Іменем України22 вересня 2021 рокум. Київсправа № 753/10275/20провадження № 61-6655св21Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,учасники справи:позивач - ОСОБА_1,відповідач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго",розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року у складі судді Комаревцевої Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Головачова Я. В., Шахової О. В.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 працювала на посаді заступника начальника збуту № 5 структурного підрозділу "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго".

Відповідно до наказу № 4-Д/Е3 від 01 липня 2019 року "Про порушення посадових обов`язків", наказу "Про невиконання посадових обов`язків" від 06 квітня 2020 року № 4-Д/Е3, наказу "Про невиконання посадових обов`язків" від 05 травня 2020 року № 5-Д/Е3 позивачу оголошени догани, які стали підставою для припинення трудового договору 29 травня 2020 року.

Позивач вважає накази незаконними.

У наказі № 4-Д/Е3 від 01 липня 2019 року "Про порушення посадових обов`язків" зазначено, що під час проведення моніторингу програмних комплексів "БІТЕК" та "Уніван-Термінал-Київ" працівниками дирекції безпеки з метою виявлення фактів неправильного внесення показань приладів обліку та проведення коригування споживачами за надані послуги, що може призвести до нанесення збитків КП "Київтеплоенерго" встановлено, що ОСОБА_1, заступник начальника району з технічного забезпечення продажу району теплозбуту "Печерськ" СП "Енергозбут" внесла до програмного комплексу "БІТЕК" інформацію стосовно споживачів теплової енергії, яка не відповідає дійсності та може призвести до недоотримання коштів КП "Київтеплоенерго".

Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності стали: доповідна записка ОСОБА_3, директора дирекції безпеки, службова записка ОСОБА_4, директора департаменту безпеки виробничих підрозділів дирекції безпеки, пояснення ОСОБА_1 .

Так, з грудня 2018 року по січень 2019 року споживач ОСОБА_5 зверталась до ЦОКу з метою внесення фактичних даних показників лічильника, але співробітниками ЦОКу внесені показники та одразу скасовані, оскільки суми були дуже значні. 21 січня 2019 року ОСОБА_5 звернулась до начальника РТ "Печерськ" СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" ОСОБА_6 про коригування нарахування та проведення контрольного підтвердження показників. У зв`язку з тим, що начальник був відсутній, звернення було розглянуто позивачем.

Позивач не могла внести коригування до комплексу "БІТЕК", оскільки жодного звернення від споживача не надходило, а тому 28 лютого 2019 року позивач внесла коригування на підставі звернення споживача, акту зняття контрольних показників з вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення від 25 травня 2018 року із зазначенням типу показників. Доводи відповідача щодо порушення строків внесення коригувань не відповідають дійсності, достовірність внесених показників позивачем підтверджується службовою запискою начальника району теплозбуту "Печерськ" ОСОБА_6 від 27 червня 2019 року № 2/2-139. 25 червня 2019 року представниками СП "Енергозбут" проведено контрольне зняття показань вузла обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 складено акт, знято архів показань теплолічильника.

За результатами аналізу роздруківки архіву встановлено, що показання лічильника на кінець опалювального сезону 2017-2018 становили 108.76 ГДж.

Позивач внесла коригування на підставі достовірних даних, на момент складення акту працівник, який склав акт працював на підприємстві та виконував відповідні обов`язки.

Позивач зазначила, що вона не вчиняла жодних дій, дотримувалась внутрішніх локальних актів, порушення належним чином не встановлені, відсутня вина позивача, причинний зв`язок, не дотриманий строк притягнення до відповідальності.

Відповідно до доповідної записки ОСОБА_4 від 26 квітня 2019 року № 7/02-183 працівники відділу економічної безпеки отримали з департаменту технічного аудиту та енергобалансів СП "Енергозбут" матеріали щодо результатів рейдових перевірок юридичних осіб, яким не проводилось нарахування понад 12 місяців.

В доповідній записці зазначено, що при аналізі отриманої інформації встановлено, що інженером 1 категорії департаменту з технічного аудиту та енергобалансів СП "Енергозбут" виявлено і зафіксовано актом № 43-11/20188 факт споживання 422 метрів кубічних гарячої води ТОВ "Шалений Пес", за адресою: АДРЕСА_2 . Перевіривши дані, занесені по цьому об`єкту в програмний комплекс "БІТЕК" виявилось, що зафіксований в акті попередній показник спожитої гарячої води становить 96 метрів кубічних, тобто не було враховано споживання 326 метрів кубічних гарячої води. Аналізом інформації встановлено, що 11 грудня 2018 року на підставі актів контрольного зняття та прийняття на комерційний облік нового лічильника ГВП від 10 грудня 2018 року, складеним слюсарем-сантехніком РТ "Печерськ" ОСОБА_7, заступник начальника району з технічного забезпечення продажу РТ "Печерськ" ОСОБА_1 закрила інформацію про показання старого лічильника в ПК "БІТЕК" з відміткою 99,2 метри кубічні та внесла дані про введення в експлуатацію нового лічильника, тобто при закритті лічильника не було враховано 323 метри кубічні гарячої води, які зафіксував працівник департаменту з технічного аудиту та енергобалансів СП "Енергозбут".

ОСОБА_4 в доповідній записці зазначено про те, що ТОВ "Шалений Пес" з метою уникнення сплати самовільно здійснив розпломбування та демонтаж лічильника. В даному випадку викликає занепокоєння ставлення до цієї ситуації ОСОБА_1, яка провела закриття лічильника, посилаючись на акт контрольного зняття без зазначення в ньому пломб, відсутність акту розпломбування. Вказані дії ОСОБА_1 можуть спричинити недоотримання коштів КП "Київтеплоенерго" в сумі близько 28 000,00 гривень.

Позивач вважає такі доводи недостовірними та необґрунтованими, а тому оголошена догана є незаконною. Відповідно до акту демонтажу водолічильника від 07 грудня 2018 року встановлено, що поточні показники складають 99.2 кубічні метри спожитої гарячої води, а кінцева дата наступної повірки - 2019 рік. Відповідно до акту зняття контрольних показників вузла обліку гарячої води від 10 грудня 2018 року, який складено ОСОБА_7 також встановлено поточні показники у розмірі 99,2 метри кубічні, але ОСОБА_7 зроблено описку щодо дати наступної повірки у 2016 році. Відповідачем не було взято до уваги фотографії, гарантійний лист, технічний паспорт лічильника відповідно до яких позивач належним чином внесла показники.

Таким чином, при притягненні до відповідальності позивача не було належним чином встановлено порушення, вину позивача, причинно-наслідкового зв`язку, не доведено вину відповідними доказами, тому наказ №4-Д/Е3 від 01 липня 2019 року підлягає скасуванню. Крім того порушення було виявлено у квітні 2019, останнім днем притягнення до відповідальності вважається 31 травня 2019 року, тому відповідачем було порушено строк накладення дисциплінарного стягнення.

Підставою для видачі наказу №4-Д/Е3 є доповідна записка ОСОБА_4 від 26 квітня 2019 року відповідно до якої за адресою: АДРЕСА_3 було виявлено, що серійний номер лічильника обліку теплової енергії не співпадає із вказаним у програмному комплексі "БІТЕК". З метою перевірки інформації здійснено спільний вихід працівників дирекції безпеки РТ "Печерськ" та виявлено, що номер лічильника співпадає з вказаним в акті прийняття на комерційний облік, а пломби не співпадають з місцем їх встановлення. Встановлено, що акт прийняття на облік склала ОСОБА_1, яка вносила інформацію до "БІТЕК", в акті відсутні підписи споживача.

Позивач пояснює, що дійсно в акті прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення від 01 листопада 2018 року допущені помилки, навпаки зазначені номери пломб. Помилки не є умисними та не мають наслідком збитків, оскільки програма здійснювала завантаження даних відповідно до показників лічильника, які вносяться автоматично, а не позивачем. Показання, внесені позивачем є достовірними. Відповідачем здійснені нарахування за показами даного лічильника, що суперечить висновкам про недостовірні показання для здійснення розрахунків.

