треті особи:П`ята харківська міська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації",розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Зольнікова Віта Олександрівна, на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2020 року у складі судді Єжова В. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 14 січня 2021 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року Релігійна організація "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви АдвентистівСьомого дня в Україні" в особі Дворницького В. В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: П`ята харківська міська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське МБТІ"), про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина на спадкове майно - будинок АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_1 та Релігійній організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні".

Позивач в установлений законом строк звернувся до П`ятої харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом державним нотаріусом Волохіною О. В. йому відмовлено, оскільки в правоустановчих документах зазначені різні житлові площі будинку АДРЕСА_1 .

Зазначає, що оригінал технічного паспорта втрачено, а проведенню технічної інвентаризації домоволодіння за вказаною адресою перешкоджає ОСОБА_1, який до житла не впускає.

Ураховуючи викладене, Релігійна організація "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви АдвентистівСьомого дня в Україні" в особі Дворницького В. В. просила визнати за Релігійною організацією "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" право власності на Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку НОМЕР_1 літ. "А-1" (дерев`яний, обкладений цеглою, житловою площею 36,8 кв. м) з надвірними спорудами (сарай літ. "Е", льох літ. "Д", вбиральня літ. "В", огорожа № 1-3, замощення № 4); стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 762,00 грн та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2020 року позов Релігійної організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" задоволено частково.

Визнано за Релігійною організацією "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" право власності на Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку НОМЕР_1 літ. "А-1" (дерев`яний, обкладений цеглою, житловою площею 36,8 кв. м) з надвірними спорудами (сарай літ. "Е", льох літ. "Д", вбиральня літ. "В", огорожа № 1-3, замощення № 4) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на час розгляду справи заповіт не відмінений та не скасований, та оскільки нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому наявні підстави для визнання за Релігійною організацією "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви АдвентистівСьомого дня в Україні" права власності на Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд дійшов правильного висновку про те, що оскільки постановою державного нотаріуса П`ятої харківської міської державної нотаріальної контори Волохіної О. В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 лютого 2018 року Релігійній організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав розбіжності в правових документах у розмірі житлової площі та неможливості встановити дійсний розмір площі спадкового майна, тому наявні підстави для визнання за Релігійною організацією "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" права власності на Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2021 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Зольнікова В. О., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження.

У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що відповідачем неодноразово наголошувалося, що він постійно проживає у спірному будинку більше ніж 25 років. З часу смерті ОСОБА_3 відповідачем ОСОБА_1 особисто та за власний рахунок було здійснено поліпшення житлового будинку.

Позивачем не було надано належних доказів щодо майна, яке входить до складу спадщини та на яке він просить визнати право власності, тим більше, що підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стало саме наявність розбіжностей у правовстановлюючих документах на домоволодіння. Отже, суд першої інстанції повинен був з`ясувати, яке саме майно входило до складу спадщини після смерті ОСОБА_3, чи є воно в наявності на момент розгляду справи. Тож необхідно було витребувати з КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та дослідити копію інвентарної справи на спірне домоволодіння та з`ясувати технічні характеристики об`єкта нерухомості, на яке відкрилася спадщина. Однак ці обставини не досліджувалися під час судового розгляду, хоча є важливими для вирішення даної справи.

Позивачем не надано доказів, а судами не встановлено, яке саме майно належало спадкодавцю на день смерті та існувало на час відкриття спадщини.

У матеріалах справи відсутні відомості, коли саме позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Суди попередніх інстанцій не витребували з П`ятої Харківської державної нотаріальної контори та не досліджували матеріали спадкової справи, заведеної за заявою позивача після смерті ОСОБА_3 .

Відповідач надав суду відомості, що позивач звернувся до органів нотаріату про прийняття спадщини майже через чотири роки після смерті спадкодавця - на початку 2018 року.

Отже, на підставі статті 1272 ЦК України позивач є таким, що не прийняв спадщину.

Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 1270 та 1272 ЦК України при прийнятті судових рішень та задоволенні позовних вимог.

Також у постанові суду апеляційної інстанції відсутні фактичні обставини справи щодо часу звернення за прийняттям спадщини, об`єму спадкового майна, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного відповідачем щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, про порушення права відповідача як власника щодо здійснених ним за період проживання після смерті спадкодавця невід`ємних поліпшень у спірному домоволодінні, а також чи є інші фактичні дані, які мають істотне значення для справи, яка правова норма підлягає застосуванню до даних правовідносин, що не відповідає вимогам положень статей 264, 265 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Релігійної організації "Релігійне Управління Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні",у якому просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з дублікатом заповіту від 10 жовтня 2011 року ОСОБА_3 все її майно, що належатиме їй на день смерті, заповіла ОСОБА_1 та Релігійній організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" у рівних частках кожному (а. с. 18, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а. с. 22, т. 1).

Після її смерті відкрилась спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_3 на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 16 квітня 1981 року державним нотаріусом Першої харківської міської державної нотаріальної контори Заікіною Л. В. за реєстровим № 2-ДН-396, та дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28 червня 1991 року державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори Заікіною Л. В. за реєстровим № 2-2369 (а. с. 16-17, 23, т. 1).

11 жовтня 2017 року Релігійна організація "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" звернулась до КП "Харківське МБТІ" з метою виготовлення технічного паспорту на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, та проведення технічної інвентаризації вказаного нерухомого майна.

Листом від 15 січня 2018 року № 1024884 КП "Харківське МБТІ" повідомило Релігійну організацію "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні", що виходом техніка 12 січня 2018 року встановлено, що до вказаного домоволодіння відсутній доступ, у зв`язку з чим виготовити технічний паспорт не можливо (а. с. 25, т. 1).

03 листопада 2017 року Симоненко Р. В. - представник Релігійної організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" звернувся до Основ`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з заявою про вжиття заходів до ОСОБА_1, який перешкоджає в доступі до житла.

07 листопада 2017 року дільничним офіцером Основ`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Криворучко М. Ю. складено висновок про закінчення перевірки за повідомленням Симоненка Р. В. - представника Релігійної організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні". У висновку зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1, неодноразово здійснювався вихід з метою опитати ОСОБА_1 . Однак двері домоволодіння були зачинені, у зв`язку з чим останній не був опитаний, на залишене запрошення до ДПП № 1 ніхто не відреагував (а. с. 24, т. 1).

Постановою державного нотаріуса Волохіної О. В. П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 лютого 2018 року Релігійній організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав розбіжності в правових документах в розмірі житлової площі та неможливості встановити дійсний розмір площі спадкового майна (а. с. 26, т.1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Зольнікова В. О., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).

Суди попередніх інстанцій посилалась у рішеннях на те, що Релігійна організація "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви АдвентистівСьомого дня в Україні" у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину тощо.

Судами першої та апеляційної інстанцій не витребувано та не досліджено спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_3, а саме: коли вона була заведена, коли позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абзаці другому пункту 23 постанови Пленумом Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) , судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Доводи, зазначені у відзиві Релігійної організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви АдвентистівСьомого дня в Україні" на касаційну скаргу, подану ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Зольнікова В. О., про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 відкрита у 2014 році, є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

На стадії касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, та переоцінювати докази у справі, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 2 і 3 частини третьої статті 411 ЦПК Українипідставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Оскільки суди не встановили фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, та не перевірили доводи сторін і надані на їх підтвердження докази, то ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Зольнікова Віта Олександрівна, задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 січня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.