Постанова

Іменем України26 травня 2021 рокум. Київсправа № 202/7994/17-цпровадження № 61-975св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_1,

представник відповідача - адвокат Іванова Тетяна Валентинівна,розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року у складі судді Антонюка О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимогУ грудні 2017 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.Позовна заява мотивована тим, що 23 жовтня 2014 року між публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", тепер - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. ОСОБА_1 відкрито кілька карткових рахунків і він у 2014 році провів декілька грошових переказів, однак через помилку в роботі процесингового центру відповідач отримав і використав значно більшу суму грошових коштів, ніж кредитна. У порушення умов договору ОСОБА_1 перестав виплачувати тіло кредиту та відсотки, інші виплати, надлишково отримані кошти не повертає, на звернення про повернення грошових коштів у добровільному порядку не реагує.Ураховуючи викладене, АТ КБ "ПриватБанк" на підставі статей 1212, 1213 ЦК України просило суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 116 957,30 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 116 957,30 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при моніторингу операцій АТ КБ "ПриватБанк" було виявлено операції, здійснені за невідповідним курсом конвертації UAH/USD, та у подальшому проведено корегування транзакцій за вірним валютообмінним курсом (на дату їх здійснення), що призвело до виявлення заборгованості за рахунками відповідача та безпідставного набуття ним грошових коштів банку. ОСОБА_1 зазначені обставини не спростував.Також суд зазначив, що строк позовної давності не пропущено, оскільки факт шахрайських дій встановлено службою безпеки АТ КБ "ПриватБанк" під час службового розслідування 27 листопада 2014 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Іванової Т. В., залишено без задоволення.Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року залишено без змін.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, встановивши факт проведення операцій за невідповідним курсом конвертації UAH/USD, що призвели до безпідставного набуття відповідачем грошових коштів банку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 116 957,30 грн (стаття 1212 ЦК України). При цьому апеляційний суд зазначив, що позивачем не було пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення свого права позивач дізнався після проведення службового розслідування, а саме 27 листопада 2014 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги У січні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк". На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18). Крім того, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2021 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено.Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року.Відкрито касаційне провадження у справі, яка в силу пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України є малозначною, проте касаційна скарга містить посилання на те, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України); витребувано цивільну справу № 202/7994/17-ц із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року відмовлено.Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 травня 2021 року справу за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновки суду про безпідставне отримання ним грошових коштів у розмірі 116 957,30 грн не підтверджені банком належними доказами. Банком не виконана ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2018 року щодо надання меморіальних ордерів - бухгалтерських документів, які свідчать про проведені операції та завдану шкоду. Позовні вимоги банку пред`явлені на підставі статей 1212, 1213 ЦК України, проте суд не надав оцінки тому, що позивач обрав неправильний спосіб судового захисту. Суд першої інстанції установив, що правовідносини між сторонами виникли на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, однак не зверну увагу на те, що до зазначених правовідносин не можуть бути застосовані норми статті 1212 ЦК України.Апеляційний суд формально підійшов до розгляду справи, фактично продублював рішення суду першої інстанції, не звернувши увагу на порушення норм матеріального права, застосувавши до спірних правовідносин норму статті 1212 ЦК України. Також суд не обґрунтував довід заявника про застосування позовної давності, пославшись на те, що до суду позивач звернувся 24 листопада 2017 року в межах строку позовної давності.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу У березні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржені судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.Також зазначило, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, зводяться до незгоди з ними, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Фактичні обставини справи, встановлені судами23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.У період з 24 жовтня 2014 року по 01 листопада 2014 року відповідачем, через "Приват-24" та систему "Ligрау" відкрито карткові рахунки: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 ; № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_8 ; № НОМЕР_9 ; № НОМЕР_10 ; № НОМЕР_11 ; № НОМЕР_12 ; № НОМЕР_13 ; № НОМЕР_14 .За даними рахунками та у вищезазначений період відповідачем було проведено ряд грошових переказів у національній валюті на карткові рахунки іноземного банку.Існують два курси валюти у банках: курс у відділенні, який діє для валютно-обмінних операцій у касах банку та Приват24, і курс по картах, який діє для безготівкових операцій, у тому числі при оплаті товарів та послуг у мережі Інтернет.Введення курсу валюти по карткам відмінного від курсу валюти по відділенню обумовлено різницею курсу платіжної системи та курсу ринкового.Безготівкові операції, у тому числі оплата товарів та послуг, зняття готівки у валюті по гривневих картах, здійснюються по ринковому курсу, який значно відрізняється від курсу регламентованого НБУ для операцій у відділеннях. Національний банк України регулює відхилення готівкового курсу іноземних валют у касах банків від індикативного максимум на 5 %, при цьому не обмежує безготівкові курси конвертації, у тому числі при операціях по картах.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуВідповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржені судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.Суд розглядає справи відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.У пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.Судом установлено, що 23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.Відповідач отримав кредит для своїх потреб зі сплатою обумовлених відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту - до повного виконання, строку дії картки.Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Отже, відповідач, підписуючи анкету - заяву, приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, які є загальними і їх підписання позичальником є обов`язковим. Укладення договору в такій формі чинному законодавству України не суперечить.Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України договір вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.Пунктом 2.1.6.3 Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що у випадку якщо валюта операції відрізняється від валюти карткового рахунку, сума операції конвертується у валюту карткового рахунку за обмінним курсом, що діє на дату і час проведення банком операції. Курси валюти, як для операцій у відділеннях банку, так і для операцій, здійснюваних по картах, є вільними для кожного клієнта банку.Для отримання інформації щодо курсу необхідно звернутися до будь-якого відділення банку, або зателефонувати за безкоштовним номером підтримки банку 3700, або зайти на сайт банку https://privatbank.ua/ та вибрати вкладку "Курси карт та для поповнення вкладів" у таблиці з курсами валют. Також при оплаті та знятті грошових коштів клієнту приходить смс-повідомлення, в якому вказується курс валюти, за яким було проведено операцію. Зокрема, у табличці з курсами для карткових рахунків на сайті банку можливо ознайомитися з динамікою зміни курсу валюти за певний проміжок часу відкривши архів курсів валюти.Внаслідок помилки у роботі процесингового центру щодо встановлення курсу продажу гривні відносно іноземної валюти відбулося заниження курсу купівлі іноземної валюти в зв`язку з чим, виник несанкціонований овердрафт на картках банку через курсову різницю по операціям. Наявність помилки у роботі процесингового центру було виявлено 27 листопада 2014 року.Вищевказана помилка мала місце саме під час проведення відповідачем операцій та курс було відображено некоректно: при встановленому у даний період комерційному курсі для валютообмінних операцій по карткам 12,70-17,00 грн, операції фактично проводились за курсом значно заниженим. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій, дослідивши належним чином наявні у справі докази та надавши їм оцінку, встановили, що при корегуванні операцій, які було проведено ОСОБА_1, 27 листопада 2014 року виявлено наявність заборгованості за картковими рахунками: № НОМЕР_1 - 13 509,34 грн; № НОМЕР_2 - 10 512,06 грн; № НОМЕР_3 - 13 510,86 грн; № НОМЕР_4 - 13 879,76 грн; № НОМЕР_5 - 10 466,47 грн; № НОМЕР_6 - 11 117,31 грн; № НОМЕР_7 - 10 154,02 грн; № НОМЕР_8 - 4 708,56 грн; № НОМЕР_9 - 6 464,60 грн; № НОМЕР_10 - 8 124,55 грн; № НОМЕР_11 - 4 560,05 грн; № НОМЕР_12 - 5 158,58 грн; № НОМЕР_13 - 2 395,57 грн; № НОМЕР_14 - 2 395,57 грн, яка станом на 20 листопада 2017 року у загальному розмірі складає 116 957,30 грн.Отже, сума отриманих ОСОБА_1 грошових коштів внаслідок несанкціонованого овердрафту на картках банку через курсову різницю по операціям, перевищує суму коштів, передбачених умовами кредитного договору від 23 жовтня 2014 року.Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України (435-15) є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України (435-15) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (435-15) .Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.Тлумачення положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.У той самий час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19.Судом установлено, що між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 виникли правовідносини за договором про надання банківських послуг від 23 жовтня 2014 року, а сума отриманих відповідачем грошових коштів внаслідок несанкціонованого овердрафту на картках банку через курсову різницю по операціям, перевищує суму коштів, передбачених умовами зазначеного договору. Згідно з вимогами статей 12, 81 ЦПК України обов`язок доведення тих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим ЦПК України (1618-15) , покладається на кожну із сторін.Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).На підтвердження позовних вимог банком надано виписки по рахункам за 14-ти інтернет-картами, які відображають всі проведені операції з відображенням загальної суми заборгованості, часу її списання та виведення залишку. Додатково надавалися виписки саме за період проведення відповідачем платежів та відповідних перерахунків транзакцій за курсом на дату проведення таких транзакцій.Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту, такий документ є належним доказом для облікових цілей та регістром аналітичного обліку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня.Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.Отже, наявні всі обов`язкові умови для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, із урахуванням наведених норм матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку, що оспорювана сума вважається отриманою відповідачем безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України та є такою, що підлягає поверненню.Таким чином, суди з дотриманням вимог статей 89, 263- 264, 382 ЦПК України повно та всебічно з`ясували обставини справи, надали належну правову оцінку доводам сторін, наданим ними доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову АТ КБ "ПриватБанк". Висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій.Посилання у касаційній скарзі на пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставним, оскільки про порушення свого права позивач дізнався 27 листопада 2014 року, а згідно з описом вкладення у цінний лист позовна заява здана на пошту 24 листопада 2017 року (а. с. 122, т. 1), що відповідає вимогам частини шостої статті 70 ЦПК України 2004 року, частини шостої статті 124 ЦПК України, відповідно до яких строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Доводи касаційної скарги про те, що позивач обрав неправильний спосіб судового захисту й до спірних договірних правовідносин не можуть бути застосовані норми статті 1212 ЦК України не заслуговують на увагу, оскільки у розумінні статті 1212 ЦК України набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.Разом з тим тлумачення частини другої статті 5 ЦПК України свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. АТ КБ "ПриватБанк" обрало спосіб захисту порушеного права, який, на його думку, є ефективним способом поновлення його прав, оскільки повернення переплачених ним сум відбудеться шляхом стягнення грошових коштів на його користь.Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судувід 07 квітня 2021 року у справі № 367/5875/14-ц, провадження № 61-8217св19.При цьому овердрафт - це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у випадку перевищення суми операції по платіжній картці над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування. Овердрафт може бути санкціонований і несанкціонований.Передбачений у договорі банківського рахунку овердрафт, згідно з яким у випадку вчинення недозволеного овердрафту по картці клієнт зобов`язаний негайно його погасити і виплатити передбачені проценти, свідчить про наявність договірних правовідносин.Використання клієнтом грошових коштів понад залишок по рахунку або встановленого банком ліміту овердрафту є несанкціонованим овердрафтом.Отже, овердрафт є непередбаченим, якщо в договорі передбачено, що клієнт може вчиняти операції лише в межах залишку коштів на рахунку. Несанкціонований овердрафт підлягає під дію ЦК України (435-15) (глава 83 ЦК України (435-15) -набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).Саме за такою вимогою суди правильно вирішили спір, оскільки у цій справі встановлено, що згідно з пунктом 2.1.6.2. Умов та правил надання банківських послуг операції з використанням картки проводяться в межах витратного ліміту за карткою (а. с. 6, т. 1). Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають, зводяться до незгоди заявника із висновками судів і спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в місцевому та апеляційному судах із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.Згідно з статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець