Постанова

Іменем України22 вересня 2021 рокум. Київсправа № 234/5235/16-цпровадження № 61-6928св21Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,учасники справи:позивач - ОСОБА_1,відповідач - комунальна медична установа "Міська лікарня № 2", ОСОБА_2, третя особа - первинна профспілкова організація КМУ "Міська лікарня № 2", розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу комунальної медичної установи "Міська лікарня № 2" на постанову Донецького апеляційного суду від 25 березня 2021 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Агєєва О. В., Космачевської Т. В.,

ВСТАНОВИВ

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року позивач звернувся з позовом до комунальної медичної установи "Міська лікарня № 2" (далі - КМУ "Міська лікарня № 2"), ОСОБА_2, третя особа - первинна профспілкова організація КМУ "Міська лікарня № 2", про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.Позов мотивований тим, що з 04 серпня 2015 року працював на посаді завідувача урологічним відділенням КМУ "Міська лікарня № 2".01 грудня 2015 року за його участю було проведено оперативне втручання пацієнту "Д. А. А.", після якого у пацієнта виникли ускладнення стану здоров`я. Наказом по лікарні від 04 грудня 2015 року № 300-В було призначено службове розслідування, на час проведення якого його згідно наказу від 04 грудня 2015 року № 301-В відсторонено від виконання посадових обов`язків. Службове розслідування щодо лікування "Д. А. А.", з висновками якого він не згоден, закінчено 23 лютого 2016 року. 25 лютого 2016 року головним лікарем ОСОБА_2 видано наказ № 90-В про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, який він вважає незаконним, оскільки в порушення статті 148 КЗпП України на час видання наказу 25 лютого 2016 року з моменту виявлення проступку 04 грудня 2015 року, не рахуючи часу його тимчасової непрацездатності з 05 грудня 2015 року по 22 січня 2016 року, пройшло більше одного місяця. Зазначений наказ він оскаржив до суду (справа № 2/234/2303/16).03 березня 2016 року наказом по лікарні № 98-В за результатами службового розслідування щодо лікування пацієнта "Л. О. П.", з яким він також не згоден, до нього застосовано ще одне дисциплінарне стягнення.16 лютого 2016 року видано наказ № 87-В щодо проведення службового розслідування щодо лікування пацієнта "Ф. О. В.", оперативне втручання якому проводилось 01 грудня 2015 року. За результатами цього службового розслідування наказом по лікарні від 14 березня 2016 року № 104-В його було звільнено за систематичне невиконання посадових обов`язків.Позивач зазначав, що оперативне лікування пацієнта "Ф. О. В." проводилось 01 грудня 2015 року, тобто до застосування до нього дисциплінарного стягнення 03 березня 2016 року, і відповідно при звільненні враховуватися не може, що лікарем - урологом він працює 17 років, має науковий ступінь кандидата медичних наук, його звільнення є незаконним, оскільки ніяких порушень трудової дисципліни він не допускав.Позивач просив:- поновити його на посаді завідувача урологічним відділенням КМУ "Міська лікарня № 2";- стягнути з КМУ "Міська лікарня № 2" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 березня 2016 року,- стягнути на відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з доведеності факту систематичного невиконання позивачем трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором, що двічі призвело до накладення дисциплінарних стягнень у вигляді догани, а тому звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України є законним та обґрунтованим.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 25 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 липня 2016 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 до КМУ "Міська лікарня № 2", ОСОБА_2, третя особа - первинна профспілкова організація КМУ "Міська лікарня № 2", про поновлення на роботі, стягнення середньої зарбітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючого урологічного відділення КМУ "Міська лікарня № 2" з 15 березня 2016 року.

Стягнуто з КМУ "Міська лікарня № 2" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 34 748,00 грн, із яких негайному стягненню підлягає 6 825,50 грн, у відшкодування моральної шкоди 200,00 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що працівник може бути звільнений на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за проступок, вчинений після застосування дисциплінарного чи громадського стягнення, який полягає у невиконанні без поважних причин обов`язків, покладених на працівника трудовим договором. Врахувавши відсутність доказів допущення нового порушення трудової дисципліни після наказу про оголошення догани від 03 березня 2016 року і до звільнення 14 березня 2016 року, а також оголошення догани на підставі наказу від 03 березня 2016 року № 98-В за дії вчинені позивачем при лікуванні хворого ОСОБА_3 у вересні - жовтні 2015 року з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 148 КЗпП України, апеляційний суд зробив висновок про наявність правових підстав для поновлення позивача на роботі із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2017 року касаційну скаргу КМУ "Міська лікарня № 2" задоволено.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 25 серпня 2016 року скасовано, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 липня 2016 року залишено в силі.

Суд касаційної інстанції виходив з того, що звільнення позивача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією під час лікування хворих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в результаті обрання неправильної тактики у лікуванні.

Актом службового розслідування від 29 лютого 2016 року встановлено, що допущені позивачем у вересні - жовтні 2015 року порушення при лікуванні та обстеженні хворого ОСОБА_3, виявлені комісією 29 лютого 2016 року, що стало результатом видання наказу від 03 березня 2016 року № 98-В про оголошення йому догани.

Порушення у лікуванні хворого ОСОБА_4 допущені позивачем у листопаді - грудні 2015 року та виявлені комісією 29 лютого 2016 року, в результаті чого на підставі наказу від 14 березня 2016 року № 104-В його звільнено з роботи на підставі пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, дійшов правильного висновку, що після виявлення чергового факту порушення позивачем своїх трудових обов`язків, відповідачем в межах встановленого законом строку застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення з займаної посади внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, у зв`язку з чим обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, а апеляційний суд, перевіряючи рішення суду першої інстанції, у порушення вимог чинного процесуального та матеріального законодавства України дійшов помилкового висновку про необхідність скасування законного й обґрунтованого судового рішення

Короткий зміст заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 липня 2016 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що в основу судового рішення, яким його звільнення було визнано законним, покладено наказ КМУ "Міська лікарня № 2" від 03 березня 2016 року № 98-В, яким він повторно притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді догани за результатами службового розслідування за фактом лікування пацієнта ОСОБА_3 та матеріали службового розслідування за фактом неналежного виконання професійних обов`язків при лікуванні хворого ОСОБА_4 .

Як вбачається з матеріалів справи, звільнення позивача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією під час лікування хворих в результаті обрання неправильної тактики в лікуванні.

Так, актом службового розслідування від 29 лютого 2016 року встановлено, що допущені позивачем у вересні - жовтні 2015 року порушення при лікуванні та обстеженні хворого ОСОБА_3 виявлені комісією при службовому розслідуванні 29 лютого 2016 року, що стало результатом видання наказу від 03 березня 2016 року № 98-В про оголошення догани. Порушення y лікуванні хворого ОСОБА_4, допущені позивачем у листопаді - грудні 2015 року, були виявлені комісією 29 лютого 2016 року, в результаті чого на підставі наказу від 14 березня 2016 року № 104-В позивача звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Такі висновки суду позивач вважає хибними, оскільки вони зроблені без урахування висновку комісійної судово-медичної експертизи № 44, проведеної в період з 07 квітня 2016 року по 11 липня 2016 року експертами Донецького обласного бюро СМЕ, щодо громадянина ОСОБА_4 та висновку комісійної судово-медичної експертизи № 40, проведеної в період з 04 квітня 2016 року по 08 липня 2016 року експертами Донецького обласного бюро СМЕ, щодо громадянина ОСОБА_3 . Згідно висновку зазначених експертиз будь-яких порушень при лікуванні хворих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які б могли свідчити про невірне обрання тактики лікування ОСОБА_3 чи незадовільний результат оперативного лікування ОСОБА_4 позивачем допущено не було. Таким чином, висновки вказаних експертиз повністю спростовують обставини, які стали підставою для видання наказу про його звільнення.

Висновки вказаних експертиз є нововиявленими обставинами, які повністю спростовують факти, покладені в основу судового рішення, вони існували на час розгляду справи, але не були відомі позивачу та суду, оскільки суд, будучі обізнаним про призначення вказаних експертиз в рамках кримінального провадження, навіть виносив ухвалу про зупинення провадження у цивільній справі до отримання висновку експертиз, але потім не дочекавшись їх, дійшов висновку про можливість ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначені обставини позивач вважає для справи істотними.

Позивач зазначив, що про існування цих обставин дізнався після отримання 19 червня 2017 року копій висновків судово-медичних експертиз, а тому вважає, що строк подання заяви про перегляд у зв`язку із нововиявленими обставинами ним не пропущено.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Краматорського міського суду від 19 липня 2016 року за нововиявленими обставинами, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КМУ "Міська лікарня № 2", ОСОБА_2, третя особа - первинна профспілкова організація КМУ "Міська лікарня № 2" про поновлення на роботі, стягнення матеріальної і моральної шкоди, захист честі, гідності та ділової репутації, відмовлено.

Залишено в силі рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 липня 2016 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КМУ "Міська лікарня № 2", ОСОБА_2, третя особа - первинна профспілкова організація КМУ "Міська лікарня № 2" про поновлення на роботі, стягнення матеріальної і моральної шкоди, захист честі, гідності та ділової репутації.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем висновки комісійних судово-медичних експертиз, які проводилися в рамках кримінального провадження, не спростовують висновків, які зазначені в актах службового розслідування від 29 лютого 2016 року щодо лікування хворих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Обставини, на які посилається позивач, як на підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, не доводять того факту, що звільнення позивача є незаконним.

Постановою Донецького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами скасовано.

Справу № 234/5235/16-ц за позовом ОСОБА_1 до КМУ "Міська лікарня № 2", ОСОБА_2, третя особа - Первинна профспілкова організація КМУ "Міська лікарня № 2", про поновлення на роботі, стягнення матеріальної та моральної шкоди, захист честі, гідності та ділової репутації направлена до Краматорського міського суду Донецької області для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 липня 2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції фактично дав оцінку наданим позивачем висновкам комісійних судово-медичних експертиз як новим доказам, що надані позивачем на підтвердження своєї позиції про відсутність в його діях при лікуванні хворих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дисциплінарного проступку. При цьому суд першої інстанції не врахував, що при вирішенні заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами він має, виходячи зі змісту ст. 423 ЦПК України, перевірити наявність підстав для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. В оскаржуваній ухвалі відсутній висновок суду чи є висновки наданих позивачем комісійних судово - медичних експертиз нововиявленими обставинами.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 18 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 липня 2016 року за нововиявленими обставинами, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КМУ "Міська лікарня № 2", ОСОБА_2, третя особа - первинна профспілкова організація КМУ "Міська лікарня № 2", про поновлення на роботі, стягнення матеріальної і моральної шкоди, захист честі, гідності та ділової репутації, залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що заявнику згідно його посилань у заяві про перегляд судового рішення про нововиявлені обставини стало відомо 19 червня 2017 року, а до суду він звернувся 20 липня 2017 року, тобто відповідно до частини 2 статті 70 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року) поза межами місячного строку.

Відповідно до частини 2 статті 70 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року) строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. 19 липня 2017 року був робочим днем - середою.

Таким чином, ОСОБА_1 пропущений строк подання такої заяви до суду і не подано клопотання про його поновлення.

Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанцій

Постановою Донецького апеляційного суду від 25 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 18 грудня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що залишення без розгляду заяви за нововиявленими обставинами не передбачено нормами ЦПК України (1618-15) .

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У квітні 2021 року КМУ "Міська лікарні № 2" подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 25 березня 2021 року, залишити в силі ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 18 грудня 2020 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом допущено істотні порушення норм процесуального права, що унеможливило всебічно та об`єктивно розглянути справу. Суд зробив помилковий висновок, що залишення без розгляду заяви за нововиявленими обставинами не передбачено нормами ЦПК України (1618-15) .

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 234/5235/16-ц, витребувано справу з суду першої інстанції.

У липні 2021 року справа № 234/5235/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 03 червня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно частини 3 статті 3 ЦПК України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 423 ЦПК України (в редакції яка діє з 15 грудня 2017 року і на час розгляду заяви судом першої та апеляційної інстанції) рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Така ж норма існувала і в статті 361 ЦПК України (в редакції яка діяла до 15 грудня 2017 року, тобто на час звернення ОСОБА_1 у липні 2017 року з заявою до суду першої інстанції), зокрема, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з частиною першою статті 362 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, тобто на час звернення ОСОБА_1 у липні 2017 року з заявою до суду) заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

При цьому заява про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Згідно пункту 1 частини другої статті 362 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) строк для подання заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами обчислюється, зокрема, у випадках, встановлених пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Відповідно до частини 2 статті 70 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

В ухвалі суду першої інстанції зазначено, що заявнику згідно його посилань у заяві про перегляд судового рішення про нововиявлені обставини стало відомо 19 червня 2017 року.

19 липня 2017 року був робочим днем - середою.

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 подана до Краматорського міського суду Донецької області 20 липня 2017 року.

Згідно статті 69 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги закону та зробив передчасний висновок, що позивачем пропущений строк на звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, але помилився щодо мотивів такого скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу КМУ "Міська лікарня № 2" слід задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунальної медичної установи "Міська лікарня № 2" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного суду від 25 березня 2021 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов