Іменем України23 вересня 2021 рокум. Київсправа № 161/1869/19провадження № 61-1350св20Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,учасники справи:позивач - ОСОБА_1,відповідачі: відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Державне підприємство "Сетам",треті особи: Відкрите акціонерне товариство "Рожищенська меблева фабрика", Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", ОСОБА_2,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Кінах Яни Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2019 року у складі судді Філюк Т. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Федонюк С. Ю., Шевчук Л. Я., ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Державного підприємства "Сетам" (далі -ДП "Сетам"), за участю третьої особи: Відкритого акціонерного товариства "Рожищенська меблева фабрика" (далі - ВАТ "Рожищенська меблева фабрика"), про визнання електронних торгів недійсними і скасування протоколу про проведення електронних торгів та повернення гарантійного внеску.

Позов мотивовано тим, що 11 січня 2019 року о 17:57 год. вона подала заявку на участь у електронних торгах, які проводилися на офіційному сайті ДП "Сетам" щодо предмета іпотеки - цеху медичних меблів /Б-1/, загальною площею 2 558,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, номер лоту: 323455. На цих прилюдних торгах вона була зареєстрована як учасник за № 3. 25 січня 2019 року на офіційному сайті ДП "Сетам" відбулися прилюдні торги з реалізації вищевказаного об`єкта. Відповідно до протоколу № 384588 її визначено переможцем вказаних торгів, як учасника з найвищою ціновою пропозицією.

Придбане майно мала на меті використовувати у господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Після проведення торгів та огляду нею цеху медичних меблів /Б-1/ встановлено, що об`єкт не відповідає тому об`єкту, який зазначений на фото, розміщених на офіційному сайті ДП "Сетам". Ці обставини підтверджуються наданою їй головою правління ВАТ "Рожищенська меблева фабрика" ОСОБА_3 (зберігачем майна) експлікацією об`єктів (оригінал даної експлікації було використано державним виконавцем під час формування лоту), що знаходяться на території ВАТ "Рожищенська меблева фабрика" та актом обстеження від 01 лютого 2019 року підписаним нею та ОСОБА_3 .

Позивач зазначала, що на наданій їй експлікації об`єкт, який визначений на фото, що знаходяться на офіційному сайті ДП "Сетам" як цех медичних меблів /Б-1/, в дійсності є зовсім іншими об`єктами, що зазначені на експлікації під номерами А-2, Е-1, Д-1, Г (тобто на фото визначені декілька об`єктів, хоча цех медичних меблів /Б-1/ вважається цілісним об`єктом).

Враховуючи, що внаслідок опублікування недостовірних відомостей щодо предмету торгів, зокрема інформації про параметри, характеристику лоту, що не відповідає дійсності, вона не змогла ознайомитись з предметом торгів, який мала на меті придбати та використовувати для задоволення своїх матеріальних потреб, прилюдні електронні торги були проведені з грубим порушенням Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (z1301-16) (далі - Порядок), Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , Цивільного кодексу України (435-15) , оскільки внаслідок порушення вищевказаних норм і нормативно-правових актів, вона не змогла придбати об`єкт, на який розраховувала, що потягло порушення її законних прав та інтересів.

ДП "Сетам" було допущено порушення порядку та процедури визначеної Порядком реалізації арештованого майна, а саме не внесено належні відомості про майно, зокрема не визначено план приміщення, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежена функціональність, що виключає можливість ідентифікувати майно, його склад та стан, що потягло за собою порушення її прав та інтересів, як учасника електронних торгів та учасника цивільних правовідносин.

Посилаючись на статтю 215 ЦК України, статті 6, 15, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", статті 45, 48 Закону України "Про іпотеку", Порядок реалізації арештованого майна,, позивач просила визнати недійсними електронні торги з реалізації цеху медичних меблів /Б-1/, загальною площею 2558,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, проведені 25 січня 2019 року ДП "Сетам"; визнати недійсним протокол проведення електронних торгів від 29 травня 2018 року № 335635, складений за результатами проведення електронних торгів цеху медичних меблів /Б-1/, загальною площею 2 558,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, сформованого ДП "Сетам"; стягнути з ДП "Сетам" на її користь сплачений гарантійний внесок у розмірі 38 945,55 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2019 року залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" як третю особу.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 квітня 2019 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 як третю особу.

Короткий змістрішення суду першої інстанції

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2019 року у позові відмовлено.

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що не зазначення на офіційному сайті ДП "Сетам" всіх відомостей про майно, яке мала намір купити позивач, не є безумовною підставою для визнання цих торгів недійсними, оскільки підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, однак позивачем належним чином не доведено, що таким порушенням порядку проведення торгів були порушені її права та законні інтереси. Разом з тим, при подачі заявок на участь у торгах позивач була ознайомлена з інформаційним повідомленням про електронні торги щодо вказаного лоту, в якому зокрема, була зазначена інформація про порядок ознайомлення з майном;

факт нездійснення позивачем повного розрахунку за придбане майно у строк, передбачений розділом X Порядку та відсутність акта про проведення електронних торгів, свідчить про те, що договірні відносини купівлі-продажу майна на цих торгах не були оформлені, а отже такий правочин є неукладеним. З неукладеного правочину не виникає договірних зобов`язань і він не породжує жодних цивільних правовідносин, в той час, коли недійсний правочин не породжує тих правових наслідків, які притаманні правочинам цього виду, але він породжує правові наслідки, які випливають з його недійсності;

оскільки позивачем, яка була визнана переможцем за результатами оспорюваних торгів, не було здійснено повного розрахунку за придбане майно, то відповідно до пункту 3 розділу X Порядку, вона позбавлена права на повернення внесеної суми;

при проведенні відповідачем електронних торгів з реалізації предмета іпотеки - цеху медичних меблів /Б-1/, загальною площею 2 558,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не встановлено порушень вимог статті 215 ЦК України, Порядку, Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та інших норм при проведенні електронних торгів, а також відсутність порушень прав і законних інтересів позивача, яка оспорює результати торгів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану від її імені представником Кінах Я. В. залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду,адвокат Кінах Я. В. в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У квітні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди фактично встановили порушення порядку проведення торгів, однак відмовили у позові з підстав не доведення факту порушення права і законних інтересів позивача;

позивач довела порушення своїх прав, оскільки придбала майно для здійснення господарської діяльності, однак була позбавлена можливості отримати об`єкт нерухомого майна на який розраховувала через невідповідність даних у характеристиці лоту;

позивач оглядала об`єкт у лютому 2019 року та встановила його невідповідність фото, які містяться на офіційному сайті ДП "Сетам", що підтверджується актом від 01 лютого 2019 року, який не був досліджений судами попередніх інстанцій;

суди дійшли помилкового висновку про те, що договір неукладений, оскільки позивачем здійснено часткове виконання умов договору;

позивач виконала взяті на себе зобов`язання та оплатила суму гарантійного внеску, відправила підписаний протокол та стала переможцем торгів, однак у зв`язку з тим, що об`єкт не відповідає тому об`єкту, який розміщений на офіційному сайті ДП "Сетам", не сплатила повну суму за його придбання, а тому має право на повернення гарантійного внеску.

У березні 2020 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк") просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

У квітні 2020 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ДП "Сетам" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшли відповіді на відзиви АТ "Дельта Банк" та ДП "Сетам", у яких адвокат Кінах Я. В. в інтересах ОСОБА_1 зазначила, що доводи, наведені у відзивах є безпідставними та не спростовують доводів касаційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 25 січня 2019 року організатором торгів - ДП "Сетам" проведено електронні торги по лоту № 323455, а саме предмета іпотеки - цеху медичних меблів /Б-1/, загальною площею 2 558,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, стартова ціна - 778 911,00 грн.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 25 січня 2019 року № 384588 переможцем електронних торгів по лоту № 323455 визначено учасника № 3 ОСОБА_1, підстава визначення переможця - особлива ставка. Розрахунок за майно згідно з протоколом проведення електронних торгів мав бути здійснений переможцем до 08 лютого 2019 року (а. с. 11-13, т. 2).

Переможець торгів ОСОБА_1 не внесла у встановлений у протоколі проведення торгів строк коштів за майно, а тому було визначено іншого переможця електронних торгів.

Відповідно до акта про реалізацію предмета іпотеки від 11 березня 2019 року, на підставі протоколу про проведені електронні торги від 25 січня 2019 року № 388517 переможцем торгів по лоту № 323455, а саме предмета іпотеки - цеху медичних меблів /Б-1/, загальною площею 2558,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 визнано ОСОБА_2 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (від 02 червня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи. Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів.

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пункту 2, 3 розділу І Порядку (в редакції чинній на час проведення торгів), реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною.

Організатор та партнери забезпечують постійний доступ учасникам до їх особистих кабінетів, а спостерігачам - до Веб-сайту з метою отримання відомостей про хід електронних торгів (торгів за фіксованою ціною). Приватні виконавці та відділи державної виконавчої служби здійснюють доступ до їх особистих кабінетів через веб-сайт організатора.

Згідно з пунктами 1-5 розділу ІІ Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження". Організатор здійснює внесення до системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 58 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна.

Зберігачами можуть бути боржник, члени його сім`ї або інші особи, у тому числі організатор. Зберігач зобов`язаний забезпечити належні умови зберігання майна відповідно до властивостей такого майна, торговельно-технологічних, санітарно-гігієнічних і протипожежних норм, його демонстрацію та передачу переможцю електронних торгів (торгів за фіксованою ціною).

Зберігач забезпечує демонстрацію майна протягом трьох робочих днів з дня отримання звернення від зацікавленої особи.

Пунктом 3,5 розділу ІІІ Порядку встановлено, що організатор вносить до системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) на підставі отриманої ним заявки не пізніше, ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Після внесення лота до системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна, який становить: для торгів за фіксованою ціною - 5 календарних днів; для електронних торгів: для лотів зі стартовою ціною до 5 000,00 грн - 10 календарних днів; для лотів зі стартовою ціною від 5000,01 до 1 000 000,00 грн - 20 календарних днів; для лотів зі стартовою ціною від 1 000 000,01 грн - 30 календарних днів.

Дата початку проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у систему.

Інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) повинно містити: 1) загальну інформацію про електронні торги (торги за фіксованою ціною): відомості про організатора (найменування, контактні телефони, електронна адреса); відомості про зберігача (найменування та місцезнаходження (для юридичних осіб), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), контактний телефон, електронна адреса (за наявності), фактична адреса зберігання майна); порядок оформлення участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною); дату внесення інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) у систему; строк підготовки до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною); кінцевий термін прийому заявок, якщо проводяться електронні торги; дату і час початку електронних торгів (торгів за фіксованою ціною); дату і час закінчення торгів (зазначаються до хвилин); строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок (найменування банку, МФО банку, номер рахунку, призначення платежу) (крім реалізації майна у випадках, передбачених розділом VІ та пунктом 1 розділу VІІ цього Порядку); порядок та умови отримання майна переможцем; найменування, контактні телефони, адресу офіційної електронної пошти та реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який у разі визначення переможця електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів, номер виконавчого провадження згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень. Інформація, зазначена у цьому підпункті, автоматично формується Системою; 2) інформацію про майно (лот): реєстраційний номер лота; вид майна; найменування майна; відомості про майно, що виставляється на електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), його склад, характеристики, опис, наявність дефектів; місцезнаходження майна; фотографічне зображення майна (відеоматеріали за наявності); відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб; розмір гарантійного внеску (розмір винагороди за організацію та проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) - у разі реалізації майна відповідно до розділу VІ та пункту 1 розділу VІІ цього Порядку); стартову ціну продажу; крок електронних торгів; порядок ознайомлення з майном (фактична адреса зберігача та адреса зберігання майна, час для ознайомлення, контактні телефони та електронна адреса (за наявності)).

Інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) містить інформацію тільки про один лот.

Так, ДП "Сетам" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження, чинним законодавством не передбачений.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Відмовляючи у позові в частині визнання недійсними електронних торгів, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, однак позивач належним чином не довела, що таким порушенням порядку проведення торгів були порушені її права та законні інтереси.

Суди встановили, що при подачі заявок на участь у торгах позивач була ознайомлена з інформаційним повідомленням про електронні торги щодо вказаного лоту, в якому зокрема, була зазначена інформація про порядок ознайомлення з майном. Наявною була інформація щодо зберігача майна та зазначено номери телефону. Однак, позивач не зверталася за зазначеними номерами телефону із заявками щодо можливості ознайомитись із об`єктом, виставленим на продаж.

Ніхто не вправі примушувати особу оглянути товар до його придбання, а позивач на власний розсуд, вільно розпорядилася своїм правом щодо ознайомлення із предметом, який мала намір придбати, а отже, добровільно ризикувала.

Така бездіяльність позивача стверджує про відсутність будь-яких порушень відповідачами її прав та наявність підстав для їх захисту у судовому порядку.

Судом встановлено, що фактично продане майно - це єдине приміщення, розділене між собою перегородками, а не 4 різні об`єкта, на відокремлених один від одного фундаментах.

Повернення гарантійного внеску при не внесенні переможцем торгів усієї суми було предметом розгляду Верховного Суду у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 359/2045/18 (провадження № 61-13944св19).

У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що пунктом 8 розділу X Порядку встановлено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, передбачених законодавством.

Отже, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, тобто є правочином.

Факт нездійснення позивачем повного розрахунку за придбане майно у строк, передбачений розділом X Порядку та відсутність акту про проведення прилюдних торгів, свідчить про те, що договірні відносини купівлі-продажу майна на цих торгах не були оформлені, а отже такий правочин є із позивачем неукладеним.

З неукладеного правочину не виникає договірних зобов`язань і він не породжує жодних цивільних правовідносин, в той час, коли недійсний правочин не породжує тих правових наслідків, які притаманні правочинам цього виду, але він породжує правові наслідки, які випливають з його недійсності.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку гарантійний внесок - це грошова сума, що зарахована на рахунок організатора електронних торгів, яку за одним лотом сплачує учасник електронних торгів, крім випадків, передбачених цим Порядком, у розмірі 5 %, виходячи зі стартової ціни лота, та є завдатком зі сплати винагороди організатору електронних торгів за надані ним послуги з реалізації майна.

Пунктом 1 розділу X Порядку визначено, що тільки у разі зупинення вчинення виконавчих дій після завершення електронних торгів переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронних торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок. Інші учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до організатора із письмовою заявою.

Пунктом 3 розділу X Порядку визначено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронних торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені пунктом 2 розділу VII цього Порядку.

Таким чином, оскільки гарантійний внесок є способом забезпечення зобов`язань за результатами електронних торгів, а позивач, яка була визнана переможцем за результатами оспорюваних торгів, не здійснила повного розрахунку за придбане майно, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для стягнення гарантійного внеску.

Від такого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловленого Верховним Судом у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 359/2045/18 (провадження № 61-13944св19) ані об`єднана палата, ані Велика Палата Верховного Суду не відступала та колегія суддів також підстав для відступу не вбачає.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені нею порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення її прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.

Доводи позивача про визнання торгів недійсними та скасування протоколу про проведення електронних торгів з тих підстав, що до ДП "Сетам" було допущено порушення порядку та процедури визначеної Порядком, а саме не внесено належні відомості про майно, зокрема, не визначено план приміщення, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежена функціональність, що виключає можливість ідентифікувати майно, його склад та стан, а наведені на офіційному сайті ДП "Сетам" технічні характеристики, зокрема, розміщення об`єкта на території, фото об`єкта не відповідають дійсності, є необґрунтованими, оскільки дії державного виконавця щодо формування лоту у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними у передбачений законом спосіб (постанова Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 725/6276/19, провадження № 61-13651св20).

Доводи скарги про те, що позивач довела порушення своїх прав, оскільки придбала майно для здійснення господарської діяльності, однак була позбавлена можливості отримати об`єкт нерухомого майна на який розраховувала через невідповідність даних у характеристиці лоту; позивач оглядала об`єкт у лютому 2019 року та встановила його невідповідність фото, які містяться на офіційному сайті ДП "Сетам", що підтверджується актом від 01 лютого 2019 року, який не був досліджений судами попередніх інстанцій, висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Не знайшли свого підтвердження доводи скарги про те, що суди помилкового визнали договір неукладеним, оскільки позивач зазначала про те, що сторони не дійшли згоди щодо остаточного предмета договору купівлі-продажу, і саме тому вона і відмовилася від угоди.

Неприйнятними є доводи про те, що позивач виконала взяті на себе зобов`язання та оплатила суму гарантійного внеску, відправила підписаний протокол та стала переможцем торгів, однак у зв`язку з тим, що об`єкт не відповідає тому об`єкту, який розміщений на офіційному сайті ДП "Сетам", не сплатила повну суму за його придбання, а тому має право на повернення гарантійного внеску, оскільки в такому випадку повернення гарантійного внеску не передбачено Порядком.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Наведене передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).