Постанова

Іменем України09 червня 2021 рокум. Київсправа № 757/14309/19провадження № 61-15101св20Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крат В. І.,суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),Тітова М. Ю.,учасники справи:заявник - Акціонерне товариство "Сбербанк",заінтересовані особи: ОСОБА_1, Київська міська рада,розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2020 року у складі судді Григоренко І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня2020 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У березні 2018 року Акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк"; банк) звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Свої вимоги банк обґрунтовував тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебував виконавчий лист, виданий 10 грудня 2013 року Печерським районним судом міста Києва на виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року у справі № 2-237/10.

Зазначав, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада

2012 року у справі № 2-237/10 задоволено його зустрічний позов до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки (за іпотечним договором від 16 червня 2007 року, укладеним між банком і ОСОБА_2 ) - квартиру АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості за договором № 70-В/07 про відкриття кредитної лінії від 26 березня 2007 року, розмір якої станом на 16 серпня 2010 року становить 12 031 800,00 доларів США, що еквівалентно 94 930 902,00 грн, із встановленням початкової ціни предмету іпотеки для його реалізації - 2 371 000,00 доларів США та способу його реалізації - шляхом продажу з прилюдних торгів.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2014 року у справі № 757/4166/13-ц встановлено юридичний факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з квітня 1993 року; визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зокрема, квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року у справі № 757/20030/16-ц визначено частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільній сумісній власності, зокрема, квартирі АДРЕСА_1 по Ѕ частці за кожним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

У зв`язку з тим, що всі спадкоємці за законом після смерті боржника відмовилися від прийняття спадщини, у березні 2017 року банк звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року у справі № 757/16458/17-ц визнано відумерлою спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_2, яка складається з Ѕ частки нерухомого майна - п`ятикімнатної квартири АДРЕСА_1 та передано вказану квартиру у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Банк наголошував на тому, що рішенням апеляційного суду від 22 листопада

2012 року у справі № 2-237/10 звернуто стягнення на весь предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, а не Ѕ її частку, яка перейшла у власність Київської міської ради, як відумерла спадщина.

Виконання вказаного рішення державним виконавцем є неможливим, оскільки відповідно до відомостей Реєстру речових прав на нерухоме майно власником іншої Ѕ частки квартири, яка є власністю ОСОБА_1 згідно з рішеннями суду у справах № 757/4166/13-ц і № 757/20030/16-ц, зазначено ОСОБА_2

ОСОБА_1 не зареєструвала у передбаченому законом порядку за собою право власності на належну їй частку квартири.

Ураховуючи наведені обставини, на підставі статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) банк просив замінити сторону виконавчого провадження її правонаступниками у виконавчому провадженні № 41840425, відкритому на примусове виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом міста Києва від 10 грудня

2013 року на підставі рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року у справі № 2-237/2010, а саме замінити боржника ОСОБА_2 правонаступниками ОСОБА_1 та територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2020 року заяву АТ "Сбербанк" задоволено частково.

Замінено боржника ОСОБА_2 на його правонаступника Київську міську раду у виконавчому провадженні № 41840425, відкритому на виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом міста Києва

від 10 грудня 2013 року на рішення Апеляційного суду міста Києва

від 22 листопада 2012 року у справі № 2-237/2010.

У задоволенні іншої частини вимог заяви АТ "Сбербанк" відмовлено.

Задовольняючи частково заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спадщину ОСОБА_2 визнано відумерлою та передано її у власність Київської міської ради, то остання є правонаступником ОСОБА_2 та зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця повністю, але в межах вартості одержаного майна.

ОСОБА_1, яка проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, подала заяву про відмову від прийняття спадщини, а банком не надано доказів на підтвердження прийняття спадщини останньою, а тому в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником ОСОБА_2 належить відмовити.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Сбербанк" залишено без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження в частині заміни боржника ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1, оскільки остання відмовилась від прийняття спадщини та не є спадкоємцем, правонаступником. Суд першої інстанції при вирішенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження дотримався положень статті 442 ЦПК України та правильно застосував до спірних правовідносин вимоги статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги про те, що:

- судом першої інстанції не враховано посилання банка на те, що рішенням суду

від 06 березня 2014 року у справі № 757/4166/13-ц встановлено факт проживання однією сім`єю боржника та ОСОБА_1, визнано все майно, у тому числі квартиру, яка є предметом іпотеки, спільною сумісною власністю зазначеного подружжя, оскільки встановлення факту проживання однією сім`єю не є доказом фактичного прийняття спадщини та не спростовує заяви про відмову від спадщини, а тому ОСОБА_1 не є спадкоємцем та правонаступником у розумінні ЦК України (435-15) ;

- рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року у справі № 757/20030/16-ц задоволено позов ОСОБА_1 щодо визначення розміру частки у спільній сумісній власності на квартиру подружжя у розмірі Ѕ, однак станом на дату винесення судом оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 не зареєструвала в Реєстрі речових прав на нерухоме майно своє право власності на 1/2 частину квартири, оскільки рішенням суду визнано право власності не в порядку спадкування, а тому відсутні підстави вважати ОСОБА_1 правонаступником;

- оскаржувану ухвалу неможливо буде виконати в силу того, що нею визначено правонаступника у виконавчому провадженні, який є власником лише на

1/2 частину предмета іпотеки, оскільки Закон України "Про іпотеку" (898-15) розповсюджується на майно, що перебуває в іпотеці відповідно до договору, а зміна власника нерухомого майна не є перешкодою в його реалізації;

- судом першої інстанції не надано роз`яснень, яким чином державний виконавець буде реалізовувати все майно боржника ОСОБА_2, якщо визначений ним правонаступник - Київська міська рада є власником лише

1/2 частини вказаного майна, а власником іншої 1/2 частини майна згідно з інформацією з Реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_2, який помер у 2016 році, оскільки питання роз`яснення рішення та його виконання вирішуються в окремому порядку;

- невнесення до Реєстру речових прав на нерухоме майно фактів, що встановлені на підставі рішень Печерського районного суду міста Києва у справах

№ 757/4166/13-ц та № 757/20030/16-ц, не є підставою для відмови у задоволенні заяви АТ "Сбербанк" про заміну боржника правонаступником ОСОБА_1, оскільки остання має право на підставі названих рішень на відповідні внесення записів до Реєстру речових прав на нерухоме майно у будь-який час. Вказаний висновок викладений у постанові Вищого господарського суду України від 12 липня 2016 року у справі № 911/4923/14, однак він не може бути прийнятий до уваги, оскільки зазначені питання стосуються порядку виконання рішення шляхом реалізації предмета іпотеки, а суд першої інстанції вирішував питання заміни сторони у виконавчому провадженні її правонаступниками.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У жовтні 2020 року до Верховного Суду від АТ "Сбербанк" надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_1, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог заяви.

Представник АТ "Сбербанк" зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року у справі № 757/20030/16-ц визначено розмір частки ОСОБА_1 у спільній сумісній власності, а саме Ѕ частку квартири. Проте станом на час ухвалення судами оскаржуваних рішень ОСОБА_1 не зареєструвала в Реєстрі речових прав на нерухоме майно своє право власності на частину квартири, що свідчить про те, що предмет іпотеки неможливо буде реалізувати, оскільки оскаржуваними рішеннями визначено правонаступника у виконавчому провадженні, який є власником лише Ѕ частини предмета іпотеки.

За змістом рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року у справі № 2-237/10 реалізації підлягає весь предмет іпотеки боржника - ОСОБА_2, а не лише Ѕ його частина, право власності на яку оформлено за одним із правонаступників - Київською міською радою. Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

З моменту ухвалення рішення Печерського районного суду міста Києва від

23 грудня 2016 року у справі № 757/20030/16-ц про задоволення позову

ОСОБА_1 про визначення розміру частки у спільній сумісній власності на квартиру подружжя, на яку звернуто стягнення рішенням суду та проводиться виконання даного рішення, колишній власник, який втрачає статус іпотекодавця в цій частині, вибуває з виконавчого провадження, предметом якого є лише звернення стягнення на предмет іпотеки, а новий власник, який набуває статус нового іпотекодавця, є правонаступником по зобов`язанню, повинен бути залученим в якості нового боржника у даному виконавчому провадженні.

Таким чином, ОСОБА_1 набула право власності на 1/2 частину предмета іпотеки і в порядку статті 23 Закону України "Про іпотеку" набула прав та обов`язків іпотекодавця згідно з укладеним між АТ "Сбербанк" та

ОСОБА_2 договором іпотеки.

Аналіз змісту доводів касаційної скарги свідчить про те, що ухвала та постанова судів попередніх інстанцій оскаржуються в частині незадоволених вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження, а тому оскаржені судові рішення підлягають касаційному перегляду лише в означеній частині.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Межі та підстави касаційного переглядуПереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. Підставами відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Сбербанк" стали доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема статті 23 ЗУ "Про іпотеку", статті 55 ЦПК України. Касаційна скарга містить посилання на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2020 року у справі№ 904/3787/18, від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з таких мотивів.

Суди встановили, що рішенням Печерського районного суду міста Києва

від 09 листопада 2010 року у справі № 2-237/10 позов ОСОБА_2,

ОСОБА_1 до ПАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії" та ПП "Лекс" про визнання недійсними окремих пунктів договору іпотеки, визнання договору іпотеки припиненим залишено без задоволення. Зустрічний позов ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 09 лютого 2011 року у справі

№ 2-237/10 рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2010 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ПАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії" скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення зустрічного позову ПАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії", звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 за іпотечним договором від 16 червня

2007 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року у справі № 2-237/10 рішення Апеляційного суду міста Києва від 09 лютого 2011 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року у справі

№ 2-237/10 рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2010 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії"; для погашення заборгованості ПП "Лекс" перед ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" за договором № 70-В/07 про відкриття кредитної лінії від 26 березня 2007 року, що виникла станом на 16 серпня

2010 року, в сумі 12 031 800,00 доларів США, що еквівалентно 94 930 902,00 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16 червня 2007 року, укладеним між ЗАТ "Банк НРБ" і ОСОБА_2, а саме - належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 238,50 кв. м, житловою площею 126,80 кв. м з встановленням початкової ціни предмету іпотеки для його реалізації -

2 371 000,00 доларів США та способу його реалізації - шляхом продажу з прилюдних торгів. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

11 грудня 2013 року представником ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" отримано виконавчий лист на виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року у справі № 2-237/10.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2014 року у справі № 757/4166/13-ц задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ "АБ "ЕКСПРЕС-БАНК", треті особи: ПАТ "Банк Кіпру", ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, встановлено юридичний факт проживання однією сім`єю

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Відповідно до листа Першої Київської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30 вересня 2016 року

№ 9169/01-16 згідно з матеріалами спадкової справи № 61/2016 сини померлого ОСОБА_2 : ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_1 звернулись з заявами про відмову від прийняття спадщини та станом на 01 листопада 2016 року із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину померлого ніхто не звертався та такі свідоцтва не видавались.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера І. А. від 22 грудня 2016 року виконавче провадження

№ 41840425 з примусового виконання виконавчого листа № 2-237/10 від

10 грудня 2013 року, виданого Печерським районним судом міста Києва, закінчено.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року у справі № 757/20030/16-ц визначено частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільній сумісній власності - квартирі АДРЕСА_1, визнано вказану квартиру спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року у справі № 757/16458/17 визнано відумерлою спадщину, відкриту внаслідок смерті ОСОБА_2, що складається з 1/2 частки нерухомого майна, а саме: п`ятикімнатної квартири, загальної площі 238,50 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та передано її у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Відмовляючи у задоволенні заяви стягувача про заміну сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та не є його спадкоємцем, правонаступником. Колегія суддів не погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій з таких підстав.Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (стаття 442 ЦПК України).Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 381/979/155-ц (провадження № 61-16117св20) зазначено, що "особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. При цьому слід зауважити, що особливістю даної справи є те, що первісний боржник не вибуває із виконавчого провадження повністю, тому правонаступництво в даному разі ґрунтується на частковій зміні суб`єктного складу учасників зобов`язання, де попередній боржник існує одночасно з новим, але наслідками ухвалення рішення суду про визнання за ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ в майні, що перебуває в іпотеці, є застосування інституту правонаступництва як базового цивілістичного інституту з відповідними правовими наслідками та особливостями виконавчого провадження, передбаченими Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) . При таких обставинах суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, враховуючи вказані норми права, встановивши, що до ОСОБА_2, згідно з рішенням суду перейшло право власності на Ѕ частину предмету іпотеки та одночасно перейшли усі права і обов`язки іпотекодавця на визначених в іпотечному договорі умовах, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні, оскільки в силу приписів статті 23 Закону України "Про іпотеку" іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Відсутність у чинному законодавстві України норми, яка прямо визначає правові наслідки поділу спільного сумісного майна подружжя для цілей матеріального іпотечного правовідношення та, відповідно, процесуального правовідношення, не має створювати перешкоди для захисту інтересів добросовісного кредитора/іпотекодержателя. Разом з тим, відсутність в чинному законодавстві інших процесуальних інструментів, окрім як заміна боржника у виконавчому провадженні, зумовлює використання саме такого механізму для залучення іншого з подружжя, частка якого була виділена за рішенням суду. При цьому, у такому випадку є припустимим застосування механізму заміни сторони (боржника) у виконавчому провадженні з виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки на двох боржників, як співвласників предмета іпотеки внаслідок розподілу майна подружжя рішенням суду. Така заміна відповідає меті ефективного виконання судовою владою своїх функцій, запобігає певним зловживанням подружжям своїми правами та направлена на захист прав добросовісного кредитора/іпотекодержателя".Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року у справі№ 2-237/10 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2 на праві власності у рахунок погашення кредитної заборгованості за договором№ 70-В/07 про відкриття кредитної лінії від 26 березня 2007 року зі встановленням початкової ціни предмету іпотеки для його реалізації - 2 371 000,00 доларів США та способу його реалізації - шляхом продажу з прилюдних торгів. На підставі цього рішення Печерський районний суд міста Києва 10 грудня2013 року видав виконавчий лист.Рішеннями Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2014 року у справі № 757/4166/13-ц та від 23 грудня 2016 року у справі № 757/20030/16-ц визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, визначено їх частки у праві власності - по Ѕ частці за кожним на вказану квартиру.Правонаступництво у справі, що переглядається, ґрунтується на частковій зміні суб`єктного складу учасників правовідношення, де наслідками ухвалення рішення суду про визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину в майні, що перебуває в іпотеці, є застосування інституту правонаступництва як базового цивілістичного інституту з відповідними правовими наслідками та особливостями виконавчого провадження, передбаченими Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .За таких обставин, наявні підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційну скаргу належить задовольнити, а ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні заяви АТ "Сбербанк" про заміну сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 - скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви АТ "Сбербанк" про заміну сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; а також вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

У зв`язку з наведеним зі ОСОБА_1 на користь АТ "Сбербанк" підлягає стягненню судовий збір за подання за подання апеляційної скарги в розмірі 2 102,00 грн та за подання касаційної скарги в розмірі 2 102,00грн.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у частині відмови у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" про заміну сторони виконавчого провадження № 41840425 боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 скасувати.

Заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про заміну сторони виконавчого провадження № 41840425 боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 задовольнити.

Замінити боржника ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 41840425, відкритому на виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом міста Києва від 10 грудня 2013 року на виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року у справі № 2-237/2010.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сбербанк" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 102,00 грн та за подання касаційної скарги в розмірі 2 102,00 грн.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у скасованій частині втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

В. І. Крат

Судді:

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар М. М. Русинчук М. Ю. Тітов