Іменем України09 червня 2021 рокум. Київсправа № 664/1508/19провадження № 61-15874св20Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,учасники справи:позивач - ОСОБА_1,відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус",третя особа - ОСОБА_2,особа, яка подала апеляційну та касаційну скаргу - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група",розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" наухвалу Херсонського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.,

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (далі - ТДВ "СТДВ "Глобус"), третя особа -

ОСОБА_2, про стягнення страхового відшкодування.

На обґрунтування позовних вимог вказував, що 26 січня 2019 року о 13 год 40 хв на автодорозі Олешки - Гола Пристань при виїзді з міста Олешки сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "Шевроле", яким керував він, і транспортного засобу "Ауді", яким керував ОСОБА_2 . Після настання ДТП він разом з ОСОБА_2 склали повідомлення про ДТП (Європротокол).

Це повідомлення разом із заявою про настання страхового випадку позивач та третя особа подали до страхової компанії - ТДВ "СТДВ "Глобус", в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 (особи винної у настанні ДТП).

25 квітня 2019 року ТДВ "СТДВ "Глобус" виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 3 755,00 грн. Позивач вказував, що решта суми йому не виплачена, повідомлень про задоволення або відмову у задоволенні заяви про здійснення страхової виплати йому не надходило.

Позивач зазначав, що ТДВ "СТДВ "Глобус" відмовлявся повідомити його про проведену оцінку завданої шкоди майну, її розмір, розмір страхового відшкодування та термін його виплати, а також ухилявся від виплати страхового відшкодування у повному обсязі. Тому, він провів відновлювальний ремонт транспортного засобу за власні кошти.

Згідно із рахунком ФОП ОСОБА_3 від 02 травня 2019 року № 15 та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 15 від 03 березня 2019 року розмір відновлювальних робіт із врахуванням придбаних та замінених запчастин становить 13 171,62 грн. Вказана сума була сплачена позивачем ФОП ОСОБА_3 у повному обсязі 03 травня 2019 року під час підписання вказаного акта здачі-приймання робіт.

Таким чином, позивач вважав, що відповідач повинен сплатити йому

7 416,62 грн, із врахуванням суми франшизи (2 000,00 грн) та виплаченої суми страхового відшкодування (3 755,00 грн).

З огляду на викладені обставини ОСОБА_1 просив стягнути ТДВ "СТДВ "Глобус" на його користь страхове відшкодування у розмірі 7 416,62 грн

в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої його майну.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

РішеннямЦюрупинського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТДВ "СТДВ "Глобус" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 7 416,62 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено: факт настання страхового випадку, відсутність у ТДВ "СТДВ "Глобус" підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, а також вину ОСОБА_2, відповідальність якого застрахована у ТДВ "СТДВ "Глобус", у настанні ДТП. Факт спільної вини ОСОБА_1

і ОСОБА_2 у настанні ДТП у судовому засіданні відповідачем не доведено. При цьому, сума страхового відшкодування визначена позивачем із врахуванням витрат на проведення відновлювального ремонту у розмірі 13 171,62 грн, виплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 3 755,89 грн та франшизи в розмірі 2000,00 грн. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПАТ "СК "Українська страхова група") звернулося до суду з апеляційною скаргою на вказане судове рішення та просило його скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначено, що ПАТ "СК "Українська страхова група" є правонаступником ТДВ "СТДВ "Глобус" відповідно до договору про приєднання від 19 грудня 2019 року, згідно з яким ТДВ "СТДВ "Глобус" припиняється внаслідок передання ним усього свого майна, всіх прав та обов`язків до ПАТ "СК "Українська страхова група".

Також до апеляційної скарги додано передавальний акт майна, всіх прав та обов`язків ТДВ "СТДВ "Глобус" до правонаступника ПАТ "СК "Українська страхова група" від 19 грудня 2019 року та інші документи.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "СК "Українська страхова група" на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2019 року у цій справі закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять належних доказів припинення ТДВ "СТДВ "Глобус" як юридичної особи у передбаченому законом порядку, а саме доказів внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Тому апеляційний суд дійшов висновку, що оскарженим рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ПАТ "СК "Українська страхова група" не вирішувалося, тому на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України апеляційне провадження підлягає закриттю.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2020 року ПАТ "СК "Українська страхова група" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що відповідно до проколу № 16 загальних зборів учасників ТДВ "СТДВ "Глобус" від 19 грудня 2019 року було затверджено передавальний акт всіх прав та обов`язків від ТДВ "СТДВ "Глобус" до правонаступника ПАТ "СК "Українська страхова група", а також договір про приєднання між ТДВ "СТДВ "Глобус" та ПАТ "СК "Українська страхова група". Таким чином, ПАТ "СК "Українська страхова група" є правонаступником ТДВ "СТДВ "Глобус".

Апеляційний суд безпідставно не залучив ПАТ "СК "Українська страхова група" до участі у справі як правонаступника ТДВ "СТДВ "Глобус" та помилково закрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ПАТ "СК "Українська страхова група".

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 18 листопада 2020 року вказано, що підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, зокрема, статті 55 ЦПК України. Касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанцій посилався на те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ПАТ "СК "Українська страхова група" не вирішувалося.

Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду не погоджується.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті

6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц (провадження

№ 61-16634сво19) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що статтями 104, 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Тому поданий до апеляційного суду ПАТ "СК "Українська страхова група" передавальний акт, який затверджений рішенням загальних зборів учасників ТДВ "СТДВ "Глобус" (протокол від 19 грудня 2019 року № 16) та рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "СК "Українська страхова група" (протокол від 19 грудня 2019 року № 29), є належним доказом того, що

ПАТ "СК "Українська страхова група" є правонаступником ТДВ "СТДВ "Глобус".

За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.