Постанова

Іменем України

02 червня 2021 року

м. Київ

справа № 201/2296/18

провадження № 61-14425св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",

відповідач - ОСОБА_1,розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2020 року у складі судді Бєльченко Л. А., постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), після перейменування - Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 15 листопада 2007 року між Акціонерним комерційно інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11252744000, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 45 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,9 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - до 14 листопада 2036 року.

На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту 15 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 11252744000/11252756000/3, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

15 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 11252744000/П на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 11252744000.

29 вересня 2017 року відповідачу поштою направлено вимогу про погашення простроченої заборгованості та з попередженням про наслідки несплати такої заборгованості - зміну дати виконання основного зобов`язання. Однак, станом на 01 березня 2018 року вимога банку залишена без задоволення.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту, станом на 01 березня 2018 року виникла заборгованість у розмірі 35 540,26 дол. США, яка складається з: 30 755 дол. США - заборгованості за тілом кредиту; 4 785,26 дол. США - заборгованості за відсотками; пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором у розмірі 19 699,37 грн, що складається з: 5 460,28 грн - пені за прострочення сплати кредиту; 14 239,09 грн - пені за прострочення сплати процентів.

Враховуючи викладене, АТ "УкрСиббанк" просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 540,26 дол. США, пеню у розмірі 19 699,37 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року провадження у справі в частині вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 закрито, на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 540,26 дол. США, яка складається з: 30 755,00 дол. США - заборгованості за тілом кредиту; 4 785,26 дол. США - заборгованості за відсотками; пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором у розмірі 19 699,37 грн, що складається з: 5 460,28 грн - пені за прострочення сплати кредиту; 14 239,09 грн - пені за прострочення сплати процентів.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 01 березня 2018 року утворилась заборгованість за кредитом, яка у добровільному порядку погашена не була, тому підлягає стягенню з боржника.

Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року рішення місцевого суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування існуючих правових позицій Верховного Суду, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.

На думку заявника, суди попередніх інстанцій, не розглянули та не прийняли до уваги доводи відповідача про нікчемність договору, враховуючи висновки почеркознавчої експертизи від 03 жовтня 2019 року про те, що ОСОБА_1 не підписував договір про надання споживчого кредиту № 11252744000 від 15 листопада 2007 року. Отже, це підтверджує недотримання сторонами письмової форми кредитного договору, обов`язковість якої встановлена частиною першою статті 1055 ЦК України, тому укладений між сторонами договір про надання споживчого кредиту від 15 листопада 2007 року є нікчемним.

Також зазначив, що оскаржувані рішення суперечать правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц про те, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) порядок.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу АТ "УкрСиббанк" просило касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

17 листопада 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 рокусправу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судами встановлено, що 15 листопада 2007 року між Акціонерним комерційно інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11252744000, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 45 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,9 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - до 14 листопада 2036 року.

Відповідно до пункту 1.4 цього договору цільове призначення кредиту - для особистих потреб, а саме на придбання нерухомого майна.

Відповідно до пункту 6.1.2 кредитного договору банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно пунктом 1.2.2 договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

Пунктом 6.2 кредитного договору передбачено, що у разі застосування банком права, передбаченого пунктом 6.1.2 договору, порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним, а саме: банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою позичальника; терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов`язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 32 (тридцять другого) календарного дня, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту за умови, що: а) банк направив за адресою позичальника повідомлення (вимогу) про порушення зобов`язань позичальника за договором та про дострокове повернення кредиту і плати за кредит, б) позичальник не усунув зазначених банком порушень зобов`язань позичальника за договором протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку; терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов`язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 41 (сорок першого) календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит, у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) Банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку) або з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів, рахуючи з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку; не пізніше дати дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит позичальник зобов`язується виконати в повному обсязі й інші власні грошові зобов`язання, передбачені договором; в разі порушення позичальником нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої ним суми кредиту та/або сплати плати за кредит за договором, вважається, що такий позичальник користується кредитом понад строк, встановлений договором, при цьому, починаючи з наступного робочого дня, сума такого кредиту вважається простроченою сумою основного боргу, а сума плати за кредит - відповідно простроченими процентами та/або простроченими комісіями.

Згідно з пунктом 2.1 договору з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань банком приймається застава нерухомості, а саме 3-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, що є власністю ОСОБА_1

15 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 11252744000/11252756000/3 на забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за цим договором про надання споживчого кредиту, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір іпотеки встановлює, що він укладений, зокрема, в забезпечення виконання грошових зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту № 11252744000 від 15 листопада 2007 року, укладеним між іпотекодавцем ОСОБА_1 та іпотекодержателем АКІБ "УкрСиббанк". Також іпотечним договором закріплені істотні умови кредитування за Договором про надання споживчого кредиту № 11252744000 від 15 листопада 2007 року із зазначенням, зокрема, розміру отриманого кредиту, терміну повернення кредитних коштів, розміру процентів за користування кредитними коштами.

У зв`язку із невиконанням боржником взятих на себе зобов`язань за договором кредиту, 29 вересня 2017 року відповідачу ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 1050 ЦК України направлено вимогу № 23-1-2/3020 про погашення простроченої заборгованості: 1 036 дол. США - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 2 709,70 дол. США - прострочена заборгованість за процентами.

При цьому банк повідомив боржника, що у випадку не усунення порушень на 32-й день з дня отримання цієї вимоги, а у разі відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41-го календарного дня з дати відправлення позичальнику цього повідомлення (вимоги), АТ ""УкрСиббанк" вимагає виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором від 15 листопада 2007 року № 11252744000, а саме: сплатити банку заборгованість по поверненню суми кредиту у повному обсязі.

Відповідно до списку згрупованих поштових відправлень № 141-1710020432-4 вказана вимога була надіслана 29 вересня 2017 року за місцем проживання відповідача.

Докази отримання цієї вимоги відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2665-19 від 03 жовтня 2019 року п`ять підписів, що розміщені в нижньому правому куті на 1-5 аркушах Договору про надання споживчого кредиту № 11252744000 від 15 листопада 2007 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису. Також у вказаному висновку зазначено, що два підписи від імені ОСОБА_1 в пункті 8.3 Розділу 8 "Адреси, реквізити та підписи Сторін" в Договорі про надання споживчого кредиту № 11252744000 від 15 листопада 2007 року в графі "Позичальник: ОСОБА_1" та в графі " ОСОБА_1" виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

Разом із тим, судами установлено та не заперечувалося учасниками справи, що договір іпотеки № 11252744000/11252756000/3 від 15 листопада 2007 року, у якому визначено умови кредитування, підписаний ОСОБА_1 та представником ПАТ "УкрСиббанк".

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував факт отримання ОСОБА_1 від позивача кредитних коштів у розмірі 227 250 грн (що становить еквівалент 45 000 дол. США) на купівлю нерухомості, а саме - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку, доданого позивачем, розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 01 березня 2018 року становить 35 540,26 дол. США та складається з: 30 755 дол. США - заборгованості за тілом кредиту; 4 785,26 дол. США - заборгованості за відсотками. Крім того, банком нарахована пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором у розмірі 19 699,37 грн, що складається з: 5 460,28 грн - пені за прострочення сплати кредиту; 14 239,09 грн - пені прострочення сплати процентів.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори) (частини перша, друга статті 202 ЦК України).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Установлено, що відповідно до пункту 1.4 договору про надання споживчого кредиту № 11252744000 від 15 листопада 2007 року цільове призначення кредиту - кредит надається позичальнику для його особистих потреб, а саме на придбання нерухомого майна.

Згідно з пунктом 2.1 цього договору з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань банком приймається застава нерухомості, а саме 3-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, що є власністю ОСОБА_1 .

Вказана квартира за адресою: АДРЕСА_1 є предметом договору іпотеки № 11252744000/11252756000/3 від 15 листопада 2007 року.

Судами встановлено, що договір іпотеки № 11252744000/11252756000/3 від 15 листопада 2007 року підписаний ОСОБА_1 та представником ПАТ "УкрСиббанк".

Вказаний договір іпотеки встановлює, що він укладений, зокрема, в забезпечення виконання грошових зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту № 11252744000 від 15 листопада 2007 року, укладеним між іпотекодавцем ОСОБА_1 та іпотекодержателем АКІБ "УкрСиббанк". Також іпотечним договором закріплені істотні умови кредитування за Договором про надання споживчого кредиту № 11252744000 від 15 листопада 2007 року із зазначенням, зокрема, розміру отриманого кредиту - 45 000 доларів США, терміну повернення кредитних коштів - до 14 листопада 2036 року, розміру процентів за користування кредитними коштами - 12,9 %.

Також стороною відповідача в судовому засіданні не заперечувався факт отримання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 227 250,00 грн (що становить еквівалент 45 000 дол. США) на купівлю нерухомості, а саме - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, у додатках № 1 та № 2 до Договору про надання споживчого кредиту № 11252744000 від 15 листопада 2007 року, які підписані ОСОБА_1 та представником АКІБ "УкрСиббанк" (підписи вказаних осіб на зазначених документах не оспорюються та не були предметом експертного дослідження), помісячно до листопада 2036 року визначені графіки та розміри платежів на погашення основної суми кредиту у загальному розмірі 45 000 доларів США, процентів за користування кредитом та інших платежів. При цьому зазначено, що реальна процентна ставка по кредиту становить 16,02 %, а абсолютне значення подорожчання кредиту - 95 382,91 доларів США (із яких відсотки за користування кредитом - 85 291,98 доларів США).

Також встановлено, що протягом більш ніж дев`яти років ОСОБА_1 сплачував кредитну заборгованість за кредитним договором № 11252744000 від 15 листопада 2007 року.

При таких обставинах наявність зафіксованих та погоджених між сторонами істотних умов кредитування в інших документах, які містять підпис ОСОБА_1, та внесення останнім протягом тривалого часу щомісячних платежів на виконання умов кредитного договору № 11252744000 від 15 листопада 2007 року свідчить про наявність волевиявлення та існування між сторонами зобов`язальних відносин, а тому, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, слід вважати, що укладений між сторонами правочин є таким, що вчинений у письмовій формі.

Договір про надання споживчого кредиту № 11252744000 від 15 листопада 2007 року недійсним не визнавався.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, дослідивши наявні докази, дійшли обґрунтованого висновку, що обставини укладення між сторонами 15 листопада 2007 року кредитного договору № 11252744000 та отримання позичальником від позивача кредитних коштів у сумі 45 000 дол США є доведеними.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (положення статті 611 ЦК України).Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.Встановлено, що банк у вересні 2017 року скористався своїм правом пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язання за кредитним договором утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника, а тому суди правомірно стягнули з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором у розмірі 30 755,00 дол. США.При цьому Верховний Суд зауважує, що доводи касаційної скарги щодо застосування приписів статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яка, зокрема, визначає обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, є необґрунтованими, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин (направлення вимоги про дострокове повернення кредиту), редакція зазначеної норми, на яку посилається заявник, втратила чинність. Однак, стягуючи проценти за користування кредитом та пеню, суди не звернули увагу на наступне.За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.Пунктом 6.1.2. кредитного договору від 15 листопада 2007 року № 11252744000 передбачено право банку визнати термін повернення кредиту таким, що настав, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.При цьому, терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов`язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 41-го календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит, у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) Банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку) або з інших підстав протягом 40 календарних днів, рахуючи з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку (пункт 6.1.2 кредитного договору).Як встановлено судами, 29 вересня 2017 року банк направив ОСОБА_1 вимогу № 23-1-2/3020 про погашення заборгованості, у якому АТ "УкрСиббанк" вимагало усунення порушень умов кредитного договору, а саме - погашення простроченої заборгованості: 1 036 дол. США - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 2 709,70 дол. США - прострочена заборгованість за процентами.При цьому банк повідомив боржника, що у випадку не усунення порушень на 32 день з дня отримання цієї вимоги, а у разі відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику цього повідомлення (вимоги), АТ ""УкрСиббанк" вимагає виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором від 15 листопада 2007 року № 11252744000, а саме - сплатити банку заборгованість по поверненню суми кредиту у повному обсязі. Докази отримання цієї вимоги відповідачем у матеріалах справи відсутні.Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.Звернувшись до позичальника 29 вересня 2017 року із вимогою про дострокове погашення кредитної заборгованості, АТ "УкрСиббанк" відповідно до правил частини другої статті 1050 ЦК України змінило строк виконання основного зобов`язання, а тому нарахування заборгованості по відсоткам та пені після зміни строку дії кредитного договору є неправомірним.Враховуючи наведене, з 41-го календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги), тобто з 09 листопада 2017 року, банк втратив право нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом та пеню.При таких обставинах позовні вимоги АТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та пені, нарахованих після 08 листопада 2017 року, не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю.Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованість за пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом станом на 08 листопада 2017 року становить 2328,35 дол. США, а за пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами - 6017,03 дол. США. Разом із тим, після 08 листопада 2017 року нараховано пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 3131,93 грн та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у розмірі 8222,06 грн. Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованість нарахованих процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором № 11252744000 від 15 листопада 2007 року становить 4 785,26 дол. США - за період з 04 січня 2017 року до 28 лютого 2018 року. Разом із тим, після 08 листопада 2017 року нараховано відсотків в розмірі 1296,74 дол. США.Таким чином, з ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню:- заборгованості по тілу кредиту у розмірі 30 755 дол. США;- заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, нарахована станом на 08 листопада 2017 року,у розмірі 3 488,52 дол. США, а відсотки у розмірі 1296,74 грн за користування кредитом за період після 08 листопада 2017 року банк нарахував безпідставно. - заборгованість за пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, нарахована станом на 08 листопада 2017 року,у розмірі 2328,35 дол. США, а пеню у розмірі 3131,93 грн за період після 08 листопада 2017 року банк нарахував безпідставно;- заборгованість за пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, нарахована станом на 08 листопада 2017 року,у розмірі 6017,03 дол. США, а пеню у розмірі 8222,06 грн за період після 08 листопада 2017 року банк нарахував безпідставно;Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.Відповідно до частин першої, другої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні позовних вимог АТ "УкрСиббанк" в частині стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та пені, Верховний Суд дійшов висновку про скасування рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року в частині вирішення зазначених позовних вимог, з ухваленням у справі у цій частині вимог нового судового рішення про задоволення позовних вимог частково, а саме - про стягнення з ОСОБА_1 : процентів за користування кредитом у розмірі 3 488,52 дол. США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 2328,35 дол. США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у розмірі 6017,03 дол. США.В частині вирішення позовних вимог АТ "УкрСиббанк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту у розмірі 30 755 дол. США рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 410 ЦПК України є підставою для залишення у цій частині касаційної скарги без задоволення.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи наведене, сплачений у зв`язку з розглядом справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій судовий збір необхідно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (розмір задоволених позовних вимог складає 77,1 % від заявлених позовних вимог), а тому відповідач має відшкодувати позивачеві витрати по сплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 11 245,51 грн (77, 1 % від 14 585,62 грн), а позивач - повернути відповідачеві 22,9 % від суми судового збору, сплаченого ним за подання апеляційної та касаційної скарг, що становить 11 690,37 грн (22,9 % від 21 878,43 грн. та від 29 171,24 грн).

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (частина десята статті 141 ЦПК).

При таких обставинах з АТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 444,86 грн на відшкодування судових витрат (11690,37 грн. - 11245,51 грн).

Згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки виконання оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій було зупинено ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року, то у зв`язку із завершенням касаційного провадження виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року в частині вирішення позовних вимог АТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 30 755,00 дол. США, що залишена без змін, підлягає поновленню.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 412, 415, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року в частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, про стягнення пені та в частині розподілу судових витрат скасувати, ухваливши в цій частині нове судове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та стягнення пені задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3 488,52 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 2328,35 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у розмірі 6017,03 доларів США.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за тілом кредиту в розмірі 30 755 дол. СШАзалишити без змін.

Стягнути з Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 444,86 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Поновити виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року в нескасованій частині.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун