Постанова

Іменем України 01 вересня2021 рокум. Київсправа № 212/1647/20провадження № 61-4345св21Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д.,суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., учасники справи:позивач - ОСОБА_1,відповідач - Комунальне підприємство "Кривбасводоканал",розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., та касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2021 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заявиУ березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (надалі - КП "Кривбасводоканал") про захист прав споживача, який в подальшому уточнила, та просила суд зобов`язати КП "Кривбасводоканал" розглянути її запит про надання інформації від 18 грудня 2019 року та надати відповідь на вказаний запит.Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з метою з`ясування причин виникнення заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення вона направила відповідачу запит про надання інформації від 18 грудня 2019 року, однак станом на 23 березня 2020 року, тобто на день звернення до суду з уточненим позивом, вона інформацію не отримала.01 вересня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про відмову від позову у зв`язку з тим, що 19 травня 2020 року вона отримала від відповідача відповідь на її запит про надання інформації від 18 грудня 2019 року, а також просила суд стягнути з відповідача понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року клопотання ОСОБА_1 задоволено частково.Закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП "Кривбасводоканал" про захист прав споживача у зв`язку з відмовою від позову.У іншій частині відмовлено.Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що позивач відмовилась від позову, оскільки між сторонами відсутній спір.Також суд першої інстанції, враховуючи те, що позивач до матеріалів справи не долучила детальний розрахунок часу, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), що робить неможливим встановлення передбаченого договором розміру плати за надання юридичних послуг, а також те, що ОСОБА_1 має юридичну освіту та є адвокатом, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат, а саме її складності, дійшов висновку про те, що в частині відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн слід відмовити.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанціїПостановою Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року в оскаржуваній частині скасовано та постановлено нову ухвалу.Клопотання ОСОБА_1 про стягнення з КП "Кривбасводоканал" витрат на професійну правничу допомогу задоволено.Стягнуто КП "Кривбасводоканал" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 000,00 грн.Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині вишення питання про розподіл судових витрат, апеляційний суд виходив із того, що спір між сторонами відсутній, оскільки позивач отримала відповідь на свій запит від відповідача КП "Кривбасводоканал" про надання інформації від 18 грудня 2019 року в період розгляду справи в суді, а саме 19 травня 2020 року, тобто позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, а тому дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 000,00 грн, які підтверджені належними та допустимими доказами.При цьому апеляційний суд зазначив, що доводи КП "Кривбасводоканал" про те, що 09 січня 2020 року на адресу позивача направлено поштовим переказом інформацію згідно із запитом ОСОБА_1 про надання інформації від 18 грудня 2019 року, колегія суддів не бере до уваги, оскільки КП "Кривбасводоканал" не надало належних та допустимих доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 зазначеної інформації.Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.Ухвалено у справі додаткове рішення.Стягнуто з КП "Кривбасводоканал" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 500,00 грн.Стягуючи з КП "Кривбасводоканал" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року та задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, не вирішив питання про розподіл судових витрат, а саме щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводівУ березні 2021 року КП "Кривбасводоканал" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати вказану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.У квітні 2021 року КП "Кривбасводоканал" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати додаткову постанову апеляційного суду про стягнення витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.Касаційні скарги КП "Кривбасводоканал" мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу.Суд апеляційної інстанції не дослідив договір про надання правничої допомоги від 02 березня 2020 року, не врахував, що для встановлення витрат, пов`язаних з розглядом конкретної справи, у договорі про надання правової допомоги, в довіреності, в актах прийму-передачі, в квитанціях та платіжних дорученнях має бути зазначений предмет спору, а по можливості і номер справи.Позивач не надала жодного документа на підтвердження надання правової допомоги саме у справі № 212/1647/20.В акті приймання-передачі робіт (надання послуг) від 02 березня 2020 року до договору про надання правової допомоги від 02 березня 2020 року не міститься найменування наданих послуг, а тому неможливо встановити обсяг проведених робіт, кількість витраченого часу, використані інформаційні матеріали у виконанні робіт/наданні послуг.Також позивач не долучила до матеріалів справи детального розрахунку часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), що робить неможливим встановлення передбаченого договором розміру плати за надання юридичних послуг.Суд апеляційної інстанції не надав оцінку рівню адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, та чи була їх сума обґрунтованою.Також суд апеляційної інстанції не дослідив та не надав правову оцінку тому факту, що позивач не надала доказів на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності відповідача, спричинення їй правових витрат, а також наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та спричиненою шкодою.Апеляційний суд не врахував, що немає правових підстав вважати правові витрати позивача необхідними, фактичними та неминучими, оскільки позивач має юридичну освіту, склала кваліфікаційний іспит, оформила свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю та є діючим адвокатом.Враховуючи те, що позивач відмовилась від позову, стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу є необґрунтованим.Крім того, відповідач має велику дебіторську заборгованість споживачів за отримані послуги з центрального водопостачання та водовідведення, а стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу негативно вплине на фінансовий стан відповідача та може створити прецедент в майбутньому для діяльності підприємства. Масові звернення споживачів з подібними вимогами можуть створити загрозу зупинення діяльності підприємства, що призведе до кризової ситуації у соціальній сфері міста та прилеглих районів.Підставами касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року та додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № 810/5114/13-а (провадження № К/9901/3585/18).

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скаргиУ квітні 2021 року ОСОБА_1 подала відзиви на касаційну скаргу КП "Кривбасводоканал" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року, а у червні 2021 року - на касаційну скаргу КП "Кривбасводоканал" на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2021 року, у яких просила відмовити у задоволенні касаційних скарг та залишити судові рішення апеляційного суду без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.

Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 23 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою КП "Кривбасводоканал" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою КП "Кривбасводоканал" на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2021 року.Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуЧастиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваВідповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення апеляційного суду ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Щодо касаційної скарги відповідача на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 рокуЗа змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:- відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої); - позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої). Згідно з частиною другою статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.Предметом касаційного розгляду у цій справі є судові рішення суду апеляційної інстанції щодо розподілу судових витрат. Частина третя статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.У справі, яка переглядається, установлено, що позивач після відкриття провадження у справі звернулася до суду із заявою про відмову від позову, оскільки 06 травня 2020 року відповідач направив на її адресу рекомендований лист з відповіддю на її запит про надання інформації від 18 грудня 2019 року, який вона отримала 19 травня 2020 року, у зв`язку з чим зникли підстави з приводу яких вона змушена була звернутися до суду за захистом порушеного права.Установивши, що позивач відмовилась від позову внаслідок задоволення її вимог відповідачем після пред`явлення позову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат.Згідно з положеннями частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.Тобто ЦПК України (1618-15) передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19). Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, а також у постановахВеликої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Позивач на підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, надала суду: договір про надання правничої допомоги від 02 березня 2020 року, який укладений між нею та адвокатом Коваленко Р. А., який діє на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю № 3433, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 28 серпня 2017 року № 79, акт прийому-здачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 02 березня 2020 року та квитанцію про оплату послуг адвоката за договором про надання правничої допомоги від 02 березня 2020 року, згідно з якою ОСОБА_1 передала, а адвокат Коваленко Р. А. отримав 1 000,00 грн.Установивши вказані обставини та надавши належну правову оцінку вказаним доказам, апеляційний суд дійшов правильного висновку про стягнення з КП "Кривбасводоканал" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 000,00 грн, оскільки надані ОСОБА_1 суду першої інстанції докази підтверджують понесення нею вказаних витрат.Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення апеляційного суду ухвалене без додержання норм процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Щодо касаційної скарги відповідача на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2021 рокуЗгідно з частиною першою статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.22 лютого 2021 року на адресу Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених нею на професійну правничу допомогу, у розмірі 1 000,00 грн, посилаючись на те, що вона, скориставшись своїм правом на правничу допомогу, 24 листопада 2020 року уклала договір про надання правничої допомоги з адвокатом Коваленко Р. А. та згідно з актом прийому-здачі наданих послуг з правничої допомоги на стадії апеляційного оскарження у цій справі розмір оплати послуг адвоката склав 1 000,00 грн.За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.У справі, яка переглядається, апеляційний суд установив, що між позивачем та адвокатом Коваленко Р. А., який діє на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю № 3433, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 28 серпня 2017 року № 79, укладений договір про надання правничої допомоги від 24 листопада 2020 року.Згідно з актом прийому-здачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 30 листопада 2020 року ОСОБА_1 надана правнича допомога, а саме: складання та оформлення у відповідності до чинного законодавства апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року. Вартість послуг становить 1 000,00 грн. На підтвердження понесення витрат на надання професійної правничої допомоги позивачем надано квитанцію про сплату адвокату 1 000,00 грн. Надавши належну правову оцінку доказам, наданим позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що надані позивачем докази підтверджують витрати, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та є обґрунтованими.Враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд правильно виходив із необхідності зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 500,00 грн.Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення прийнято без додержанням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиВідповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.Оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуПОСТАНОВИВ:Касаційні скарги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" залишити без задоволення.Постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2021 року залишити без змін.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Д. Д. Луспеник

Судді:

І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець