відповідач - ОСОБА_1,розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Таран Оксана Миколаївна, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року у складі судді Мицик Ю. С. та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі", правонаступником якого є ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПАТ "Київенерго"), звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту та необліковану електричну енергію.

Позовна заява мотивована тим, що 16 вересня 2013 року між ПАТ "Київенерго" та відповідачем укладений договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказував, що 13 листопада 2015 року за адресою відповідача на АДРЕСА_1, представниками ПАТ "Київенерго" було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН): явні ознаки втручання в параметри рахункового засобу обліку з метою зміни його показів, вплив на лічильник радіочастотним випроміненням радіоелектронного засобу, внаслідок чого спожита електроенергія недораховується.

Зазначав, що на підставі виявленого порушення складено акт про порушення ПКЕЕН від 13 листопада 2015 року № 42741 та підписаний трьома представниками електропостачальника, споживач від підпису відмовився, про що зазначено в акті.

Позивач вказував, що 24 грудня 2015 року комісією з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією для населення та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними прийнято рішення провести нарахування за актом від 13 листопада 2015 року № 42741 за необліковану електричну енергію на суму 496 450,47 грн.

Разом із тим споживач, не допускаючи працівників до електрощітка, який розташований в межах його власної земельної ділянки, продовжував споживати електричну енергію з порушенням ПКЕЕН до 13 вересня 2016 року, коли лічильник обліку використання електричної енергії був замінений на новий. Тому 16 березня 2017 року відбулось засідання комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією для населення та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними. Комісією було прийнято рішення провести донарахування за актом від 13 листопада 2015 року № 42741 за необліковану електричну енергію на суму 301 391,06 грн, за період з 14 листопада 2015 року по 13 вересня 2016 року, а разом, з врахуванням попереднього періоду, на загальну суму 797 841,53 грн.

09 червня 2017 року ОСОБА_1 направлено лист про необхідність сплатити заборгованість за спожиту електричну енергію протягом 30 днів з дня отримання листа.

Станом на 01 грудня 2017 року заборгованість відповідачем сплачена не була.

Ураховуючи викладене, ПАТ "Київенерго" просило стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 797 841,53 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року позовні вимоги ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" заборгованість за електричну енергію в розмірі 797 841,53 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач користувався електричною енергією з порушенням Правил користування електричної енергією для населення, тому позовні вимоги щодо стягнення 797 841,53 грн вартості спожитої та необлікованої електричної енергії підлягають задоволенню.

Визначення розміру збитків за період з 19 листопада 2013 року по 13 листопада 2015 року здійснено ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" не за висновком експертизи, а на підставі акта про порушення від 13 листопада 2015 року № 42741. Енергопостачальник здійснив розрахунок вартості необлікованої електричної енергії з дня останньої технічної перевірки електричної мережі до дня виявлення порушення. За період з 14 листопада 2015 року по дату заміни електричного лічильника - 13 вересня 2016 року донарахування проведено на підставі акта усунення порушень ПКЕЕН від 13 вересня 2016 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником Таран О. М., залишено без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення з відповідача суми спожитої та необлікованої електроенергії, оскільки при розгляді вказаної справи було встановлено, що дії працівників ПАТ "Київенерго" щодо перевірки стану споживання відповідачем електричної енергії та стану засобів обліку електричної енергії та складання акта про порушення правил користування електричної енергією були вчиненні відповідно до норм статті 24 Закону України "Про електроенергетику", пункту 11.1 Правил користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , та пунктів 6.40, 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (z0417-96) . Розмір суми, нарахованої за спожиту та необліковану електроенергію, проведено позивачем відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (z0782-06) (далі - Методика № 562).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2020 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Таран О. М., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження.

У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було належним чином досліджено обставин справи, не перевірено правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої електричної енергії (правильність застосування визначених Методикою формул, наявність чи відсутність підстав для застосування приписів Методики), правильність всіх вихідних даних, що використовувалися енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку.

Позивач не мав правових підстав для застосування Методики № 562, оскільки не було проведено експертизи, як наслідок - відсутність факту порушення, про яке зазначає позивач в акті про порушення станом на день нарахування суми, визначеної протоколом від 24 грудня 2015 року № 4386, а отже, позивач не мав права здійснювати розрахунки нарахування суми в розмірі 496 450,47 грн.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій посилалась на те, що актом проведення експертизи лічильників електроенергії від 29 вересня 2016 року № 1489 встановлено механічні пошкодження цоколя лічильника в місці кріплення всіх гвинтів. Водночас зазначено, що метрологічні параметри відповідають класу точності (протокол № 2029 від 29 вересня 2016 року). Судами попередніх інстанцій, за наслідками дослідження та оцінки наявних у даній справі доказів, встановлено, що як акт проведення експертизи лічильників електроенергії від 29 вересня 2016 року № 1489, так і акт технічного огляду приладу обліку електричної енергії не містять висновку про те, що споживач електричної енергії пошкодив прилад обліку, що призвело до зміни показів приладу обліку.

Крім того, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, зі змісту довідки про споживання електричної енергії за період з січня 2015 року по травень 2016 року не вбачається заниження показників споживання споживачем електричної енергії.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", у якому просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Таран О. М., підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 вересня 2013 року між ПАТ "Київенерго" та ОСОБА_1 укладений договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 58, 59, т. 1).

13 листопада 2015 року за адресою: АДРЕСА_1, представниками ПАТ "Київенерго" виявлено порушення ПКЕЕН. З приводу виявленого порушення працівниками позивача цього ж дня було складено акт про порушення ПКЕЕН № 42741 разом з додатками (т.1, а.с. 9-12).

11 грудня 2015 року представником ПАТ інженером ОСОБА_2 складено акт № 3101318 контрольного огляду засобів обліку, відповідно до якого представник споживача відмовився надати доступ до приладів обліку для виконання технічної повірки (т. 1, а.с. 17).

Листом від 18 листопада 2015 року № 030/34-5262 повідомлено ОСОБА_1, що 24 грудня 2015 року о 10 год. 15 хв. буде проводитися засідання комісії з розгляду актів про порушення, на якій буде розглянуто акт від 13 листопада 2015 року № 42741 та направлено останньому копію акта (т. 1, а.с 18).

24 грудня 2015 року відбулося засідання комісії ПАТ "Київенерго" з розгляду акта від 13 листопада 2015 року № 42741 за наслідками якого прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 4386 про нарахування суми недонарахованої електроенергії згідно з Методикою № 562 (п. 3.3, за формулою 3.1) у розмірі 496 450,47 грн (а.с. 19-21, т.1 ).

Листом від 24 грудня 2015 року № 030/34-5632 запропоновано ОСОБА_1 протягом 30 днів сплатити рахунок (квитанцію) та направлено копію протоколу, копію квитанції, копію розрахунку (т.1, а.с. 22).

13 вересня 2016 року представником ПАТ "Київенерго" інженером ОСОБА_3 складено акт про вилучення у відповідача у справі ОСОБА_1 електролічильника та направлення його на експертизу (т.1, а.с.24).

Згідно з актом № 1489 проведення експертизи лічильника електроенергії від 29 вересня 2016 року складено висновок, за яким за результатами експертизи лічильника № 0174496, типу ПІК-2303-АРК1Т, лічильник визнано непридатним до подальшої експлуатації. Встановлено увімкнення та вимкнення лічильника (багаторазово), збій годинникового механізму, механічні пошкодження цоколю лічильника в місці кріплення верхнього гвинта. Метрологічні параметри відповідають класу точності (а.с. 25-27, т.1).

Листом від 05 жовтня 2016 року № 030/34-3238 повідомлено ОСОБА_1, що 20 жовтня 2016 року о 13 год. 30 хв. буде повторно проводитися засідання комісії з розгляду актів порушення, на якому буде розглянуто акт від 13 листопада 2015 року № 42741 (а.с. 28, т.1).

22 лютого 2017 року було проведено засідання комісії Інформаційно-консультаційного центру ПАТ "Київенерго" з розгляду та розв`язання суперечностей та спірних ситуацій за участю представника споживача (а.с. 31-33 т.1).

Листом від 27 січня 2017 року № 030/34-185 повідомлено ОСОБА_1, що 16 березня 2017 року о 09 год. буде повторно проводитися засідання комісії з розгляду актів порушення, на якому буде розглянуто акт від 13 листопада 2015 року № 42741 (т.1, а.с. 34).

16 березня 2017 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією для населення та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними. Комісією прийнято рішення провести донарахування за актом від 13 листопада 2015 року № 42741 за необліковану електричну енергію, за період з 14 листопада 2015 року по 13 вересня 2016 року, в розмірі 301 391,06 грн, а з врахуванням рішення комісії від 24 грудня 2015 року - на загальну суму 797 841,53 грн (а.с. 35, 36, т.1).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України (1618-15) .

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24- 27 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції на час спірних правовідносин), Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04 травня 2006 (z0782-06) року.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з частиною першою, абзацом восьмим частини другої статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є порушення правил користування енергією.

Відповідно до пункту 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Згідно з пунктом 3 Методики № 562 визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури та в разі виявлення зазначених у ній порушень.

Пунктом 3.1 Методики № 562 передбачено, що підставою для застосування її положень є виявлення таких порушень ПКЕЕН: 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об`єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

Відповідно до пункту 4.1 Методики № 562 факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕН оформлюється актом про порушення.

Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ "Київенерго" посилалося на те, що споживач від підпису відмовився, як зазначено в акті.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що споживач був присутній при проведенні представниками позивача дій, визначених у додатках, та при складанні акта, отже, споживач не міг відмовитися від підпису на акті.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, згідно з пунктом 3.3 Методики № 562, здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період).

Залежно від характеру виявленого порушення ПКЕЕН (підпункти 1-7 пункту 3.1 Методики № 562) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені пунктами 2.7, 3.4 та 3.6 цієї Методики. Кількість днів, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії, може становити шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, дванадцять місяців та три роки (пункт 3.3 Методики № 562).

Згідно з підпунктом "а" пункту 3.3 Методики № 562 у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, враховується з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Протоколом від 24 грудня 2015 року № 4386 прийнято рішення: провести нарахування згідно з пунктом 3.3 та за формулою № 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, за період з 19 листопада 2013 року по 13 листопада 2015 року у розмірі 496 450,47 грн (т. 1, а.с. 20, 21).

Разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що до складання протоколу від 24 грудня 2015 року № 4386 було проведено експертизу лічильника електроенергії.

Експертиза лічильника електроенергії проведена лише від 29 вересня 2016 року, відповідно до якої складено акт від 29 вересня 2016 року № 1489, згідно з яким за результатами експертизи лічильника № 0174496, тип ПІК-2303-АРК1Т, лічильник визнано непридатним до подальшої експлуатації. Встановлено увімкнення та вимкнення лічильника (багаторазово), збій годинникового механізму, механічні пошкодження цоколю лічильника в місці кріплення верхнього гвинта. Метрологічні параметри відповідають класу точності (а.с. 25-27, т.1).

16 березня 2017 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією для населення та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними. Комісією було прийнято рішення провести донарахування за актом від 13 листопада 2015 року № 42741 за необліковану електричну енергію, за період з 14 листопада 2015 року по 13 вересня 2016 року, у розмірі 301 391,06 грн, а з врахування рішення комісії від 24 грудня 2015 року - на загальну суму 797 841,53 грн (а.с. 35,36, т.1).

Разом з тим суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що енергопостачальник не виявив у споживача приладу радіочастотного випромінювання та не вилучив його. Також відповідно до акта № 1489 експертизи лічильника електроенергії судом апеляційної інстанції не встановлено факту втручання споживача в роботу приладів обліку, факту пошкодження пломб або приладів обліку. Метрологічні параметри відповідають класу точності (протокол від 29 вересня 2016 року № 2029)".

Відповідно до пункту 1.2 Методики № 562 вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно із підпунктом 3 підпункту 2.1 пункту 2 Методики № 562 вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕН та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Так, відповідно до зазначеного пункту Методики № 562, вона застосовується за наявності, зокрема, пошкодження приладів обліку, та за умови, що такі пошкодження приладів обліку призвели до зміни показів приладів обліку.

Таким чином, до моменту встановлення факту того, що пошкодження приладів обліку призвели до зміни показів приладів обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики № 562.

Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що як акт проведення експертизи лічильників електроенергії від 29 вересня 2016 року, так і акт технічного огляду приладу обліку електричної енергії не містять чіткого висновку про те, що споживач електричної енергії пошкодив прилад обліку, що призвело до зміни показів приладу обліку. Так, даним висновком не встановлено факту здійснення споживачем впливу на механізм лічильника (зміну показів приладу обліку) та сам акт про порушення № 1489 не підтверджує факту втручання відповідача в параметри розрахункового засобу обліку та зміну його показників.

Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої енергії; правильність застосування визначених Методикою № 562 формул, правильність всіх вихідних даних, що використовувалися енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також періоду часу, за який здійснювався такий розрахунок; суд обмежився лише формальним посиланням на те, що проведення нарахування обсягу та вартості необлікованої енергії проведено відповідно до пункту 3.3 Методики та ПКЕЕН у розмірі 797 841, 53 грн.

У зв`язку з наведеним оскаржувану постанову апеляційного суду не можна вважати законною й обґрунтованою.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати нові докази та давати їм оцінку, розгляд справи апеляційним судом проведено не повно, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.