Іменем України27 жовтня 2021 року м. Київсправа № 740/2249/13провадження № 61-12027св21Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Фаловської І. М.,суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В. учасники справи:заявник - відділ державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, боржник - ОСОБА_1, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2021 року у складі колегії суддів: Губар В. С., Онищенко О. І., Скрипки А. А.,ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У травні 2013 року у провадженні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області на розгляді перебувало подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області про встановлення тимчасового обмеження щодо ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, у зв`язку з примусовим виконанням виконавчих листів від 14 січня 2011 року № 2-1528 та від 06 вересня 2012 року № 2-2514 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" у розмірі 22 551,46 грн та ОСОБА_2 - 106 442,27 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 травня 2013 року встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань, відповідно до рішень Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 січня 2011 року у справі № 2-1528 та від 06 вересня 2012 року у справі № 2-2514.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського апеляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 травня 2013 року.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції через 8 років після її прийняття не зазначивши об`єктивних обставин, які перешкоджали йому подати апеляційну скаргу в строк передбачений законом; у відкритті провадження слід відмовити на підставі частини 2 статті 358 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2021 року ОСОБА_1 до Верховного Суду подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2021 року, а справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2021 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали апеляційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2021 року касаційну скаргу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки про існування ухвали місцевого суду йому стало відомо після отримання її копії у відповідь на адвокатський запит 04 травня 2021 року. З 2013 року до січня 2021 року він не намагався перетинати державний кордон з метою виїзду за межі України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

У серпні 2021 року Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області надіслав до Верховного Суду повідомлення про те, що виконавчі провадження № 34486120 та № 34375184 щодо примусового виконання виконавчих листів Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 січня 2011 року № 2-1528/10 та від 06 вересня 2012 року № 2-2514 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" у розмірі 22 551,46 грн та ОСОБА_2 - 106 442,27 грн, 30 грудня 2013 року завершені відповідно до підпункту 5 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання боржника) та передані до архіву.

Відповідно до чинного законодавства, архів за 2013 рік знищено за закінченням трирічного строку зберігання архівних матеріалів виконавчих проваджень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що у провадженні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області на розгляді перебувало подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області про встановлення тимчасового обмеження щодо ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, у зв`язку з примусовим виконанням виконавчих листів від 14 січня 2011 року № 2-1528/10 та від 06 вересня 2012 року № 2-2514 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" у розмірі 22 551,46 грн та ОСОБА_2 - 106 442,27 грн.

Згідно з довідкою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 травня 2021 року № 740/2249/13-ц/8573/2021 цивільна справа № 740/22/13-ц (провадження № 6/740/40/13) за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області про встановлення тимчасового обмеження щодо ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення боргу, знищена по закінченню строку зберігання, на підставі "Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання", затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 07 грудня 2017 року № 1087.

Копію ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 травня 2013 року ОСОБА_1 отримав 04 травня 2021 року засобами поштового зв`язку у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_3 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі частини 2 статті 358 ЦПК України; ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду через 8 років після її прийняття не зазначивши об`єктивних обставин, які перешкоджали йому подати апеляційну скаргу в строк передбачений законом.

Колегія суддів вважає, що зазначений висновок є помилковим з огляду на наступне.

Пунктом 13 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 2 статті 294 ЦПК України (у редакції, яка була чинною станом на момент ухвалення оскарженого рішення) передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (у редакції на час подання апеляційної скарги) передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Звертаючись 24 травня 2021 року із апеляційною скаргою на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 травня 2013 року ОСОБА_1 зазначив, що копію зазначеної ухвали отримав 04 травня 2021 року засобами поштового зв`язку у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_3 та просив поновити йому строк на її апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 377-1 ЦПК України (у редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Частиною другою статті 377-1 ЦПК України передбачено, що суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Із справи відомо, що цивільна справа № 740/22/13-ц (провадження № 6/740/40/13) за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області про встановлення тимчасового обмеження щодо ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення боргу, знищена по закінченню строку зберігання, а отже, відомостей про те чи направлялась на адресу боржника копія ухвали суду першої інстанції, про вручення йому такої ухвали немає.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду через 8 років після її прийняття не зазначивши об`єктивних обставин, які перешкоджали йому подати апеляційну скаргу в строк передбачений законом є передчасним.

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Тобто, частина друга статті 358 ЦПК України містить обмеження щодо її застосування у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Враховуючи, що відповідно частини другої статті 377-1 ЦПК України (у редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України вирішувалось без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця, суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті провадження помилково застосував частину другу статті 358 ЦПК України.

За таких обставин, касаційна скарга подана ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2021 року є обґрунтованою та дає підстави для висновку про її скасування.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки вищенаведені порушення апеляційним судом норм процесуального права призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскаржене судове рішення слід скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2021 року скасувати, матеріали апеляційного провадження передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.