Постанова

Іменем України22 вересня 2021 рокум. Київсправа № 522/1108/20провадження № 61-6052св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., учасники справи:позивач - ОСОБА_1, відповідач - акціонерне товариство "Альфа-Банк",розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-банк", яка підписана представником Борщенком Костянтином Юрійовичем, на постанову Одеського апеляційного суду від 29 березня 2021 року в складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заявиУ січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк", банк) про захист прав споживачів шляхом визнання припиненими правовідносин за кредитним договором та забезпечувальним договором іпотеки. Разом із позовом подана заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив заборонити вчиняти реєстраційні дії у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо квартири АДРЕСА_1, що в цілому складається з однієї житлової кімнати, житл. пл. 16,7 кв. м, та підсобних приміщень, заг. пл. 31,1 кв. м., реєстраційний номер 7992534.Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк" про захист прав споживачів шляхом визнання припиненими кредитних правовідносин, відмовлено.19 лютого 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дідуренко С. В. подав повторну заява про забезпечення позову.Заява мотивована тим, що предметом даного спору є припинення як кредитного, так і забезпечувального договору іпотеки. 19 квітня 2018 року на адресу позивача було спрямовано повідомлення іпотекодержателя ПАТ "Альфа-Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки з нарахуванням простроченої заборгованості станом на 01 березня 2018 року на підставі застереження, що міститься в іпотечному договорі. Тобто, у будь-який час відповідач може вчинити дії, які унеможливлять виконання рішення суду наразі задоволення позову, оскільки іпотека буде припинена шляхом звернення стягнення у позасудовий спосіб в порядку статті 37 Закону України "Про Іпотеку", а не на підставі припинення основного кредитного договору.ОСОБА_1 просив:до вирішення цієї справи по суті заборонити іпотекодержателю АТ "Альфа-Банк" за іпотечним договором №1501/0708/71-135-Z-1 від 02 липня 2008 року, посвідченого ПН ОМНО Іллічовою Н А., реєстр. №10127, який є предметом даного спору, вчиняти дії щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка в цілому складається з однієї житлової кімнати житловою площею 16,7 кв. м та підсобних приміщень, загальною площею 31,1 кв. м, реєстраційний номер: 7992534.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанціїУхвалою Приморського районного суду м. Одеси в складі судді: Домусчі Л. В. від 03 березня 2020 рокув задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк" про захист прав споживачів шляхом визнання припиненими кредитних правовідносин відмовлено.Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Саме лише посилання сторони позивача у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статті 81 ЦПК не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.Суд першої інстанції вказав, що як вбачається з позову, його предметом є вимоги щодо визнання припиненими правовідносини за кредитним договором та забезпечувальним договором іпотеки, укладеними між позивачем та ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк". На підтвердження обґрунтування щодо вчинення дій відповідачем щодо відчуження майна, що є предметом іпотеки, представником надано копію повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, що датовано 19 квітня 2018 року. Дослідивши наданий доказ, суд зробив висновок, що надане повідомлення має інформаційний характер щодо наявності заборгованості та роз`яснення прав банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому законодавством, а отже не можливо вважати наданий доказ належним доказом вчинення дій пов`язаних з ухиленням відповідача від виконання судового рішення у разі його задоволення. Обґрунтовуючи доцільність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення певних дій представником позивача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову утруднить в майбутньому можливе рішення суду. З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали справи, зміст викладених обставин, суд першої інстанції зробив висновок про відмову в задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанціїПостановою Одеського апеляційного суду від 29 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника - адвоката Дідуренко С. В. задоволено. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2020 року скасовано.Прийнято постанову, якою заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дідуренко С. В. про забезпечення позову, задоволено.Заборонено іпотекодержателю АТ "Альфа-Банк" за іпотечним договором №1501/0708/71-135-Z-1 від 02 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Іллічовою Н. А., реєстр. №10127, який є предметом даного спору, вчиняти дії щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка в цілому складається з однієї житлової кімнати житловою площею 16,7 кв. м та підсобних приміщень, загальною площею 31,1 кв. м, реєстраційний номер: 7992534.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що предметом даного позову є вимоги щодо визнання припиненими правовідносини за кредитним договором та забезпечувальним договором іпотеки, укладеними між позивачем та ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк". Тобто в даному випадку, позивач ставить питання про припинення як кредитного договору, так і договору іпотеки, що свідчить про те, що у разі задоволення позовних вимог, незабезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Стосовно вчинення відповідачем дій, направлених на відчуження спірного майна, то колегія суддів погодилася з висновком представника заявника ОСОБА_1 про те, що зазначені обставини підтверджуються тим, що представником позивача до суду надано копію повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, що датовано 19 квітня 2018 року (а. с. 30 - 31). Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що надане повідомлення має інформаційний характер щодо наявності заборгованості та роз`яснення прав банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому законодавством, а тому неможливо вважати наданий доказ належним доказом вчинення дій пов`язаних з ухиленням відповідача від виконання судового рішення у разі його задоволення. Однак, в даному випадку суд першої інстанції виходив із своїх припущень про те, що дане повідомлення має лише інформаційний характер, що відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України не може бути покладено в основу судового рішення. На думку колегії суддів саме зазначені дії відповідача свідчать про намагання відповідача здійснити відчуження спірного іпотечного майна, що свідчить про обґрунтованість заяви про забезпечення позову до вирішення справи по суті позовних вимог.Апеляційний суд вказав, що судом першої інстанції не було враховано того, що заява про забезпечення позову містить достатньо доказів того, що іпотечне майно банком може бути передано у власність, володіння чи користування іншим особам. заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскарженої ухвали суду та доводів апеляційної скарги. Тому оскаржувана ухвала не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, оскільки ухвалу у справі постановлено не у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дідуренко С. В. про забезпечення позову.

Аргументи учасників справи08 квітня 2021 року АТ "Альфа-банк" засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником Борщенком К. Ю., на постанову Одеського апеляційного суду від 29 березня 2021 року, в якій просило: оскаржену постанову апеляційного суду скасувати; ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.Касаційна скарга мотивована тим, що: на момент прийняття постанови про забезпечення позову, поточна справа вже була вирішення по суті, рішення набрало законної сили; наявне рішення суду про стягнення заборгованості; наявний інший процес позов до банку, яким позивач намагався ускладнити можливість стягнення; поточний спір є суто технічним; строк розгляду заяви про забезпечення позову тривав більш ніж один рік, та за цей час не відбулись жодних дій щодо відчуження майна; недоведено заявленого заходу забезпечення позову та вимога про забезпечення позову не співмірна із заявленими позовними вимогами. При зверненні із позовною вимогою про припинення договору кредиту та договору іпотеки, кінцева ціль це зафіксувати суму заборгованості яку необхідно погасити та відсутність можливості кредитора в подальшому нараховувати щомісячні платежі. Наявність або відсутність забезпечення позову не впливає на можливість або не неможливість виконання рішення суду, про припинення договору кредиту та договору іпотеки. Так як наявність забезпечення у вигляді заборони вчиняти реєстраційні дії не впливає на неможливість виконати рішення суду про припинення кредитних зобов`язань. При зверненні із забезпеченням позову заявник не пояснив та не довів як відсутність забезпечення може вплинути на виконання рішення.

Рух справиУхвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного переглядуПереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).В ухвалі Верховного Суду від 04 червня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного СудуСуди встановили, що у справі пред`явлені вимоги про визнання припиненими правовідносини за кредитним договором та забезпечувальним договором іпотеки, укладеними між позивачем та ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк".На підтвердження обґрунтування заяви про забезпечення позову від 19 лютого 2020 року щодо вчинення дій відповідачем щодо відчуження майна, що є предметом іпотеки надано копію повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, що датовано 19 квітня 2018 року,Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".У справі що переглядається, суд першої інстанції встановивши, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову утруднить в майбутньому можливе рішення суду, зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. Натомість апеляційний суд скасував законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиДоводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити; оскаржену постанову апеляційного суду скасувати; залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-банк", яка підписана представником Борщенком Костянтином Юрійовичем, задовольнити.Постанову Одеського апеляційного суду від 29 березня 2021 року скасувати. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2020 року залишити в силі.З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 29 березня 2021 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук