Іменем України06 вересня 2021 рокум. Київсправа № 704/1257/18провадження № 61-8006св21Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,учасники справи:позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,треті особи: ОСОБА_3, служба у справах дітей Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у складі колегії суддів: Єльцова В. О., Василенко Л. І., Нерушак Л. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимогУ жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про про стягнення аліментів на дітей та визначення місця проживання дітей.Позов мотивовано тим, що за час її перебування у шлюбі з відповідачем у них народилося двоє дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому вони тривалий час після реєстрації шлюбу проживали у квартирі його мами ОСОБА_3 в м. Києві. Після народження дітей у них з відповідачем почали виникати постійні конфлікти та суперечки, через що спільне життя стало неможливим. За час спільного проживання чоловік офіційно працював лише нетривалий час. Останні три роки відповідач працює на тимчасових роботах без укладення трудового договору. Під час конфліктів, чоловік неодноразово застосовував фізичне насильство щодо неї особисто та погрожував відібрати у неї дітей. Ніяких коштів на утримання дітей чоловік не надавав і не надає до цього часу. Вони з дітьми жили на кошти, які вона отримувала в якості соціальної допомоги. В зв`язку з чим вони переживали значні матеріальні труднощі. Вона не мала змоги навіть забезпечити дітей необхідними продуктами харчування. По цій причині вона змушена була переїхати в м. Тальне Черкаської області до рідної сестри її мами. У вищевказаному будинку дітям створені усі умови для проживання. Діти мають окрему кімнату, можливість навчатись, займатись спортом та відпочивати. Її батьки надають їм з дітьми матеріальну допомогу.ОСОБА_1 просила:визначити місце проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від загально визначеної суми прожиткового мінімуму на одну дитину певного віку щомісяця, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення старшим сином повнолітнього віку.У березні 2019 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей.Зустрічний позов мотивовано тим, що протягом шести років, які сторони прожили разом з ОСОБА_1 у їхні відносини постійно втручалася рідна мати дружини та її рідний брат. Це викликало конфлікти і впливало на їхні відносини. Рідна мати ОСОБА_1 та її родичі вели аморальний спосіб життя, який він не розділяв, гучні компанії, вживання алкоголю і неправильні методи виховання дітей. За останні два роки відносини між ним та дружиною погіршилися. Діти почали скаржитись, що мати їх не доглядає, не готує їжу, не приділяє їм увагу, не виходить на вулицю гуляти, постійно дивиться телевізор. Його зауваження викликали конфлікти. Він пропонував ОСОБА_1 звернутися до психолога за допомогою. Вона відповідала, що вона здорова, нічим не хворіє. Проте, її характеристика свідчить, що її психіка має розлади. У зв`язку з таким ставленням до дітей молодший син ОСОБА_5 почав дуже часто хворіти. Грубе ставлення до маленьких дітей з боку його дружини спонукало його сказати дружині, що заберу в неї дітей, що вона негідна матір, що її поведінка показує, що діти їй не потрібні. Згодом почали надходити погрози з боку його дружини та її родичів про те, що вони заховають дітей і він їх більше не побачить. Як йому стало відомо дітьми взагалі його дружина не займається, тобто старший син ОСОБА_4 лише кілька разів відвідував школу, а молодший син ОСОБА_5 до дитячого садочка взагалі не ходить. В місті Києві діти проживали в трьохкімнатній квартирі, мали свої речі, дорогі іграшки, велосипеди, самокати, спортивний куточок, меблі, техніку, всі належні умови для життя та розвитку. Він має своє власне нерухоме майно, на даний час працює директором юридичної компанії "Альянс Груп К". В нього достатньо коштів для утримання дітей та створення належних умов для їх розвитку та матеріального забезпечення. Крім того діти потребують медичної допомоги, яку він може надати в місті Києві.ОСОБА_2 просив:визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанціїРішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Тальнівської райдержадміністрації про стягнення аліментів на дітей та визначення місця проживання дітей задоволено частково.Визначено місце проживання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.Допущено негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць.В іншій частині позову відмовлено.Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Служба у справах дітей Тальнівської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей задоволено частково.Визначено місце проживання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 .В іншій частині зустрічного позову відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат.Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування дітей з обома батьками та між собою. Разом з тим, суд враховує тривалий (більше року) час проживання молодшого сина з матір`ю, а старшого з батьком, усталений саме такий спосіб життя та відносини між батьками, вважає, що повернення як однієї так і другої дитини до іншого з батьків за визначеним судом місцем проживання поставить дитину під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для дитини нетерпиму обстановку. При вирішенні даного спору суд виходив із того, що для малолітнього віку дітей для нормального психоемоційного стану та відчуття благополуччя, необхідна не тільки звична обстановка з усталеним колом спілкування, але дитина ще повинна і відчувати себе психофізіологічно вільно, захищено та комфортно. Тому для дитини дуже важливо щоб у неї також було сформовано почуття безпеки і підтримки. Суд, визначаючи місце проживання дітей які є рідними братами, одного з матір`ю, а іншого з батьком, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а також що в інтересах дітей є турбота та підтримка і з боку матері, і з боку батька, виходить із першочергового значення та оцінки саме найкращих інтересів дітей, враховуючи обставини спору. До висновку щодо розв`язання спору про місце проживання малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 Тальнівської РДА Черкаської області органу опіки, який вважав за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей з матір`ю, суд поставився критично, оскільки при складанні висновку ані батько дітей, ані друга дитина присутні не були, умови їх проживання та взаємовідносини між ними не досліджувалися, відтак висновок є одностороннім і не може вважатися повною мірою об`єктивним. З позивачем ОСОБА_1 залишається проживати лише одна дитина, а тому і аліменти стягуються тільки на одну дитину в розмірі, передбаченому СК України (2947-14) .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанціїПостановою Черкаського апеляційного суду від 31 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, про стягнення аліментів на дітей та визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3, Служба у справах дітей Тальнівської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей, скасовано в частині визначення місця проживання малолітніх дітей та постановлено в цій частині нову постанову. Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, з матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 . У іншій частині рішення залишено без змін.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановивши належні матеріально-побутові умови у матері, врахувавши висновок Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області як органу опіки та піклування, відсутність даних щодо належних матеріально-побутових умов у батька, відсутність даних щодо місця проживання малолітнього ОСОБА_4 в Подільському районі м. Києва, враховуючи пояснення Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, відсутність взаємодії батька зі Службою у справах дітей та сім`ї щодо виконання покладених на останніх прав та обов`язків, вчинення перешкод батьком у здійсненні материнських прав і обов`язків матері щодо малолітнього ОСОБА_4, який проживає з ним, та те, що двоє малолітніх дітей, які являються рідними братами, взагалі не спілкуються між собою з вини батька, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав і законних інтересів малолітніх дітей, найкращим інтересам дітей буде відповідати визначення місця проживання їх разом з матір`ю, а відтак наявні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення 1 інстанції в частині визначення місця проживання малолітніх дітей з постановленням в цій частині нової постанови. При цьому, колегія суддів, визначаючи місце проживання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, із матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, вважаючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а також те, що в інтересах дітей є турбота та підтримка і з боку матері, і з боку батька, виходила із першочергового значення й оцінки саме найкращих інтересів дітей та враховувала наведені обставини справи.Апеляційний суд указав, що відповідач ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції повістки про явку в судове засідання отримував вибірково, про день і час розгляду справи обізнаний через розміщення інформації на офіційному сайті судової влади, ні на одне судове засідання не з`явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції жодного разу не повідомив.

Аргументи учасників справиУ травні 2021 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просив постанову апеляційного суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом справа була розглянута без участі ОСОБА_2 . Черкаський апеляційний суд належним чином не повідомив позивача, як учасника справи, відповідача за первинним позовом і позивача за зустрічним позовом про засідання, яке було проведено 31 березня 2021 року, в наслідок чого був позбавлений права на доступ до правосуддя, справедливий та публічний розгляд справи. Черкаський апеляційний суд зазначив у постанові від 31 березня 2021 року, що ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд справи призначеної на 31 березня 2021 року на офіційному веб -порталі Судової влади України. Слід зазначити, що судові виклики до суду розміщуються на веб- порталі у разі, якщо місцезнаходження або перебування відповідача є невідомим суду. Проте, у даній справі ОСОБА_2 є не лише відповідачем, а і позивачем за зустрічним позовом, тому суд мав повідомити про судове засідання з дотриманням вимог статей 128- 130 ЦПК України, направити судову повістку і надати можливість підготуватися до засідання і прийняти в ньому участь. Всупереч вимогам статей ЦПК України (1618-15) апеляційним судом безпідставно до позивача як до учасника процесу було застосовано заходи щодо повідомлення про розгляд справи через веб-портал як до особи відповідача, місце проживання якого є невідомою суду.

Рух справиУхвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Межі та підстави касаційного переглядуПереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).В ухвалі Верховного Суду від 02 серпня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Позиція Верховного СудуКолегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК України).Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).Аналіз матеріалів справи свідчить, що: ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі (т. 2, а. с. 188--189);ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року: завершено підготовку розгляду справи в суді апеляційної інстанції; призначено справу до розгляду на 09 год. 00 хв. 11 листопада 2020 року; про дату, час і місце судового засідання повідомлено учасників справи, у тому числі й ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 195-204);в судове засідання 24 лютого 2021 року сторони не з`явились (т. 3, а. с. 17), а розгляд справи призначено на 31 березня 2021 року о 09 годині 30 хвилин (т. 3, а. с. 18);у матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_2 про судове засідання в апеляційному суді, призначене на 31 березня 2021 року о 09 годині 30 хвилин.За таких обставин, ОСОБА_2 не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції 31 березня 2021 року о 09 годині 30 хвилин.Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).