Постанова
Іменем України
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 521/5841/17
провадження № 61-15056св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Одеська міська рада,
відповідачі: Третя одеська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1,
третя особа - державний нотаріус Третьої одеської державної нотаріальної контори Савицька Олена Юліанівна,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_2,розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року у складі судді Лічмана Л. Г. та постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до Третьої одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1, третя особа - державний нотаріус Третьої одеської державної нотаріальної контори Савицька О. Ю., про визнання недійсним заведення спадкової справи, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину.
Позовна заява мотивована тим, що 23 листопада 2016 року за вх. № 5259/02-14 Третьою одеською державною нотаріальною конторою була зареєстрована заява ОСОБА_3 про відкриття спадкової справи і видачі свідоцтва про право на спадщину щодо майна ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Цього ж дня, 23 листопада 2016 року, державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Савицькою О. Ю. заведена спадкова справа № 1114/2016 щодо майна ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16 січня 2017 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_4 на праві власності.
На думку позивача, ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори після спливу встановленого законом строку для прийняття спадщини. Разом з тим, рішення суду про встановлення додаткового строку для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини до матеріалів спадкової справи від 23 листопада 2016 року № 1114/2016 спадкоємцем нотаріусу не подавалося.
Таким чином, в діях нотаріуса вбачається наявність порушень вимог статті 1270 Цивільного кодексу України, статті 49 Закону України "Про нотаріат", пункту 1 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що є підставою для визнання недійсним заведення спадкової справи та скасування свідоцтва про право на спадщину.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд визнати заведення Третьою одеською державною нотаріальною конторою спадкової справи від 23 листопада 2016 року № 1114/2016 до майна ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, недійсним, а також визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, яке зареєстроване в Спадковому реєстрі за № 60106386, в реєстрі нотаріальних дій за № 2-39 та видане ОСОБА_1 16 січня 2017 року державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Савицькою О. Ю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року позовні вимоги Одеської міської ради задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, яке зареєстроване в Спадковому реєстрі за № 60106386 в реєстрі нотаріальних дій № 2-39 та видане ОСОБА_1 16 січня 2017 року державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Савицькою О. Ю.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час заведення спадкової справи ОСОБА_1 за рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року була визнана спадкоємцем четвертої черги, отже мала право подати заяву про прийняття спадщини до спливу 15-ти місячного строку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3, тому нотаріусом Савицькою О. Ю. при заведенні спадкової справи не порушено норм чинного законодавства, оскільки, дії щодо заведення спадкової справи були правомірними.
Однак, оскільки рішення суду, на підставі якого ОСОБА_1 фактично була визнана спадкоємцем четвертої черги, у подальшому було скасовано, оскаржуване свідоцтво про право на спадщину підлягає визнанню недійсним та скасуванню.
Не погодившись з таким рішенням, особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 у грудні 2018 року подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд, зокрема, зазначив, що суд першої інстанції ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині оскаржуваного рішення не зробив висновків щодо прав та обов`язків ОСОБА_2, оскільки остання не є спадкоємцем ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та не має жодного відношення до відкритої нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної конторою Савицькою О. Ю. 23 листопада 2016 року спадкової справи № 1114/2016.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12 жовтня 2020 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року. З урахуванням уточненої касаційної скарги від 26 жовтня 2020 року заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи. 18 січня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2021 рокусправу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, у власності якого перебувала квартира АДРЕСА_1 . Квартира складається з однієї кімнати, жилою площею 17,1 кв.м, загальною площею 32, 5 кв.м.
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 1114/2016, заведеної 23 листопада 2016 року нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори, з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулася ОСОБА_3 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року заяву ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 однією сім`єю в період з 2009 року по дату смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 16 грудня 2016 року, внаслідок чого прізвище ОСОБА_3 змінено на " ОСОБА_6".
16 січня 2017 року ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_4 на праві власності.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року скасовано, заяву ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.
На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 27 січня 2017 року ОСОБА_7 продала та передала у власність, а ОСОБА_2 купила та прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухоме майно 27 січня 2017 року, номер запису 18743452.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У відповідності до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її права та інтереси.Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) дійшов правового висновку, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 та залишаючи рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року без змін, Одеський апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права та інтереси ОСОБА_2 як особи, яка не брала участі у розгляді справи, не вирішувалися.Проте, дійшовши вказаного висновку, апеляційним судом приписи пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України щодо закриття апеляційного провадження дотримані не були, а апеляційний суд переглянув рішення по суті та залишив його без змін.З урахуванням викладеного касаційний суд дійшов висновку, що постанова апеляційного суду на підставі статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун