змін.У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про постановлення окремої ухвали відмовити.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк