Постанова
Іменем України09 червня 2021 рокум. Київсправа № 640/2013/17провадження № 61-2809св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,учасники справи:позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,відповідачі: квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, Харківська міська рада, Міністерство оборони України, за участі військової прокуратури Харківського гарнізону,розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка підписана представником ОСОБА_6, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2020 року в складі судді: Колесник С. А., та постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року в складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимогУ лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Харківської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії.У подальшому ОСОБА_1 звернувся з уточненим позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, Харківської міської ради, Міністерства оборони України за участю Військової прокуратури Харківського гарнізону, у якому просив визнати за ним право користування на частину земельної ділянки площею 0,0528 га за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати припиненим з 12 грудня 2002 року, а саме з моменту відчуження Державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на користь ОСОБА_7 права власності на адміністративну будівлю літера "Е-2", розташовану у АДРЕСА_1, право користування Харківською Квартирно-експлуатаційною частиною району (КЕВ м. Харкова) земельною ділянкою.У листопаді 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 звернулися з позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, Харківської міської ради, Міністерства оборони України про визнання права користування земельною ділянкою та визнання припиненим права користування.Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року об`єднано в одне провадження позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, Харківської міської ради, Міністерства оборони України, про визнання права користування земельною ділянкою.Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2019 року до справи залучено правонаступників позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 .У жовтні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали уточнений позов до Харківської міської ради, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, Міністерства оборони України, за участі Військової прокуратури Харківського гарнізону про визнання права користування земельною ділянкою та визнання припиненим права користування.Позовна заява мотивована тим, що адміністративна будівля за літерою "Е-2" загальною площею 516,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 вперше була зареєстрована за Державою в особі Верховної Ради, користувач - філія Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" відповідно до реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна від 03 грудня 2002 року, виданого Комунальним підприємством "Харківське міське БТІ" за реєстровим № 4548. Планом санації відновлення платоспроможності та виведення з кризи зазначеного державного підприємства у процедурі провадження справи про банкрутство, погодженим з виконуючим обов`язки Міністра оборони України, затверджено перелік будівель та споруд у загальній структурі підприємства, призначених для реалізації, до якого, зокрема, включено адміністративну будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 площею 516,3 кв м.19 грудня 2002 року Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на підставі договору купівлі-продажу №50-02/12 відчужило нежитлову будівлю літера "Е-2" загальною площею 516,3 кв м на користь ОСОБА_7, право власності за яким зареєстровано 26 грудня 2002 року. В подальшому зазначена нежитлова будівля була неодноразово відчужена за договорами купівлі-продажу, а саме ОСОБА_7 на користь АТ "БМТ", а товариством - на користь ОСОБА_1, право власності за яким зареєстровано 14 травня 2004 pоку. ОСОБА_1, набувши право власності на нежитлову будівлю, звернувся до Харківської міської ради з питання оформлення права на земельну ділянку. Рішенням XXII сесії XXIV скликання Харківської міської ради Харківської області № 91/04 від 23 червня 2004 року йому надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,0504 га по АДРЕСА_1, для обслуговування нежитлової будівлі. 08 грудня 2004 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєвою О.Д. за № 4728 продав, а ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 придбали 415/1000, 315/1000 та 100/1000 відповідно, а в цілому 830/1000 часток вказаної нежитлової будівлі, та право власності за ними зареєстровано 23 грудня 2004 pоку. У подальшому належна ОСОБА_2 частка нежитлової будівлі була збільшена до 260/1000 на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2007 року, укладеного між ним та ОСОБА_1 22 грудня 2004 року вони уклали договір про порядок експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літера "Е-2". За цим договором ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 доручили ОСОБА_1 здійснювати обслуговування будівлі літера "Е-2", надавши йому повноваження оформити землевідвід, орендувати земельну ділянку для обслуговування всієї будівлі, здійснити капітальний ремонт, у випадку необхідності знос та будівництво на місці старої нової будівлі по АДРЕСА_1, літера "Е-2" та надали йому право, для зручності, здійснювати розробку та оформлення всіх необхідних документів, в тому числі, і дозволу на знос і будівництво, замовлення проектної документації, здійснення будівництва від свого імені. ОСОБА_1, в свою чергу, зобов`язався після завершення капітального ремонту або зносу та будівництва нової будівлі укласти із співвласниками договір конкретного користування з врахуванням часток у праві власності на будівлю по АДРЕСА_1, після чого відмовитися на користь інших співвласників від частини земельної ділянки пропорційно до частки кожного співвласника у праві власності на будівлю. Рішенням ХL сесії Харківської міської ради ІV скликання від 28 вересня 2005 року № 180/05 затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_1, припинено право користування Харківській квартирно-експлуатаційній частині району частиною земельної ділянки площею 0,0528 га по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку переведено із земель оборони до земель житлової і громадської забудови та надано в оренду ОСОБА_1 строком до 01 вересня 2030 року для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі.02 червня 2006 року зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6310136600:02:008:0053, та між Харківською міською радою як орендодавцем та ОСОБА_1 укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, зареєстрований згідно чинного на той час законодавства. Рішенням Господарського суду Харківської області від 03 листопада 2014 року визнано недійсним рішення Харківської міської ради щодо припинення права користування Харківською квартирно-експлуатаційною частиною району частиною земельної ділянки площею 0,0528 га по АДРЕСА_1, зарахування цієї земельної ділянки до земель громадської та житлової забудови та передання її в оренду ОСОБА_1, а також визнано недійсним договір оренди землі від 02 червня 2006 року. У зв`язку зі зношеністю будівлі ними прийнято рішення щодо необхідності проведення її реконструкції, вирішення усіх питань щодо якої вони доручили одному із співвласників - ОСОБА_1 . Маючи на меті оформлення набутого на законних підставах права на сформовану у 2005 році земельну ділянку ОСОБА_1 звернувся до Харківської міської ради з питання поновлення договору оренди землі, та рішенням 36 сесії 6 скликання Харківської міської ради №1739 від 24 грудня 2014 року "Про поновлення договорів оренди землі для продовження будівництва об`єктів" йому поновлено договір оренди землі, строк реконструкції (будівництва) торгово-офісної будівлі літера "Е-2" подовжено до 31 грудня 2019 року. 18 червня 2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку, яке здійснюється Харківською міською радою, та про реєстрацію права оренди ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий №6310136600:02:008:0053, по АДРЕСА_1 .Рішенням Харківської міської ради від 24 червня 2015 року №1913/15 надано ОСОБА_1 в оренду строком до 01 липня 2064 року земельну ділянку площею 0, 0528 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування торгово-офісної будівлі літера "Е-2" за вказаною адресою, вирішено переукласти з ним договір оренди. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2016 року визнано недійсним пункт 19 додатку 4 зазначеного рішення щодо надання ОСОБА_1 в оренду строком до 01 липня 2064 року земельної ділянки площею 0,0528 га по АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування торгово-офісної будівлі літера "Е-2", переукладення та припинення договору оренди від 02 червня 2006 року, а також прийнято рішення про витребування з володіння Харківської міської ради та ОСОБА_1 та передачу на користь Держави в особі Міністерства оборони України за актом приймання передачі земельної ділянки площею 0,0528 га по АДРЕСА_1 .Позивачі зазначали, що квартирно-експлуатаційній відділ м. Харкова оскаржував реєстрацію їх прав на земельну ділянку, вважаючи, що вони втратили право користування нею, а також ініціював позов про припинення їх права спільної часткової власності на будівлю. Земельна ділянка, кадастровий номер 6310136600:02:008:0053, площею 0,0528 га по АДРЕСА_1 відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови та нині використовується ними виключно для розміщення та експлуатації (обслуговування) нежитлової будівлі літера "Е-2" за вказаною адресою. Натомість, квартирно-експлуатаційній відділ м. Харкова, Міністерство оборони України не користуються спірною земельною ділянкою, починаючи з 2002 року, а саме з моменту відчуження Державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" у процедурі банкрутства нежитлової будівлі літера "Е-2". Квартирно-експлуатаційній відділ м. Харкова у своїх листах від 23 березня 2004 року № 577 та № 592 на ім`я генерального директора АТ "БМТ" та Харківського міського голови повідомляв, що земельна ділянка площею 504 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться під адміністративною будівлею літера "Е-2", не використовується для потреб Міністерства оборони України, у зв`язку з чим просив вирішити питання про прийом її до земельного запасу міста. Тому в квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова припинилося право користування земельною ділянкою у частині, на якій розташована ця будівля, та яка необхідна для її експлуатації та обслуговування. Проте відповідачі заперечують проти права позивачів на користування земельною ділянкою площею 0,0528 га, кадастровий номер 6310136600:02:008:0053, яка безпосередньо розташована під належною їм на праві власності будівлею.ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просили: визнати за ними право користування земельною ділянкою площею 0,0528 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6310136600:02:008:0053, яка розташована під належною їм на праві спільної часткової власності нежитловою будівлею літера "Е-2" для її розміщення, експлуатації та обслуговування; визнати припиненим з 19 грудня 2002 року, а саме з моменту відчуження державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на користь ОСОБА_7 права власності на адміністративну будівлю літера "Е-2", розташовану у АДРЕСА_1, право користування Харківською Квартирно-експлуатаційною частиною м. Харкова (на даний час Харківський Квартирно-експлуатаційний відділ) земельною ділянкою згідно державного акту на право постійного користування землею серії ХР-33-01-001736, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в частині земельної ділянки, розташованої під зазначеною будівлею, площею 0,0528 га (кадастровий номер 6310136600:02:008:0053).
Короткий зміст рішення суду першої інстанціїРішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2020 рокув задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено в повному обсязі.Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щопредставник відповідача Харківської міської ради позов позивачів підтримала з підстав, викладених у відзиві на позов. Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони" (1345-15) . Міністром оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України згода на припинення права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою не надавалася, тобто земельна ділянка до цього часу є державною власністю з категорією "землі оборони", відноситься до сфери управління Міністерства оборони України та перебуває у постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова. Оскільки спірна земельна ділянка є державною власністю з категорією "землі оборони", відноситься до сфери управління Міністерства оборони України та перебуває у постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, то підстав для задоволення вимог позивачів немає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанціїПостановою Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2020 року залишено без змін.Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що до суду апеляційної інстанції від представниці Харківської міської ради надійшла відповідь на апеляційні скарги, в якій Харківська міська рада вважала апеляційні скарги обґрунтованими. Судовими рішеннями у справах № 922/4744/13, № 922/42/16 встановлено, що земельна ділянка, зокрема, під адміністративною будівлею літера "Е-2" загальною площею 516,3 кв. м по АДРЕСА_1, яка придбана ОСОБА_1, відноситься до земель оборони, суб`єктом права власності на яку є держава, а право постійного користування щодо неї має Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова. Чинне на час придбання позивачами у власність зазначеної нежитлової будівлі земельне та цивільне законодавство не передбачало автоматичного переходу права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості. Для отримання права власності на земельну ділянку необхідно було укласти договір, і право користування земельною ділянкою має посвідчуватися договором оренди. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, провадження № 12-143гс18, викладено висновок, що набуття фізичними особами права приватної власності на будівлі, які належали до військового майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, чим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель. Таким чином, позивачі як власники нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, яка відноситься до земель оборони, мають право вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування, а не визнання його за ними на підставі рішення суду. Частиною 1 статті 16 Закону України "Про оренду землі" у редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Як вбачається з матеріалів справи, позивачі не звертались до Міністерства оборони України з питань оформлення оренди частини земельної ділянки, необхідної для обслуговування належної їм нежитлової будівлі. Вимог щодо зобов`язання власника земельної ділянки укласти з ними договір оренди в межах цієї справи позивачами також не заявлено.Апеляційний суд вказав, що при розгляді справи № 2018/2-110/11 встановлено, що згідно з висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 25 липня 2012 року № 915 частина будівлі літера "Г-1" на АДРЕСА_1 площею 1,5 кв м, розміщена на земельній ділянці, наданій у користування ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 02 червня 2006 року та акту встановлення меж земельної ділянки від 19 грудня 2005 року (а. с. 12-26, том 8). Отже, на земельній ділянці, що є предметом спору, окрім будівлі, що належить позивачам, розміщена частина будівлі літера "Г-1", власницею якої є ОСОБА_9, і яка була на цій частині земельної ділянки ще до виникнення спірних правовідносин. Однак, ОСОБА_9 до участі у цій справі не залучена. Тому колегія суддів вважала, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо відмови позивачам у задоволенні позову.
Аргументи учасників справиУ лютому 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 засобами поштового зв`язку подали касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_6, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року, в якій просили: оскаржені рішення скасувати; постановити по справі нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; вирішити питання про розподіл судових витрат.Касаційна скарга мотивована тим, що: судами у даній справі застосовані норми права - статті 19, 20, 77, 92, 120, 140, 141, 142 ЗК України, статті 377 ЦК України, "Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22 грудня 1997 року, без урахування висновку щодо застосування вищевказаних норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої палати Верховного Суду від04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16; від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/2135/16; від 10 жовтня 2019 року у справі № 910/10986/18; від 24 листопада 2020 року у справі № 914/207/18; від 18 лютого 2020 року у справі № 907/132/19; від 16 липня 2019 року у справі № 926/1326/15; від 25 квітня 2019 року у справі № 910/31904/15; від 25 квітня 2019 року у справі № 909/436/17; неправильним застосуванням норми права - статті 122 ЗК України (висновки щодо наявності у Міністерства оборони України повноважень на розпорядження земельними ділянками державної власності), адже відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.Зазначають, що судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин не застосований висновок Верховного Суду, викладений в пункті 8.15 постанови Великої Палати від 04 грудня 2018 у справі №910/18560/16, саме "...перехід права на земельну ділянку, що має правовий режим земель оборони, до приватного власника придбаного об`єкта нерухомості, розташованого на ній, об`єктивно зумовлює зміну ЇЇ цільового призначення, зокрема, на землі забудови (житлової або громадської) або землі промисловості, адже змінюється суб`єкт її використання, земельна ділянка в такому випадку використовується для експлуатації придбаного у власність об`єкта нерухомості, розташованого на цій земельній ділянці, а не є наданою для розміщення і діяльності військової частини". Станом на грудень 2002 року Закон України "Про використання земель оборони" (1345-15) не був прийнятий, а діяла лише норма статті 77 ЗК України, відповідно до якої землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. На спірній земельній ділянці, яка за біржовою угодою №50-02/12 від 19 грудня 2002 року про продаж нежитлової будівлі, укладеною між ДП МОУ "Укрвійськбуд" та громадянином ОСОБА_7, перейшла у володіння фізичної особи.Вказують, що Верховний Суд у постанові Великої Палати від 04 грудня 2018 року у справі №910/18560/16, аналізуючи норми Положення та обсяг обов`язків, покладений на Міністерство оборони України та структурні підрозділи, зробив такі висновки: пункт 7.44 "Водночас в силу наведених вище положень земельного законодавства саме позивачам у справі (Міністерство оборони України, Київське квартирно-експлуатаційне управління) належало вчинити дії щодо юридичного оформлення земельних правовідносин згідно з вимогами законодавства щодо наслідків переходу права власності на реалізовані будівлі та привести дані щодо земель, наданих у користування для розміщення і постійної діяльності військової частини, у відповідність з наявними документально підтвердженими відомостями про те, які землі, що обліковувались за військовим містечком, для потреб оборони не використовуються в силу правочину, який відбувся". Тобто, відповідачі - квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова (землекористувач) та Міністерство оборони України, протягом 18 років допускають бездіяльність в частині упорядкування земельних відносин щодо ділянки по АДРЕСА_1, на якій розташована нежитлова будівля позивачів. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова та Міністерство оборони України понад 18 років ігнорують свій обов`язок передати земельну ділянку по АДРЕСА_1 місцевій раді, чим спричиняють шкоду у вигляді недоотримання місцевим бюджетом плати за користування земельною ділянкою. На думку судів попередніх інстанцій "чинне на час придбання позивачами у власність зазначеної нежитлової будівлі не передбачало автоматичного переходу права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості. Проте, даний висновок суду також суперечить обов`язковим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати від 04 грудня 2018 року у справі N 910/18560/16. Правовідносини у даній справі та справ № 910/18560/16 є подібними, а висновки щодо застосування положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України є релевантними до даної справи. Зазначають, що відповідачами право користування позивачів земельною ділянкою під належною їм нерухомістю не визнається. А факт державної реєстрації права постійного користування спірною ділянкою унеможливлює реалізацію позивачами своїх прав на отримання земельної ділянки в користування у відповідності до чинного на теперішній час законодавства.У квітні 2021 року Харківська міська рада направила відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що після набуття права власності позивачами на будівлю літ. "Е-2" по АДРЕСА_1, до них перейшло й право користування на земельною ділянкою, на якій вона розміщена, як передбачено статтею 120 ЗК України. Позивачі вжили всіх необхідних заходів, щодо оформлення права оренди на земельну ділянку, на якій розташована спірна будівля. За весь період дії договору оренди землі, своєчасно та в повному обсязі сплачували орендну плату за землю, вживали всіх передбачених діючим законодавством дій щодо збереження за собою права оренди на земельну ділянку.У квітні 2021 року квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкованаправив відзив на касаційну скаргу, в якому просить: закрити касаційне провадження у справі; у разі продовження касаційного розгляду касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін. Вказує, що усі правові висновки Верховного Суду, на які посилаються скаржники у касаційній скарзі, викладені не у подібних правовідносинах, адже мають відміні суб`єктний склад, предмет і підстави позову та встановлені фактичні обставини, що виключає можливість касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Зазначає, що виділена конфігурація земельної ділянки однозначно порушує права власника нежитлової будівлі літ. "Г-1" по АДРЕСА_1 . Ще у 2008 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_9 про витребування у відповідача та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом зносу самовільного будівництва на ній та відновлення межових знаків на самозахваченій частині земельної ділянки. В обґрунтуванням посилався на той факт, що частина будівлі літ. "Г-1" по АДРЕСА_1, площею 1,5 кв. м розміщена на земельній ділянці, наданій у користування ОСОБА_1 . Частина будівлі літ. "Г-1" по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_9, площею 1,5 кв. м розміщена на спірній земельній ділянці. Справа № 2018/2-110/11 розглядалась судами неодноразово, останнім рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2015 року у справі № 2018/2-110/11, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2016 року та постановою Верховного Суду від 29 травня 2019 року, у задоволені позову було відмовлено в тому числі з тих підстав, що будівля літ. "Г-1" по АДРЕСА_1, хоча і частково розміщена на спірній земельній ділянці, однак не є самочинним будівництвом та є первинною по відношенні до формування спірної земельної ділянки.У травні 2021 року Міністерство оборони України подало письмові пояснення, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін. Зазначає, що незрозуміло чому позивачі зазначили відповідачем Харківську міську раду; надання в користування позивачам незаконно виділеної земельної ділянки є об`єктивно неможливим.
Рух справиУхвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2021 року: в задоволенні клопотання квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова повідомити про дату, час та місце розгляду справи та про участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції відмовлено; справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного переглядуПереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).В ухвалі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16; від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/2135/16; від 10 жовтня 2019 року у справі № 910/10986/18; від 24 листопада 2020 року у справі № 914/207/18; від 18 лютого 2020 року у справі № 907/132/19; від 16 липня 2019 року у справі № 926/1326/15; від 25 квітня 2019 року у справі № 910/31904/15; від 25 квітня 2019 року у справі № 909/436/17; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Позиція Верховного СудуСуди встановили, що 09 липня 1998 року виконавчим комітетом Харківської міської ради на підставі рішень міськвиконкому від 13 травня 1998 року № 399 та 12 серпня 1998 року № 845 Харківській квартирно-експлуатаційний частині району видано Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-33-01-001736, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 352 та яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,4620 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації і обслуговування адміністративних, складських та допоміжних будівель і споруд.Земельна ділянка, на якій розміщується нежитлова будівля літ. "Е-2", загальною площею 516,3 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1, входить до складу вищезазначених 0,4620 га, визначених Державним актом на право постійного користування землею серії ХР-33-01-001736.Планом санації відновлення платоспроможності та виведення з кризи Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" у процедурі провадження справи про банкрутство, погодженим з виконуючим обов`язки Міністра оборони України, затверджено перелік будівель та споруд у загальній структурі підприємства, призначених для реалізації, до якого зокрема, включено адміністративну будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 .19 грудня 2002 року Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на підставі біржової угоди №50-02/12 за відплатним договором купівлі-продажу нерухомості продало адміністративну будівлю літера "Е-2" загальною площею 516,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, покупцю ОСОБА_7 03 січня 2003 року АТ "БМТ" придбало у ОСОБА_7 нежитлову будівлю літера "Е-2" загальною площею 516,3 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу №4.Харківську квартирно-експлуатаційну частину району Північного оперативного командування реформовано у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків.У листі № 578 від 23 березня 2004 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (в/містечко №48) вказав, що земельна ділянка площею 504,0 кв. м та будинок № 1 не використовується для потреб Міністерства оборони України в зв`язку з продажем нежитлової будівлі літера "Е-2" по АДРЕСА_1 . Згідно листа Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків № 992 від 23 червня 2005 року земельна ділянка, на якій розташовано будівлю №1, фактично складає 470,0 кв м, а не 504,0 кв. м, як було повідомлено раніше у листі від 23 березня 2004 року.24 квітня 2004 року АТ "БМТ" за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєвою О. Д. за № 1451 продало, а ОСОБА_1 придбав нежитлову будівлю літера "Е-2" загальною площею 516,3 кв. м по АДРЕСА_1, та його право власності зареєстровано 14 травня 2004 року.Рішенням XXII сесії XXIV скликання Харківської міської ради Харківської області № 91/04 від 23 червня 2004 року ОСОБА_1 надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею орієнтовно 0,0504 га, по АДРЕСА_1, для обслуговування нежитлової будівлі. 08 грудня 2004 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєвою О. Д. за № 4728 продав, а ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_2 придбали 415/1000, 315/1000 та 100/1000 відповідно, а в цілому 830/1000 часток нежитлової будівлі літера "Е-2" загальною площею 516,3 кв. м, та право власності за ними зареєстровано 23 грудня 2004 року.На підставі договору купівлі-продажу від 27 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Юдіною О. С. за № 314, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, належна ОСОБА_2 частка нежитлової будівлі збільшена на 16/100.Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, співвласниками нежитлової будівлі літ. "Е-2" загальною площею 516,3 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1, є: ОСОБА_2 - частка 260/1000, ОСОБА_3 - частка 415/1000, ОСОБА_8 - частка 315/1000 та ОСОБА_1 - частка 10/1000.22 грудня 2004 року ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір про порядок експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літера "Е-2", згідно з яким ОСОБА_1 доручено обслуговувати будівлю літера "Е-2" по АДРЕСА_1 та отримати в оренду земельну ділянку, необхідну для розміщення та експлуатації нежитлової будівлі в дострокове користування строком на 25 років, оформити всі необхідні документи, проект відведення та договір оренди земельної ділянки. Також, за цим договором ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 доручили ОСОБА_1 здійснювати обслуговування будівлі літера "Е-2", надавши йому повноваження оформити землевідвід, орендувати земельну ділянку для обслуговування всієї будівлі, здійснити капітальний ремонт, у випадку необхідності знос та будівництво на місці старої нової будівлі по АДРЕСА_1, літера "Е-2" та надали йому право, для зручності, здійснювати розробку та оформлення всіх необхідних документів, в тому числі, і дозволу на знос і будівництво, замовлення проектної документації, здійснення будівництва від свого імені. ОСОБА_1, в свою чергу, зобов`язався після завершення капітального ремонту або зносу та будівництва нової будівлі укласти із співвласниками договір конкретного користування з врахуванням часток у праві власності на будівлю по АДРЕСА_1, після чого відмовитися на користь інших співвласників від частини земельної ділянки пропорційно до частки кожного співвласника у праві власності на будівлю.28 липня 2005 року складено акт встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки площею 528,0 кв. м по АДРЕСА_1, землекористувачем вказаний ОСОБА_1 .Рішенням ХL сесії Харківської міської ради ІV скликання від 28 вересня 2005 року № 180/05 затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_1 ; припинено право користування Харківській квартирно-експлуатаційній частині району частиною земельної ділянки площею 0,0528 га по АДРЕСА_1 ; надано в оренду громадянину ОСОБА_1 строком до 01 вересня 2030 року земельну ділянку площею 0,0528 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі (а. с. 26, том № 1); земельну ділянку, зазначену у пункті 1.4 додатку 3, переведено із земель оборони до земель житлової і громадської забудови.На виконання вказаного рішення XL сесії IV скликання Харківської міської ради № 180/05 від 28 вересня 2005 року між Харківською міською радою (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) 02 червня 2006 року укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0528 га під забудовою 0,0371 га, інших угідь 0,0157 га. Вказано, що на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літера "Е-2", яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Договір оренди землі зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", в Державному реєстрі земель 02 червня 2006 року за № 340667100125.Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6300517772013 від 26 вересня 2013 року, державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6310136600:02:008:0053, площею 0,0528 га, відбулася 02 червня 2006 року.Земельна ділянка за актом приймання-передачі від 02 червня 2006 року передана ОСОБА_1, яким сплачувалась орендна плата згідно договору оренди.Рішенням Харківської міської ради від 18 квітня 2007 року № 389 дозволено ОСОБА_1 будівництво торговельно-офісної будівлі з урахуванням знесення існуючої нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, на раніше відведеній території. Зазначено, що будівництво необхідно виконати до 31 грудня 2009 року.Рішенням Харківської міської ради від 24 грудня 2009 року № 590 продовжено ОСОБА_1 строки будівництва торговельно-офісної будівлі, з урахуванням знесення існуючої нежитлової будівлі літера "Е-2" по АДРЕСА_1, до 31 грудня 2014 року.Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07 грудня 2012 року встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 фактично використовується для обслуговування об`єктів громадської забудови.Рішенням 36 сесії 6 скликання Харківської міської ради №1739/14 від 24 грудня 2014 року "Про поновлення договорів оренди землі для продовження будівництва об`єктів" ОСОБА_1 поновлено договір оренди землі, продовжено строк будівництва торговельно-офісної будівлі з урахуванням знесення існуючої нежитлової будівлі літера "Е-2" по АДРЕСА_1 до 31 грудня 2019 року.У зв`язку із зміною умов використання земельної ділянки по АДРЕСА_1, будівля літера "Е-2" ( для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі), ОСОБА_1 звернувся до Харківської міської ради із заявою від 22 травня 2015 року щодо внесення змін до договору оренди землі шляхом його переукладення.24 червня 2015 року Харківською міською радою Харківської області на 40 сесії 6 скликання прийнято рішення № 1913/15 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд". Відповідно до пункту 19.1 Переліку юридичних та фізичних осіб, яким надаються земельні ділянки без зміни їх меж та цільового призначення (додаток 4 до зазначеного вище рішення) ОСОБА_1 надано в оренду строком до 01 лютого 2064 року земельну ділянку площею 0,0528 га, (кадастровий номер 6310136600:02:008:0053), за рахунок земель житлової та громадської забудови (код класифікації видів цільового призначення - 03.15), що належить територіальній громаді м. Харкова для експлуатації та обслуговування торгівельно-офісної будівлі літера "Е-2" по АДРЕСА_1 .Рішенням Господарського суду Харківської області від 03 листопада 2014 року по справі № 922/4744/13, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 19 травня 2015 року, визнано недійсними пункт 8.2 рішення Харківської міської ради № 180/05 від 28 вересня 2005 року в частині переведення із земель оборони до земель житлової і громадської забудови частини земельної ділянки площею 0,0528 га по АДРЕСА_1, пункт 1.4 додатку 3 в частині припинення права користування Харківській Квартирно-експлуатаційній частині району частиною земельної ділянки площею 0,0528 га по АДРЕСА_1 ; визнано недійсним пункт 1.38 додатку 4 до рішення Харківської міської ради № 180/05 від 28 вересня 2005 року у частині надання громадянину ОСОБА_1 в оренду строком до 01 вересня 2030 року земельної ділянки площею 0,0528 га по АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0528 га вартістю 1 163 165 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований Харківською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", в Державному реєстрі земель 02 червня 2006 року за № 340667100125.Ухвалою Верховного Суду України від 15 вересня 2015 року відмовлено у допуску справи № 922/4744/13 до провадження Верховного Суду України. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30 травня 2016 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 21 вересня 2016 року, рішення Господарського суду Харківської області від 03 листопада 2014 року по справі № 922/4744/13 в порядку перегляду за нововиявленими обставинами залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 16 січня 2017 року відмовлено у допуску справи № 922/4744/13 до провадження Верховного Суду України.Рішенням Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2016 року у справі № 922/42/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 січня 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 11 квітня 2017 року, визнано недійсним пункт 19 додатку 4 рішення Харківської міської ради від 24 червня 2015 року № 191/15 щодо надання ОСОБА_1 в оренду строком до 01 липня 2064 року земельної ділянки площею 0,0528 га по АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування торгово-офісної будівлі літера "Е-2" по АДРЕСА_1, переукладення та припинення договору оренди від 02 червня 2006 року, а також прийнято рішення про витребування з володіння Харківської міської ради та ОСОБА_1 та передачу на користь Держави в особі Міністерства оборони України за актом приймання передачі земельної ділянки площею 0,0528 га по АДРЕСА_1 .Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2016 року у справі № 922/42/16 за нововиявленими обставинами повернуто без розгляду ухвалою Господарського суду Харківської області від 13 листопада 2017 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2017 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на зазначені судові рішення постановою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року залишено без задоволення.Кримінальне провадження № 12014220480001962 щодо протиправного відчуження земель державної власності Харківською міською радою при винесенні рішення від 29 вересня 2005 року постановою слідчого від 06 грудня 2017 року закрито.Спірна земельна ділянка площею 0,0528 га по АДРЕСА_1 передана до Міністерства оборони України за актом приймання-передачі земельної ділянки від 14 лютого 2018 року, складеним представниками Харківської міської ради, Міністерства оборони України та державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.Рішенням Господарського суду Харківської області від 05 червня 2019 року у справі № 22/414/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02 вересня 2019 року та постановою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року, скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Ігнатової Н. Є. від 22 червня 2015 року 10:48:50, індексний номер: 22260257 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), яким за Харківською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,0528 га по АДРЕСА_1, та запис про право власності № 10124261 щодо права власності Харківської міської ради на зазначену земельну ділянку.Рішеннями державного реєстратора від 29 жовтня 2019 року право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6310136600:02:008:0053 площею 0,0528 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за державою в особі Міністерства оборони України, а право постійного користування - за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова.Апеляційний суд встановив, що при розгляді справи № 2018/2-110/11 за позовами ОСОБА_9 до ОСОБА_1, третя особа: Харківська міська рада, про поновлення порушеного права та ОСОБА_1 до ОСОБА_9, треті особи: Харківська міська рада, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, Міністерство оборони України про витребування та повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, зобов`язання відновити стан земельної ділянки та привести її у придатний для використання стан, встановлено, що згідно з висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 25 липня 2012 року № 915 частина будівлі літера "Г-1" на АДРЕСА_1 площею 1,5 кв м, розміщена на земельній ділянці, наданій у користування ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 02 червня 2006 року та акту встановлення меж земельної ділянки від 19 грудня 2005 року. На земельній ділянці, що є предметом спору, окрім будівлі, що належить позивачам, розміщена частина будівлі літера "Г-1", власницею якої є ОСОБА_9, і яка була на цій частині земельної ділянки ще до виникнення спірних правовідносин. Однак, ОСОБА_9 до участі у цій справі не залучена.Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що "пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України (1618-15) . За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".У справі, яка переглядається: суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову через необґрунтованість позовних вимог; суд апеляційної інстанції погодився із необґрунтованістю позовних вимог та додатково вказав про незалучення ОСОБА_9 до участі у цій справі, при цьому рішення суду першої інстанції не змінив; Харківська міська рада не має жодних прав на спірну земельну ділянку, а тому є неналежним відповідачем. Позивачі позовних вимог до ОСОБА_9 не пред`являли, клопотань про залучення, до участі у справі як співвідповідача не заявляли, а тому, за таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог внаслідок неналежного складу співвідповідачів. Тому судові рішення слід змінити в мотивувальній частині. Проте суди зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиСуд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).З урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норм права викладеного постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) колегія суддів вважає, що: оскаржені судові рішення ухвалені частково без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу необхідно задовольнити частково; оскаржені судові рішення змінити, виклавши їх мотивувальні частині у редакції цієї постанови; в іншій частині оскаржені судові рішення належить залишити без змін; відмовити в задоволенні клопотання квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про закриття касаційного провадження.Оскільки Верховний Суд змінює оскаржені судові рішення, але виключно у частині мотивів їх прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:Відмовити в задоволенні клопотання квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про закриття касаційного провадження.Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка підписана представником ОСОБА_6, задовольнити частково.Рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук
М. Ю. Тітов