розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва, у складі судді Юзькової О. Л., від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Олійника В. І., Желепи О. В., Кулікової С. В.,

від 21 грудня 2019 року,

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АК "Київводоканал"), Київська міська державна адміністрація (далі - КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що вона є власником квартири

АДРЕСА_1, в якій не встановлені засоби обліку води.

Вказувала, що 01 червня 2017 року між нею та ПрАТ "АК "Київводоканал" укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Проте, їй необґрунтовано нараховується щомісячно плата за послуги водопостачання та водовідведення холодної води у розмірі 20 куб. м і водовідведення гарячої води - 3 куб. м.

Не погоджуючись з нарахованими обсягами споживання води, позивачка сплачувала за надані послуги відповідно до норм споживання, а саме: за водовідведення та водопостачання холодної води у розмірі 4,5 куб. м та водовідведення гарячої води у розмірі 3 куб. м.

17 жовтня 2017 року, упевнившись в тому, що нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення холодної води в розмірі 20 куб. м не є помилковим та має систематичний характер, позивачка звернулася зі скаргою до ПрАТ "АК "Київводоканал", в якій просила надати інформацію щодо обґрунтування виставлених рахунків (загальний і поквартирні обсяги споживання, інформацію щодо встановлених квартирних лічильників та їх повірки, поквартирну інформацію щодо кількості мешканців), здійснити перерахунок за послуги водопостачання і водовідведення.

06 листопада 2017 року ОСОБА_1 отримала відповідь з доданою таблицею щодо обсягу споживання води, яка не містила копій запитуваних документів на підтвердження обґрунтованості виставлених рахунків. Щодо перерахунку за послуги водопостачання і водовідведення ПрАТ "АК "Київводоканал" здійснив перерахунок за водовідведення гарячої води у розмірі 88,27 грн, тоді як гаряче водопостачання було відсутнє 4 місяці (із червня по вересень 2017 року).

02 квітня 2018 року позивачка звернулась зі скаргою до КМДА, як до центрального органу виконавчої влади, про порушення ПрАТ "АК "Київводоканал" в сфері комерційного обліку послуг постачання та відведення холодної води через небажання зазначеного відповідача надати документи на підтвердження обґрунтованості виставлених рахунків, просила ініціювати перевірку діяльності надавача послуг.

У відповіді, яка надана Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією, зазначено про відсутність повноважень щодо проведення перевірки правильності нарахування житлово-комунальних послуг та долучено відповідь ПрАТ "АК "Київводоканал" із наведенням інформації щодо обліку послуг постачання та відведення холодної води.

Посилаючись на викладене, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд:

- зобов`язати ПрАТ "АК "Київводоканал" здійснити перерахунок за особовим рахунком НОМЕР_1 за послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення у розмірі 5 798,97 грн за період із червня 2017 року по лютий 2019 року;

- зобов`язати ПрАТ "АК "Київводоканал" здійснити перерахунок за особовим рахунком НОМЕР_1 за послуги централізованого водовідведення гарячої води у розмірі 82,87 грн за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року та з жовтня 2018 року по лютий 2019 року;

- визнати незаконним ненадання ПрАТ "АК "Київводоканал" споживачу ОСОБА_1 у відповідь на заяву від 17 жовтня 2017 року облікової інформації і не ознайомлення з показаннями вузлів комерційного обліку питної води;

- визнати незаконною бездіяльність КМДА стосовно нездійснення перевірки ПрАТ "АК "Київводоканал" дотримання засад комерційного обліку водопостачання та водовідведення холодної води, водовідведення гарячої води відповідно до чинного законодавства і зобов`язати КМДА здійснити таку перевірку, ознайомити позивача з її результатами.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня

2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог. Судом зазначено, що відповідь на звернення ОСОБА_1 була надана у встановленому законом порядку, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження необхідності здійснення перерахунку спожитих послуг, зокрема, що надані розрахунки не відповідають об`єму спожитих послуг.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

28 січня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Шевченківського районного суду

м. Києва від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 761/11866/19 та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У лютому 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

ОСОБА_1 вказує, що, обґрунтовуючи вимоги про здійснення перерахунку за надані послуги водопостачання і водовідведення води, вона посилалась на положення пункту 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (630-2005-п) , відповідно до яких у разі наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами за місяць, у якому ці витоки виявлено. Тобто, у розмірі 4,5 куб. м, які нею і оплачувались. При цьому, вважає, що надані відповідачем акти про відсутність витоків із загальнобудинкових систем мають ознаки фабрикування.

Стверджує, що висновки судів попередніх інстанцій про недоведеність позовних вимог щодо здійснення перерахунку за надані послуги водопостачання і водовідведення води є помилковими, оскільки тягар доказування лежить на постачальнику послуг; суд не має приймати заявлений постачальником наданий обсяг житлово-комунальних послуг як доведений фактично лише на підставі тверджень постачальника; апеляційним судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів; проігноровано факт невідповідності обсягів постачання і відведення гарячої води.

Звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені в постановах

від 19 грудня 2018 року у справі № 199/568/17, від 22 травня 2019 року у справі № 642/8210/16, щодо обов`язку постачальника послуг надати розрахунок нарахувань та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19 березня 2019 року у справі № 800/369/17, відповідно до яких розпорядник інформації зобов`язаний надати та оприлюднити достовірну, точну та повну інформацію.

Зазначає, що КМДА не мала передавати її скаргу на розгляд до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, а інформація, викладена в скарзі, не була перевірена.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

06 березня 2020 року КМДА подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначає, що звернення

ОСОБА_1 було адресовано Шевченківській районній в м. Києві державній адміністрації відповідно до пункту 2.2 Порядку розгляду звернень громадян у виконавчому органі Київської міської ради (КМДА), який затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1044 від 23 червня 2011 року. КМДА не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах метрологічного нагляду та державного контролю за додержанням законодавства про права споживачів.

ПрАТ "АК "Київводоканал" подано відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути врахованими касаційним судом, оскільки відзив поданий із пропуском строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року, за відсутності клопотання про продовження цього строку і відомостей про наявність підстав для його продовження.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, яка не була обладнана квартирними засобами обліку споживання води.

01 червня 2017 року між ПрАТ "АК "Київводоканал" та ОСОБА_1 укладено договір № 1055813 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), відповідно до якого ПрАТ "АК "Київводоканал" взяв на себе зобов`язання надавати споживачеві ОСОБА_1 відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної і гарячої води, а споживач взяв на себе зобов`язання своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором.

В пункті 2.4 цього договору сторони погодили, що у разі встановлення будинкових засобів обліку у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально-будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку та представника організації, що обслуговує внутрішньо будинкову мережу.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних обліків, оплачуються послуги з холодного водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місць, у якому ці витоки виявлено.

17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ "АК "Київводоканал" зі скаргою, в якій просила, зокрема надати інформацію стосовно обсягу споживання послуг водовідведення і водопостачання холодної води у будинку за адресою: АДРЕСА_2 :

- загальний обсяг постачання холодної води та водовідведення за будинковим лічильником окремо за кожен місяць у період від червня по вересень 2017 року;

- поквартирний обсяг постачання холодної води та водовідведення за встановленими індивідуальними лічильниками окремо за кожен місяць у період від червня по вересень 2017 року;

- поквартирну інформацію щодо кількості мешканців та наявність чи відсутність квартирного лічильника станом на вересень 2017 року;

- поквартирну інформацію стосовно встановлених індивідуальних лічильників: дата встановлення, дата останньої повірки, ким здійснювалась повірка, ким і коли здійснювалася остання перевірка показань.

06 листопада 2017 року ПрАТ "АК "Київводоканал" у відповідь на скаргу ОСОБА_1 надано відповідь, в якій зазначено, зокрема, що у зверненні не наведені підстави збору інформації про мешканців будинку по АДРЕСА_2, які б зобов`язували товариство надати таку інформацію, а також не надано документів, які б свідчили про надання вказаними громадянами дозволу на збір цієї інформації.

До відповіді долучено довідку щодо обсягу споживання холодної води по будинку по АДРЕСА_2 за червень-вересень 2017 року. Запропоновано ОСОБА_1 для вирішення спірної ситуації встановити квартирні засоби обліку води та повідомлено про здійснення корегування оплати у зв`язку із відсутністю в будинку гарячого водопостачання у червні-вересні 2017 року.

Не погоджуючись з відповіддю ПрАТ "АК "Київводоканал", 02 квітня

2018 року ОСОБА_1 звернулась до КМДА зі скаргою, відповідно до якої просила ініціювати перевірку ПрАТ "АК "Київводоканал" щодо відповідності виставлених рахунків за послуги водопостачання і водовідведення холодної води дійсному обсягу споживання, звернувши увагу на занижений обсяг споживання квартирами, в яких встановлені квартирні лічильники, та надати для ознайомлення результати перевірки, складений акт та інші матеріали, пов`язані з цією перевіркою.

26 квітня 2018 року, за дорученням КМДА, Шевченківська районна

в м. Києві державна адміністрація повідомила ОСОБА_1 про відсутність повноважень на проведення перевірки правильності нарахування за житлово-комунальні послуги долучивши при цьому інформацію ПрАТ "АК "Київводоканал" від 24 квітня 2018 року згідно якої у будинку по АДРЕСА_2, в березні 2018 року:

- обсяг спожитих послуг за показаннями загальнобудинкового лічильника становив 1 069 куб. м (попередні показання - 23 888 куб. м, знято 13 лютого 2018 року, поточні - 24 957 куб. м, знято 13 березня 2018 року), з них

1 куб. м спожито по нежитловому приміщенню, 820 куб. м - обсяг послуг, спожитих мешканцями, які мають квартирні лічильника, різниця -

- у будинку зареєстровано 331 мешканця, з них 319 мешканців мають квартирні лічильники, мешканців без квартирних лічильників - 12;

- 248 куб. м / 12 мешканців = 20,67 куб. м на одну зареєстровану особу без квартирного лічильнику.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Щодо вимог позивача про зобов`язання ПрАТ "АК "Київводоканал" здійснити перерахунок нарахувань за водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (послуги) регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (630-2005-п) (далі - Правила).

Пунктом 11 Правил (в редакції чинній до 30 серпня 2017 року) передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

Пунктом 11 Правил (в редакції чинній із 30 серпня 2017 року) передбачено, що уразі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках:

- у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу);

- у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення;

- у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

Судами встановлено, що будинок по АДРЕСА_2 обладнаний будинковим засобом обліку холодної води, а квартира АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_1, не обладнана квартирними засобами обліку споживання води.

Звертаючись з вимогами щодо зобов`язання здійснити ПрАТ "АК "Київводоканал" перерахунок нарахувань за водопостачання та водовідведення води за особовим рахунком № НОМЕР_1, ОСОБА_1 наполягала на тому, що визначенні суб`єктом господарювання обсяги водопостачання та водовідведення води є необґрунтованими.

Разом з тим, ПрАТ "АК "Київводоканал", заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначило, що обсяги водопостачання та водовідведення холодної води здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 11 Правил, та надало відповідні докази на підтвердження визначених обсягів наданих послуг, зокрема відомості щодо встановлення будинкового засобу обліку холодної води, акти про зняття показань з приладів обліку, акти про відсутність витоків із загальнобудинкової мережі, довідку щодо споживання холодної води в будинку, в якій зазначена загальна кількість споживачів, кількість споживачів з квартирними засобами обліку, кількість споживачів без квартирних засобів обліку, кількість мешканців у цих квартирах.

Стосовно вимог про здійснення перерахунку нарахувань за послуги водовідведення гарячої води ПрАТ "АК "Київводоканал" зазначило, що у зв`язку із відсутністю будинкового засобу обліку гарячої води плата за ці послуги нараховувалася згідно з нормативами (нормами) споживання, що відповідає порядку, передбаченому пунктом 11 Правил.

Відповідно до статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи не спростовані докази надані

ПрАТ "АК "Київводоканал" на підтвердження обґрунтованості нарахування обсягів спожитих послуг із водопостачання та водовідведення холодної води у порядку, передбаченому пунктом 11 Правил і умовами укладеного між ПрАТ "АК "Київводоканал" та ОСОБА_1 договору № 1055813 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Також матеріали справи не містять доказів щодо встановлення будинкового засобу обліку гарячої води та наявності інформації у

ПрАТ "АК "Київводоканал" про обсяги водопостачання гарячої води позивачу.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо фабрикування

ПрАТ "АК "Київводоканал" актів, оскільки такі доводи не підтверджені доказами та є припущенням.

Питання щодо витребування доказів було обґрунтовано вирішено апеляційним судом з наведенням відповідних мотивів, з якими погоджується колегія суддів.

ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до відповідача для звіряння взаємних розрахунків, у тому числі з урахуванням документів, наданих їй постачальником гарячої води.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним ненадання

ПрАТ "АК "Київводоканал" облікової інформації і не ознайомлення з показаннями вузлів комерційного обліку питної води

Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Судами встановлено, що на скаргу ОСОБА_1 від 17 жовтня

2017 року, в якій містилося прохання щодо надання інформації,

ПрАТ "АК "Київводоканал" 06 листопада 2017 року підготувало відповідь, до якої долучило довідку за червень-вересень 2017 року щодо обсягу споживання холодної води по будинку на АДРЕСА_2 .

З долученої довідки вбачається, що ПрАТ "АК "Київводоканал" повідомило ОСОБА_1 необхідну інформаціюза червень-вересень 2017 року для здійснення нею перевірки правильності нарахування за послуги постачання води, зокрема: загальну кількість споживачів; кількість споживачів з квартирними засобами обліку води, кількість споживачів без квартирних засобів обліку води; кількість проживаючих в цих квартирах; об`єм по будинковому лічильнику для нарахування за місць; об`єми спожиті споживачами з квартирними засобами обліку води та без них; об`єм коригування; нерозподілений об`єм; об`єм на одну особу без квартирного засобу обліку води.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що на скаргу (звернення)

ОСОБА_1 було надано вмотивовану відповідь та необхідну інформацію, що стосувалася нарахування плати за послуги з водопостачання та водовідведення.

Враховуючи встановлені обставини, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах

від 19 грудня 2018 року у справі № 199/568/17, від 22 травня 2019 року у справі № 642/8210/16, та висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19 березня 2019 року у справі № 800/369/17, на які посилалась заявник.

Щодо позовних вимог про визнання незаконною бездіяльність КМДА та зобов`язання вчинити певні дії

02 квітня 2018 року ОСОБА_1, звертаючись зі скаргою до КМДА, зазначила про порушення ПрАТ "АК "Київводоканал" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" (2119-19) та просила здійснити перевірку з цього питання.

Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" справи про правопорушення у сфері комерційного обліку комунальних послуг розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах метрологічного нагляду та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до пункту 1, підпункту 6 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02 вересня 2015 року (667-2015-п) (в редакції на час звернення ОСОБА_1 до КМДА), Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику, зокрема, у галузі метрологічного нагляду та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Звернення ОСОБА_1 до КМДА було розглянуто в межах компетенції цього органу.

Доводи касаційної скарги переважно зводяться до незгоди із наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, необхідності їх переоцінки, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня

2019 року в справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки встановивши обставини справи та оцінивши докази, суди передніх інстанцій ухвалили судові рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, які б тягнули за собою їх скасування, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення районного суду та постанови апеляційного суду - без змін.