Відповідач порушив порядок притягнення позивача до відповідальності, оскільки дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців, обставини, вказані в доповідній записці ОСОБА_4 відбулись 01 листопада 2018 року, останнім днем притягнення до відповідальності є 01 травня 2019 року.

Накладення дисциплінарного стягнення є незаконним, оскільки відсутнє порушення трудових обов`язків позивачем, відповідач порушив строки накладення стягнення, відсутній склад проступку, не було досліджено усі обставини. Не враховано письмові пояснення позивача, не було ознайомлено з підставами притягнення до відповідальності.

Відповідно до посадової інструкції № 5 ПІ №2/2-1672-1673-19 за позивачем не були закріплені обов`язки щодо складання, затвердження акту про готовність вузла комерційного обліку до роботи. Відповідальність за обстеження приладів комерційного обліку несе інженер, акт про готовність вузла комерційного обліку затверджується начальником, заступником начальника технічного забезпечення продажу РВЗ №5 або провідним інженером, а тому наказ "Про невиконання посадових обов`язків" від 06 квітня 2020 року № 4-Д/Е3 підлягає скасуванню.

Відповідачем порушено порядок притягнення до відповідальності, а саме позивач не вчиняла дій, за які настає дисциплінарна відповідальність, порушення не встановлені належним чином, не встановлено коло відповідальних осіб, вину позивача, причинного зв`язку, не наведені докази, на підтвердження винного діяння.

Позивачу було відмовлено у видачі наказу "Про невиконання посадових обов`язків" від 05 травня 2020 року № 5-Д/Е3. Службова записка від 10 березня 2020 року № 30/5/21-979 була адресована начальнику РВЗ № 5 ОСОБА_6, позивач не могла приступити до виконання службової записки, оскільки з 02 березня 2020 року по 10 березня 2020 року перебувала у відпустці. Обов`язки виконання даної службової записки на позивача не покладались. Комплексні технічні перевірки зобов`язаний здійснювати інженер, який здійснює обстеження приладів комерційного обліку споживача для оформлення актів про готовність вузла комерційного обліку. ОСОБА_8 не дотримав вимог посадової інструкції 12 березня 2020 року, здійснив обстеження житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 спільно з представником власника, інженером ОСОБА_9 склав акт № 2/2-5-1837 та не передав ОСОБА_10, а залишив акт на столі для документації по АДРЕСА_5 при цьому нікого не попередивши, тому до відповідальності було притягнуто позивача.

Відповідно до службової записки від 10 березня 2020 року № 30/5/21-979 документи, які були запитані необхідно передати до 19 лютого 2020 року. Комісія з перерахунку за теплову енергію та комунальні послуги юридичним споживачам навіть на момент її звільнення сформована не була, акти не передав інженер, тому наказ від 05 травня 2020 № 5-Д/Е3 підлягає скасуванню.

Відповідальними за виконання доручень, які надійшли в березні-квітні 2020 року є працівники управління інформаційно-консультативної роботи. З 23 березня 2020 року по 06 квітня 2020 року позивач перебувала на лікарняному, оскільки це є компетенцією іншого підрозділу, тому порушення з боку позивача на момент притягнення до відповідальності були відсутні.

Звільнення позивача здійснено з порушенням законодавства про працю, оскільки позивач є членом профспілки. Відсутня ознака систематичності порушень трудової дисципліни з боку позивача.

Позивач просила:

визнати незаконним та скасувати наказ директора структурного підрозділу "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" "Про невиконання посадових обов`язків" від 06 квітня 2020 року № 4-Д/ЕЗ;

визнати незаконним та скасувати наказ директора структурного підрозділу "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" "Про невиконання посадових обов`язків" від 05 травня 2020 року № 5-Д/ЕЗ;

визнати незаконним звільнення ОСОБА_1, здійсненного на підставі наказу директора структурного підрозділу "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" № 206 К/ЕЗ про припинення трудового договору від 29 травня 2020 року;

поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділення збуту № 5 структурного підрозділу "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго";

стягнути з КП "Київтеплоенерго" середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 травня 2020 року по момент поновлення на роботі за рішенням суду, виходячи з середньої заробітної плати у розмірі 1 017,32 грн;

стягнути з КП "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 1 681,60 грн;

стягнути з КП "Київтеплоенерго" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 листопада 2020, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 31 березня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до КП "Київтеплоенерго" про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що оскаржені накази є правомірними, оскільки позивач систематично порушувала трудову дисципліну та неналежним чином виконувала посадові обов`язки, питання, порушені у зверненнях, які стали підставою для притягнення позивача до відповідальності входять до компетенції позивача, тому звільнення було здійснено з дотриманням вимог статей 36, 40, 43, 243 КЗпП України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва та постанову Київського апеляційного суду від 31 березня 2021 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди зробили помилковий висновок, що наказ № 4-Д/ЕЗ від 01 липня 2019 року "Про порушення посадових обов`язків" є законним, оскільки неправильно застосували статті 29, 31 КЗпП України, та без врахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19). Наказ № 206 К/ЕЗ "Про припинення трудового договору" від 29 травня 2020 року також незаконний. Матеріали справи не містять жодного доказу, який би міг підтвердити, що відповідач ознайомлював або хоча б намагався ознайомити позивача з процесом роботи у системі "E-DOCS". Суди не застосували норми статті 148 КЗпП України. Суди не зробили жодного висновку про те, чи дотримався/не дотримався відповідач положень статті 43 КЗпП України, чи правомірно/не правомірно звільнено з роботи позивача без згоди профспілки, чи дотримані/не дотримані строки надання відповіді профспілкою. Суди не оцінили рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості. Позивач не вчиняла жодних дій, за які її можливо притягнути до дисциплінарної відповідальності. Не встановлено належним чином порушення або неналежне виконання покладених на позивача трудових обов`язків, оскільки матеріали справи містять докази, які підтверджують, що дисциплінарного проступку не було, а саме, акт готовності вузла комерційного обліку споживачами до роботи № 2/2-5/01-1509 від 08 січня 2020 року. Відповідачем не надано докази, які б чітко вказували, що саме позивач повинна була виконувати службову записку від 10 березня 2020 року № 30/5/21-979. Також встановлено, що відповідальною особою за виконання службової записки є начальник РВЗ № 5, а не позивач. Відповідачем не надано жодного доказу, який би підтвердив, що він належним чином передав на виконання позивачу службову записку від 10 березня 2020 року № 30/5/21-979. Суди першої та апеляційної інстанції не дослідили наявність чи відсутність вини позивача у дисциплінарному правопорушенні. Не встановили причинно наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) та порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме, що Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" повинні застосовуватись теплопостачальними організаціями, а також їх працівниками при розгляді звернень, які надходять від споживачів. Суди не дотримались вимог про законність та обґрунтованість рішення.

Позиція інших учасників справи

У липні 2021 року КП "Київтеплоенерго" подало відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_11, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що твердження позивача про пропуск строку притягнення до дисциплінарної відповідальності є неправдивим. Доводи касаційної скарги свідчать про довільне тлумачення стороною позивача положень законодавства, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті та справедливого судового рішення. Позивач неодноразово порушувала трудову дисципліну. Суди встановили, що ОСОБА_1 не виконала своїх прямих обов`язків, а саме, не забезпечила контроль за якістю та своєчасністю виконання завдань підпорядкованим персоналом, а тому у її діях вбачається порушення трудової дисципліни. Доводи позивача стосовно неправомірного звільнення позивача за відсутності погодження звільнення із НПС "Свобода" не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Рішення НПС "Свобода" прийнято 19 червня 2020 року, а підприємство повідомлено про це лише 23 червня 2020 року, тобто після спливу встановленого триденного строку. Тому в силу статті 43 КЗпП України, вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на розірвання трудового договору.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 753/10275/20, витребувано справу з суду першої інстанції.

У липні 2021 року справа № 753/10275/20 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 04 червня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, 19 березня 2020 року у справі № 385/432/19, 21 червня 2018 року у справі № 359/7299/16-ц, 20 червня 2019 року у справі № 226/1664/18, 10 вересня 2018 року у справі № 701/536/17, 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц, 18 листопада 2020 року у справі № 336/7522/17, 31 березня 2021 року у справі № 607/1422/17, 18 березня 2020 року у справі № 643/12579/17 та у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що згідно посадової інструкції заступника начальника району з технічного забезпечення продажу району теплозбуту "Печерськ" ОСОБА_1, затвердженої директором СП "Енергозбут" ОСОБА_19 28 грудня 2018 року, з якою позивач ознайомлена 28 грудня 2018 року, на позивача покладаються обов`язки щодо здійснення контролю за виконанням споживачами договірних умов використання теплової енергії та гарячої води, виявлення фактів безоблікового та бездоговірного споживання теплової енергії, а також контроль за виконання технічного аудиту приладів обліку теплової енергії.

20 січня 2019 року ОСОБА_5 звернувся до начальника РТ "Печерськ" СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" ОСОБА_6 із заявою, в якій просив зробити коригування нарахування та провести контрольне підтвердження показників ЦО.

28 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до заступника директора з технічного забезпечення продажу СП "Енергозбут" ОСОБА_20 із пояснювальною запискою щодо нарахування за послуги опалення по квартирі АДРЕСА_6 за період 2018-2019 за зверненням ОСОБА_5

10 квітня 2019 року ОСОБА_1 були надані пояснення директору СП "Енергозбут" ОСОБА_12 щодо нарахувань за послуги опалення по квартирі АДРЕСА_6 за період сезону 2018-2019, зазначено про те, що 28 лютого 2019 року нею виконано "рестартовий показник".

У письмових поясненнях від 19 квітня 2019 року, наданих ОСОБА_10 директору СП "Енергозбут" ОСОБА_12, зазначено, що 30 січня 2019 року за запитом Дирекції безпеки і у присутності представників персоналу РТ "Печерськ" проведено контрольне зняття показань. В березні 2019 року було з`ясовано, що 28 лютого 2019 року до програмного комплексу заступником начальника з технічного забезпечення продажу РТ "Печерськ" ОСОБА_1 внесени нові показники та проведено коригування нарахувань за період з травня 2018 року по лютий 2019 рік. При поясненні підстав дій ОСОБА_1 надала лист від власника квартири та копію акту контрольного зняття показань. Лист споживача не має реєстрації, відсутній підпис власника. Зазначено, що лист не потрапляв до ОСОБА_10, був розписаний особисто ОСОБА_1 на ОСОБА_13, на виконання до якого також не потрапляв. Копія акту контрольного зняття показань лічильника не містить даних щодо номеру, наявності пломб, температури та втрати теплоносія. Про прийняття листа ОСОБА_1 не повідомляла і не доповідала.

В службовій записці від 27 червня 2019 року ОСОБА_10 щодо контрольного зняття показань вузла обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1, зазначив про те, що за результатами аналізу роздруківки архіву встановлено, що показання теплолічильника на кінець опалювального сезону 2017-2018 року становить 108,76 ГДж. В той же час до програмного комплексу внесено значення спожитої енергії 123,07 ГДж, що не відповідає дійсності.

Наказом КП "Київтеплоенерго" № 4-Д/ЕЗ від 01 липня 2019 року, за порушення посадових обов`язків ОСОБА_1 оголошено догану. Підстава: доповідна записка ОСОБА_3, директора дирекції безпеки, службова записка ОСОБА_4, директора департаменту безпеки виробничих підрозділів дирекції безпеки, пояснення ОСОБА_1

23 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до директора КП "Київтеплоенерго" ОСОБА_21 з листом, в якому просила розглянути питання щодо скасування наказу № 4-Д/ЕЗ від 01 липня 2019 року.

Згідно витягу з протоколу № 2 засідання профспілкового комітету Незалежної профспілки "Свобода" структурного підрозділу "Енергозбуту" КП "Київтеплоенерго" з правами первинної, від 28 лютого 2020 року, обрано ОСОБА_1 на виборну профспілкову посаду - помічника голови Незалежної профспілки "Свобода" структурного підрозділу "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" з правами первинної.

27 лютого 2020 начальник РВЗ № 5 ОСОБА_6 звернувся до заступника директора СВП по роботі із споживачами ОСОБА_14 із службовою запискою, відповідно до якої просив провести коригування нарахувань за послуги опалення житлового будинку у зв`язку з встановленням приладу ЦО№ 17165 за адресою: АДРЕСА_7 .

У доповідній записці від 28 лютого 2020 року ОСОБА_8 зазначає, що ним було опломбовано лічильник системи опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7, який був змонтований після проходження державної повірки 08 січня 2020 року, про що складений акт готовності приладу обліку теплової енергії. Пізніше, даний акт разом з іншими актами передано на підпис керівництву. Всі акти, крім вищезазначеного, були підписані заступником начальника РВЗ № 5 та передані для подальшої роботи. На момент зняття показників, ОСОБА_8 про відсутність затвердженого акту було невідомо.

У доповідній записці від 28 лютого 2020 року ОСОБА_15 зазначає, що акт про готовність вузла комерційного обліку споживача, заводський номер 17165 складений 08 січня 2020 року. З яких причин вказаний акт не містить підпису керівництва, ОСОБА_15 невідомо.

Згідно доповідної записки ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року, вищевказаний акт не було оформлено тому, що інженер не надав його для подальшого оформлення.

Наказом КП "Київтеплоенерго" № 4-Д/ЕЗ від 06 квітня 2020 року ОСОБА_1 оголошено догану. Підстави: службова записка начальника РВЗ № 5 ОСОБА_6 від 12 березня 2020 року № сл.-30/780; службова записка начальника РВЗ № 5 ОСОБА_6 від 27 лютого 2020 року № 2/2-443; пояснення заступника начальника відділення РВЗ № 5 ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року; пояснення інженера групи контролю договірних умов юридичних споживачів РВЗ № 5 ОСОБА_8 від 29 лютого 2020 року; пояснення інженера ІІ категорії групи контролю договірних умов юридичних споживачів РВЗ № 5 ОСОБА_22 від 28 лютого 2020 року.

Як вбачається зі службової записки від 10 березня 2020 року, ВРСТЕ просив в термін до 19 лютого 2020 року підготувати та надати документи на розгляд комісії з перерахунків за теплову енергію та комунальні послуги юридичним споживачам, копії документів згідно наданого реєстру або надати пояснення щодо їх відсутності.

У службовій записці від 27 квітня 2020 року ВРСТЕ зазначено, що зазначені ним документи були несвоєчасно отримані лише 27 квітня 2020 року, проте внесення контрольного зняття показників станом на 28 квітня 2020 рік не виконано.

Як вбачається з акту КП "Київтеплоенерго" структурного підрозділу "Енергозбут" від 04 травня 2020 року, ОСОБА_1 відмовилася надати письмові пояснення щодо несвоєчасного надання документів ГОІ "Добробут та безпека" на електронну адресу ОСОБА_16 .

Наказом КП "Київтеплоенерго" № 5-Д/ЕЗ від 05 травня 2020 року ОСОБА_1 оголошено догану. Підстави: пояснення інженера групи контролю договірних умов юридичних споживачів РВЗ № 5 ОСОБА_8 від 29 квітня 2020 року; службові записки ВРСТЕ УПТЕ ОСОБА_17 від 10 березня 2020 року, 27 квітня 2020 року; акту про відмову від надання письмових пояснень ОСОБА_1 начальнику районного відділу збуту № 5 ОСОБА_10 щодо несвоєчасного надання документів ГОІ "Добробут та безпека" на електронну адресу ОСОБА_16, інженеру І категорії відділу розрахунків за спожиту теплову енергію управління продажу теплової енергії, інженером групи контролю договірних умов юридичних споживачів РВЗ № 5 ОСОБА_8 від 04 травня 2020 року; акт обстеження від 12 березня 2020 року № 2/2-5/03-1837.

05 травня 2020 року співробітниками СП "Енергозбут" в складі трьох осіб складений акт про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом № 5-Д/ЕЗ від 05 травня 2020 року.

30 квітня 2020 року начальником управління інформаційно-консультаційної роботи з клієнтами ОСОБА_18 надіслано директору СП "Енергозбут" ОСОБА_12 лист щодо вирішення питання про опрацювання листів з проханням закриття контрольних карток та надання відповідей по дорученнях: № 19АУ/3433 від 19 березня 2020 року; № 19 АУ/3438 від 19 березня 2020 року; № 19 АУ/4061 від 15 квітня 2020 року; № 19АУ/4279 від 24 квітня 2020 року. В тому числі запропоновано застосування дисциплінарного стягнення до відповідальних працівників РВЗ.

Згідно акту від 04 травня 2020 року складеного співробітниками СП "Енергозбут", ОСОБА_1 відмовилася від надання письмових пояснень начальнику районного відділення збуту № 5 ОСОБА_10 щодо ненадання в системі e-docs необхідної інформації для закриття контрольних карток та надання відповідей по дорученнях № 19АУ/3433 від 19 березня 2020 року, № 19 АУ/3438 від 19 березня 2020 року, № 19 АУ/4061 від 15 квітня 2020 року та № 19 АУ/4279 від 24 квітня 2020 року, зазначені у службовій записці ОСОБА_18 від 30 квітня 2020.

07 травня 2020 року директор структурного підрозділу "Енергозбут" ОСОБА_12, звернувся до Незалежної професійної спілки "Свобода" із поданням, відповідно до якого повідомив про те, що протягом 2019-2020 років виявлено низку порушень, допущених ОСОБА_1 та просив розглянути на засіданні питання щодо надання згоди на звільнення за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків.

Вказане подання було отримано профспілкою 05 червня 2020 року.

29 травня 2020 року КП "Київтеплоенерго" СП "Енеогозбуту" видано наказ № 206-К/ЕЗ про припинення трудового договору з ОСОБА_1 . Причини звільнення: у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, пункт 3 статті 40 КЗпП України. Підстава: наказ від 01 липня 2019 року № 4-Д/ЕЗ; наказ від 06 квітня 2020 року № 4-Д/ЕЗ; наказ від 05 травня 2020 року № 5-Д/ЕЗ; службова записка начальника управління інформаційно-консультаційної роботи з клієнтами ОСОБА_18 від 30 квітня 2020 року № сл.-30/1156; лист Незалежній професійній спілці "Свобода" КП "Київтеплоенерго" від 07 травня 2020 року № 30/1/1/5539.

Згідно витягу із протоколу № 9 засідання Профспілкового комітету Незалежної Професійної спілки "Свобода" КП "Київтеплоенерго" від 19 червня 2020 року директору СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" ОСОБА_12 відмовлено в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Тобто при звільненні працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України слід враховувати, що на працівника покладаються обов`язки, які складають зміст його трудової функції, а також обов`язок дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, який встановлено законодавством та локальними актами.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При звільненні за пунктом третім частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення; чи можна вважати його вчинення систематичним невиконання працівником без поважних причин обов`язків".

Як встановили суди, підставою винесення 29 травня 2020 року КП "Київтеплоенерго" СП "Енеогозбуту" наказу № 206-К/ЕЗ про припинення трудового договору з ОСОБА_1 були: наказ від 01 липня 2019 року № 4-Д/ЕЗ; наказ від 06 квітня 2020 року № 4-Д/ЕЗ; наказ від 05 травня 2020 року № 5-Д/ЕЗ; службова записка начальника управління інформаційно-консультаційної роботи з клієнтами ОСОБА_18 від 30 квітня 2020 року № сл.-30/1156; лист Незалежній професійній спілці "Свобода" КП "Київтеплоенерго" від 07 травня 2020 року № 30/1/1/5539.

Позивач наголошувала, що відповідачем порушено порядок притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 385/432/19 (провадження № 61-17402св19), на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зазначено, що "відповідно до вимог статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом (якому надано право прийняття на роботу) безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або його перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Установлено, що оспорюваним у цій справі наказом від 06 березня 2019 року ОСОБА_1 притягнута до дисциплінарної відповідальності за проступок, який полягав у тому, що нею в порушення статті 4 посадової інструкції головного бухгалтера, меморіальний ордер №13/2 авт за серпень 2018 року сформовано і внесено до книги - головна та подано звіт за серпень місяць в електронній формі 31 серпня 2018 року без оформлення актів списання № 333, №334, які були передані на затвердження головному лікарю тільки 14 лютого 2019 року. Оскільки з моменту вчинення дисциплінарного проступку у серпні 2018 року до дати притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності - 06 березня 2019 року сплило більше шести місяців, встановлених частиною другою статті 148 КЗпП України, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що наказ від 06 березня 2019 року про оголошення ОСОБА_1 догани винесено поза межами визначеного законом строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а отже такий наказ є незаконним і підлягає скасуванню".

Суд апеляційної інстанції не перевірив доводи позивача щодо незаконності наказу від 01 липня 2019 року № 4-Д/ЕЗ, не з`ясував чи пропущений строк притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За приписами статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 3 статті 40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Отже, системний аналіз указаних норм закону дозволяє зробити висновок, що попередня згода чи незгода на звільнення працівника, який є членом профспілкової організації, з боку профспілкової організації є засобом захисту прав працівника, і це право на захист не може бути обмежено.

Установивши, що звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, суд запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Не буде суперечити закону, якщо до профспілкового органу в такому випадку звернеться власник чи уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи до судового розгляду. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

Суди встановили, що 07 травня 2020 року директор структурного підрозділу "Енергозбут" ОСОБА_12, звернувся до Незалежної професійної спілки "Свобода" із поданням відповідно до якого повідомив про те, що протягом 2019-2020 років виявлено низку порушень, допущених ОСОБА_1 та просив розглянути на засіданні питання щодо надання згоди на звільнення за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків.

Вказане подання отримано профспілкою 05 червня 2020 року.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 43 КЗпП України у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Не отримавши рішення профспілки щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1, відповідач звільнив позивача на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України 29 травня 2020 року.

Згідно з протоколом № 9 засідання Профспілкового комітету Незалежної Професійної спілки "Свобода" КП "Київтеплоенерго" від 19 червня 2020 року директору СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" ОСОБА_12 відмовлено в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

У постанові апеляційного суду зазначено, що 07 травня 2020 року на юридичну адресу НПС "Свобода" КП "Київтеплоенерго" направлено подання про розірвання трудового договору з ОСОБА_1, яке було отримано профспілкою лише - 05 червня 2020 року. Вказаний лист перебував у поштовому відділенні 28 днів, в зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що вказані дії спрямовані на навмисне затягування процесу розгляду питання про звільнення позивача.

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).

За змістом пункту 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються, зокрема мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Отже, вимогами процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою саме судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено також статтями 77, 78, 79, 80, 89 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені вимоги закону та обставини справи, не надав оцінки рішенню засідання профспілкового комітету Незалежної професійної спілки "Свобода" від 19 червня 2020 року про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 .

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду

Доводи касаційної скарги з урахування меж касаційного перегляду свідчать про те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята при неповному з`ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141- 142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що "у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".