Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 2/2218/144/11
провадження № 61-9634св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
стягувач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
заінтересована особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Хмельницького апеляційного суду,
у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,
від 13 травня 2021 року у справі за заявою публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про заміну сторони виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У березні 2021 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулось до суду із заявою, в якій просило замінити сторону виконавчого провадження ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_3 .
Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 06 червня 2012 року,
у справі № 2/2218/35/12, серед іншого, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором № 792008/2л від 27 лютого 2008 року в розмірі 142 961,65 доларів США та пені в сумі 157 715,32 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру
АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши початкову ціну реалізації іпотеки у розмірі 862 000 грн.
Під час розгляду вказаної справи ОСОБА_1, будучи власником квартир АДРЕСА_2, загальною площею 74 кв. м, та квартири АДРЕСА_3 замовив в управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області реконструкцію двох квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 в одну квартиру під АДРЕСА_4 .
17 жовтня 2011 року складено декларацію № ХМ14211059203 про готовність квартири АДРЕСА_4 до експлуатації. Внаслідок реконструкції квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 ОСОБА_1 погасив свідоцтво про право власності
від 03 жовтня 2006 року та свідоцтво про право власності від 03 жовтня 2006 року на дві окремі квартири та отримав нове свідоцтво про право власності від 31 жовтня 2011 року на своє ім`я. Новоствореній квартирі було присвоєно АДРЕСА_4 та зареєстровано в реєстрі прав власності за № 35016193.
З метою уникнення звернення стягнення на предмет іпотеки (квартиру
АДРЕСА_2 ) та виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду
від 28 березня 2012 року у справі № 2/2218/35/12, ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 16 серпня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Оксанюк А. А., продав ОСОБА_4 квартиру
АДРЕСА_5 .
В подальшому квартира АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу
від 16 квітня 2019 року була продана ОСОБА_3 .
Банк стверджував, що ОСОБА_1 в порушення умов договору іпотеки здійснив відчуження спірної квартири, що призвело до зміни її власника, а ОСОБА_3 відповідно до положень статті 23 Закону України "Про іпотеку", придбавши квартиру, набула статусу іпотекодавця у відповідному зобов`язанні між банком та ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду, у складі судді Карплюка О. І., від 02 квітня 2021 року у задоволенні заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив з того, що договір
купівлі-продажу квартири в судовому порядку не оспорений, а тому підстави для заміни сторони у виконавчому провадження відсутні.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 02 квітня 2021 року скасовано, заяву
ПАТ АБ "Укргазбанк" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено сторону виконавчого провадження боржника ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_3 .
Апеляційний суд, виходив із того, що предмет іпотеки - квартира АДРЕСА_6, за рахунок об`єднання з квартирою
АДРЕСА_4 за цією ж адресою змінилась за зовнішніми та внутрішніми параметрами, однак не перестала існувати як об`єкт нерухомості, хоча їй і був присвоєний номер 189, а тому на підставі договору купівлі-продажу до ОСОБА_3 перейшли всі права та обов`язки іпотекодавця за іпотечним договором, у тому обсязі й на тих умовах, на яких вони належали ОСОБА_1 на момент укладення цього договору, у тому числі права й обов`язки боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки ОСОБА_3 є правонаступником іпотекодавця ОСОБА_1 у спірних правовідносинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10 червня 2021 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу у справі № 2/2218/144/11 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У серпні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків апеляційного суду. ОСОБА_3 вказує, що іпотечне майно юридично перестало існувати, а цілісний об`єкт нерухомого майна квартира
АДРЕСА_5 в іпотеці ПАТ АБ "Укргазбанк" не перебувала. При цьому, вказана квартира значно більша за площею за квартиру, яка була предметом іпотеки та за рахунок якої має виконуватись судове рішення, а тому заміна її як правонаступника боржника у виконавчому провадженні порушує її права власника.
Звертає увагу на те, що вона не має і не може мати обов`язку щодо по виконанню рішення Хмельницького міськрайонного суду від 28 березня
2012 року.
Вважає, що нерухоме майно квартира є єдиним об`єктом нерухомості та неподільною річчю.
Стверджує, що апеляційний суд безпідставно врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 19 квітня 2018 року у справі
№ 161/3376/17, від 04 липня 2018 року у справі № 335/640/15, від 10 грудня 2020 року у справі № 727/8413/17, оскільки обставини у розглядуваній справі є відмінними, натомість не застосував норми права, які дають чітке юридичне визначення і розуміння правового статусу нерухомого майна.
Відзив на касаційну скаргу, у встановлений судом строк, не подано
Фактичні обставини справи встановлені судами
27 лютого 2008 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 792008/2л, відповідно до умов якого останньому наданий кредит у сумі 120 000 доларів США, строком до
25 лютого 2028 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 12,9% річних.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника за даним кредитним договором 27 лютого 2008 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" і ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Сорокатюк Н. А. і зареєстрований за № 431. Предметом іпотеки за договором є квартира
АДРЕСА_6, загальною площею 74 кв. м, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого управлінням житлово-комунального господарства 03 жовтня 2006 року і зареєстрованого Хмельницьким БТІ.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 28 березня 2012 року у справі № 2/2218/35/12 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором
№ 792008/2л від 27 лютого 2008 року у розмірі 142 961,65 доларів США, пеню у сумі 157 715,32 грн та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 792008/2л від 27 лютого 2008 року у розмірі 142 961,65 доларів США і пені у сумі 157 715,32 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, і належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 жовтня 2006 року. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та визначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки у розмірі 862 000 грн.
17 жовтня 2011 року зареєстрована декларація № ХМ14211059203 про готовність квартири АДРЕСА_5 до експлуатації внаслідок реконструкції двох квартир АДРЕСА_2 і АДРЕСА_4 в одну.
ОСОБА_1, здійснивши реконструкції квартир АДРЕСА_2 і АДРЕСА_4 за вказаною адресою, погасив свідоцтва про право власності від 03 жовтня 2006 року, реєстраційний номер № 16244024 і № НОМЕР_1 на дві окремі квартири та отримав нове свідоцтво про право власності від 31 жовтня 2011 року, зареєструвавши своє право у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 35016193.
На підставі договору купівлі-продажу ВРХ № 159644 від 18 серпня 2010 року квартира
АДРЕСА_7, продана ОСОБА_4 .
Відповідно до договору купівлі-продажу від 16 квітня 2019 року квартира
АДРЕСА_5 належить ОСОБА_3, право власності якої зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В органах Державної виконавчої служби на примусовому виконанні перебував виконавчий лист Хмельницького міськрайонного суду
№ 2/2218/35/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, у рахунок погашення заборгованості на користь ПАТ АБ "Укргазбанк". Виконавче провадження було відкрито 16 липня 2013 року. Виконавчий документ неодноразово пред`являвся до виконання. 10 грудня 2019 року виконавчий документ повернуто стягувачу у зв`язку із встановленням законом заборони щодо звернення стягнення на майно ( Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18)
).У жовтні 2019 року ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просило у рахунок задоволення вимог за кредитним договором № 792008/2л від 27 лютого 2008 року у розмірі 142 961,65 доларів США та пені у сумі 157 715,32 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 117,1 кв. м, у частині площі 74 кв. м, яка виступила предметом іпотеки за іпотечним договором від 27 лютого 2008 року, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 16 квітня 2019 року. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною у розмірі 862 000 грн.Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2020 року у справі № 686/28888/19 вказаний позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_5 .Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 686/28888/19 рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у позові ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що оскільки рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2012 року у справі № 2/2218/35/12 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що була реконструйована в квартиру АДРЕСА_4 за цією ж адресою, то повторне звернення стягнення на іпотечне майно з тих самих підстав нормами чинного законодавства України не передбачено. Натомість наявні підстави для вирішення процесуальних питань при виконанні рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2012 року у справі № 2/2218/35/12.
Позиція Верховного Суду
За змістом пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).
Згідно з частиною п`ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.
Верховний Суд у постановах від 19 квітня 2018 року у справі № 161/3376/17, від 04 липня 2018 року у справі № 335/640/15, від 10 грудня 2020 року у справі № 727/8413/17 неодноразово вказував на те, що новоствореним об`єктом нерухомості вважається виключно об`єкт створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто не є новоствореним об`єктом нерухомого майна вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.
Враховуючи викладене, апеляційний суд, встановивши, що квартира АДРЕСА_5, після реконструкції, фактично є об`єднанням двох квартир, дійшов правильного висновку, що предмет іпотеки - квартира АДРЕСА_2 за рахунок об`єднання з квартирою АДРЕСА_4 за цією ж адресою, змінилась за своїми технічними характеристиками, однак не перестала існувати.
Частиною першою статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
За змістом цієї норми на особу, до якої перейшло право власності на майно, обтяжене іпотекою, навіть у випадках, коли до її відома не було доведено інформації про обтяження майна іпотекою, переходять всі права та обов`язки іпотекодавця.
Отже, в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України
від 03 лютого 2016 року у справі № 6-2026цс16.
Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.
Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до вимог частини другої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
За змістом частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах
Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.
Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.
У справі, яка переглядається, апеляційний суд, врахувавши положення статті 23 Закону України "Про іпотеку" та встановивши, що під час розгляду справи про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, спірна квартира, на яку звернуто стягнення і яка належала боржнику, зазнала змін внаслідок реконструкції та об`єднання з іншою квартирою, а після набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки була відчужена і її кінцевим набувачем є ОСОБА_3, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
Висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Верховного Суду
у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові
від 01 березня 2021 року у справі № 201/16014/13-ц.
Доводи касаційної скарги щодо відсутності об`єкта іпотеки, не перебування квартири АДРЕСА_4 в іпотеці та те, що квартира АДРЕСА_4 більша за площею за квартиру, яка була предметом іпотеки, не свідчать про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки, як встановлено апеляційним судом, предмет іпотеки - квартира
АДРЕСА_2, на яку звернуто стягнення рішенням суду, об`єднана із квартирою АДРЕСА_4 .
Верховний Суд відхиляє доводи ОСОБА_3 про порушення її майнових прав при вирішенні питання щодо заміни сторони виконавчого провадження.
При цьому, колегія суддів враховує наявність рішення суду, яке набрало законної сили, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконання якого ОСОБА_1 намагався уникнути шляхом реконструкції предмета іпотеки та його відчуження.
У разі завдання діями ОСОБА_1 шкоди ОСОБА_3, остання не позбавлена права вимагати відшкодувати завдані їй збитки.
Інші аргументи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:
Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович