розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ера-Торія" на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року у складі судді Строгової Г. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ера-Торія" (далі - ТОВ "Ера-Торія") про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки, площею 6,6412 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

10 листопада 2008 року між нею та селянським фермерським господарством "Каскад" (далі - СФГ "Каскад") було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого вона передала

СФГ "Каскад" в оренду зазначену земельну ділянку, строком на 5 років.

14 січня 2009 року зазначений договір було зареєстровано у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" № 040912100023.

ОСОБА_1 зазначала, що після закінчення строку дії зазначеного договору оренди, СФГ "Каскад" продовжило фактично використовувати спірну земельну ділянку, щорічно сплачуючи орендну плату.

У травні 2018 року, бажаючи обробляти земельну ділянку самостійно, ОСОБА_1 зверталася до ОСОБА_3, із якою фактично узгоджувались всі питання щодо використання спірної земельної ділянки, з проханням повернути належну їй земельну ділянку. Проте, ОСОБА_3 повідомила

її про те, що спірна земельна ділянка перебувала в оренді у іншого суб`єкта господарювання - ОСОБА_4, якого вона жодного разу не бачила.

ОСОБА_1 зазначала, що пізніше ОСОБА_3 надала їй примірник договору оренди, відповідно до якого 01 березня 2016 року ТОВ "Ера-Торія" та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки, площею 6,6412 га, строком на 10 років, кадастровий номер 1221883500:01:044:0011, яка знаходиться на території Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та власником якої є вона, відповідно

до державного акта на право власності на земельну ділянку

серії ДП № 064600, виданого 02 лютого 2004 року.

Зазначений договір зареєстровано 29 березня 2016 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С. В., на підставі рішення про державну реєстрацію прав

та їх обтяжень, індексний номер 29042924 від 31 березня 2016 року приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С. В.

ОСОБА_1 зазначала, що укладення зазначеного договору відбулося навесні 2016 року. Вона мала випадкову зустріч із ОСОБА_3

у приміщенні бухгалтерії овочевого складу СФГ "Каскад", яка працювала бухгалтером СФГ "Каскад". Остання повідомляла, що у СФГ "Каскад" змінилася назва та зазначала про необхідність підписати у зв`язку із цим якийсь документ, що позивач одразу ж зробила, не ознайомившись із його змістом.

Разом із тим, зазначала, що їй стало відомо про те, що з 2016 року фактично земельну ділянку обробляли сторонні особи, які жодного відношення

до ТОВ "Ера-Торія" та до ОСОБА_4 не мали. Це ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які не приховували факту користування спірною земельною ділянкою.

Зазначала, що ТОВ "Ера-Торія" не використовувало належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фактично передало право користування нею без її згоди іншим особам, з якими вона договірних відносин не мала.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки, площею 6,6412 га, яка знаходиться на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221883500:01:044:0011 від 01 березня 2016 року, укладений між нею та ТОВ "Ера-Торія", зареєстрований 29 березня

2016 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С. В., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29042924

від 31 березня 2016 року приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С. В.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області

від 21 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір від 01 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Ера-Торія", оренди земельної ділянки, площею 6,6412 га, яка знаходиться

на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий № 1221883500:01:044:0011, який зареєстрований 29 березня 2016 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рисіною С. В., рішення про державну реєстрацію прав № 29042924.

Зобов`язано ТОВ "Ера-Торія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 6,6412 га, яка знаходиться на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий

№ 1221883500:01:044:0011, в стані придатному для її цільового використання.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки ТОВ "Ера-Торія" протягом тривалого часу не використовувало земельну ділянку, передану йому в оренду позивачем, передавши її у фактичне користування третім особам без згоди останньої.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Ера-Торія" залишено без задоволення. Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 травня

2019 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки ТОВ "Ера-Торія" порушило умови договору оренди землі, передавши без згоди орендодавця у користування земельну ділянку третім особам. Вирішуючи спір, суд першої інстанції

у достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду,

ТОВ "Ера-Торія", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 177/1960/18

із Криворізького районного суду Дніпропетровської області. Зупинено виконання рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року до закінчення касаційного провадження

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спорів щодо оренди землі діють норми спеціального закону, а саме Закон України "Про оренду землі" (161-14) , який, як вважає ТОВ "Ера-Торія", має пріоритет перед іншими законами у застосуванні до спірних правовідносин, проте суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права.

ТОВ "Ера-Торія" зазначає, що товариство, як орендар, користувалося земельною ділянкою згідно погоджених умов договору оренди, жодних порушень щодо виконань договору ним не допущено, оскільки жодної прихованої передачі третім особам спірної земельної ділянки не мало місце, свою діяльність не припинило, умови договору про здійснення орендної плати не порушувало.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.

У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому заявник посилався на те, що касаційна скарга є безпідставною та такою,

що не підлягає задоволенню, оскільки судами попередніх інстанцій

у повному обсязі з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, надано належну оцінку всім доказам, поясненням та запереченням, наданим сторонами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 064600, виданого 02 лютого 2004 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 6,6412 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а. с. 12).

Згідно із договором оренди землі, укладеним 10 листопада 2008 року

та зареєстрованим 14 січня 2009 року у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" № 040912100023, ОСОБА_1 передала

в оренду зазначену земельну ділянку, строком на 5 років СФГ "Каскад"

(а. с. 15-17, 18).

01 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Ера-Торія" укладено договір оренди земельної ділянки, площею 6,6412 га, кадастровий номер 1221883500:01:044:0011, яка належить ОСОБА_1 відповідно

до державного акта на право власності на земельну ділянку

серії ДП № 064600, виданого 02 лютого 2004 року, та знаходиться

на території Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, строком на 10 років (а. с. 7-10, 11).

Право оренди зареєстровано 29 березня 2016 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С. В., на підставі рішення про державну реєстрацію прав

та їх обтяжень, індексний номер 29042924 від 31 березня 2016 року приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С. В. (а. с. 13, 14).

Протягом 2016 та 2017 років ОСОБА_1 отримувала орендну плату, згідно зазначеного договору від ТОВ "Ера-Торія", що підтверджується копіями відомостей та підписом ОСОБА_1 в них, а також відсутністю її заперечень про факт отримання орендної плати у строки та розмірі, зазначених

в договорі від 01 березня 2016 року (а. с. 31-35).

Відповідно до копії акта від 24 вересня 2018 року, посвідченого Красівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1, з моменту укладення між ОСОБА_1 та ТОВ "Ера-Торія" договору оренди земельної ділянки

від 01 березня 2016 року, обробляється ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а. с. 19).

Умовами договору оренди земельної ділянки від 01 березня 2016 року

не передбачено прав орендаря на передачу в суборенду належної позивачу орендованої земельної ділянки без письмової згоди орендодавця

(пункт 29 договору оренди земельної ділянки).

Відповідно до пунктів 27, 28 спірного договору оренди земельної ділянки, орендодавець має право вимагати використання земельної ділянки

за цільовим використанням та зобов`язаний не втручатися у виробничу діяльність орендаря.

Згідно із пунктами 29, 30 спірного договору оренди земельної ділянки, орендар має право самостійно визначати напрямки виробничої діяльності та зобов`язаний протягом дії договору використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, а також вчасно сплачувати оренду плату.

Пунктом 35 договору оренди земельної ділянки від 01 березня 2016 року передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємного згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором,

та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , положеннями якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинностіцим Законом.

Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,

що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга ТОВ "Ера-Торія" задоволенню

не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України (2768-14) , ЦК України (435-15) , Законом України "Про оренду землі" (161-14) , іншими законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі").

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк,

а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно

до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною третьою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. ЗК України (2768-14) визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" (161-14) врегульовано відносини,

що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами

у зв`язку із передачею її у користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Статтею 783 ЦК України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до частини шостої статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

За приписами частини першої статті 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець

не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана

в суборенду.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується

із частиною першою статті 651 ЦК України, встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди, щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї

зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний

за рішенням суду, в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, також

на підставах, визначених ЗК України (2768-14) та іншими законам України.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 89 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог статей 12, 81 ЦПК України, встановивши, що ТОВ "Ера-Торія" порушило умови договору оренди землі, передавши без згоди орендодавця у користування земельну ділянку третім особам, обґрунтовано вважав, що відповідачем порушено умови спірного договору, у зв`язку

із чим наявні правові підстави для задоволення позовних вимог

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, у достатньо повному обсязі встановив права

і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо зупинення виконання постанови

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року було зупинено виконання рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання судового рішення на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ера-Торія" залишити без задоволення.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області

від 21 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 10 грудня 2019 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року.