розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Київського апеляційного суду, у складі судді

Савченка С. І., від 20 квітня 2021 року у справі за скаргою фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" (G+H MONTAGE GmbH) на постанову державного виконавця

від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження,

Короткий зміст вимог скарги на постанову державного виконавця

У жовтні 2020 року фірма "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" (G+H MONTAGE GmbN) (далі - фірма "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ", Фірма) звернулась до Київського апеляційного суду зі скаргою на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві) Сидорак Т. І.

від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження.

Скаргу мотивовано тим, що на примусовому виконанні у ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві перебував виконавчий лист № 2-118/2001, виданий 05 листопада 2001 року Апеляційним судом м. Києва про стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") на користь фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" заборгованості у розмірі 6 818 943, 70 грн. Постановою державного виконавця від 28 листопада 2007 року виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа закінчене за заявою стягувача про сплату заборгованості у повному розмірі, на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV (606-14) , тут і надалі по тексту в редакції чинній на час винесення оскарженої постанови від 28 листопада 2007 року).

Заявник вважав, що постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною, оскільки була прийнята на підставі заяви директора товариства з обмеженою відповідальністю "Крок 2006" ОСОБА_2, яка діяла як повірена особа стягувача, згідно з якою заборгованість ДП "НАЕК "Енергоатом" перед стягувачем погашена. Проте довіреність стягувач на ім`я ОСОБА_2 не видавав, вона є підробленою, а отримані ТОВ "Крок 2006" кошти не можуть свідчити про належне виконання зобов`язання з погашення боргу.

У скарзі також викладено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови від 28 листопада 2007 року.

Клопотання мотивоване тим, що після відкриття виконавчого провадження стягувач - фірма "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" очікував примусового виконання рішення Арбітражного суду м. Стокгольма, розуміючи, що примусове виконання судових рішень в Україні має низку складностей і часто затягується, а тому не здійснював щомісячний контроль.

З листа Служби безпеки України стягувач дізнався, що в Україні розслідується кримінальна справа у зв`язку зі сплатою ДП "НАЕК "Енергоатом" суми боргу за виконавчим листом на користь удаваного представника стягувача. Було з`ясовано, що матеріали виконавчого провадження вилучені слідчим СБУ згідно з протоколом виїмки від 16 грудня 2009 року, а пізніше передані до Головного слідчого управління МВС України, куди 04 жовтня 2010 року стягувач подав заяву про визнання цивільним позивачем, у задоволенні якої було відмовлено. Після цього Фірма через своїх представників неодноразово зверталась зі скаргами до державної виконавчої служби та з позовами до суду. Зокрема, питання пов`язані з протиправністю постанови та бездіяльністю державних виконавців були предметом розгляду в судових справах: № 2а-2058/11/2670,

№ 2а-13341/12/2670, № 2а-9899/12/2670 та низці інших судових справ

у 2017-2019 роках (№ 826/9609/17, № 4с/796/3/2017, № 761/35177/17).

У вересні 2020 року набрав законної сили вирок, яким встановлено дійсні обставини, які мали місце у 2007 році та які можуть бути використані стягувачем для захисту порушених прав.

Так, вироком Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі

№ 761/19733/13-к встановлено, що директор ТОВ "Крок 2006" ОСОБА_3 є винною у підробці документів та не була представником стягувача у виконавчому провадженні, який не отримував грошові кошти від ДП "НАЕК "Енергоатом".

Також заявник вважав, що при вирішенні питання про поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця необхідно застосувати статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у справах: "Делькорт проти Бельгії", "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "Терра Вонінген Б.В. проти Нідерландів", "Краска проти Швейцарії" та інші, які гарантують доступ до правосуддя.

З урахуванням викладеного стягувач просив поновити строк на оскарження постанови від 28 листопада 2007 року; визнати неправомірною (незаконною) та скасувати постанову державного виконавця від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження.

Інформація про рух справи в судах

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року у задоволенні клопотання фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ Гмбх" про поновлення строку на оскарження постанови від 28 листопада 2007 року відмовлено, а скаргу Фірми на зазначену постанову залишено без розгляду.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що про існування оскаржуваної постанови від 28 листопада 2007 року стягувач дізнався у січні 2010 року, а зі скаргою звернувся до суду лише через 10 років - 13 жовтня 2020 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого пунктом "а" частини першої статті 449 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ). Впродовж 2011-2017 років Фірма неодноразово зверталася до суду зі скаргами та адміністративними позовами щодо протиправності оскаржуваної постанови та бездіяльності державних виконавців. Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність поважних причин пропуску строку оскарження постанови від 28 листопада 2007 року станом на жовтень 2020 року і як наслідок відсутність передбачених законом підстав для його поновлення.

Постановою Верховного Суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу

фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

Колегія суддів виходила з того, що постановляючи ухвалу від 09 листопада

2020 року, суд першої інстанції не врахував екстраординарних обставин цієї справи та невиправдано поклав на заявника вину за недотримання процесуального строку з огляду на його неодноразові звернення до судів різної юрисдикції, які свідчать саме про поважність пропуску ним процесуального строку, оскільки заявник вживав усіх можливих правових заходів для поновлення виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення Арбітражного суду м. Стокгольм (Швеція) від 17 липня 2000 року, яке набрало законної сили та тривалий час не виконувалося.

Подання скарги у 2020 році зумовлено тим, що саме у 2020 році вирок у кримінальній справі, яким встановлені істотні для вирішення цієї скарги обставини, набрав законної сили, що дало заявнику можливість невідкладно звернутися із відповідною скаргою, та не може розцінюватися як зловживання правом.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 березня 2021 року клопотання про поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця

від 28 листопада 2007 року задоволено та поновлено фірмі "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" строк на оскарження цієї постанови.

При цьому, суд першої інстанції констатував, що пропуск заявником строку на оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження зумовлено діями держави, яка не виконала позитивних зобов`язань зі своєчасного виконання рішення Арбітражного суду м. Стокгольм (Швеція) від 17 липня 2000 року та із своєчасного розслідування кримінальної справи щодо встановлення осіб, дії яких перешкодили реалізації прав заявника на стадії виконання зазначеного рішення.

Короткий зміст оскарженого судового рішення

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року скаргу фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві

від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження № 625/10 з примусового виконання виконавчого листа № 2-118, виданого 05 листопада 2001 року Апеляційним судом м. Києва про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" заборгованості у розмірі 6 818 943, 70 грн.

Ухвала Київського апеляційного суду мотивована тим, що за встановлених вироком суду, який набрав законної сили, обставин винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із сплатою боргу, за відсутності такої сплати позбавляє стягувача права на майно і є порушенням положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції в контексті попередження свавільного захоплення власності та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому, суд відхилив посилання Шевченківського РВ ДВС у м. Києві на відсутність вини у діях державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови як необґрунтовані, вказавши на можливість визнання неправомірною і скасування постанови не тільки у зв`язку із порушенням вимог закону безпосередньо самим державним виконавцем, але і у зв`язку із прийняттям ним рішень внаслідок недобросовісних дій учасників виконавчого провадження або інших осіб, які призвели до порушення прав стягувача або боржника. Необізнаність державного виконавця про фактичне невиконання судового рішення, тобто його внутрішнє переконання про правильність дій щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, не змінюють і не впливають на сутність оскаржуваної постанови, як незаконної та такої, що порушує права стягувача.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

В апеляційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду,

ДП "НАЕК "Енергоатом"просить оскаржену ухвалу Київського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги стягувача.

Також у травні 2021 року до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, в якій орган ДВС просить оскаржене судове рішення скасувати в частині визнання неправомірною постанови державного виконавця від 28 листопада 2007 року.

Надходження апеляційних скарг до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі № 2-118/2001 за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі № 2-118/2001 за апеляційною скаргою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Апеляційна скарга ДП "НАЕК "Енергоатом"мотивована тим, що обставини, встановлені вироком у справі № 761/19733/13-к (провадження

№ 1-кп/761/6/2019), який набрав законної сили, не були відомі державному виконавцю під час винесення оскарженої постанови у 2007 році.

Твердження апеляційного суду щодо невиконання рішення Арбітражного суду м. Стокгольм (Швеція) від 17 липня 2000 року та ухвали Апеляційного суду

м. Києва від 26 березня 2002 року не відповідають положенням частини шостої статті 82 ЦПК України, оскільки під час розгляду кримінальної справи № 761/19733/13-к та постановлення вироку ані фірма "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ", ані ДП "НАЕК "Енергоатом" не були залучені в якості потерпілих. При цьому, подальший рух коштів у розмірі 6 818 943, 70 грн не досліджувався, як і не досліджувались обставини зарахування/незарахування їх на рахунки стягувача.

В порушення вимог пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України судом першої інстанції не було залучено до розгляду справи ТОВ "Крок-2006" та ОСОБА_2, якою було подано заяву про закінчення виконавчого провадження, та яку вироком у справі № 761/19733/13-к визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення.

ДП "НАЕК "Енергоатом" звертає увагу Верховного Суду на порушення Київським апеляційним судом, як судом першої інстанції, принципу юридичної визначеності, оскільки стягувачу поновлено строк на оскарження постанови, винесеної тринадцять років тому. Про наявність вказаної постанови

від 28 листопада 2007 року стягувач дізнався ще у 2010 році, і протягом

2011-2017 років неодноразово звертався до суду з відповідними скаргами та адміністративними позовами. Зокрема, фірма "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" у повній мірі використала надане їй законом право на оскарження постанови від 28 листопада 2007 року. В тому числі, відповідно до діючого на той час законодавства, звернулась із скаргою до суду, який ухвалою поновив стягувачу строк на оскарження такої постанов та призначив справу до розгляду, однак за заявою стягувача залишив скаргу без розгляду.

Ухвалення судом вироку у кримінальній справі ніяким чином не впливає на позицію стягувача, яка полягає у тому, що директор ТОВ "Крок-2006"

ОСОБА_2 не була його представником і ніяких коштів стягувач від

ДП "НАЕК "Енергоатом" не отримав.

Стверджує, що постановою Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у цій справі було скасовано ухвалу Київського апеляційного суду від 09 листопада

2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" про поновлення строку на оскарження постанови

від 28 листопада 2007 року та скаргу стягувача залишено без розгляду, а справу передано для продовження розгляду.

Проте питання, пов`язане з поновленням строку на оскарження постанови

від 28 листопада 2007 року вже було предметом розгляду Верховного Суду, який у своїй постанові від 16 травня 2019 року (провадження № 61-3614ав19), вказавши, що про існування оскарженої постанови стягувач дізнався ще в червні 2010 року та неодноразово її оскаржував до різних судових інстанцій, дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску

Фірмою строку на її оскарження. З моменту прийняття в травні 2019 року Верховним Судом зазначеної постанови обставини справи не змінилися, вироком, який покладено в основу клопотання стягувача про поновлення пропущеного процесуального строку, не встановлено нові обставини, які не були відомі стягувачу та які можуть впливати на поважність причин пропуску строку на оскарження постанови державного виконавця.

Апеляційна скарга Шевченківського РВ ДВС у місті Києві мотивована тим, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, Київський апеляційний суд не врахував, що в силу вимог статей 111, 12, 37 Закону № 606-XIV, пунктів 4.9.1 та 4.9.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року (z0865-99) (далі - Інструкція № 74/5, в редакції чинній на час винесення державним виконавцем оскарженої постанови) на державного виконавця покладено обов`язок щодо закінчення виконавчого провадження у разі повного фактичного виконання виконавчого документа, при цьому положеннями чинного законодавства на державного виконавця не покладено обов`язок перевірки дійсності підпису стягувача чи його представника на заявах, які подані в рамках виконавчого провадження, та наявності у представників сторін виконавчого провадження відповідного обсягу повноважень на представництво інтересів останніх, що свідчить про правомірність дій державного виконавця з винесення постанови

від 28 листопада 2007 року на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV у зв`язку з надходженням заяви представника стягувача про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого документу.

Доводи особи, яка подала відзиви на апеляційні скарги

У поданих в червні 2021 року відзивах на апеляційні скарги представник

фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" - адвокат Сівовна Ю. В. заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу Київського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року залишити без змін.

Зазначає, що постанова державного виконавця від 28 листопада 2007 року є неправомірною оскільки фактичного виконання рішення не відбулося, зокрема кошти були перераховані іншій особі на підставі підроблених документів, а законний стягувач їх не отримав, що зазначено у вироку Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 761/19733/13-к. Необізнаність державного виконавця про підробку документів щодо фактичного виконання судового рішення не свідчить про правомірність оскарженої постанови про закінчення виконавчого провадження. Наголошує на тому, що залишення в силі оскарженої постанови державного виконавця призведе до втручання у право стягувача на справедливий суд та у мирне володіння своїм майном, які передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) , а також практикою Європейського суду з прав людини.

Вважає, що оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду

від 20 квітня 2021 року жодним чином не стосується прав та обов`язків

ТОВ "Крок-2006" та ОСОБА_2, а тому вони і не мали бути залучені до участі у справі.

Зазначає, що питання поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця від 28 листопада 2007 року вже було предметом розгляду та дослідження Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2021 року в цій же справі (провадження № 61-18045ав20).

Звертає увагу колегії суддів, що станом на час прийняття Верховним Судом постанови від 16 травня 2019 року (провадження № 61-3614ав19) не було постановлено обвинувального вироку у справі № 761/19733/13-к, обставини встановлені в якому є нововиявленими для цієї справи і слугували підставою для звернення із новою скаргою на постанову державного виконавця

від 28 листопада 2007 року.

Фірма також посилається на те, що відсутність у державного виконавця обов`язку здійснити перевірку поданих учасником виконавчого провадження документів не свідчить про те, що винесена на їх підставі постанова є законною та не підлягає скасуванню.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

17 липня 2000 року Арбітражним судом м.Стокгольм (Швеція) ухвалено рішення про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" 2 787 971 німецьких марок та 1 % за кожний місяць з цієї суми, починаючи з 01 січня 1996 року до дня здійснення платежу. Крім того, згідно з рішенням боржник зобов`язаний відшкодувати стягувачу витрати пов`язані з арбітражним процесом у розмірі 16 490 німецьких марок, 12 871 доларів США, 118 500 шведських крон, 1 000 євро та відповідні відсотки. Також за вказаним рішенням суду боржник зобов`язаний відшкодувати стягувачу гонорари арбітрів, а також сплатити витрати, вказані у рішенні, а саме: 100 000 шведських крон, 1 200 шведських крон, 60 000 шведських крон та 25 %, 60 000 шведських крон та 25 %, яку сторони несуть солідарно.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 листопада 2001 року частково задоволено клопотання представника фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" та дозволено виконання рішення Арбітражного суду у м. Стокгольм від 17 липня 2000 року на території України. Видано виконавчий лист про стягнення з боржника ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь стягувача фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" боргу в розмірі 2 787 971 німецьких марок та витрати, пов`язані з арбітражним процесом 16 490 німецьких марок, 12 871 доларів США,

118 500 шведських крон та 1 000 євро. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2002 року змінено спосіб виконання рішення арбітражного суду у м. Стокгольмі від 17 липня 2000 року. Видано виконавчий лист про стягнення з боржника ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь стягувача фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" боргу в розмірі 6 818 943, 70 грн.

27 січня 2003 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у

м. Києві відкрите виконавче провадження № 625/10 за виконавчим листом

№ 2-118, виданим 05 листопада 2001 року про стягнення з боржника ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь стягувача фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" боргу в розмірі 6 818 943, 70 грн.

28 листопада 2007 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві винесено постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV за заявою стягувача, в особі директора ТОВ "Крок 2006" ОСОБА_2, про сплату заборгованості стягувачу у повному розмірі.

За фактом вчинення невстановленими особами ТОВ "Крок 2006" та ДП "НАЕК "Енергоатом" злочину, направленого на незаконне заволодіння коштами

ДП "НАЕК "Енергоатом", за частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України (2341-14) ) була порушена кримінальна справа, в ході розслідування якої матеріали виконавчого провадження № 625/10 вилучено на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2009 року.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, зміненим вироком Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, встановлено, що директор ТОВ "Крок-2006" ОСОБА_2 за попередньою змовою із невстановленою розслідуванням особою, з метою шахрайського заволодіння майном, 16 жовтня 2007 року подала до ДП НАЕК "Енергоатом" пакет підроблених документів щодо стягнення боргу в сумі 6 818 943, 70 грн на користь німецької компанії "G+Н Моntage GmbH" як уповноважена особа вказаної компанії, а саме: лист про те, що вона є повноважним представником компанії "G+Н Моntage GmbH" з питань сплати заборгованості, довіреність нібито видану X. Ліппманом від 23 лютого 2007 року у м. Києві, якою останній повідомив ДП НАЕК "Енергоатом" про призначення ТОВ "Крок-2006" та особисто директора ОСОБА_2 представником з погашення заборгованості та договір доручення № 15-02 від 15 лютого 2007 року, укладений між

ТОВ "Крок-2006" та компанією "G+Н Моntage GmbH".

На підставі поданих ОСОБА_2 документів ДП "НАЕК "Енергоатом"

25 жовтня 2007 року перерахувало на рахунок ТОВ "Крок-2006" грошові кошти в сумі 6 818 943, 70 грн, які ОСОБА_2 26 жовтня 2007 року перерахувала на рахунок підприємства з ознаками фіктивності ПП "Онікс-Трейд", а не на рахунок німецької компанії "G+Н Моntage GmbH", та в подальшому використала із невстановленою особою на власний розсуд.

В подальшому ОСОБА_2 26 листопада 2007 року звернулася до ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із тим, що ДП НАЕК "Енергоатом" повністю погашено борг перед компанією "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" ("G+Н Моntage GmbH") у сумі 6 818 943, 70 грн, додавши до заяви підроблені документи про те, що вона є повноважним представником компанії "G+Н Моntage GmbH" з питань сплати заборгованості.

Постановою Верховного Суду від 25 березня 2021 року вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року та вирок Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Докази одержання фірмою "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" від боржника

ДП "НАЕК "Енергоатом" коштів на погашення боргу у розмірі 6 818 943, 70 грн, а відтак докази належного та в повному обсязі виконання рішення Арбітражного суду м. Стокгольм від 17 липня 2000 року суду не надано.

Пояснення представників учасників справи в судовому засіданні

В судовому засіданні представник ДП "НАЕК "Енергоатом" - Лозицька О. Л. доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила апеляційну скаргу задовольнити. Наголошувала на тому, що дії державного виконавця повинні оцінюватися на момент винесення оскарженої постанови про закінчення виконавчого провадження. Вважала, що державним виконавцем не було порушено вимоги статті 37 Закону № 606-XIV. Вважала, що до участі у розгляді цієї справи мали б бути залучені ТОВ "Крок-2006" і ОСОБА_2 . Наполягала на безпідставному поновленню Київським апеляційним судом стягувачу строку на оскарження постанови від 28 листопада 2007 року за наявності постанови Верховного Суду від 16 травня 2019 року (провадження № 61-3614ав19), в якій касаційним суд вказав на відсутність поважних причин пропуску Фірмою строку на оскарження постанови державного виконавця.

Представник Шевченківського РВ ДВС у місті Києві - старший державний виконавець Савчук К. П. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив апеляційну скаргу задовольнити. Наголошував на тому, що після надходження від представника стягувача заяви про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду державний виконавець був зобов`язаний винести відповідну постанову на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV. Положеннями законодавства на державного виконавця не покладено обов`язок щодо перевірки дійсності підпису стягувача чи його представника на заявах, які подані в рамках виконавчого провадження. Наголошував на відсутності вини в діях державного виконавця при винесенні постанови від 28 листопада

Представник фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" адвокат Сівовна Ю. В. в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційних скарг Шевченківського РВ ДВС у місті Києві та ДП "НАЕК "Енергоатом" відмовити з підстав, викладених у відзивах на ці апеляційні скарги.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи в судовому засіданні, з`ясувавши обставини справи та здійснивши їх перевірку доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржена ухвала Київського апеляційного суду

від 20 квітня 2021 року залишенню без змін.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо наявності підстав для поновлення пропущеного процесуального строку

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 385 ЦПК України 2004 року (у редакції на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови) скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Аналогічний строк, для подання скарги на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, встановлено статтею 449 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання у жовтні 2020 року скарги на постанову державного виконавця).

Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої, восьмої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

ЄСПЛ в рішенні від 03 квітня 2008 року в справі "Пономарьов проти України" за заявою № 3236/03 вказував про можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання Фірми про поновлення встановленого законом строку для подання скарги на постанову державного виконавця від 28 листопада 2007 року, Київський апеляційний суд, як суд першої інстанції, з урахуванням зазначених положень процесуального законодавства та практики ЄСПЛ, виходив з того, що стягувач після встановлення факту винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження з підстав нібито виконання рішення Арбітражного суду м. Стокгольм (Швеція) від 17 липня 2000 року та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, починаючи з кінця 2010 року послідовно оскаржував у судах різних юрисдикцій зазначену постанову державного виконавця, з приводу чого відкривалися судові провадження, проте порушені права заявника у дієвий спосіб захищені не були.

Суд вважав, що такі неодноразові звернення свідчать про поважність пропуску процесуального строку, оскільки заявник вживав усіх можливих правових заходів для поновлення виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення Арбітражного суду м. Стокгольм (Швеція), яке набрало законної сили та тривалий час не виконувалося.

Київським апеляційним судом було обґрунтовано враховано необхідність дотримання балансу прав та інтересів стягувача і боржника, а також те, що кримінальна справа щодо шахрайських дій осіб, які унеможливили отримання коштів Фірмою за рішенням Арбітражного суду м. Стокгольм (Швеція)

від 17 липня 2000 року, своєчасно не була розслідувана та лише 23 вересня

2020 року набрало законної сили судове рішення у справі № 761/19733/13-к яким ОСОБА_3 визнано винною зокрема і у підробці документів щодо незаконного представництва стягувача у виконавчому провадженні, після чого заявник у розумний строк звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця від 28 листопада 2007 року.

З урахуванням встановлених обставин в даному випадку втручання у принцип правої визначеності було пропорційним та необхідним для забезпечення виконання судового рішення, яке набрало законної сили та не було виконано із незалежних від стягувача причин (вчинення злочину третіми особами).

Висновки Київського апеляційного суду в ухвалі від 26 березня 2021 року про поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця

від 28 листопада 2007 року узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 лютого 2021 року в цій же справі (провадження № 61-18045ав20).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" про наявність двох протилежних рішень Верховного Суду з питання поновлення стягувачу строку для подання скарги на постанову від 28 листопада 2007 року.

При цьому необхідно враховувати, що на час розгляду попередньої скарги фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" та її перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом (постанова від 16 травня 2019 року провадження

№ 61-3614ав19) розгляд кримінальної справи щодо незаконних дій третіх осіб, які ініціювали закриття виконавчого провадження, не був завершеним, а підставою для звернення заявника до суду у жовтні 2020 року з новою скаргою стало саме набрання 23 вересня 2020 року вироком у кримінальній справі

№ 761/19733/13-к, яким і були встановлені істотні для вирішення цієї скарги обставини, на що вказав і Верховний Суд у своїй постанові від 25 лютого

2021 року (провадження № 61-18045ав20), скасовуючи ухвалу Київського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року про відмову в поновленні строку та залишення скарги без розгляду.

Щодо правомірності оскарженої постанови державного виконавця

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

28 листопада 2007 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження

№ 625/10 з виконання виконавчого листа № 2-118, виданого 05 листопада

2001 року, про стягнення з боржника ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь стягувача фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" боргу в розмірі 6 818 943,70 грн на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV за заявою

від 27 листопада 2007 року, поданою директором ТОВ "Крок 2006"

ОСОБА_2, яку державний виконавець розцінив як заяву стягувача.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, зміненим вироком Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, у справі № 761/19733/13-к встановлено, що директор ТОВ "Крок-2006"

ОСОБА_2 за попередньою змовою із невстановленою розслідуванням особою, з метою шахрайського заволодіння майном 16 жовтня 2007 року подала до ДП НАЕК "Енергоатом" пакет підроблених документів щодо стягнення боргу в сумі 6 818 943, 70 грн на користь німецької компанії "G+Н Моntage GmbH" як уповноважена особа вказаної компанії, а саме: лист про те, що вона є повноважним представником компанії "G+Н Моntage GmbH" з питань сплати заборгованості, довіреність нібито видану X.Ліппманом від 23 лютого 2007 року у м. Києві, якою останній повідомив ДП НАЕК "Енергоатом" про призначення ТОВ "Крок-2006" та особисто директора ОСОБА_2 представником з погашення заборгованості та договір доручення № 15-02

від 15 лютого 2007 року, укладений між ТОВ "Крок-2006" та компанією "G+Н Моntage GmbH".

На підставі поданих ОСОБА_2 документів ДП "НАЕК "Енергоатом"

В подальшому ОСОБА_2 26 листопада 2007 року звернулася до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із тим, що ДП НАЕК "Енергоатом" повністю погашено борг перед компанією "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" ("G+Н Моntage GmbH") у сумі 6 818 943, 70 грн, додавши до заяви підроблені документи про те, що вона є повноважним представником компанії "G+Н Моntage GmbH" з питань сплати заборгованості.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, з урахуванням змін внесених вироком Київського апеляційного суду

від 23 вересня 2020 року, набрав законної сили, а тому в силу вимог

частини шостої статті 82 ЦПК України є обов`язковим для судів, які розглядають справу про правові наслідки дій ОСОБА_2, у тому числі тих дій, які призвели до прийняття державним виконавцем постанови від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження.

ДП НАЕК "Енергоатом" не надано ані до Київського апеляційного суду, ані до Верховного Суду доказів повного фактичного виконання рішення Арбітражного суду м. Стокгольм (Швеція) від 17 липня 2000 року.

При цьому в разі наявності таких доказів боржник не позбавлений можливості подати їх державному виконавцю.

Встановивши відсутність доказів належного виконання ДП "НАЕК "Енергоатом", як боржником, рішення Арбітражного суду м. Стокгольм

від 17 липня 2000 року щодо сплати на користь фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" боргу у розмірі 6 818 943,70 грн та наявність остаточного судового рішення у кримінальній справі № 761/19733/13-к, Київський апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність оскарженої постанови державного виконавця від 28 листопада 2007 року та необхідність її скасування.

Необізнаність державного виконавця про злочинні дії ОСОБА_2 та відсутність фактичного виконання рішення Арбітражного суду м. Стокгольм

від 17 липня 2000 року, не змінюють суть оскаржуваної постанови, як незаконної та такої, що порушує права стягувача, про що правильно зазначив суд першої інстанції в оскарженій ухвалі.

Верховний Суд відхиляє, як помилкові доводи апеляційної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" щодо необхідності залучення до розгляду справи ТОВ "Крок-2006" та ОСОБА_2

ТОВ "Крок-2006" та ОСОБА_2 не є учасниками виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" боргу в сумі 6 818 943,70 грн. Рішенням Арбітражного суду у м. Стокгольм від 17 липня 2000 року на

ТОВ "Крок-2006" та ОСОБА_2 не покладено будь-яких обов`язків.

Кримінально-правову оцінку діям ОСОБА_2 надано судом в справі № 761/19733/13-к.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Ухвала Київського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року відповідає вимогами статті 263 ЦПК України, суд повно та всебічно розглянув справу, встановив фактичні обставини справи, належно оцінив зібрані докази та дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення скарги Фірми.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б давали підстави для її скасування.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.