від 23 липня 2019 року в складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Рівненський міський трест зеленого господарства" виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення премії, доплати за науковий ступінь, грошової компенсації за невикористану відпустку, грошової компенсації у вигляді інфляційних витрат, середнього заробітку за несвоєчасно виплачену заробітну плату, середнього заробітку при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до комунального підприємства "Рівненський міський трест зеленого господарства" виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - КП "Рівненський міський трест зеленого господарства") про стягнення премії, доплати за науковий ступінь, грошової компенсації за невикористану відпустку, грошової компенсації у вигляді інфляційних витрат, середнього заробітку за несвоєчасно виплачену заробітну плату, середнього заробітку при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, у якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог (а. с. 66, 75, 84), просила суд:

- стягнути з КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" на її користь премію згідно з наказами про преміювання у розмірі 18 300,00 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 5 973,25 грн;

- доплату за науковий ступінь у розмірі 13 142,36 грн;

- інфляційні втрати у розмірі 4 220,03 грн;

- компенсаційні втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати (компенсації за невикористану відпустку) в розмірі 30 957,85 грн, а всього - 72 593,49 грн.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах із КП "Рівненський міський трест зеленого господарства".

Наказом від 02 березня 2018 року № 11 позивач була звільнена з роботи з

05 березня 2018 року на підставі пунткту 1 статті 36 КЗпП України.

При звільненні з роботи роботодавцем не виплачені усі суми, що належать від підприємства, а саме: премія згідно з Наказами про преміювання у розмірі

18 300,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 973,25 грн, доплата за науковий ступінь у розмірі 13 142,36 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 220,03 грн, компенсаційні втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати (компенсації за невикористану відпустку) в розмірі 30 957,85 грн, а всього -72 593,49 грн. Вказана заборгованість не виплачена і на момент звернення до суду із позовом.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду від 10 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" задоволено.

Стягнуто з КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" на користь ОСОБА_1 премію у розмірі 18 300,00 грн; інфляційні втрати в розмірі

5 973,25 грн, доплату за науковий ступінь у розмірі 13 142,36 грн; інфляційні втрати у розмірі 4 220,03 грн, компенсаційні втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати (компенсації за невикористану відпустку) в розмірі 30 957,85 грн, а всього - 72 593,49 грн.

Стягнуто з КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на положення статей 116, 117 КЗпП України, виходив із доведеності позовних вимог, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу, який свідчить про те, що невиплата позивачу при звільненні всіх належних йому сум мала місце не з вини відповідача.

У частині задоволення позовних вимог про стягнення доплати за науковий ступінь суд першої інстанції виходив із того, що Додатком № 4 Колективного договору від 12 серпня 2014 року (який був чинний до серпня місяця 2018 року), за науковий ступінь передбачено доплату та надбавку до тарифних ставок і посадових окладів працівникам КП "Рівненський міський трест зеленого господарства".

Оскільки позивач має науковий ступінь "Кандидат економічних наук", що передбачає доплату 15 % до посадового окладу, 16 лютого 2016 року була подана керуючому КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" відповідна заява з додатком копії диплома від 15 грудня 2015 року ДК № 032302, то неврахування зазначеного роботодавцем і не виплата вказаних коштів,

є неправомірною.

Крім того, згідно з Наказами від 09 березня 2016 року № 82/01, від 11 липня 2016 року № 394/01, від 10 липня 2017 року № 348/01, Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради позивача було премійовано в розмірі посадового окладу, проте вказана премія позивачу не була виплачена.

Посилання відповідача на відсутність доходів у господарській діяльності і як підтвердження своєї позиції надання суду Звіту про фінансові результати за

1 квартал 2016 року, де показані збитки в розмірі 578 000,00 грн, на думку суду першої інстанції, не може бути підставою для невиплати премії.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 23 липня 2019 року рішення Рівненського міського суду від 10 травня 2019 року в частині стягнення премії у розмірі 18 300,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 973,25 грн; доплати за науковий ступінь у розмірі 13 142,36 грн та інфляційних втрат у розмірі

4 220,03 грн скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 у вказаній частині відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині стягнення премії, апеляційний суд виходив із того, що Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, яке видало накази про преміювання позивача, є вищестоящою окремою юридичною особою і накази Управління, на які посилалась позивач, носили для відповідача рекомендаційний характер. Вказаними наказами лише пропонувалося преміювати позивача у разі наявності умов виплати премії, передбачених Колективним договором, відповідно до умов якого виплата премій працівникам можлива виключно за наявності економії фонду заробітної плати і за наказом керуючого КП "Рівненський міський трест зеленого господарства".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині стягнення надбавки за науковий ступінь, апеляційний суд виходив із того, що заява позивача про встановлення їй надбавки за науковий ступінь розглядалася на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету 24 червня 2016 року і прийнятим рішенням у нарахуванні такої надбавки було відмовлено. З рішенням про відмову у нарахуванні надбавки за науковий ступінь позивач ознайомлена, рішення є чинним та не оскаржувалося.

Таким чином, апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції при ухваленні рішення у оскаржуваній частині не врахував вимоги законодавства, що регулює порядок оплати праці працівників, нарахування та виплату їм компенсаційних і гарантійних сум.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 23 липня 2019 року, у якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення у частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення премії, доплати за науковий рівень та інфляційних втрат і залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що ОСОБА_1 вказане судове рішення оскаржує лише в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1

в частині стягнення премії у розмірі 18 300,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 973,25 грн; доплати за науковий ступінь у розмірі 13 142,36 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 220,03 грн, а тому в іншій частині рішення суду не є предметом перегляду Верховного Суду.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з Рівненського міського суду Рівненської області.

У вересні 2020 року справа № 569/10095/18 надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 10 грудня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві

Петрову Є. В. та визначено суддів, які входять до складу колегії.

Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення надбавки за науковий ступінь є помилковим, порушує права позивача, норми чинного законодавства, ґрунтується на припущеннях та усних поясненнях відповідача.

Висновок суду про те, що заява позивача про встановлення їй надбавки за науковий ступінь розглядалася на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету 24 червня 2016 року і прийнятим рішенням у нарахуванні такої надбавки було відмовлено, а з рішенням про відмову у нарахуванні надбавки за науковий ступінь позивач була ознайомлена, не відповідає дійсності.

Так, із дослідженого судом першої інстанції протоколу спільного засідання адміністрації та профспілкової організації від 24 червня 2016 року з`ясовано, що розглядаючи заяву на засідання не було запрошено заявника - ОСОБА_1 .

Із рішенням позивач ознайомлена не була, а тому об`єктивно не могла його оскаржити.

Щодо відмови апеляційного суду у задоволенні позовних вимог у частині виплати премії ОСОБА_1 вказувала на відсутність доказів про неможливість виплати позивачу премії за 2016-2017 роки у зв`язку з відсутністю доходів, як це передбачено пунктом 2 наказів про преміювання. Вказані накази не оскаржені і є чинними.

Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині ґрунтується виключно на припущеннях, що є недопустимим.

Доводи інших учасників справи

У вересні 2019 року КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки

судом апеляційної інстанції повно встановлено всі обставини, що мають значення для справи, та правильно вказано, що накази про преміювання

ОСОБА_1 не є наказами відповідача як роботодавця, а належать іншій юридичній особі - Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, які носять лише рекомендаційний характер.

Висновок суду про відмову в задоволенні позову в частині доплат за науковий ступінь є законним та вмотивованим, з урахуванням, зокрема, того факту, що позивач виконувала обов`язки головного бухгалтера, які не збігаються зі ступенем кандидата економічних наук.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 працювала у КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" виконавчого комітету Рівненської міської ради на посаді головного бухгалтера з 10 листопада 2015 року.

Наказом від 02 березня 2018 року № 11 позивач звільнена з 05 березня

2018 року на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.

При звільненні з роботи ОСОБА_1 не у повному розмірі була виплачена компенсація за невикористану відпустку. Повний розрахунок було проведено лише 01 серпня 2018 року. Вказані обставини відповідачем не заперечувалися.

Суди також встановили, що Додатком № 4 Колективного договору

від 12 серпня 2014 року (який був чинний до серпня місяця 2018 року) за науковий ступінь працівника передбачено доплати та надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівникам КП "Рівненський міський трест зеленого господарства".

ОСОБА_1 відповідно до додатку копії диплома від 15 грудня

2015 року НОМЕР_1 має науковий ступінь "Кандидат економічних наук".

16 лютого 2016 року ОСОБА_1 зверталася до КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" із заявою про встановлення доплати за науковий ступінь.

Згідно з наказами від 09 березня 2016 року № 82/01, від 11 липня

2016 року № 394/01, від 10 липня 2017 року № 348/01 Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради ОСОБА_1 було премійовано в розмірі посадового окладу. Вказана премія не виплачена.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року (460-20) , касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Перевіривши наведені у касаційні скарзі доводи, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині в повній мірі не відповідає вказаним вимогам закону.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аналіз касаційної скарги свідчить про оскарження ОСОБА_1 постанови Рівненського апеляційного суду від 23 липня 2019 року лише в частині відмови

у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення премії у розмірі 18 300,00 грн

та інфляційних втрат у розмірі 5 973,25 грн; доплати за науковий ступінь у розмірі 13 142,36 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 220,03 грн, а тому в іншій частині рішення суду не є предметом перегляду Верховного Суду.

Щодо позовних вимог про стягнення доплати за науковий ступінь

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Статтею 15 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими)

і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Отже, питання нарахування доплат, у тому числі за науковий ступінь, належить до компетенції сторін колективного договору.

За умовами пункту 5.1.5 Колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" доплати, надбавки, винагороди, інші виплати, що стимулюють підвищення продуктивності праці, виконання роботи понад установлені норми праці, підвищення якості продукції, послуг, за особливі умови праці, зниження робочих витрат проводяться в кожному конкретному випадку згідно з наказом керівника підприємства на підставі затвердженого Колективним договором переліку (Додаток № 4).

Підписуючи Колективний договір, адміністрація КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" за погодженням з профспілковим комітетом взяла на себе обов`язок здійснювати виплату премій, доплат працівникам відповідно до розмірів та порядку, встановленого умовами Колективного договору.

Додатком № 4 Колективного договору від 12 серпня 2014 року (який був чинний до серпня 2018 року), за науковий ступінь передбачено доплати та надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівникам КП "Рівненський міський трест зеленого господарства", зокрема, за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15 % до посадового окладу.

Доплата працівникам за науковий ступінь, зокрема, кандидата наук становить у граничному розмірі 15 % посадового окладу (ставки заробітної плати). Така доплата є обов`язковою для працівників установ, підприємств, які здійснюють наукову або науково-технічну діяльність. На інших підприємствах вона встановлюється працівникам, діяльність яких за профілем збігається з наявним ступенем, за рішенням керівника та на умовах, визначених колективним договором.

Отже, доплата працівникам - кандидатам наук, встановлюється, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, тобто сам факт наявності наукового ступеня у працівника (за винятком працівників установ, підприємств, які здійснюють наукову або науково-технічну діяльність) не є безумовною підставою для нарахування відповідних доплат, оскільки правове значення має саме відповідність наукового ступеню профілю діяльності на займаній посаді.

Таким чином, при вирішенні питання правомірності/неправомірності дій роботодавця в частині не нарахування працівнику доплат за науковий ступінь, судам необхідно з`ясувати, у зв`язку з чим такі виплати не були проведені, та відповідність наукового ступеню профілю діяльності на займаній посаді.

Суди встановили, що ОСОБА_1 відповідно до додатку копії диплома

від 15 грудня 2015 року НОМЕР_1 має науковий ступінь "Кандидат економічних наук".

16 лютого 2016 року ОСОБА_1 зверталася до КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" із заявою про встановлення доплати за науковий ступінь. Разом із тим, вказані доплати не нараховувалися та не були виплачені працівникові, що не заперечується відповідачем.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині, апеляційний суд в основу судового рішення поклав твердження відповідача про те, що заява ОСОБА_1 про встановлення їй надбавки за науковий ступінь розглядалася на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету 24 червня

2016 року і прийнятим рішенням у нарахуванні такої надбавки було відмовлено. З рішенням про відмову у нарахуванні надбавки за науковий ступінь позивач ознайомлена, рішення є чинним та нею не оскаржувалося, а тому, на думку апеляційного суду, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Разом із тим, апеляційний суд не звернув уваги на те, що судом першої інстанції було оглянуто протокол спільного засідання адміністрації та профспілкової організації КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" від 24 червня 2016 року (а. с. 99) та заслухано думку представника відповідача (14:49 запис судового засідання), у результаті чого зроблено висновок про те, що позивач не була присутньою на вказаному засіданні щодо розгляду питання про надання надбавки за науковий ступінь, з результатами ознайомлена також не була.

Відповідно до статті 367 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом із тим, імперативно встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обставини справи встановлюються тільки тим судом, який розглянув справу по суті на підставі поданих доказів, тому якщо суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу без отримання нових доказів, встановлює нові обставини та приймає протилежне рішення, то вказане зводиться до переоцінки доказів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у справі та відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про виплату доплати за науковий ступінь та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції не зазначив, які нові докази, протилежні висновкам місцевого суду, підтверджують факт правомірності роботодавця щодо не здійснення доплат за науковий ступінь працівникові.

Крім того, суд апеляційної інстанції не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги щодо невідповідності наукового ступеня ОСОБА_1 займаній посаді.

З огляду на зазначене, колегія суддів частково приймає доводи касаційної скарги та вважає за необхідне оскаржувану постанову апеляційного суду в частині вимог про виплату доплати за науковий ступінь та інфляційних втрат скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене в цій постанові, повно та всебічно дослідити обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, надати належну оцінку доказам: кожному доказу окремо, а також взаємному зв`язку доказів у їх сукупності, та визначити відповідність наукового ступеню профілю діяльності на займаній посаді, оскільки, як зазначено вище, наявність наукового ступеню працівника не є безумовною підставою для здійснення доплати за науковий ступінь (за винятком працівників установ, підприємств, які здійснюють наукову або науково-технічну діяльність).

Щодо оскарження судового рішення в частині позовних вимог про стягнення премії

12 серпня 2014 року КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" за погодженням з профспілковим комітетом затвердило Положення про преміювання керівних працівників, фахівців та службовців КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" на 2014-2017 року.

Вказаним положенням передбачено, що преміювання здійснюється за основні результати діяльності при умові забезпечення стабільності виробництва, виконання фінансового плану.

Відповідно до Статуту КП "Рівненський міський трест зеленого господарства" комунальне підприємство представляє собою господарську одиницю, створену на основі рішення Рівненської Ради народних депутатів від 14 грудня 1983 року

№ 430, безпосередньо підпорядковується управлінню міського господарства та у своїй фінансово-господарській діяльності несе перед ним відповідальність.

Підприємство є юридичною особою та діє за принципами господарського розрахунку, самофінансування.

Підприємство очолює керуючий трестом, який, зокрема, відповідно до трудового законодавства приймає і звільняє з роботи працівників, вживає заходи заохочення і накладання стягнень на працівників підприємства.

Суди встановили, що згідно з наказами від 09 березня 2016 року № 82/01,

від 11 липня 2016 року № 394/01, від 10 липня 2017 року № 348/01 Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської рад, пропонувалося преміювати ОСОБА_1 в розмірі посадового окладу у разі наявності умов виплати премії, передбачених колективним договором.

Вказаними наказами, що мають рекомендаційний характер, було запропоновано преміювати позивача, у разі наявності умов виплати премії, передбачених Колективним договором, відповідно до умов якого виплата премій працівникам можлива за наявності економії фонду заробітної плати і за наказом керуючого КП "Рівненський міський трест зеленого господарства".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині стягнення премії у розмірі 18 300,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 973,25 грн, апеляційний суд виходив із того, що керуючий КП "Рівненський міський трест зеленого господарства", до виключних повноважень якого відноситься прийняття рішень про заохочення і накладання стягнень на працівників підприємства, відповідних наказів не приймав. Також апеляційним судом враховано посилання відповідача на відсутність доходів у господарській діяльності, надано правову оцінку доказам на підтвердження вказаних посилань, зокрема, звіту про фінансові результати за перший квартал 2016 року, де показані збитки підприємства в розмірі 578 000,00 грн.

Таким чином, встановивши відсутність доходів у господарській діяльності КП "Рівненський міський трест зеленого господарства", а відповідно до спірних наказів рекомендовано преміювати ОСОБА_1 лише у разі наявності умов виплати премії, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Доводи касаційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують та спрямовані на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) сформульовано правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації").

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення премії та інфляційних втрат та вважає за необхідне оскаржуване судове рішення в цій частині залишити без змін. Оскаржуване судове рішення в частині позовних вимог про стягнення доплати за науковий ступінь та інфляційних втрат підлягає скасуванню з направленням справи цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції із підстав, викладених вище.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги частково дають підстави для висновку про те, що постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині прийнята без додержання норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати та надавати оцінку доказам, у зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати в частині позовних вимог про стягнення доплати за науковий ступінь та інфляційних втрат та в цій частині направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі

№ 530/1731/16-ц зроблено висновок про те, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

З огляду на те, що Верховний Суд дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, колегія суддів не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 23 липня 2019 року в частині позовних вимог про стягнення доплати за науковий ступінь та інфляційних втрат скасувати, направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.