Ухвала 02 листопада 2021 рокум. Київсправа № 713/1261/21провадження № 61-17620ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 серпня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину після розірвання шлюбу у твердій фіксованій сумі 5 000 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до повного вилікування (одужання).
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
26 жовтня 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подала через засоби поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 серпня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).Предметом позову у цій справі є стягнення аліментів на дружину після розірвання шлюбу, а тому у розумінні ЦПК України (1618-15) справа є малозначною.Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Azyukovska v. Ukraine" ("Азюковська проти України") рішення від 09 жовтня 2018 року.Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 3 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 серпня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.Ухвала оскарженню не підлягає.Судді:Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев М. Ю. Тітов