Постанова
Іменем України30 червня 2021 року м. Київсправа № 706/397/18провадження № 61-20674св19Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,учасники справи:позивач - ОСОБА_1,відповідачі: Христинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Христинівської районної ради Черкаської області, відділ освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 29 травня 2019 року у складі судді Олійник М. Ф. та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у складі суддів Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Храпка В. Д., ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Христинівської районної ради Черкаської області (далі ­- Христинівська ЗОШ № 2), відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області (далі ­- Христинівська РДА) про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Позов обгрунтований тим, що при звільненні з роботи 31 серпня 2010 року адміністрацією Христинівської ЗОШ № 2 їй видана трудова книжка, у якій відсутні записи у розділі "Відомості про заохочення і нагородження" за весь період роботи в Христинівській ЗОШ № 2 (1972-2010 роки), що є порушенням її трудових прав, оскільки відповідно до статей 48, 144 КЗпП України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказами Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція) відомості про заохочення і нагороди заносяться до трудової книжки відповідно до правил їх ведення, за якими адміністрація установи зобов`язана своєчасно вносити відповідні записи, а при звільненні з роботи видати працівнику належно оформлену трудову книжку.
Вказувала, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, зважаючи на довготривалий і системний характер порушення її трудових прав, відверте ігнорування відповідачами її конституційних прав на повагу гідності як людини і громадянина, з урахуванням завданих моральних страждань і переживань, завдану моральну шкоду оцінила в розмірі 50 000,00 грн.
Мотивувала пропуск строку звернення до суду за захистом трудових прав тим, що вона тривало та важко хворіла. Крім того, наявність у матеріалах справи значної кількості звернень до відповідачів, вищестоящих органів влади свідчить про намагання досудового врегулювання трудового спору, тому пропуск строку звернення до суду пропущений з поважних причин.
Крім того, вказувала, що відповідно до статті 262 ЦПК України суд повинен винести окрему постанову на адресу Христинівської райдержадміністрації для усунення недоліків у роботі відповідачів, які полягали у неналежному веденні трудових книжок працівників.
На підставі викладеного та з врахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом трудових прав; зобов`язати адміністрацію Христинівської ЗОШ № 2 та відділ освіти Христинівської РДА внести до розділу "Відомості про заохочення і нагородження" її трудової книжки відповідні записи за період роботи в Христинівській ЗОШ № 2 з липня 1972 року до серпня 2010 року, включаючи накази від 30 вересня 1972 року № 41 і від 07 березня 1975 року № 13 про оголошення подяк; стягнути з відділу освіти Христинівської РДА на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн; постановити окрему ухвалу на адресу Христинівської РДА для усунення недоліків у роботі відділу Христинівської РДА і Христинівської ЗОШ № 2 щодо ведення трудових книжок працівників.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 29 травня 2019 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що трудова книжка позивача отримана її представником ОСОБА_2 в день її звільнення - 31 серпня 2010 року, тому цього дня позивач повинна була дізнатись про порушення свого права на внесення відомостей про заохочення та нагороди до трудової книжки. Таким чином, строк звернення до суду за вирішенням трудового спору у позивача закінчився 30 листопада 2010 року. Крім того, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання відповідачів внести записи до розділу трудової книжки "Відомості про заохочення і нагородження". Позов щодо відповідача відділу освіти Христинівської РДА не підлягає задоволенню з огляду на те, що останній не наділений повноваженнями ведення трудових книжок педагогічних працівників загальноосвітньої школи. В іншій частині суд вказав на необґрунтованість заявлених вимог позивачем вимог. У частині відшкодування моральної шкоди суд відмовив у позові з тих підстав, що позивач та її представники не надали до суду доказів на підтвердження наявності моральної шкоди, протиправності діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні, що є необхідною умовою про притягнення особи до цивільно-правової відповідальності. Суд першої інстанції підстав для постановлення окремої ухвали не вбачав.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Черкаського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено зі зміною матеріально-правового обґрунтування підстав вирішення спору.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що належним відповідачем у справі є Христинівська ЗОШ № 2, оскільки вона є самостійною юридичною особою, має банківські рахунки, позивач перебувала у трудових відносинах безпосередньо з цією установою, тому і вимоги про внесення записів про заохочення мають бути заявлені до уповноваженого органу. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що наказ Христинівського районного відділу освіти від 05 березня 1970 року № 11 про оголошення подяки не підлягає внесенню, оскільки позовні вимоги позивача стосувалися періоду з липня 1972 року до серпня 2010 року.Долучена до матеріалів справи грамота Христинівської ЗОШ № 2 від 04 жовтня 1987 року не підтверджена наказом (розпорядженням), як це визначено статтею 144 КЗпП України. Надані позивачем грамоти обласного відділу освіти за успіхи в навчально-виховній роботі за підсумками атестації 1980 року, подяка відділу освіти Христинівської РДА 2008 року також не підлягають занесенню до трудової книжки, оскільки застосовані не власником або уповноваженим ним органом, як передбачено трудовим законодавством. Щодо премій в розмірі 370,00 грн за підсумками 2004-2005 років та в розмірі 50,00 грн - за 2004-2005 роки, вони не можуть розцінюватися як заохочення, оскільки передбачені системою заробітної плати, тому відповідно до пункту 2.24 Інструкції до трудових книжок не заносяться. У матеріалах справи містяться витяги з наказу від 07 березня 1975 року № 13 Христинівської ЗОШ № 2 про оголошення подяки ОСОБА_1 та від 30 вересня 1972 року № 41 Христинівської ЗОШ № 2 про оголошення подяки ОСОБА_1 .Вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, оскільки відповідні записи в трудовій книжці відсутні, хоча і видані уповноваженою особою та підтверджені відповідними витягами з наказів.Разом з тим, з дати отримання трудової книжки 31 серпня 2010 року, позивач могла дізнатися про наявність її порушених прав, що полягали у невнесенні записів до трудової книжки про заохочення та нагороди. У задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити у зв`язку із пропуском строку на звернення до суду. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди та винесення окремої ухвали на адресу Христинівської РДА для усунення недоліків у роботі відділу освіти Христинівської РДА і Христинівської ЗОШ № 2, то ці вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з відмовою у позові за спливом позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати судові рішення та задовольнити позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особа, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що відділ освіти Христинівської РДАє неналежним відповідачем у справі, оскільки саме він зберігав її трудову книжку та з відділом освіти Христинівської РДА укладався трудовий договір. Відсутність наказу про нагородження грамотою є виробничим упущенням директора школи та не свідчить про відсутність підстав для внесення запису щодо вказаного заохочення до трудової книжки. Крім того, трудова книжка містить записи про заохочення, вчинені не власником чи уповноваженим органом, а тому посилання суду на те, що грамоти обласного відділу освіти без дати за успіхи в навчально-виховній роботі за підсумками атестації 1980 року, подяка відділу освіти Христинівської РДА від 2008 року не підлягають занесенню, оскільки застосовані не власником або уповноваженим ним органом. Премії в розмірі 370,00 грн за підсумками 2004-2005 років та в розмірі 50,00 грн - за 2004-2005 роки належать до заохочень та мають відображатися у трудовій книжці. Суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування усіх наказів про заходи заохочення щодо неї та про допит свідків. Вона дізналася про порушення своїх прав у квітні 2011 року, проте не мала фізичної можливості за станом здоров`я захистити свої права.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відділ освіти Христинівської РДА зазначає, що позивач заявила безпідставні вимоги, позов має очевидно штучний характер. Записи у розділі трудової книжки "Відомості про нагородження і заохочення" не передбачають для ОСОБА_1 наслідків, не породжують та не припиняють прав і обов`язків. Позивач не довела причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів і завданою шкодою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 серпня 2010 року ОСОБА_1 звільнена з посади вчителя початкових класів Христинівської ЗОШ №2 у зв`язку з виходом на пенсію за віком.
Цього ж дня адміністрацією Христинівської ЗОШ № 2 видана трудова книжка ОСОБА_1, що підтверджується записом у книзі обліку руху трудових книжок працівників школи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) (далі - Закон № 460-ІХ (460-20) ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у листопаді 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, який діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (460-20) .
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації, відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Вказане також зазначено в Інструкції.
Згідно зі статтею 143 КЗпП України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення (стаття 144 КЗпП України).
За змістом пункту 2.2 Інструкції до трудової книжки вносяться у тому числі відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України.
Пунктами 2.4., 2.24 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). До трудових книжок працівників у розділ "Відомості про нагородження"відносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України; у розділ "Відомості про заохочення"вносяться відомості про заохочення за успіхи у праці. До трудових книжок не заносяться премії, передбачені системою заробітної плати, або виплата яких носить регулярний характер.
Зміст наведених норм свідчить про те, що до трудової книжки заносяться усі відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації, про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновків про відсутність підстав внесення до трудової книжки позивача записів про нагородження ОСОБА_1 грамотою Христинівської ЗОШ № 2 від 04 жовтня 1987 року, грамотою обласного відділу освіти за успіхи в навчально-виховній роботі за підсумками атестації 1980 року, заохочення подякою відділу освіти Христинівської РДА 2008 року та нагороди преміями за підсумками 2004-2005 років внаслідок неправильного тлумачення позивачем положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Разом з тим доводи касаційної скарги в цій частині не становлять підставу скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, а висновки суду щодо часткової необґрунтованості заявленого позову не призвели до неправильного вирішення справи, оскільки КЗпП України (322-08) , що є спеціальним законом, який регулює трудові правовідносини, передбачає строки звернення до суду.
Правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутисядо суду з позовом, обумовлена передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися встановлених законом правил при прийнятті процесуальних рішень.
Відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору є складовою механізму реалізації права на судовий захист та однією із основних гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.
Встановлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.
Згідно з вимогами статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
У статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.
Суди встановили, що позивач протягом 7 років зверталася до відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області, Управління Держпраці у Черкаській області із заявами, при розгляді яких вказувала на неповноту заповнення трудової книжки в частині заохочень та нагород.
Верховний Суд погоджується із висновками судів про те, що з дати отримання трудової книжки 31серпня 2010 року позивач могла дізнатися про наявність її порушених прав, що полягали у невнесенні записів до трудової книжки про заохочення та нагороди.
Згідновідповіді № 319 від 01 червня 2011 року відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації звернення надійшло від ОСОБА_1 16 травня 2011 року. Тобто перше звернення, яке міститься в матеріалах справи щодо надання інформації, зокрема і щодо заповнення трудової книжки, подано ОСОБА_1 поза тримісячним строком звернення до суду за вирішенням трудового спору.
При вирішенні справи апеляційний суд виходив із того, що зазначені позивачем причини не є такими, що об`єктивно унеможливлювали звернення ОСОБА_1 до суду в період з 31 серпня 2010 року до червня 2018 року.
Суд надав оцінку причинам пропуску строку звернення позивача до суду, виклавши відповідні мотиви.
Таким чином, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом із пропуском строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, не порушивши питання про його поновлення.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, а зводяться до незгоди з судовим рішенням.
Верховний Суд зазначає, що пропуск строку звернення до суду з позовом мав місце у зв`язку із власним зволіканням позивача.
Щодо позовних вимог, заявлених до відділу освіти Христинівської РДА, Верховний Суд погоджується із висновками судів про те, що відділ освіти Христинівської РДА не наділений повноваженнями щодо ведення трудових книжок педагогічних працівників загальноосвітньої школи. Такими повноваженнями наділена Христинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2.
Христинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 відповідно до пункту 1.3 Статуту школи, що затверджений рішенням Христинівської районної ради
№ 26-5/V від 22 жовтня 2009 року, має статус юридичної особи, а відповідно до пункту 1.4 Статуту засновником навчального закладу є Христинівська районна рада. Таким чином, Христинівська загальноосвітня школа № 2 є уповноваженою власником особою.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, а зводяться до незгоди з судовими рішеннями та необхідності переоцінки доказів у справі, проте встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Черкаського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: А. С. ОлійникС. О. Погрібний В. В. Яремко