Постанова

Іменем України 07 вересня 2021 рокум. Київсправа № 760/7965/19провадження № 61-4158св20Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,учасники справи:позивач - Приватне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2",відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О., у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення з наданням іншого житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимогУ березні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2" (далі - ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення з наданням іншого житлового приміщення.Позовну заяву мотивовано тим, що ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" є власником гуртожитку на АДРЕСА_1 . Цей гуртожиток було побудовано у 1953 році та на даний час він перебуває у незадовільному технічному стані, комунікації будинку застарілі та не можуть експлуатуватися без проведення капітального ремонту або реконструкції, оскільки технічний стан конструкції відноситься до ІІІ категорії технічного стану (непридатний до нормальної експлуатації) та IV категорії технічного стану (аварійний).ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" зазначає, що законодавством України чітко встановлено, що використовувати як жиле можливо виключно приміщення, що відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам. Таким чином, приміщення, яке не відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам, є нежилим і не може використовуватися для проживання людей.Отже, з метою захисту життя та здоров`я людей, а також запобігання можливого руйнування будівлі, враховуючи невідповідність будівлі гуртожитку технічним показникам, непридатність будинку для проживання та заборону експлуатації будівлі в аварійному стані, приписами ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016, ним, як власником будівлі, було прийнято рішення про проведення комплексу заходів, пов`язаних із відселенням мешканців з непридатного для проживання (аварійного) гуртожитку та проведенням його реконструкції.20 серпня 2018 року ПрАТ "Трест "Київміськбуд - 2" прийняло рішення про виведення будівлі з експлуатації та частково від`єднало від комунікацій. За два місяці до виведення будівлі з експлуатації, починаючи з червня 2018 року, всім мешканцям гуртожитку було запропоновано переселитися у відремонтовані та підготовлені для проживання кімнати в іншому гуртожитку, що також належить ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" за адресою: АДРЕСА_2 .ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" вважає, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, порушуючи вимоги чинного законодавства України, не вчиняють жодних дій, які б свідчили про їх намір переселитися у добровільному порядку до гуртожитку на АДРЕСА_2, і продовжують незаконно знаходитися у непридатній для проживання аварійній будівлі, чим порушують права власника гуртожитку на мирне володіння майном та перекладають відповідальність за своє життя та здоров`я на посадових осіб ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2".Ураховуючи викладене, ПАТ "Трест "Київміськбуд-2" просило виселети ОСОБА_1, ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_3 з наданням іншого жилого приміщення - кімнати № 53/2 гуртожитку на АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанціїРішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року у складі судді Букіної О. М. позов ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" задоволено.Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_3 з наданням іншого жилого приміщення - кімнати № 53/2 гуртожитку на АДРЕСА_2 .Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.Суд першої інстанції виходив із того, що дії позивача, як власника аварійного житла, направлені на створення безпечних умов для проживання мешканців гуртожитку, який є непридатним для проживання та підлягає реконструкції. У контексті статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод дії позивача щодо виселення відповідачів, є виправданими та відповідають вимогам закону.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанціїПостановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" відмовлено.Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.Суд апеляційної інстанції постановив, що незадовільний стан будівлі гуртожитку та неможливість його експлуатації без проведення капітального ремонту або реконструкції не може бути підставою для виселення відповідачів та переселення до кімнати в іншому гуртожитку з підстав, передбачених статтею 132 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР), оскільки питання переселення мешканців гуртожитків в інше приміщення у зв`язку капітальним ремонтом будинку врегульовано статтею 101 ЖК Української РСР. Позивач звернувся з позовом саме на підставі статті 132 ЖК Української РСР, не дотримався установленого законом порядку для визнання приміщення непридатним для проживання з подальшою зміною його статусу та переведення в нежитловий фонд. Отже, виселення відповідачів відбулося з порушенням вимог статті 9 ЖК Української РСР, статей 19, 20 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводівУ касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року до Верховного Суду, ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" зазначає необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, на які посилався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки апеляційного суду суперечать фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам. При вирішенні спору апеляційним судом неправильно застосовано норми статей 319, 322, 323, 383, 386, 391 ЦК України та статей 4, 7, 18, 101, 132 ЖК Української РСР, порушено положення статей 76, 78, 89, 263, 265 ЦПК України, що призвело до незаконного скасування правильного рішення суду першої інстанції та прийняття незаконної постанови.ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" зазначає, що належними та допустимими доказами доведено, що будівля гуртожитку є непридатною для проживання, такою, що не відповідає санітарним та технічним вимогам, є аварійною та такою, що загрожує обвалом, та дає правові підстави для виселення відповідачів з такого приміщення в порядку статті 132 ЖК Української РСР. Законодавством України чітко встановлено, що житлове приміщення, яке не відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам є нежилим і не може використовуватися для проживання людей, а обов`язок прийняття рішення щодо виведення з експлуатації непридатного для використання житлового будинку приватного житлового фонду, відселення осіб, проведення капітального ремонту, реконструкції, чи знесення будинку покладається виключно на власника майна, - позивача у справі.ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" наголошує, що є власником гуртожитку. Рішення щодо переведення гуртожитку у комунальну власність позивачем, як власником, не приймалося. Також до касаційної скарги додано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Короткий зміст позиції інших учасників справиУ відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Шпакович О. В., зазначила, що касаційна скарга ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також відсутні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 не надходив.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 24 березня 2020 року касаційну скаргу ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року залишено без руху для усунення недоліків.У квітні 2020 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року і витребувано із Солом`янського районного суду міста Києва цивільну справу № 760/7965/19.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуВідповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справиНа підставі свідоцтва про право власності від 18 вересня 1998 року ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" є власником гуртожитку на АДРЕСА_1, побудованого в 1953 році.У кімнаті АДРЕСА_3 проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .Відповідно до акта огляду приміщення гуртожитку на АДРЕСА_1 від 11 квітня 2017 року, проведеного відповідно до наказу ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" від 06 квітня 2017 року, на момент проведення обстеження будинок мав значні пошкодження: вертикальні та похилі тріщини довжиною 0,8-1,8 метра і шириною розкриття від 1 до 10 мм, розташовані під віконними прорізами 1, 2, 3 та 4-го поверхів; руйнування захисного шару бетону і оголення, корозія арматури несучих конструкцій залізобетонних балконних балок; відколювання і обвалення окремих частин декоративних бетонних елементів, що обрамляють пілястри.У приміщеннях загального користування (коридори, туалети, умивальники, кухні, сходові клітини зафіксовані такі пошкодження: замокання, висоли, грибок, здуття штукатурки зовнішньої поверхні стін, корозія бетонних плит і балок перекриття.При обстеженні внутрішніх приміщень загального користування зафіксовані значні пошкодження - корозійна поразка і руйнування металу внутрішніх водопровідних і каналізаційних мереж, розташованих в туалетах, кухнях, умивальних кімнатах на 1-4 му поверхах.З даних технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1 від 27 грудня 2018 року, виготовленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вбачається, що процент зносу будинку становить 81 %.Значні пошкодження технічного стану будинку зафіксовані у висновку науково-виробничого підприємства "БУДКОНСТРУКЦІЯ" від 07 вересня 2011 року та у ньому зазначено, що загальний аналіз результатів виконаного дослідження будівельних конструкцій оцінює технічний стан будівлі як непридатний для нормальної експлуатації, потребуючи відновлювальних заходів у вигляді капітального ремонту.Науково-технічним звітом з обстеження, визначення технічного стану конструкції та дослідження інженерно-геологічних умов в основі фундаментів будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 від 26 червня 2018 року встановлено, що в обстеженій частині будівлі наявні наступні ділянки та конструкції категорій технічного стану: 3 категорія - непридатні до нормальної експлуатації; 4 категорія - аварійні. При цьому відмічено "місцевий характер" ділянок конструкцій у 4 категорії технічного стану.Актом санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта міста Київ Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 30 листопада 2018 року № 4904-4 встановлено, що приміщення будівлі не забезпечені гарячим водопостачанням та опаленням; санітарно-гігієнічний стан приміщень загального користування незадовільний.Наказом ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" від 01 червня 2018 року №40 "Про комплекс заходів у зв`язку з необхідністю проведення реконструкції гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1", в зв`язку із незадовільним технічним станом будівлі гуртожитку та необхідністю проведення реконструкції вказаної будівлі, вирішено організувати повідомлення мешканців гуртожитку про виведення будівлі з експлуатації з 17 серпня 2018 року та необхідність звільнення кімнат до 16 серпня 2018 року: розробити комплекс заходів, пов`язаних з виведенням будівлі з експлуатації з 17 серпня 2018 року та відключенням будівлі від зовнішніх інженерних мереж.20 серпня 2018 року ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" видано наказ № 53 щодо виведення з експлуатації будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .За два місяці до виведення будівлі з експлуатації, починаючи з червня 2018 року, всіх мешканців гуртожитку, в тому числі відповідача ОСОБА_1 повідомлено 06 червня 2018 року та повторно 23 липня 2018 року про реконструкцію гуртожитку та відключення з 17 серпня 2018 року від зовнішніх мереж електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовід-ведення та виведення з експлуатації.Як вбачається з акта від 06 червня 2018 року № 0567, ОСОБА_1 12 червня 2018 року отримала повідомлення від 06 червня 2018 року № 0559, однак розписатися на примірнику ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" відмовилася.Листами від 14 вересня 2018 року № 0883, від 08 листопада 2018 року № 1122, від 20 листопада 2018 року № 1192, від 04 січня 2019 року № 0025 ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" пропонував ОСОБА_1 переселитися до гуртожитку, що знаходиться на АДРЕСА_2 у підготовлену та відремонтовану кімнату № 53/2.З акта, складеного генеральним директором ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2", заступником генерального директора ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" та начальником відділу з обслуговування будинків АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_1 відмовилася від отримання повідомлення про переселення від 08 листопада 2018 року № 1122.Листом від 23 листопада 2018 року ОСОБА_1 повідомила ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" про відмову від переселення у запропоноване житло.Департаментом з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" видано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт із реконструкції гуртожитку від 16 жовтня 2018 року № 073/09/01-1610/2, а також контрольну картку № 18090109-Сл на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період виконання підготовчих робіт з реконструкції гуртожитку.З листа ПАТ "Київгаз" від 26 листопада 2018 року № 3182/09 вбачається, що у цьому підприємстві відсутні документи щодо визнання в установленому чинним законодавством порядку аварійного стану газорозподільної системи в гуртожитку та щодо визнання в установленому чинним законодавством України порядку гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей.Листом від 24 січня 2019 року № 00116 Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація були повідомлені позивачем про визнання жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і є непридатним для проживання (нежилим). У цьому листі позивач просив адресатів визначити доцільність додаткового визнання жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і є непридатним для проживання (нежилим).Як вбачається з листа КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" від 04 лютого 2019 року, балансоутримувач гуртожитку на АДРЕСА_1 повідомив КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО", що будівля за вищевказаною адресою перебуває в аварійному стані, тому ухвалено рішення про виведення будівлі гуртожитку з експлуатації, у зв`язку з цим договір на постачання теплової енергії до гуртожитку укладено не було.Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 19 лютого 2019 року повідомлено, що ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2", як власник будівлі, самостійно приймає рішення щодо придатності такої будівлі до нормальної експлуатації.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.Предметом спору у справі, яка переглядається, є виселення відповідачів з приміщення гуртожитку з наданням іншого житлового приміщення в порядку статті 132 ЖК Української РСР.Питання правових підстав вселення, користування та виселення з гуртожитків врегульовано статтею 132 ЖК Української РСР, а також положеннями спеціального Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (500-17) .Відповідно до частин першої, четвертої статті 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу. Дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 01 грудня 1991 року) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти (крім гуртожитків, що були включені до статутних капіталів організацій, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, у тому числі тих, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб).Частина перша статті 8 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" визначає, що громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, які проживають у гуртожитках, віднесених до недержавного житлового фонду (які перебувають у власності чи управлінні, чи у повному господарському віданні відповідних державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, а також підприємств та організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації колишніх державних та комунальних підприємств, у тому числі тих, яким ці гуртожитки були передані до статутних капіталів чи фондів або були відчужені в інший спосіб, крім організацій, створених органами державної влади, органами місцевого самоврядування для управління житловим фондом) та призначених для проживання працівників (членів їхніх сімей), які не мають можливості самостійно придбати чи побудувати власне житло, якщо такі гуртожитки не передаються їх власниками у власність територіальних громад, мають право подальшого проживання у таких гуртожитках до вирішення їхньої житлової проблеми щодо забезпечення їх житлом.Зважаючи на те, що гуртожиток на АДРЕСА_1, який належить на праві власності ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2", увійшов до статутного фонду ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" в порядку приватизації, що не заперечується позивачем, то на правовідносини, що виникли між сторонами поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (500-17) .Відповідно до статті 19 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, які були на правових підставах вселені в гуртожиток і фактично проживають у гуртожитку, без попереднього надання їм (їхнім сім`ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. У тому числі забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, стосовно яких триває спір щодо підстав їх вселення у гуртожиток та/або підстав їх фактичного проживання у гуртожитку, до вирішення спору в досудовому або судовому порядку відповідно до статей 25 і 26 цього Закону. Виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків відповідно до цього Закону допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі рішення, прийнятого відповідно до частини першої статті 20 цього Закону.За правилом статті 20 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини) з наступним затвердженням сесією цієї ради. Усім мешканцям гуртожитку, визнаного аварійним чи непридатним для проживання людей, у порядку, зазначеному частиною першою цієї статті, терміново надається інше, придатне для тимчасового проживання людей житло тим органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади, на території якої розміщено такий гуртожиток.Таким чином, відповідно до наведених положень Закону переселення чи відселення громадян з гуртожитків допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або у стані, непридатному для проживання людей.Єдиною належною та допустимою підставою віднесення зазначеного будинку до такого, що перебуває в аварійному стані, може бути рішення виконавчого органу відповідної місцевої ради, прийнятого на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини), з наступним затвердженням сесією цієї ради.Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не встановлено існування відповідного рішення про визнання гуртожитку на АДРЕСА_1 таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей.Направлення позивачем листа у січні 2019 року про визнання жилого будинку по АДРЕСА_1 таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і є непридатним для проживання (нежилим), та відповідь на нього Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до якої повідомлено, що позивач, як власник будівлі, самостійно приймає рішення щодо придатності такої будівлі до нормальної експлуатації, не є допустимим доказом визнання приміщення зазначеного гуртожитку непридатним для проживання чи аварійним, що могло б бути підставою для виселення відповідачів з наданням іншого житлового приміщення з укладенням нового договору найму, видачі ордера на інше житлове приміщення на постійній основі.Згідно із частиною п`ятою статті 132 ЖК Української РСР особи, які проживають у гуртожитках, виселяються також у разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. При цьому виселюваним надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення.Відповідно до Положення обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби. Якщо експлуатація будинків відомчого або громадського житлового фонду здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією, то обстеження цих будинків за клопотанням такого підприємства, установи, організації здійснюється житлово-експлуатаційною організацією, визначеною виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів. У разі ж неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту вноситься до виконкому районної, міської, районної у місті Ради пропозиція про визнання жилого будинку таким, що не відповідає зазначеним вимогам і є непридатним для поживання.Згідно із пунктом 5 наведеного Положення, якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту. У разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання. При цьому додаються такі документи: а) акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком; б) технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність; в) висновок проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану жилого будинку (жилого приміщення) та про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку (жилого приміщення); г) висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам. Відповідно до пунктів 6, 7 Положення виконавчим комітетом відповідної Ради призначається спеціальна комісія у складі визначеного зазначеним Положенням спеціалістів.При обстеженні громадського або відомчого житлового фонду до складу такої комісії також включається представник органу, який здійснює управління відповідним фондом.Після проведення дій, визначених Положенням, при визнанні жилого приміщення непридатним для проживання комісія вносить місцевій раді пропозицію з проектом відповідного рішення.Згідно із пунктом 8 Положення виконавчий орган місцевої Ради розглядає подані комісією матеріали і приймає рішення щодо непридатності жилого будинку для проживання та вносить до виконавчого комітету обласної, міської Ради народних депутатів про використання цього будинку в інших цілях або про знесення будинку. Під час вирішення питання щодо жилого будинку відомчого або громадського жилого фонду пропозиція погоджується з відповідним підприємством.Незадовільний стан будівлі гуртожитку та неможливість його експлуатації без проведення капітального ремонту або реконструкції не може бути підставою для виселення відповідачів та переселення до кімнати в іншому гуртожитку з підстав, передбачених статтею 132 ЖК Української РСР, оскільки питання переселення мешканців гуртожитків в інше приміщення у зв`язку капітальним ремонтом будинку врегульовано статтею 101 ЖК Української РСР.Відповідно до статті 101 ЖК Української РСР при проведенні капітального ремонту жилого будинку державного або громадського житлового фонду, коли ремонт не може бути проведено без виселення наймача, наймодавець зобов`язаний надати наймачеві та членам його сім`ї на час проведення капітального ремонту інше жиле приміщення, не розриваючи при цьому договору найму на ремонтоване приміщення. У разі відмовлення наймача від переселення в інше жиле приміщення наймодавець може вимагати переселення його в судовому порядку. Жиле приміщення, надаване на час капітального ремонту, має знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Після закінчення капітального ремонту і прийняття будинку державною комісією наймач вселяється у жиле приміщення, яке він раніше займав. Видатки наймача по переселенню, викликаному капітальним ремонтом жилого будинку, відшкодовуються наймодавцем. У період проживання наймача в зв`язку з капітальним ремонтом в іншому жилому приміщенні він вносить квартирну плату лише за приміщення, надане йому на час ремонту. Замість надання жилого приміщення на час проведення капітального ремонту жилого будинку наймачеві та членам його сім`ї за їх згодою та згодою наймодавця може бути надано в постійне користування інше благоустроєне жиле приміщення. Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.Європейський суд з прав людини вказує, що "втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла". Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється "згідно із законом" та не може розглядатись як "необхідне в демократичному суспільстві…" (справа "Кривіцька та Кривіцький проти України" від 02 грудня 2010 року).Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд, дослідивши та давши оцінку поданим позивачем та відповідачем доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач звернувся з позовом на підставі статті 132 ЖК Української РСР, проте не дотримався установленого законом порядку для визнання приміщення непридатним для проживання людей з подальшою зміною його статусу та переведення в нежитловий фонд.Крім того, апеляційним судом правильно зазначено, що незадовільний стан будівлі гуртожитку та неможливість його експлуатації без проведення капітального ремонту або реконструкції не може бути підставою для виселення відповідачів та переселення до кімнати в іншому гуртожитку з підстав, передбачених статтею 132 ЖК Української СРС, оскільки питання переселення мешканців гуртожитків в інше приміщення у зв`язку з капітальним ремонтом будинку врегульовано статтею 101 ЖК Української РСР.Водночас позивач з такими позовними вимогами не звертався, а звернувся з позовом на підставі статті 132 ЖК Української РСР, проте не дотримався установленого законом порядку для визнання приміщення непридатним для проживання з подальшою зміною його статусу та переведення в нежитловий фонд.Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 760/6275/19 (провадження № 61-18989св19), від 18 грудня 2019 року у справі № 760/7956/19 (провадження № 61-20302св19), від 19 грудня 2019 року у справі №760/7471/19 (провадження №61-17959св19), від 11 березня 2020 року у справі № 760/7008/19 (провадження № 61-2318св20), від 02 червня 2020 року у справі № 760/7972/19 (провадження № 61-4688св20), від 19 березня 2021 року у справі № 760/6294/19 (провадження № 61-4159св20).Дослідивши встановлені обставини справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд правильно застосував норми права до спірних правовідносин і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиВідповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Щодо вирішення клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного СудуУ березні 2020 року до Верховного Суду від ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з тим, що справа має значний суспільний інтерес та містить виключну правову проблему.Клопотання мотивовано тим, що відсутній єдиний правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норм Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарних та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого постановою ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 року № 189 до юридичних осіб власників приватних будинків житлового фонду (гуртожитків).Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30 жовтня 2018 року у справі № 757/172/16-ц (провадження № 14-475цс18), виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки наведені заявником аргументи у розумінні приписів частини п`ятої статті 403 ЦПК України не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему і необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а тому в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.Керуючись статтями 141, 400, 404, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" залишити без задоволення.Постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець