Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанційУ лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Голованівська центральна районна лікарня" Голованівської районної ради (далі - КНП "Голованівська ЦРЛ") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.Позов обґрунтований тим, що з 12 грудня 1978 року вона прийнята на посаду медичної сестри Голованівської центральної районної лікарні, а з 15 травня 1989 року переведена на посаду головної медичної сестри.11 грудня 2017 року вона звільнена з посади головної медичної сестри за прогул без поважних причин з підстав передбачених пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2018 року її поновлено на посаді головної медичної сестри Голованівської ЦРЛ із 12 грудня 2018 року.Проте, наказом головного лікаря Голованівської ЦРЛ від 04 липня 2018 року № 316-К, вона повторно звільнена з посади головної медичної сестри з 10 липня 2018 року у зв`язку зі скороченням штату з підстав передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2019 року її позов задоволено та поновлено на посаді головної медичної сестри Голованівської ЦРЛ із 11 липня 2018 року.Проте наказом директора КНП "Голованівська ЦРЛ" від 10 січня 2020 року № 72-К, вона втретє звільнена з посади головної медичної сестри з 13 січня 2020 року у зв`язку зі скороченням штату з підстав передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.Вважає наказ від 10 січня 2020 року № 72-К незаконним, оскільки прийняте рішення про її звільнення з посади суперечить нормам чинного законодавства.Зазначає, що наказом головного лікаря Голованівської ЦРЛ від 29 грудня 2017 року № 186 "Про скорочення штату працівників та внесення змін до штатного розпису Голованівської ЦРЛ" внесені зміни до штатного розпису Голованівської ЦРЛ із 01 січня 2018 року, а саме: виведено зі штатного розпису одну одиницю головної медичної сестри; введено до штатного розпису одну штатну одиницю сестри медичної - координатора, одну штатну одиницю дезінфектора.Відповідно до наказу від 10 квітня 2019 року № 207-К Голованівської ЦРЛ, яким її поновлено на роботі на посаді головної медичної сестри з 11 липня 2018 року, вона мала приступити до виконання обов`язків головної медичної сестри з виплатою заробітної плати згідно з посадовим окладом.У зв`язку з тим, що в штатному розписі, який діяв на час поновлення позивача на посаді головної медичної сестри, вказана посада відсутня, тому вона була працівником, який перебуває поза штатом.Вказує, що порушено порядок звільнення з роботи, оскільки з копій повідомлень про звільнення не убачається, що вона відмовилася від запропонованих їй посад. Відповідно до повідомлень від 30 грудня 2019 року та 13 січня 2020 року не надавала своєї незгоди з запропонованими посадами, про це вона зазначала і на засіданні профкому Голованівської районної профспілкової організації працівників охорони здоров`я 26 грудня 2019 року, на якому розглядалось питання надання згоди на її звільнення з посади головної медичної сестри. Рішення у цей день не було прийняте, у зв`язку із закінченням повноважень членів профкому. Засідання профкому перенесено, про що повідомлено позивача, проте наступна дата засідання не була обумовлена. 13 січня 2020 року після звільнення з посади та отримання копії протоколу від 26 грудня 2019 року № 15, вона дізналась, що профком прийняв рішення про надання згоди на її звільнення без її участі.Незаконне звільнення призвело до моральних страждань, втрати життєвих зв`язків і вимагає від неї додаткових зусиль для організації її життя, в неї погіршився стан здоров`я.Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати наказ директора КНП "Голованівська ЦРЛ" від 10 січня 2020 року № 72-К про її звільнення, поновити на роботі на посаді головної медичної сестри КНП "Голованівська ЦРЛ" із 14 січня 2020 року, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 січня 2020 року по день ухвалення рішення суду, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 21 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора КНП "Голованівська ЦРЛ" від 10 січня 2020 року № 72-К "Про звільнення ОСОБА_1". Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головної медичної сестри КНП "Голованівська ЦРЛ" з 14 січня 2020 року. Стягнуто з КНП "Голованівська ЦРЛ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, обрахованого без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів із 14 січня 2020 року по день ухвалення рішення суду у сумі 40 051,70 грн. Стягнуто з КНП "Голованівська ЦРЛ" на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення на роботі ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.Рішення мотивоване тим, що на час звільнення позивача існували вакантні посади, які не були їй запропоновані, як працівнику, який підлягав скороченню; звільнення відбулося без попередньої згоди первинної профспілкової організації, а тому рішення про звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, є незаконним.Постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 лютого 2021 року апеляційну скаргу КНП "Голованівська ЦРЛ" задоволено. Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 21 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції встановивши, що рішення профспілкового комітету не відповідає вимогам закону, оскільки засідання профкому проведене з порушенням його порядку, а саме за відсутності позивача, повинен був звернутися із запитом до профкому відповідача про надання згоди чи незгоди на звільнення ОСОБА_1, а не поновлювати на роботі, адже відсутність такого рішення на день звільнення не є безумовною підставою для поновлення працівника на роботі. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що безпідставними є твердження позивача щодо не пропонування відповідачем їй наявних вакантних посад, оскільки з наданих копій повідомлень відповідача вбачається, що ОСОБА_1 повідомлена про наявність вакантних посад у КНП "Голованівська ЦРЛ", від яких остання відмовилася, разом з тим дійшов протилежних висновків, зокрема, що відповідач не пропонував позивачу вакантні посади, проте такі висновки є суперечливими і взаємовиключними.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скаргиУ березні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 лютого 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.Касаційна скарга мотивована тим, що для реалізації права ОСОБА_1 на захист від незаконного звільнення, передбаченого статтею 5? КЗпП України (322-08) , шляхом її поновлення на посаді головної медичної сестри КНП "Голованівська ЦРЛ" необхідно відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 752/20211/18, від 14 вересня 2020 року у справі № 645/6540/17, від 27 травня 2020 року у справі № 488/5240/18, які застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

Позиція Верховного СудуСтаттею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Встановлені судами обставини12 грудня 1978 року ОСОБА_1 прийнята на роботу Голованівською центральною районною лікарнею на посаду медичної сестри, а з 15 травня 1989 року переведена на посаду головної медичної сестри Голованівської центральної районної лікарні.Посадові обов`язки головної медичної сестри затверджені головним лікарем 02 січня 2015 року та наказом від 28 березня 2018 року № 88.11 грудня 2017 року ОСОБА_1 звільнена з посади головної медичної сестри за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.Посаду головної медичної сестри Голованівської центральної районної лікарні скорочено з 01 січня 2018 року та введено дві нові одиниці: посаду сестри медичної-координатора та посаду дезінфектора.Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2018 року ОСОБА_1 поновлена на посаді головної медичної сестри Голованівської центральної районної лікарні з 12 грудня 2018 року.Наказом головного лікаря Голованівської центральної районної лікарні від 04 липня 2018 року № 316-К ОСОБА_1 звільнена з посади головної медичної сестри з 10 липня 2018 року у зв`язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2019 року ОСОБА_1 поновлена на посаді головної медичної сестри Голованівської центральної районної лікарні з 11 липня 2018 року.Згідно з рішення Голованівської районної ради Кіровоградської області від 04 жовтня 2019 року № 425, затверджено організаційну структуру та штатну чисельності відповідача, посада головної медичної сестри у штаті відсутня.09 жовтня 2019 року директором КНП "Голованівська ЦРЛ" винесено наказ № 171, яким проведено зміни в організації праці підприємства.Відповідно до акта, складеного 15 жовтня 2019 року у складі інспектора з кадрів ОСОБА_3, юриста ОСОБА_4 та лікаря-статистика ОСОБА_5, ОСОБА_1 відмовилась від підпису при ознайомленні з копією наказу від 09 жовтня 2019 року № 171.Згідно із наказом директора КНП "Голованівська ЦРЛ" від 11 жовтня 2019 року № 172, вирішено привести чисельність працівників підприємства у відповідність до затвердженої організаційної структури та штатної чисельності шляхом вивільнення позаштатного працівника ОСОБА_1 - головної медичної сестри.11 жовтня 2019 року відповідачем направлено Голованівській районній організації профспілки працівників охорони здоров`я повідомлення про приведення чисельності працівників у відповідність до затвердженої організаційної структури та штатної чисельності працівників.15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про наявні вакантні посади у лікарні та запропоновано 6 посад. На указаному повідомленні позивач розписалась про отримання та написала: "Не згідна".25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 вдруге повідомлено про вакантні посади у лікарні (7 посад). Указане повідомлення позивач отримала, та вказала: "Не згідна".11 листопада 2019 року директором КНП "Голованівська ЦРЛ" ОСОБА_1 повідомлено про заплановане на 13 січня 2020 року вивільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, наказу директора від 09 жовтня 2019 року № 171 "Про зміни в організації праці відповідно до затвердженої організаційної структури та штатної чисельності КНП "Голованівська ЦРЛ", наказу директора від 11 жовтня 2019 року № 172 "Про приведення чисельності працівників КНП "Голованівська ЦРЛ" у відповідність до затвердженої організаційної структури та штатної чисельності працівників"; повідомлено про вакантні посади сестри медичної палатної дитячого відділення, сестри медичної ЦСВ поліклінічного відділення, сестри медичної кабінету переливання крові поліклінічного відділення, сестри медичної ендоскопічного кабінету поліклінічного відділення, сестри медичної з онкології поліклінічного відділення, сестри медичної палати новонароджених пологового відділення, сестри медичної палатної хірургічно-гінекологічного відділення; запропоновано у разі згоди на переведення на запропоновану посаду подати заяву.У попередженні від 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 здійснено напис про те, що остання не згодна на переведення на запропоновані посади.12 грудня 2019 року головним лікарем КНП "Голованівська ЦРЛ" внесено подання Голованівській районній організації профспілки працівників охорони здоров`я, в якому просить надати згоду на звільнення головної медичної сестри ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, до якого додано довідку про наявність вакантних посад.Згідно з протоколом від 26 грудня 2019 року № 15 профкомом надано згоду на розірвання трудового договору з головною медичною сестрою КНП "Голованівська ЦРЛ" ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю даної посади в штатному розписі відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, про що головному лікарю Голованівської центральної районної лікарні направлено повідомлення.30 грудня 2019 року директором КНП "Голованівська ЦРЛ" ОСОБА_1 повторно повідомлено про заплановане на 13 січня 2020 року вивільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України; запропоновано 9 вакантних посад: посади сестри медичної палатної дитячого відділення, сестри медичної ЦСВ поліклінічного відділення, сестри медичної кабінету переливання крові поліклінічного відділення, сестри медичної ендоскопічного кабінету поліклінічного відділення, сестри медичної з онкології поліклінічного відділення, сестри медичної палати новонароджених пологового відділення, сестри медичної палатної хірургічно-гінекологічного відділення; запропоновано у разі згоди на переведення на запропоновану посаду подати заяву.13 січня 2020 року директором КНП "Голованівська ЦРЛ" ОСОБА_1 втретє повідомлено про заплановане на 13 січня 2020 року вивільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України; повідомлено про вакантні посади сестри медичної палатної дитячого відділення, сестри медичної ЦСВ поліклінічного відділення, сестри медичної кабінету переливання крові поліклінічного відділення, сестри медичної ендоскопічного кабінету поліклінічного відділення, сестри медичної з онкології поліклінічного відділення, сестри медичної палати новонароджених пологового відділення, сестри медичної палатної хірургічно-гінекологічного відділення, рентгенолаборанта поліклінічного відділення, лаборанта клініко-діагностичного відділення; запропоновано у разі згоди на переведення на запропоновану посаду подати заяву.Наказом директора КНП "Голованівська ЦРЛ" від 10 січня 2020 року № 72-К, ОСОБА_1 втретє звільнена з посади головної медичної сестри з 13 січня 2020 року у зв`язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.Згідно з рішенням Голованівської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я КНП "Голованівська центральна районна лікарня" від 22 грудня 2020 року, викладеному у протоколі № 12, надано згоду на звільнення ОСОБА_1 - головної медичної сестри з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України із наданням їй гарантій та компенсацій передбачених законодавством.

Нормативно-правове обґрунтуванняВідповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.Відповідно до статті 49? КЗпП України (322-08) про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49? КЗпП України (322-08) щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював, тобто всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник.Згідно з вимогами статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиЗа таких обставин та з підстав, передбачених вказаними вище нормами матеріального права, правильним та обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що звільнення позивача відбулося відповідно до вимог трудового законодавства, оскільки у Голованівській центральній районній лікарні дійсно мало місце скорочення чисельності штату, що відповідає положенням пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Під час вивільнення позивача роботодавець неодноразово пропонував ОСОБА_1 відповідно до її освіти та кваліфікації вакантні посади у лікарні, проте остання від переведення на будь-яку з цих посад відмовилася, про що засвідчила письмово, тому порушень статті 49? КЗпП України (322-08) не встановлено.Наведені у касаційній скарзі доводи про те, що для реалізації права ОСОБА_1 на захист від незаконного звільнення, передбаченого статтею 5? КЗпП України (322-08) , шляхом її поновлення на посаді головної медичної сестри КНП "Голованівська ЦРЛ" необхідно відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 752/20211/18, від 14 вересня 2020 року у справі № 645/6540/17, від 27 травня 2020 року у справі № 488/5240/18, які застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, є необґрунтованими з огляду на таке.Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.За загальним правилом власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган сам вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників, якщо інше не встановлено обов`язковим для нього нормативно-правовим актом. Питання про доцільність скорочення посад, чисельності працівників, структури підприємства, установи, організації судом не обговорюється, оскільки це є втручанням у діяльність такого підприємства, установи, організації.Отже, твердження ОСОБА_1 про те, що її звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України є незаконним, тому має право на захист передбачений статтею 5? КЗпП України (322-08) , є безпідставним, оскільки не будь-яке звільнення у зв`язку із скороченням є незаконним. Законом гарантовано право на захист від незаконного звільнення. Якщо ж судом встановлено, що звільнення з підстав скорочення чисельності працівників відбулось відповідно до вимог закону, відповідно таким звільненням права працівника не порушено, у такому разі відсутні підстави для застосування такого способу захисту, як поновлення на роботі.За обставинами цієї справи встановлено, що КНП "Голованівська ЦРЛ" дотрималось вимог статей 40, 49? КЗпП України (322-08) , зокрема повідомило за два місяці про наступне вивільнення позивача, а також запропонувало вакантні посади з урахуванням освіти та кваліфікації ОСОБА_1, від яких остання відмовилася, а аналогічної посади, яку обіймала позивач до скорочення, у штатному розкладі підприємства не було.Крім того, у зазначених заявником постановах, від яких позивач просить відступити, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовуу зв`язку з тим, що відповідачем не порушено вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49? КЗпП України (322-08) щодо працевлаштування працівника, оскільки у відповідача відбулись зміни в організації виробництва і праці, а саме, скорочення чисельності штату працівників, і позивач попереджався про наступне вивільнення за два місяці з дати її попередження, з моменту попередження про наступне вивільнення та до дати звільнення йому пропонувались усі вакантні посади, що були на підприємстві і відповідали її кваліфікації, від яких позивач відмовилася.Отже, існує усталена практика у спірних правовідносинах, та за відсутності обґрунтованих мотивів необхідності відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від них.Переглянувши у касаційному порядку судове рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, з урахуванням неможливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального чи процесуального права, тому касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду