Постанова

Іменем України08 вересня 2021 рокум. Київсправа № 376/797/15-цпровадження № 61-15354св20Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,учасники справи:позивач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра",відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану адвокатом Надіч Нонною Дидронівною, на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Сушко Л. П.,ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заявиУ березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 729,63 дол. США та заборгованості за пенею та штрафом у розмірі 99 672,42 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 19 червня 2015 року у задоволенні позову ПАТ "КБ "Надра" відмовлено.Постановою Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" задоволено частково, рішення Сквирського районного суду Київської області від 19 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позову.Стягнуто солідарно ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 28 грудня 2007 року у розмірі 13 729,63 дол. США, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 12 059,93 дол. США та несплачених відсотків у розмірі 1 669,70 дол. США, а також пеню за прострочення сплати кредиту у розмірі 31 114,03 грн. В іншій частині позову відмовлено.Вирішено питання розподілу судових витрат.Постановою Верховного Суду від 25 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2018 року залишено без змін (провадження № 61-14764св18).

Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинамиУ січні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2018 року.Заява ОСОБА_3 мотивована тим, що під час розгляду справи суд прийняв як доказ надану позивачем копію договору "Автокредит" від 28 грудня 2007 року № 21/АМБ/99/200-840, яка не завірена належним чином. Після ознайомлення з матеріалами справи виявлено, що на сторінках цієї копії договору не міститься повне відображення записів та підписів, що ставить під сумнів у сторони заявника відповідність до оригіналу копій сторінок договору та належність підпису на них саме ОСОБА_3 .Крім того, позивачем не доведено факт порушення власного права, так як не відбулось пропущення тридцятиденного строку від надіслання вимоги щодо дострокового повернення кредитних коштів. У матеріалах справи взагалі відсутнє підтвердження отримання ОСОБА_1 такої вимоги.Також кредитний договір за своїм змістом і текстом не відповідає законодавству України, інтересам та волі відповідачів, порушує їх права та законні інтереси.Розрахунок заборгованості, наданий банком, не відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України". Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження того, що ПАТ "КБ "Надра" є правонаступником ВАТ "КБ "Надра" та має якесь відношення до кредитного договору.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заявиУхвалою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2018 року ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та залишено вказане судове рішення в силі. Вирішено питання розподілу судових витрат. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведена заявником підстава не є нововиявленою у розумінні частини першої та пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводівУ жовтні 2020 року ОСОБА_3 в особі адвоката Надіч Н. Д. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково вважав, що відсутні підстави для задоволення її заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами.Вказувала на те, що після 24 грудня 2019 року вона дізналась від свого представника про істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі їй, які є підставою для перегляду справи.Так, після ознайомлення з матеріалами справи виявлено, що на сторінках копії договору від 28 грудня 2007 року № 21/АМБ/99/200-840, яка міститься в матеріалах справи, відсутнє повне відображення записів та підписів, що ставить під сумнів у сторони заявника відповідність до оригіналу копій сторінок договору та належність підпису на них саме ОСОБА_3 .Позивачем не доведено факт порушення власного права, так як не відбулось пропущення тридцятиденного строку від надіслання вимоги щодо дострокового повернення кредитних коштів. У матеріалах справи відсутнє підтвердження отримання ОСОБА_1 такої вимоги.Також в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження, що письмове повідомлення поручителю складено уповноваженою на те особою та направлено рекомендованим або цінним листом, який отримано поручителем. Позивач не довів, що у поручителя виникло зобов`язання з повернення коштів та що банк набув право вимагати від поручителя виконання зобов`язань за договором "Автокредит" від 28 грудня 2007 року № 21/АМБ/99/200-840.Кредитний договір за своїм змістом і текстом не відповідає законодавству України, інтересам та волі відповідачів, порушує їхні права та законні інтереси.Розрахунок заборгованості, наданий банком, не відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".Згідно з умовами договору від 28 грудня 2007 року № 21/АМБ/99/200-840, кредит надав банк ВАТ "КБ "Надра", а позивачем у цій справі є ПАТ "КБ "Надра". В матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження того, що ПАТ "КБ "Надра" є правонаступником ВАТ "КБ "Надра".Інші сторони не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки.Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуЧастиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваВідповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.Частиною першою статті 423 ЦПК України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта та п`ята статті 423 ЦПК України).Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.Таким чином, виходячи із встановлених судом обставин та зазначених норм закону, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, на які посилається заявник як на підставу для перегляду судового рішення в порядку статті 423 ЦПК України, не є нововиявленими, так як фактично зводяться до незгоди з постановою Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2018 року.Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку, що такі не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиВідповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану адвокатом Надіч Нонною Дидронівною, залишити без задоволення.Ухвалу Київського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник