заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Дарницький районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року у складі судді Цимбал І. К. та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Поливач Л. Д.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив замінити сторону виконавчого провадження, а саме боржника ОСОБА_4 на його правонаступників (спадкоємців) неповнолітніх: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у виконавчому провадженні № 53217257 та № 53217280 з виконання вироку Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2012 року у кримінальній справі № 11/2690/1818/2012 від 10 лютого 2012 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 23 625,97 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 грн - моральної шкоди.

На обґрунтування заяви посилався на те, що виконавчий лист щодо виконання вироку Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2012 року був пред`явлений до виконання, проте цей вирок суду в частині стягнення коштів з боржника ОСОБА_4 у повному обсязі не виконано. Надалі його було залучено до участі у справі про зняття арешту з майна, ініційованої заінтересованими особами, оскільки боржник помер, а спадкоємці через накладений арешт не могли реалізувати своє право на спадщину. Під час цього судового розгляду йому стало відомо, що виконавче провадження було закінчене у зв`язку із смертю боржника.

З урахуванням наведеного просив замінити сторону виконавчого провадження, а саме померлого боржника ОСОБА_4 на його спадкоємців, які прийняли спадщину.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року заяву задоволено частково, замінено боржника ОСОБА_4 на його правонаступників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо виконання вироку Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2012 року у кримінальній справі № 11/2690/1818/2012 про стягнення на користь ОСОБА_1 коштів на відшкодування майнової та моральної шкоди. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заміна сторони виконавчого провадження можлива як під час виконання судового рішення так і поза межами виконавчого провадження, тому, незважаючи на закінчення виконавчих проваджень № 53217257 та № 53217280 з виконання вироку Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2012 року, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність заміни сторони боржника ОСОБА_4 на його спадкоємців, які прийняли спадщину.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, а тому вимоги про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження його правонаступниками підлягають задоволенню. Встановивши, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 відповідно до встановленого законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У січні 2021 року ОСОБА_2 звернуласядо Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що матеріали справи не містять жодних доказів, які дають можливість суду встановити вартість майна, отриманого спадкоємцями у спадщину. Стягувач не довів належними доказами наявності кола спадкоємців померлого боржника, пропустив шестимісячний строк для звернення до спадкоємців боржника із вимогою про стягнення боргу померлого спадкодавця.

У лютому 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Осадча Н. О., просив касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, - неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3Ц ПК України (2755-17) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувані рішення не відповідають.

Суди встановили, що вироком Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2012 року у кримінальній справі № 11/2690/1818/2012 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто 23 625,97 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 грн - моральної шкоди.

10 січня 2013 року на підставі виконавчих листів, виданих Дарницьким районним судом міста Києва від 05 грудня 2012 року на підставі зазначеного вироку, відкрито виконавчі провадження № 53217257 та № 53217280, під час проведення виконавчих дій з боржника стягнуто 10 000 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_4 помер.

Відповідно до постанов головного державного виконавця Дарницького відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києва Проця В. С. (далі - державний виконавець Дарницького ВДВС) від 04 вересня 2018 року виконавчі провадження № 53217257 та № 53217280 закінчено у зв`язку із смертю боржника.

Спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII (1404-19) ) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу і в будь-якому виді провадження.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження (стаття 1 Закону № 1404-VIII ).

Виходячи зі змісту процесуального законодавства, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи.

Таким чином, підставою процесуального правонаступництва (заміни сторони виконавчого провадження) є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статею 608 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особи)

Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

Отже, правовідносини у цій справі, за якими виданий виконавчий лист, допускають правонаступництво.

Аналогічні висновки викладені Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11 (провадження

№ 61-28147сво18), Верховним Судом у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 523/15975/18 (провадження № 61-16887св20).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 Закону№ 1404-VIII виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містять процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 442 ЦПК України.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.

З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.

Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі, у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі, у зв`язку зі смертю боржника.

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20).

Суди встановили, що 04 вересня 2018 року державний виконавець Дарницького ВДВС виніс постанови про закінчення виконавчих проваджень № 53217257 та № 53217280 у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_4, на підставі пункту 3 частини першої статті 39, статті 40 Закону № 1404-VIII.

Зазначені постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника є чинними, не скасовані та стягувачем не оскаржувалися. Відомостей щодо відновлення виконавчого провадження матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про можливість заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті боржника при закритому виконавчому провадженні. Оскільки лише у разі оскарження та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження може бути вирішено питання щодо заміни померлого боржника його правонаступниками.

Тому рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Водночас не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про невстановлення судами вартості майна, одержаного спадкоємцями у спадщину, недоведення кола спадкоємців боржника, оскільки питання вартості спадкового майна не впливає на вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження, а встановлення кола спадкоємців, які прийняли спадщину, є прерогативою судів першої та апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом частин першої, другої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, порушили норми процесуального права, оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому відповідно до статті 412 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги ОСОБА_2, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалення нового рішення, то з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору. Заявник сплатив судовий збір: за подання апеляційної скарги - 420, 40 грн, за подання касаційної скарги - 454 грн.

Тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі - 874,40 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Дарницький районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 874,40 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.Головуючий О. В. СтупакСудді: І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко