розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Херсонського міського центру зайнятості на постанову Херсонського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Кузнєцової О. А., Радченка С. В., від 02 червня 2021 року,

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року Херсонський міський центр зайнятості (далі - центр зайнятості) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом центру зайнятості

від 03 червня 2019 року № НТ190603 на підставі заяви ОСОБА_1, йому надано статус безробітного з 28 травня 2019 року та призначено виплату допомоги по безробіттю з 04 червня 2019 року.

У вказаній заяві ОСОБА_1 власним підписом засвідчив, що ознайомлений з правами і обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних, документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг.

Виявивши, що ОСОБА_1 відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є керівником та підписантом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) "Молодість", зареєстрованого 03 жовтня 2005 року, наказом центру зайнятості

від 03 жовтня 2019 року № НТ190603 прийнято рішення про припинення виплат допомоги по безробіттю з 16 вересня 2019 року та припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного.

У період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач отримав допомогу по безробіттю в розмірі 26 985,61 грн за період із 04 червня

по 15 вересня 2019 року та добровільно ці кошти не повертає.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 26 985,61 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області, у складі судді Прохоренко В. В., від 30 листопада 2020 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Херсонського міського центру зайнятості 26 985,61 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що відповідач не повідомив центр зайнятості про те, що є керівником та підписантом

ОСББ "Молодість" і в подальшому не виконав у добровільному порядку вимог щодо повернення допомоги по безробіттю.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Херсонського апеляційного суду від 02 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2020 року скасовано, в задоволенні позову Херсонського міського центру зайнятості відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивач не довів факт перебування відповідача у будь-яких трудових відносинах і отримання ним заробітної плати чи іншого доходу, крім допомоги по безробіттю, а виконання відповідачем обов`язків голови правління ОСББ "Молодість" на безоплатній основі не є підставою для позбавлення останнього статусу безробітного та не свідчить про недобросовісність дій з його боку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Херсонський міський центр зайнятості, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, залишивши в силі рішення першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20 червня 2021 року засобами поштового зв`язку Херсонський міський центр зайнятості подав касаційну скаргу на постанову Херсонського апеляційного суду від 02 червня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із районного суду.

У липні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник підставою касаційного оскарження зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Вказує, що 13 листопада 2005 року відповідач призначений на посаду голови правління ОСББ "Молодість", а тому належить до зайнятого населення і не міг мати статусу безробітного, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 17 травня 2018 року у справі

Стверджує, що ОСОБА_1 незаконно отримана допомога по безробіттю, оскільки він при до центру зайнятості, діючи недобросовісно, не повідомив, що обіймає посаду голови правління ОСББ "Молодість".

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

Вказує, що є мешканцем будинку в якому створено ОСББ "Молодість" та погодився виконувати функції голови правління цього ОСББ на безоплатній основі.

Звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені в постанові

від 26 червня 2019 року у справі № 641/12040/15-ц.

Фактичні обставини справи встановлені судами

28 травня 2019 року до Херсонського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернувся ОСОБА_1 .

Наказом Херсонського міського центру зайнятості від 03 червня 2019 року № НТ190603 ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю із 04 червня 2019 року.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань - ОСОБА_1 є керівником та підписантом ОСББ "Молодість", дата державної реєстрації юридичної особи 03 жовтня 2005 року.

Згідно статуту ОСББ "Молодість", вказане об`єднання є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками чи отримання одним із учасників власної вигоди чи користі.

Пунктами 1 та 3 протоколу № 1 загальних зборів мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1, від 13 вересня 2005 року передбачено створення ОСББ та обрання ОСОБА_1 головою його правління.

Пунктом 2 протоколу № 2 загальних зборів мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1, від 13 листопада 2005 року передбачено ведення діяльності головою правління ОСББ (з його згоди) на громадських засадах (безоплатно).

Наказом № 8 від 13 листопада 2005 року на підставі протоколу загальних зборів № 2 ОСОБА_1 прийнято на посаду голови правління ОСББ "Молодість" на громадських засадах (безоплатно).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 11 вересня 2019 року, поданої до Херсонського міського центру зайнятості, відповідач підтвердив відомості про те, що є головою правління ОСББ "Молодість".

За результатами перевірки центру зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 16 вересня 2019 року за № 150/р-3.

Наказом центру зайнятості від 03 жовтня 2019 року № НТ190603 прийнято рішення про припинення виплат допомоги по безробіттю та із 16 вересня 2019 року припинено реєстрацію як безробітного ОСОБА_1 .

Наказом центру зайнятості від 08 жовтня 2019 року № НТ191008 прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 коштів, отриманих як допомога по безробіттю, за період з 04 червня по 15 вересня 2019 року в розмірі 26 985,61 грн.

Листами центра зайнятості від 09 жовтня 2019 року № 2120/06/3647/19,

від 21 листопада 2019 року за № 2120/06/4136/19 запропоновано ОСОБА_1 добровільно повернути кошти отримані як допомога по безробіттю.

В добровільному порядку вказані кошти не повернуті.

Позиція Верховного Суду

Згідно частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пунктів 2, 7 частини першої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітний це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зайнятість це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Відповідно до абзацу частини першої статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції на час надання ОСОБА_1 статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" (у чинній редакції) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина друга статті 43 вказаного Закону України "Про зайнятість населення" (5067-17) в редакції на час надання ОСОБА_1 статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю).

Згідно з пунктами 8, 9 частини першої статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Згідно із частиною другою статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 15 Закону України "Про зайнятість населення" метою державної політики у сфері зайнятості населення є забезпечення соціального захисту осіб у разі настання безробіття.

У справі, що переглядається, апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_1 на час подання заяви до центру зайнятості про надання статусу безробітного перебував на посаді голови правління ОСББ "Молодість" на громадських засадах (безоплатно), дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, оскільки виконання відповідачем на громадських засадах (безоплатно) обов`язків голови правління ОСББ "Молодість", членом якого він є, не є підставою для позбавлення статусу безробітного та не свідчить про недобросовісність дій ОСОБА_1 при зверненні до центру зайнятості, оскільки повідомлення такої інформації не впливає на рішення про надання статусу безробітного, призначення (виплату) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

До схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня

2018 року у справі № 686/3357/17, від 13 червня 2019 року в справі № 592/2655/17.

Інформація про те, що ОСОБА_1 є головою правління ОСББ "Молодість" не є інформацією з обмеженим доступом (конфіденційною, таємною чи службовою), а органи, що реалізують державну політику в сфері зайнятості населення у 2006-2007 роках вже надавали ОСОБА_1 статус безробітного та призначали допомогу по безробіттю під час його перебування на посаді голови правління ОСББ "Молодість", що підтверджено, зокрема, відомостями персональної картки

ОСОБА_1 доданої центром зайнятості до позову.

Колегія суддів відхиляє посилання заявника на ухвалу Верховного Суду,

від 17 травня 2018 року про відмову у відкритті касаційного провадження в справі № 296/6563/17, оскільки у вказаній справі, було встановлено, що відповідач, перебуваючи на посаді голови правління ОСББ, у тому числі отримував заробітну плату.

Натомість у розглядуваній справі не доведено факту отримання відповідачем у період виплати допомоги по безробіттю, винагороди за виконання на громадських засадах (безоплатно) обов`язків голови правління ОСББ "Молодість", членом якого він є.

Зважаючи на викладене, аргументи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, якими у повному обсязі встановлені обставини справи, перевірені доводи сторін та дана їм належна оцінка.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.