Постанова
Іменем України
19 липня 2021 року
м. Київсправа № 523/16510/19провадження № 61-16079св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглова Євгенія Віталіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, у складі судді Аліна С. С.,
від 09 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Ващенко Л. Г., Сєвєрової Є. С.,
від 06 жовтня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
24 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Є.В. (далі - державний виконавець), в якій просив суд визнати дії державного виконавця незаконними та скасувати постанови:
- від 14 липня 2015 року про відкриття виконавчого провадження
(далі - ВП) № 484185088 з виконання виконавчого листа № 2-685/10;
- від 05 березня 2019 року про прийняття ВП № 48185088 по виконанню виконавчого листа № 2-685/10 від 26 лютого 2010 року;
- від 06 березня 2019 року про арешт майна боржника зі зняттям вказаного арешту майна;
- від 30 травня 2019 року про арешт коштів боржника.
Скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2010 року з нього, як поручителя, та ОСОБА_2, як позичальника, стягнуто солідарно 501 047, 98 грн на користь відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Морський транспортний банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Марфін Банк".
На підставі зазначеного заочного рішення суду Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист.
14 липня 2015 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття ВП №48185088 з виконання вказаного виконавчого документу. При цьому, державним виконавцем не було враховано пропуск стягувачем трирічного строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Крім того виконавче провадження здійснюється на підставі копії виконавчого листа з двома відмітками про його повернення, що свідчить про його недійсність.
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у справі № 522/18605/17, якою було скасовано ухвалу Київського районного суду
м. Одеси від 29 січня 2016 року про встановлення йому тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за рішенням Суворовського районного суду міста Одеси по справі №2-685/10 та відмовлено у задоволенні такого подання державного виконавця, встановлено численні порушення, допущені в ході виконання ВП №48185088.
Крім того, ОСОБА_1 посилався на протиправне накладення державним виконавцем арешту на квартиру, яка перебуває у спільній сумісній власності його та батька, який є особою з інвалідністю І групи, а також накладено арешт на банківські рахунки, на які він отримує пенсію та соціальні допомоги в зв`язку з інвалідністю та доглядом за батьком, чим позбавлено його єдиного джерела доходу.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для задоволенні поданої ОСОБА_1 скарги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2019 року скасовано, скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Є. В. залишено без розгляду.
Колегія суддів виходила з того, що суд першої інстанції з порушенням вимог процесуального закону розглянув по суті скаргу на дії державного виконавця, подану з пропуском строку, встановленого статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15)
), за відсутності клопотання про його поновлення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги його скарги у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня
2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи № 523/16510/19 із районного суду.
У грудні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржені судові рішення не дослідили належним чином матеріали справи та не надали оцінки поясненням учасників справи. Висновки судів ґрунтуються на припущеннях та зроблені без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19, від 03 жовтня 2019 року у справі № 642/6675/18,
від 01 серпня 2018 року у справі № 592/11194/14-ц, від 18 червня 2019 року у справі № 614/386/19, від 25 березня 2020 року у справі № 175/3995/17-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 752/13945/15-ц, від 28 березня 2018 року у справі № 757/44693/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 01 серпня 2018 року у справі № 592/11194/14-ц та Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1445цс17.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває ВП № 48185088 з виконання виконавчого листа № 2-685/10, виданого 06 травня 2010 року Суворовським районним судом
м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Марфін Банк" коштів у розмірі 499 763, 83 грн.
ВП № 48185088 відкрито на підставі постанови державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ордатій Я. І. від 14 липня 2015 року.
На підставі постанови Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 05 березня 2019 року вказане виконавче було передано до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
05 березня 2019 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Є. В. винесено постанову про прийняття ВП № 48185088.
06 березня 2019 року державним виконавцем Щегловою Є. В. винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 .
Також 06 березня 2019 року державним виконавцем Щегловою Є. В. винесено постанову про накладення арешту на належну ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
30 травня 2019 року державним виконавцем Щегловою Є. В. накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках боржника в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", АБ "УКРГАЗБАНК", АТ "ОТП БАНК", АТ "УКРСИББАНК", АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", АТ "УКРСОЦБАНК", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", АТ "ОЩАДБАНК", АТ "АЛЬФА-БАНК", АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", АТ "СБЕРБАНК", АТ "УКРЕКСІМБАНК", АБ "ПІВДЕННИЙ", ПАТ "БАНК ВОСТОК", ПАТ "МТБ БАНК", та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2019 року у справі № 520/14487/19 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "МТБ БАНК", Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зняття арешту з майна.
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Згідно статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року в справі
№ 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок по застосуванню статті 449 ЦПК України та вказано, що передбачені нею строки є процесуальними і можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року в справі
№ 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) вказано, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що будучи обізнаним про існування оскаржених постанов від 14 липня 2015 року, 05 та 06 березня 2019 року і 30 травня 2019 року ще в червні 2019 року, ОСОБА_1 зі скаргою до суду звернувся тільки 24 жовтня 2019 року, тобто з пропуском десятиденного строку встановленого статтею 449 ЦПК України, поважних причин пропуску такого строку не зазначив, клопотань (заяв) про поновлення строку звернення до суду із скаргою не подав.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильно висновку про залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду.
Посилання ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 02 грудня
2020 року в справі № 2-685/10, якою:
- постанову Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року у частині задоволених позовних вимог ВАТ "Морський транспортний банк" до ОСОБА_2, про стягнення процентів, пені, штрафів за недодержання графіка погашення основної заборгованості та в частині задоволених позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентів, пені, штрафів скасовано та передано справу
№ 2-685/10 у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції;
- заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого
2010 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року у частині задоволених позовних вимог ВАТ "Морський транспортний банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 386 483,47 грн залишено без змін,
висновків апеляційного суду в оскарженій постанові від 06 жовтня
2020 року не спростовують, оскільки апеляційний суд залишив скаргу ОСОБА_1 без розгляду з підстав пропуску встановленого законом строку звернення до суду та відсутності заяви про поновлення цього строку.
За загальним правилом залишення заяви (скарги) без розгляду не позбавляє особу права на повторне звернення до суду.
ОСОБА_1 не позбавлений права інформувати державного виконавця про ухвалення Верховним Судом постанови від 02 грудня 2020 року в справі № 2-685/10.
При цьому відповідно до статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Колегія суддів відхиляє посилання заявника на проведення апеляційним судом судового засідання 06 жовтня 2020 року без його участі.
Так, згідно протоколу судового засідання 06 жовтня 2020 року при розгляді справи в апеляційному суді брав участь представник ОСОБА_1 - адвокат Рибак А. В., який проти розгляду справи за відсутності осіб, що не з`явилися (заявника та державного виконавця), не заперечував, а будь-які клопотання про відкладення вказаного судового засідання від
ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржені судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженої постанови апеляційного суду - без змін.
Оскільки ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня
2019 року обґрунтовано скасовано апеляційним судом, з висновками якого погодився Верховний Суд, повторне її скасування ще й судом касаційної інстанції неможливе.
Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта