Іменем України04 серпня 2021 рокум. Київсправа № 214/6875/17провадження № 61-10763св19Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,учасники справи:позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47,відповідач - Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз",розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_48, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_49, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 на рішення Саксаганського районного судуміста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2019 року у складі судді Гриня Н. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 звернулись до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" (далі - ПАТ "Криворіжгаз") про визнання права на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 (z1386-15) між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 та ПАТ "Криворіжгаз" укладено Типовий договір постачання природного газу споживачам.

Відповідно до пункту 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (z1384-15) (далі - Типовий договір), цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) направляє споживачеві інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплату рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Доказом факту приєднання всіх споживачів до Типового договору вважають щомісячне споживання ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ. Позивачі зазначали, що права та обов`язки споживачів виникли з однієї підстави та що предметом цього спору є однорідні права та обов`язки. Права та обов`язки споживачів чітко визначені Типовим договором, а саме розділом IV "Ціна, порядок обліку та оплати природного газу", розділом V "Права та обов`язки споживача" та розділом VІ "Права і обов`язки постачальника". Зміст Типового договору, викладений в постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 (z1386-15) передбачає, що права та обов`язки для всіх споживачів є ідентичними.

У жовтні 2017 року позивачі провели загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, на яких прийняли рішення щодо ініціювання звернення власників квартир, які не обладнані індивідуальними лічильниками газу, до ПАТ "Криворіжгаз" із заявами про забезпечення та встановлення індивідуальних лічильників газу за рахунок відповідача на підставі статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".

ПАТ "Криворіжгаз" листом від 31 жовтня 2017 року № Кд 02.3.2-ЛВ-18619-1017 повідомило споживачів, що фінансування робіт із встановлення індивідуальних лічильників газу в кожній квартирі будинку АДРЕСА_1, не передбачено.

Вважаючи таку позицію ПАТ "Криворіжгаз" неправомірною, оскільки згідно зі структурою тарифу для споживачів на послуги розподілу природного газу ПАТ "Криворіжгаз" у період з 2011 року до часу звернення з позовом до суду закладається встановлення квартирних лічильників газу, що передбачено нормами Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (3533-17) , позивачі просили:

визнати за ними право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ "Криворіжгаз";

визнати, що ПАТ "Криворіжгаз" відповідно до статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" зобов`язане за свій рахунок у термін до 01 січня 2018 року здійснити встановлення в їхніх квартирах індивідуальні газові лічильники як побутовим споживачам, що проживають у будинку за адресою:АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_39, ОСОБА_38, ОСОБА_40,

ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44,

ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 право на забезпечення індивідуальними лічильниками за рахунок ПАТ "Криворіжгаз".

Зобов`язано ПАТ "Криворіжгаз", за свій рахунок, в строк до 01 січня 2021 року, здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24,

ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_39, ОСОБА_38, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 .

Стягнуто з ПАТ "Криворіжгаз" на користь держави судовий збір у розмірі 30 080,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачів щодо визнання за кожним з позивачів як за побутовими споживачами природнього газу, права на забезпечення індивідуальними лічильниками за рахунок ПАТ "Криворіжгаз" та зобов`язуючи товариства встановити такі лічильники у строк до 01 січня 2021 року, суд першої інстанції виходив з того, що оскількипозивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та, відповідно до частини першоїстатті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", зі змінами, внесеними згідно ізЗаконом від 21 грудня 2017 року "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", зобов`язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, у строк до 01 січня 2021 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_18 задовольнено частково.

Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2019 року в частині розміру судових витрат, стягнутих з ПАТ "Криворіжгаз" на користь держави змінено, збільшивши цей розмірі із

30 080,00 грн до 60 160,00 грн.

В іншій частині рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства, порушує права позивачів. З урахуванням норм статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів", статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" волевиявлення позивачів на встановлення індивідуальних лічильників газу не може бути порушеним. Таким чином, апеляційний суд вважав, що задоволення вимог позивачів буде відповідати зазначеній державній політиці у сфері житлово-комунальних послуг, забезпечить раціональне використання ресурсів та рівні можливості для позивачів з отримання послуги по газопостачанню; встановлення позивачам індивідуальних лічильників забезпечить оплату кожним з них саме того об`єму газу, який ним спожитий, що буде відповідати такому завданню цивільного законодавства як справедливість.

Суд апеляційної інстанції також погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивачів щодо зобов`язання ПАТ "Криворіжгаз" за свій рахунок здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників, із зазначенням терміну, до якого вказані газові лічильники відповідач має встановити, підлягають частковому задоволенню, із встановленням цього терміну до 01 січня 2021 року. Так, згідно з нормами статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р "Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу" (259-2012-р) , газорозподільні підприємства зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня

19 січня 2018 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (3533-17) щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу" від 21 грудня 2017 року № 2260-VІІІ, яким було, зокрема, передбачено встановлення споживачам, у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі, індивідуального лічильника до 01 січня 2021 року.

З огляду на викладене апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що ПАТ "Криворіжгаз" зобов`язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, - до 01 січня 2021 року, оскільки на момент ухвалення рішення у цій справі відбулась зміна терміну встановлення таких лічильників для вказаної категорії осіб.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд мав зобов`язати відповідача встановити індивідуальні лічильники газу у квартири позивачів до 01 січня 2018 року, як це було передбачено частиною першою статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" в редакції до 19 січня 2018 року, апеляційний суд відхилив, оскільки провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Тому, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо поширення на правовідносини сторін статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (3533-17) щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу" від 21 грудня 2017 року № 2260-VІІІ.

Разом з цим, апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції в частині судових витрат.

Аргументи учасників справи

У травні 2019 року позивачі подали до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять частково скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, яким зобов`язати ПАТ "Криворіжгаз" за свій рахунок здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам (позивачам) у строк до 01 січня 2018 року, а не як вирішено судами - до 01 січня 2021 року.

Касаційна скарга заявників мотивована тим, що побутовими споживачами природного газу заявлено вимоги про зобов`язання ПАТ "Криворіжгаз" за свій рахунок у строк до 01 січня 2018 року здійснити встановлення у квартирах індивідуальних газових лічильників, натомість суди, розглядаючи справу, вийшли за межі заявлених позовних вимог та, посилаючись на внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку газу", зобов`язали відповідача за власний рахунок встановити у квартирах позивачів індивідуальні газові лічильники у строк до 01 січня 2021 року. На час виникнення спірних правовідносин в листопаді 2017 року був чинним Закон № 3533-VІ (3533-17) в редакції, що передбачала забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: тільки для приготування їжі, - до 01 січня 2018 року. Жодне положення Закону № 3533-VІ (3533-17) з відповідними змінами не передбачають його зворотну дію в часі. При винесенні оскаржуваних рішень судами було частково проігноровано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ПАТ "Криворіжгаз" здійснити встановлення у квартирах позивачів індивідуальних газових лічильників у строк до 01 січня 2021 року, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) переглядається касаційним судом лише у цій частині.

У липні 2019 року ПАТ "Криворіжгаз" (нова назва - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз") подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення. Відповідач зазначає, що судові рішення в оскарженій частині є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог законодавства України, з урахуванням усіх фактичних обставин справи.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 є або власниками, або зареєстровані та проживають у будинку АДРЕСА_1 . Позивачі є споживачами послуг з газопостачання за вказаною адресою.

Позивачі, що мешкають в будинку АДРЕСА_1, звернулись до відповідача з заявою про встановлення індивідуальних приладів обліку газу (лічильників).

У відповідь на цю заяву, ПАТ "Криворіжгаз" у листі від 30 жовтня 2017 року

№ Ко1.02.3.2-ЛВ-18619-1017 повідомив про те, що фінансування робіт зі встановлення індивідуальних лічильників газу у кожній квартирі будинку АДРЕСА_1, за кошти ПАТ "Криворіжгаз" планом не передбачено та запропоновано врегулювати відносини щодо встановлення вузла обліку природного газу.

Спір між сторонами виник з приводу неправомірної, на думку позивачів, відмови відповідача встановити індивідуальні лічильники природного газу.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18) зроблено висновок, що "зі змісту статті 6 Закону № 3533-VI вбачається обов`язок встановлення відповідними суб`єктами господарювання - газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу. Стаття 6 Закону № 3533-VI визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку. Оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3533-VI зобов`язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, - до 01 січня 2018 року, так як розгляд справи по суті завершився до внесення змін щодо строку встановлення лічильників таким споживачам. Законним, обґрунтованим та справедливим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову, а саме: визнання за позивачами права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ "Криворіжгаз"; визнання, що ПАТ "Криворіжгаз" відповідно до статті 6 Закону № 3533-VI зобов`язано за свій рахунок у термін до 01 січня 2018 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам - позивачам; визнання, що пропозиція ПАТ "Криворіжгаз" щодо врегулювання відносин із встановлення вузла обліку природного газу, зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку газу шляхом укладання відповідного договору є такою, що суперечить вимогам статті 6 Закону № 3533-VI".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі

№ 524/7637/16-ц (провадження № 14-470цс19) вказано, що "відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством. Питання щодо визнання права на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників суб`єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу, було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18). За результатом розгляду вказаної справи було прийнято постанову від 07 листопада 2018 року та викладено такі правові висновки. Зі змісту статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" № 3533-VI вбачається обов`язок встановлення відповідними суб`єктами господарювання - газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу. Стаття 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" № 3533-VI визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку. Таким чином, позивач правомірно просив встановити йому індивідуальний газовий лічильники, а не загальнобудинковий, як на те наполягав відповідач, тому в ПАТ "Кременчукгаз" не було законних підстав для нарахування йому об`ємів природного газу в розмірі граничної місячної норми споживання на одну особу, визначеному в Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 червня 2020 року в справі № 212/7490/17-ц (провадження № 61-1511св19) вказано, що "вирішуючи питання про те, за чий рахунок повинно проводитись фінансування робіт з оснащення позивачів лічильниками газу, апеляційний суд правильно вважав, що, саме, на відповідача покладено обов`язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов`язку на споживачів є неправомірним. При цьому, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що до спірних правовідносин необхідно застосувати положення статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" в редакції на час розгляду справи, а не на час виникнення спірних правовідносин, де зазначався строк встановлення газових лічильників для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року, а так як відповідачем було відмовлено у встановленні таких лічильників, - позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню в повному обсязі, як законні та обґрунтовані. Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі 214/2435/17. Враховуючи те, що за час розгляду справи в Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (3533-17) були внесені зміни, зокрема і в статтю

6 цього Закону, якою передбачається строк встановлення газових лічильників для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021 року, апеляційним судом правильно застосовано указаний Закон оскільки спірні правовідносини є триваючими".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року в справі № 210/5132/19 (провадження № 61-4893св20) зазначено, що "стаття 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" визначає обов`язок газорозподільної організації встановити лічильники газу для населення, що проживає у квартирах, в яких газ використовується тільки для приготування їжі, до 01 січня 2021 року. Аналіз положень вказаного Закону свідчить про те, що Оператор ГРМ звільняється від обов`язку встановити лічильник газу для населення лише у випадку відмови побутового споживача від встановлення Оператором ГРМ лічильника газу чи самостійного встановлення побутовим споживачем лічильника газу із подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу. Із урахування наведеного відмова встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства, порушує права позивачів".