Коротка історія справиУ листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест" (далі - ТОВ "ФК "Алькор Інвест"), Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "ОКСІ БАНК" (далі - ПАТ "ОКСІ БАНК"), Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), про скасування запису про реєстрацію права власності (справа № 344/1956/18).У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "ФК "Алькор Інвест", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (справа № 344/19045/18).Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2019 року справу № № 344/19516/18 об`єднано в одне провадження зі справою № 344/19045/18.У січні 2021 року ОСОБА_3, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернувся до суду з позовом до ТОВ "ФК "Алькор Інвест", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.Позовна заява мотивована тим, що між ним та ТОВ "ФК "Алькор Інвест" було укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 92,5 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір було укладено швидше, ніж було укладено договір купівлі-продажу з ОСОБА_2 .З огляду на викладене вважав, що договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "ФК "Алькор Інвест" слід визнати недійсним.Ураховуючи наведене ОСОБА_3 просив суд прийняту позовну заяву до спільного розгляду зі вказаною вище справою; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 92,5 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "ФК "Алькор Інвест".Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_3, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанціїУхвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_3, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, визнано неподаною та повернуто заявнику.Ухвала районного суду мотивована тим, що ОСОБА_3 не виконано вимоги ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2021 року, якою його позов залишено без руху. Оскільки копію ухвали було отримано уповноваженою особою ОСОБА_4, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення, відтак, ОСОБА_3 вважається таким, що належно повідомлений про зміст ухвали суду. Отож, невиконання ним вимог ухвали від 01 лютого 2021 року стало підставою для застосування частини третьої статті 185 ЦПК України та повернення позовної заяви позивачеві.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2021 року - без змін.Постанова апеляційного суду мотивованим, що висновки районного суду про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_3 є правильними, оскільки суд першої інстанції надіслав ОСОБА_3 ухвалу про залишення позову без руху від 01 лютого 2021 року за зазначеною ним у позовній заяві адресою, цю ухвалу вручено уповноваженій особі ОСОБА_4, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що відповідно до положень ЦПК України (1618-15) є належним повідомленням ОСОБА_3 .Апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_3 про неможливість отримання ним копії ухвали від 01 лютого 2021 року у зв`язку з перебуванням у іншій області, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.При цьому апеляційний суд послався на положення частин третьої та четвертої статті 130 ЦПК України, у якій зазначено, що, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Короткий зміст вимог касаційної скаргиУ касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 травня 2021 року скасувати і передати справу на новий розгляд, для продовження розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що він не отримував ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2021 року, не знав про її існування, отже, не міг усунути недоліки позовної заяви.Вважає, що суд першої інстанції незаконно зазначив про обставину отримання копії ухвали про усунення недоліків.Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_3 вказує те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для застосування положень частини третьої статті 185 ЦПК України та повернення його позовної заяви як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Зазначає, що ухвалу районного суду про залишення позовної заяви без руху він не отримував, оскільки перебував за межами області. Вказує, що постанова апеляційного суду не містить усіх передбачених ЦПК України (1618-15) відомостей, а також нею не вирішено питання розподілу судових витрат.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанціїУ травні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуПідстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваВідповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (475/97-ВР) (далі - Конвенція).Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України (1618-15) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.Встановлено, що у січні 2021 року ОСОБА_3, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернувся до суду з позовом до ТОВ "ФК "Алькор Інвест", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2021 року його позов залишено без руху та надано час на усунення недоліків позовної заяви.Копію ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2021 року надіслано ОСОБА_3 за зазначеною ним у позовній заяві адресою: АДРЕСА_2 та вручено уповноваженій особі ОСОБА_4Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3 та застосовуючи до спірних правовідносин положення частини третьої статті 185 ЦПК України, районний суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновок що ОСОБА_3 відповідно до частини третьої статті 130 ЦПК України є належно повідомленим про зміст ухвали суду першої інстанції, оскільки ухвалу вручено уповноваженій особі ОСОБА_4, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується та вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають положенням статей 263- 265 ЦПК України, отже, підстав для їх скасування немає.Відповідно до частини другої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.Частинами третьою, п`ятою статті 130 ЦПК України визначено, що якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.Проаналізувавши матеріали справи встановлено, що поштове відправлення (копія ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2021 року) отримана ОСОБА_4 за адресою, зазначеною у відповідній позовній заяві ОСОБА_3 .Суди попередніх інстанцій правильно вважали, що вручення процесуального документу під розписку будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з адресатом, є належним повідомленням такої особи про вчинення певної процесуальної дії.При цьому відомостей про іншу поштову адресу ОСОБА_3 матеріали справи не містять.Посилання заявника на неможливість отримання ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2021 року у зв`язку з перебуванням за межами області колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи не підтверджені належними доказами.З огляду на зазначене, доводи заявника про неналежне повідомлення його про наявність ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року спростовуються вимогами цивільно-процесуального закону, а саме частиною третьою статті 130 ЦПК України, згідно з якою вручення судової повістки будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею, вважається врученням повістки і цій особі.Отже, посилання заявника про порушення судами вимог процесуального законодавства не знайшли свого підтвердження.Інші доводи касаційної скарги, є ідентичними доводам апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції надав належну оцінку, вони є достатньо аргументованими, Верховний Суд робить висновок про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, то розподіл судових витрат не проводиться.Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду