Постанова

Іменем України 30 червня 2021 рокум. Київсправа № 676/4860/18провадження № 61-16224св19Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,учасники справи:позивач - ОСОБА_1,відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держпраці у Хмельницькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Хмельницькій області,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року у складі судді Шевцової Л. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держпраці у Хмельницькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Хмельницькій області, про скасування акта про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимогУ липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" (далі - ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держпраці у Хмельницькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Хмельницькій області, про скасування акта про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов`язання вчинити певні дії.Позовну заяву мотивовано тим, що з 17 серпня 2011 року він працював на посаді слюсаря-ремонтника, а в подальшому був переведений на посаду електрогазозварника в ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод".25 листопада 2014 року під час виконання трудових обов`язків з ним стався нещасний випадок, виробнича травма, у зв`язку з чим його було направлено на лікування до Кам`янець-Подільської міської лікарні (травматологічне відділення) з діагнозом: рвана рана правої кисті, відкриті багатоуламкові переломи, з ушкодженням сухожилків розгиначів. Однак по факту нещасного випадку розслідування не проводилось, оскільки не було проведено реєстрацію нещасного випадку відповідно до пункту 8 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (1232-2011-п) (далі - Порядок № 1232).Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2018 року у справі № 676/896/17 позов ОСОБА_1 до ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держпраці у Хмельницькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Хмельницькій області, про зобов`язання проведення розслідування нещасного випадку задоволено. Зобов`язано ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" провести розслідування нещасного випадку, який стався 25 листопада 2014 року на підприємстві з ОСОБА_1 .Однак постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 25 квітня 2018 року рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що він не звернувся до суду із заявою про скасування акта про нещасний випадок невиробничого характеру від 24 грудня 2014 року.ОСОБА_1 вважає, що обставини, викладені в акті про нещасний випадок невиробничого характеру, не відповідають дійсності, оскільки травму він отримав на під час виконання трудових обов`язків.Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив скасувати акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 24 грудня 2014 року, затверджений директором ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" Косолаповим О. В.; зобов`язати ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 25 листопада 2014 року з ним на підприємстві, за встановленою законодавством формою.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.Скасовано акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 24 грудня 2014 року, затверджений директором ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" Косолаповим О. В.Зобов`язано ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 25 листопада 2014 року на підприємстві з ОСОБА_1, за встановленою законодавством формою.Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.Суди виходили із того, що акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 24 грудня 2014 року було складено зі слів ОСОБА_1, який на той час не міг в повній мірі усвідомлювати наслідки того, що сталося. У дійсності стався нещасний випадок на виробництві під час виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків. Позивач в день отримання травми 25 листопада 2014 року перебував на робочому місці, здійснював ремонтні роботи механізму, який потребував проведення газозварювальних робіт, з місця роботи його було доставлено до лікарні. По факту нещасного випадку не проводилось розслідування, оскільки не було проведено реєстрацію нещасного випадку, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1232.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводівУ касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просило скасувати рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 отримав побутову травму, у зв`язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні в Кам`янець-Подільській міській лікарні, що підтверджується наданими ОСОБА_1 до ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" довідками та лікарняними листками, з яких вбачається, що травма є побутовою.Крім того, на виконання вимог пункту 8 Порядку № 1232 жодних повідомлень про нещасний випадок на виробництві керівництву підприємства не надходило, тому не проводилось службове розслідування.Також ОСОБА_1 під час отримання ним травми виконував роботи, які відповідно до посадових інструкцій підприємства має здійснювати слюсар-ремонтник, а не електрогазозварювальник, що також підтверджує те, що травма була отримана ним не під час виконання трудових обов`язків.

Короткий зміст позиції інших учасників справиВідзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року касаційну скаргу ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року залишено без руху для усунення недоліків.У вересні 2019 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року і витребувано із Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу № 676/4860/18.Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відмовлено ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" у задоволенні заяви про зупинення дії рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуВідповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справиЗ 17 серпня 2011 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу в ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" на посаду слюсаря-ремонтника. На підставі наказу ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" від 10 вересня 2013 року №88-к ОСОБА_1 переведений на посаду електрогазозварника.З пояснень свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 встановлено, що 25 листопада 2014 року під час виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків, а саме проведенням ремонту шнека, інший працівник товариства помилково включив його, внаслідок чого з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, він отримав травми, які пов`язані з виробництвом.У зв`язку із травмою ОСОБА_1 проходив курс лікування у Кам`янець-Подільській міській лікарні (травматологічне відділення) з діагнозом: рвана рана правої кисті, відкриті багато уламкові переломи 3, 4, 5 п`ястки кісток з ушкодженням сухожилків розгиначів 3, 4, 5 на цьому рівні, що підтверджується витягом з виписок з медичної карти стаціонарного хворого № 1/6544 та № 1/201; довідкою Кам`янець-Подільської ЛКК Центральної районної лікарні від 06 лютого 2015 року № 150; виписним епікризом № 03380 Хмельницької міської лікарні (травматологічне відділення).За наслідками розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 25 листопада 2014 року, ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ.Зазначений нещасний випадок зареєстровано у журналі ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" про реєстрацію нещасних випадків невиробничого характеру.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, і доводів касаційної скарги колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.Стаття 153 КЗпП України визначає, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.Відповідно до статті 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.Відповідно до частини другою статті 36 цього Закону факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці" (2694-12) .Згідно статті 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.Відповідно до частин першої, другої статті 22 Закону України "Про охорону праці" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.Пунктом 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 270 (270-2001-п) (далі - Порядок щодо нещасних випадків невиробничого характеру № 270) у редакції, чинній на час настання нещасного випадку, під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов`язані з виконанням трудових обов`язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров`я або смерті потерпілих.Відповідно до пункту 3 Порядоку щодо нещасних випадків невиробничого характеру № 270 розслідуванню згідно з цим Порядком підлягають нещасні випадки, що сталися під час: 1) прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації) і не використовувався в інтересах цієї організації; 2) переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів; 3) виконання громадських обов`язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов`язків); 4) виконання донорських функцій; 5) участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо); 6) участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях; 7) проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов`язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах; 8) використання газу у побуті; 9) вчинення протиправних дій проти особи, її майна; 10) користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами; 11) виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки; 12) стихійного лиха; 13) перебування в громадських місцях, на об`єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах; 14) контакту з тваринами (у тому числі птахами, плазунами, комахами тощо) та рослинами (у тому числі грибами, водоростями тощо), що призвело до ушкодження здоров`я або смерті потерпілих; 15) споживання (використання) нехарчової продукції.Пункт 1 Порядку щодо нещасних випадків невиробничого характеру № 270 визначає механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України.Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (1232-2011-п) .Згідно з пунктом 7 Порядку № 1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.Відповідно до пункту 14 Порядку № 1232 комісія зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення, зокрема, з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, а також вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); скласти у п`яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження. У разі, коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов`язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.Пунктом 15 Порядку № 1232 передбачено, що обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є, серед іншого, виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов`язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця.Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та не спростовано матеріалами справи і відповідачем те, що відповідно до пояснень свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 25 листопада 2014 року під час виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків, а саме проведенням ремонту шнека, інший працівник товариства помилково включив його, внаслідок чого з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, він отримав травми, які пов`язані з виробництвом. Також матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 перебував в день настання нещасного випадку поза робочим місцем, що також підтверджує доводи позивача про отримання ним травми правої кисті під час виконання трудових обов`язків.Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що нещасний випадок, який стався 25 листопада 2014 року з ОСОБА_1, має характер виробничого.Суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновок за результатами розгляду касаційної скаргиВідповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись статтями 141, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" залишити без задоволення.Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року залишити без змін.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець