розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг про" на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року у складі судді Зуб Г. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Сащенка І. С.,

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного Товариства "Банк "Золоті Ворота" (далі - АТ "Банк "Золоті ворота"), Публічного акціонерного Товариства "Комерційний банк "Стандарт" (далі - АТ "КБ "Стандарт"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг про" (далі - ТОВ "ФК "Факторинг про") про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними.

У листопаді 2015 року ТОВ "ФК "Факторинг про" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просило в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором від 27 грудня 2007 року № 527 та договором про надання фінансових послуг факторингу від 22 січня 2015 року № 01/22.01.2015 у розмірі 11 506 355, 78 грн звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-9, загальною площею 135,8 кв. м; 2-го поверху № 4-1-:4-16, 3-го поверху № 5-1-:-5-18, ХУП, ХУШ, загальною площею 498,6 кв. м в літ. "А-3" в буд. АДРЕСА_1, за ТОФ "ФК "Факторинг про".

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 січня 2016 року справа за позовом ОСОБА_1 направлена до Київського районного суду м. Харкова для об`єднання зі справою за позовом ТОВ "ФК "Факторинг про".

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2016 року справи за позовом ОСОБА_1 та за позовом ТОВ "ФК "Факторинг про" об`єднані в одне провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2018 року до участі у справі за позовом ТОВ "ФК "Факторинг про" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Міасин" (далі - ТОВ "Міасин").

У жовтні 2018 року ТОВ "ФК "Факторинг про" змінило предмет позову та в уточнених вимогах просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Факторинг про" три проценти річних від простроченої суми в розмірі 836 023, 44 грн та інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов`язання в розмірі 7 053 396, 08 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року провадження у цивільні справі за позовом ТОВ "ФК "Факторинг про" про звернення стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки закрито. У прийнятті уточненої заяви ТОВ "ФК "Факторинг про" про зміну предмета позову відмовлено та повернуто заяву заявникові. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрито в частині позовної вимоги про визнання недійсним договору про відступлення прав за іпотечним договором від 22 січня 2015 року №07-347.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач змінив предмет та підставу позову, що не узгоджується з вимогами статті 49 ЦПК України.

Крім того, ознайомившись зі змістом зустрічної позовної заяви ОСОБА_1, суд з`ясував, що в пункті 3 свого позову ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором № 07-347, який укладений 22 січня 2015 року між ПАТ "КБ Стандарт" та ТОВ "ФК "Факторинг про", що вже було предметом розгляду у цивільних справах № 638/2222/16-ц, № 638/5395/16-ц.

У судовому засіданні представник ТОВ "ФК "Факторинг про" просив прийняти уточнену позовну вимогу та провадження за первісною вимогою закрити, оскільки позивач відмовляється від неї, так як реалізував своє право у позасудовому порядку. Суд вважав, що дії представника позивача ТОВ "ФК "Факторинг про" щодо відмови від первісних позовних вимог не суперечать закону та не порушують права, свободи або інтереси інших осіб, тому прийняв рішення про прийняття відмови позивача від первісних позовних вимог, а провадження у цій частині закрив.

Постановою Харківського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року в частині закриття провадження у справі скасовано, провадження у справі за позовом ТОВ "ФК "Факторинг про" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міасин", про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито з інших підстав.В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вимога про визнання недійсними договору про надання фінансових послуг факторингу та договору про відступлення прав за іпотечним договором була неодноразово предметом розгляду судами. Ухвалені судами рішення стосувалися різних предметів позовів. За позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ "ФК "Факторинг про" набуло статусу позивача, а ОСОБА_1 - відповідача; за позовом про визнання договорів недійсними ОСОБА_1 набув статусу позивача, а ТОВ "ФК "Факторинг про" - відповідача. Отже, підстав для закриття провадження у справі за позовом ТОВ "ФК "Факторинг про" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ "Міасин", про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України у суду першої інстанції не було.

Разом з тим, 27 червня 2017 року під час розгляду справи позивач у позасудовому порядку відповідно до умов іпотечного договору від 28 грудня 2017 року № 07-347 звернув стягнення на предмет іпотеки.У зв`язку з цим 02 жовтня 2018 року ТОВ "ФК "Факторинг про" змінило предмет позову. Обставини, на яких грунтувались первісні вимоги, відпали, а заява про зміну предмета позову грунтується на нових обставинах.

Враховуючи викладене, ухвала Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року в частині закриття провадження у справі підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про закриття провадження у справі за позовом ТОВ "ФК "Факторинг про" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ "Міасін", про звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Оскільки справа за позовом ТОВ "ФК "Факторинг про" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ "Міасин", про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору, висновок суду першої інстанції про відмову в прийнятті уточненої позовної заяви ТОВ "ФК "Факторинг про" є законним і обгрунтованим.

Справа за позовом ТОВ "ФК "Факторинг про" перебувала в провадженні суду першої інстанції з грудня 2015 року. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2015 року відкрито провадження та призначено судове засідання на 23 грудня 2015 року, надалі справа розглядалася по суті без проведення підготовчого судового засідання. Таким чином, уточнена позовна заява була подана ТОВ "ФК "Факторинг про" на стадії розгляду справи по суті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ТОВ "ФК "Факторинг про"звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року, просило скасувати судові рішення в частині повернення уточненої заяви, вказану заяву прийняти.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обгрунтована тим, що заява позивача від 02 жовтня 2018 року стосувалась виключно зміни предмета позову; висновки апеляційного суду про те, що уточнена позовна заява подана ТОВ "ФК "Факторинг про" на стадії розгляду справи по суті спростовується змістом ухвали Київського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2018 року, якою підготовче засідання у справі призначено на 10 жовтня 2018 року; між сторонами продовжує існувати спір щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення боргу за тілом та процентами за кредитом, оскільки договір іпотеки визнано недійсним.

Аргументи інших учасників справи

У поясненнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що заява первісного позивача про зміну предмета позову по суті є новим позовом та обґрунтовано повернута заявнику.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) (далі - Закон № 460-ІХ (460-20) ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у травні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ (460-20) .

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відмовивши в прийнятті уточненої позовної заяви ТОВ "ФК "Факторинг про", суд першої інстанції вважав, що позивач змінив предмет та підставу позову, що не узгоджується з вимогами статті 49 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою, пунктом 1 частини шостої статті 130 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення ТОВ "ФК "Факторинг про" із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки) для врегулювання спору до судового розгляду суд з`ясовує: чи не відмовляються позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову.

Первісно ТОВ "ФК "Факторинг про" заявило вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором від 27 грудня 2007 року № 527 та договором про надання фінансових послуг факторингу від 22 січня 2015 року № 01/22.01.2015 у розмірі 11 506 355,78 грн, із яких 9 607 757,59 грн - тіло кредиту, 1 898 598,19 грн - проценти.

27 червня 2017 року під час розгляду справи позивач у позасудовому порядку відповідно до умов іпотечного договору від 28 грудня 2017 року № 07-347 звернув стягнення на предмет іпотеки та зареєстрував за собою в установленому законом порядку право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-9, загальною площею 135,8 кв. м; 2-го поверху № 4-1-:4-16, 3-го поверху № 5-1-:-5-18, ХVП, ХVШ, загальною площею 498,6 кв. м в літ. "А-3" в буд. АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 11 506 355,78 грн.

02 жовтня 2018 року ТОВ "ФК "Факторинг про" звернулося до суду із заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Факторинг" три проценти річних від простроченої суми в розмірі 836 023,44 грн та індексу інфляції за час прострочення грошового зобов`язання - 7 053 396,08 грн, посилаючись на те, що внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у ТОВ "ФК "Факторинг про" виникло право вимагати стягнення сум за статтею 625 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них,виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Верховний Суд зазначає, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, що опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

За правилами частини третьої статті 49 ЦПК України (в редакції на час уточнення позовних вимог) до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Суди правильно врахували, що обставинами, на яких ґрунтувались вимоги позивача (підставою позову) у позовній заяві, є неналежне виконання умов договору про надання фінансових послуг факторингу в частині повернення тіла кредиту й процентів за користування ним, а в заяві про зміну предмета позову такими обставинами є прострочення виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим у ТОВ "ФК "Факторинг про" виникло право вимагати стягнення сум за статтею 625 ЦК України.

Відповідно змінився й предмет позову із стягнення тіла й процентів за кредитом за рахунок вартості предмета іпотеки на стягнення 3 % річних від простроченої суми та індексу інфляції за час прострочення грошового зобов`язання.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що заява позивача від 02 жовтня 2018 року стосувалась виключно зміни предмета позову.

Таким чином, заява ТОВ "ФК "Факторинг про" про зміну предмета позову є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви як зміни позовних вимог.

Висновки апеляційного суду про те, що уточнена позовна заява подана ТОВ "ФК "Факторинг про" на стадії розгляду справи по суті, спростовується змістом ухвали Київського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2018 року, якою підготовче засідання у справі призначено на 10 жовтня 2018 року, проте не впливають на правильність висновків щодо повернення уточненої заяви ТОВ "Фінансова компанія "Факторинг про" про зміну предмета позову.

Доводи касаційної скарги про те, що між сторонами продовжує існувати спір щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення боргу за тілом та процентами за кредитом не є підставою скасування судових рішень, оскільки заявник оскаржує ці рішення лише в частині повернення уточненої заяви, а тому Верховний Судне переглядає судові рішення в неоскарженій частині.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судові рішення в оскаржуваній частині відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг про" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року залишити без змін в частині відмови у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг про" про зміну предмета позову.