Іменем України 28 липня 2021 рокум. Київсправа № 293/779/16-цпровадження № 61-12179св20Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Крата В. І.,суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),учасники справи:позивач - ОСОБА_1,відповідач - територіальна громада в особі Черняхівської селищної ради,особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, - ОСОБА_2, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(письмового провадження) касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 07 липня 2020 року в складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Григорусь Н. Й.,ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначим позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила визнати за нею право власності на 61/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її діда ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 61/100 житлового будинку АДРЕСА_1 .

Вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, оскільки на момент смерті діда вона була малолітньою і проживала разом з ним.

Для оформлення спадщини вона звернулася до державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори, який постановою від 02 серпня 2016 року відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на законом на 61/100 ідеальної частки житлового будинку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього.

За життя ОСОБА_3 втратив правовстановлюючі документи на частину житлового будинку АДРЕСА_1, однак проживав у ньому та володів ним за життя.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано право власності на 61/100 ідеальної частки житлового будинку АДРЕСА_1 (разом з господарськими будівлями та спорудами) за ОСОБА_1 як спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Черняхів Житомирської області.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 як спадкоємиця п`ятої черги прийняла спадщину після смерті діда ОСОБА_3, оскільки на момент відкриття спадщини була неповнолітньою та проживала разом зі спадкодавцем. У зв`язку з втратою документів, які підтверджували право власності спадкодавця на спірну частку будинку, відсутністю інших спадкоємців, які прийняли спадщину, а також відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням особа, яка не брала участь в справі, - ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 07 липня 2020 року рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до статті 549 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, зокрема, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до довідки № 3948 від 15 червня 2016 року, виданої Черняхівської селищною радою, в будинку АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_3 та в подальшому був зареєстрований і проживав його син ОСОБА_4, який відповідно до статті 549 ЦК Української РСР 1963 року є таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 .

Оскільки нормами ЦК Української РСР (1540-06) 1963 року було передбачено спадкування за законом першої та другої черги, а поняття п`ятої черги спадкоємців взагалі було відсутнє, помилковими є висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Окрім того, суд першої інстанції не залучив до участі в справі належного відповідача - сина померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

11 серпня 2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 07 липня 2020 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилалася на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначала, що суди застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 344/1044/16-ц (провадження № 61-21248св18).ОСОБА_1 вказувала на те, що суд апеляційної інстанції не встановив порушень прав особи, яка подала апеляційну скаргу, вийшов за межі доводів апеляційної скарги в інтересах особи, яка не подавала апеляційну скаргу, та скасував рішення суду першої інстанції.ОСОБА_2 є особою, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, однак внаслідок відкриття провадження за її апеляційною скаргою користувалася процесуальними правами й несла процесуальні обов`язки учасника справи, відтак зобов`язана була довести, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушені саме її права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

09 жовтня 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 02 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного СудуЗгідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Черняхів Житомирської області помер дід позивачки - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла 61/100 ідеальної частки житлового будинку АДРЕСА_1, який належав спадкодавцю на праві власності.

Спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась.

Відповідно до довідки № 3948 від 15 червня 2016 року, виданої Черняхівською селищною радою, у будинку АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_3 та в подальшому був зареєстрований і проживав його син ОСОБА_4 .

Згідно з довідкою № 604 від 22 серпня 2018 року ОСОБА_1 на день смерті її діда ОСОБА_3, який був зареєстрований і проживав в будинку АДРЕСА_1, також проживала у вказаному будинку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.У справі, яка переглядається, з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернулася особа, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції ( ОСОБА_2 ), вважаючи, що рішенням суду вирішено питання про її права.Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зазначав, що суд не вирішив питання про склад осіб, які беруть участь у справі, не залучив до участі у справі сина померлого ОСОБА_4, який проживав зі спадкодавцем на момент його смерті, що є підставою для ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.Проте апеляційний суд не встановив наявність у особи, яка подала апеляційну скаргу, права на оскарження рішення суду апеляційної інстанції. Постанова Житомирського апеляційного суду від 07 липня 2020 року не містить мотивів та обґрунтувань висновку про те, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та інтереси ОСОБА_2 .Вирішення такого питання є першочерговим завданням для апеляційного суду та виключно у разі встановлення, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку. Натомість у разі, якщо апеляційний суд встановить, що рішенням суду першої інстанції не вирішено питання про права та інтереси особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю.Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 333/537/13-ц (провадження № 61-17767св19).Окрім того, згідно з частинами першою та другою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 виходив з того, що у суді першої інстанції справа розглядалася без участі ОСОБА_5 - сина померлого ОСОБА_4, який проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на момент смерті останнього.Вирішуючи питання про наявність правових підстав для перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, апеляційний суд зобов`язаний був виконати вимоги частини першої статті 352 та пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, тому відсутність правильних і обґрунтованих висновків про порушення прав та інтересів особи, яка подала апеляційну скаргу, ухваленим рішенням суду першої інстанції виключає можливість залишення оскаржуваної постанови апеляційного суду без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.Таким чином, в силу наданих процесуальним законом повноважень, суд касаційної інстанції позбавлений права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, надавати оцінку доказам, що не були предметом їх перевірки, чи робити їх переоцінку.Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції позбавлений можливості ухвалити власне рішення.Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, а також висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 333/537/13-2 (провадження № 61-17767св19), колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та передати справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.Постанову Житомирського апеляційного суду від 07 липня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат СуддіН. О. Антоненко І. О. ДундарЄ. В. Краснощоков М. Ю. Тітов