розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда, у складі судді Іванової Н. Ю., від 20 жовтня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Дьомич Л. М., Письменного О. А., від 03 березня 2021 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У серпні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду

з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста"),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, публічне акціонерне товариство "Банк Форум"

(далі - ПАТ "Банк Форум", банк), про визнання іпотеки припиненою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 липня 2008 року між

ОСОБА_4 та ПАТ "Банк Форум" було укладено кредитний договір, у відповідності до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі

191 700 доларів США. З метою забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору 25 липня 2008 року між позивачками та ПАТ "Банк Форум" укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, та житловий будинок АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2 26 березня 2019 року між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Фінансова компанія "Веста" було укладено договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/5, за яким відступлено право вимоги на залишок заборгованості по тілу кредиту в розмірі 22 116,46 доларів США. Відповідно до договору про відступлення прав за договором іпотеки

від 26 березня 2019 року ПАТ "Банк Форум" відступило ТОВ "ФК "Веста" права іпотекодержателя за договором іпотеки від 25 липня 2008 року, укладеним між позивачем та банком.Вказували, що ПАТ "Банк Форум" змінив строк виконання зобов`язанняза кредитним договором, надіславши вимогу про дострокове повернення кредитних коштів до 14 листопада

2014 року. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда

від 20 березня 2015 року у справі № 405/11218/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором від 25 липня 2008 року № 0102/08/28- Z в розмірі

1 214 929,74 грн. 28 жовтня 2015 року на рахунок Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції перераховані кошти в сумі 1 214 929,74 грн на виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2015 року у справі № 405/11218/14-ц. 02 листопада 2015 року постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.Позивачки вважали, що зобов`язання за кредитним договором від 25 липня 2008 року № 0102/08/28-Z виконані у повному обсязі, отже кредитний договір припинений виконанням, тому припиненою є і іпотека.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачки просили суд визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 25 липня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Озерним М. Г., укладеним між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПАТ "Банк Форум", яким забезпечено зобов`язання за кредитним договором № 0102/08/28-Z від 25 липня 2008 року, щодо нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, та житлового будинку АДРЕСА_2, який належить

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 жовтня

2020 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.

Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором від 25 липня

2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Озерним М. Г., укладеним між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПАТ "Банк Форум", яким забезпечено зобов`язання

за кредитним договором № 0102/08/28-Z від 25 липня 2008 року, щодо нерухомого майна: квартири

АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, та житлового будинку

АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2 .

Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку із повним погашенням кредитної заборгованості перестали існувати підстави для обтяження нерухомого майна, а існування договору іпотеки порушує права позивачів як власників, а саме право розпоряджатись належним майном на власний розсуд, тому права іпотекодавців підлягають судовому захисту шляхом визнання іпотеки такою, що припинена.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" залишено без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда

від 20 жовтня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду про дострокове стягнення заборгованості з позичальника виконано у повному обсязі, отже вимоги кредитора задоволені, основне зобов`язання припинено, що є підставою для припинення іпотеки як забезпечувального зобов`язання. Суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими доводи відповідача щодо існування боргу за кредитним договором.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 жовтня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 березня 2021 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень

ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" зазначило неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши,

що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та

від 23 травня 2018 року у справі 910/1238/17 (пункт 1 частини другої

статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позичальник за кредитним договором лише частково виконав свої зобов`язання. ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" вважає, що боржник неправомірно користувався чужими грошовими коштами у період з дня ухвалення судового рішення у справі 405/11218/14-цдо дня його фактичного виконання, тому у позичальника виникла заборгованість, що не може свідчити про припинення основного зобов`язання. На думку заявника, нараховані інфляційні втрати та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить суд касаційної інстанції залишити касаційну скаргу ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" без задоволення, а оскаржені судові

рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 липня 2008 року між акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, згідно якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі у сумі 191 970 доларів США строком до 24 липня

2018 року зі сплатою 13,5 % річних.

25 липня 2008 року з метоюзабезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2 як майновими поручителями ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 та житловий будинок

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня

2015 року у справі № 405/11218/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 липня 2015 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором від 25 липня 2008 року в розмірі 1 214 929,74 грн.

Під час розгляду справи № 405/11218/14-ц судами встановлено,

що 27 листопада 2014 року банк відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредитних коштів у розмірі 1 214 929,74 грн, з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 1 501,31 доларів США, що еквівалентно

23 645,23 грн; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів

71 790 доларів США, що еквівалентно 1 133 599,44 грн; прострочена заборгованість по процентам в сумі 875,26 доларів США, що еквівалентно

13 785,02 грн; поточна заборгованість по процентам в сумі 1 157,17 доларів США, що еквівалентно 18 224,99 грн; пеня - 25 774,07 грн.

Згідно квитанції № NOZX251394 від 28 жовтня 2015 року в погашення боргу по виконавчому провадженню за виконавчим листом № 405/11218/14-ц

від 14 серпня 2015 року з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2015 року ОСОБА_5 сплачено 1 214 929,74 грн.

Згідно постанови державного виконавця від 02 листопада 2015 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа

№ 405/11218/14-ц від 14 серпня 2015 року, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда, закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

Відповідно до договору про відступлення прав за договором іпотеки

від 26 березня 2019 року ПАТ "Банк Форум" відступив ТОВ "ФК "Веста" права іпотекодержателя за договором іпотеки від 25 липня 2008 року, укладеного між позивачками та ПАТ "Банк Форум", згідно з яким забезпечено виконання боржником зобов`язань за кредитним договором від 25 липня 2008 року № 0102/08/28-Z).

ТОВ "ФК"Веста" перейменовано на ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

Підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібні за змістом висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12,

від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої статті 593 ЦК України).

При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості, припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов`язання.

Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника і судових вимог кредитора та припинення у зв`язку із цим основного зобов`язання іпотека припиняється.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 липня 2016 року у справі № 6-118цс16, а також у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 452/2599/16-ц,

від 05 лютого 2020 року у справа № 352/1978/17.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановивши, що заборгованість за кредитним договором від 25 липня 2008 року

№ 0102/08/28-Z у розмірі 1 214 929,74 грн достроково стягнута рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2015 року у справі № 405/11218/14-ц, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення іпотеки у зв`язку із виконанням зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, оскільки у матеріалах справи наявна квитанція від 28 жовтня 2015 року № NOZX251394, яка підтверджує сплату заборгованості у розмірі 1 214 929,74 грнза кредитним договором від 25 липня 2008 року№ 0102/08/28-Z після ухвалення судового рішення у справі № 405/11218/14-ц про дострокове стягнення такої заборгованості.

Таким чином, позивачами доведено виконання основного зобов`язання за кредитним договором від 25 липня 2008 року№ 0102/08/28-Z перед

ПАТ "Банк Форум", яке відступило право вимоги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", тому вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо припинення іпотеки за іпотечним договором від 25 липня 2008 року (реєстровий № 828) підлягають задоволенню відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку".

Аргумент касаційної скарги про те, що заборгованість за спірним кредитним договором не погашена, оскільки кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, є необґрунтованими, оскільки з такими вимогами кредитор до позичальника (поручителя) не звертався, судове провадження щодо таких вимог відсутнє.

Посилання касаційної скарги на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, є безпідставним. Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначеній заявником у касаційній скарзі постанові Великої Палати Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвестохіллс Веста" залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 жовтня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 березня 2021 року залишити без змін.