Постанова

Іменем України26 травня 2021 року м. Київсправа № 559/553/16-цпровадження № 61-6104св21Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,учасники справи:позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у складі судді: Шимківа С. С.,

ІСТОРІЯ СПРАВИУ березні 2016 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі АТ КБ"ПриватБанк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно з відповідачів 16 209 дол. США заборгованості за кредитним договором та судових витрат по справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанціїРішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області в складі судді Ралець Р. В., від 26 січня 2021 року позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № ROD0GА0000000040 від 01 серпня 2008 року у розмірі 16 209 дол. США.Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанціїУхвалою Рівненського апеляційного суду від 15 березня 2021 року відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 січня 2021 року у справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.Роз`яснено ОСОБА_2, що вона має право звернутися до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області із заявою про перегляд заочного рішення.Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на заочне рішення суду ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, проте вона не може бути прийнята до провадження апеляційним судом. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення. Відомості про те, що ОСОБА_2 зверталася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення в матеріалах справи відсутні. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 порушено порядок оскарження заочного рішення, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню відповідно до статті 357 ЦПК України. Також, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне роз`яснити відповідачу, що він має право звернутися із заявою про перегляд заочного рішення до суду, який його ухвалив, а у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення або ухвалення повторного заочного рішення, оскаржити рішення суду першої інстанції до апеляційного суду в загальному порядку.

Аргументи учасників справиУ квітні 2021 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 15 березня 2021 року, в якій просила: оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати; справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду; судові витрати стягнути із позивача.Касаційна скарга мотивована тим, що стаття 357 ЦПК України не регламентує порядок і право апеляційного суду щодо винесення ухвали про відмову у прийнятті апеляційної скарги. В оскарженій ухвалі апеляційний суд не вказав норми закону, яка би надавала останньому виносити ухвалу про відмову у прийнятті апеляційної скарги. Апеляційний суд зробив висновок, що ОСОБА_2 оскаржувала заочне рішення Дубенського міськрайонного суду. Проте такий висновок апеляційного суду є необґрунтованим. Дубенський міськрайонний суд не про проводив заочний розгляд справи та не виносив ніякої ухвали про заочний розгляд справи. В матеріалах справи відсутні докази винесення судом першої інстанції ухвали про заочний розгляд даної справи. В матеріалах справи відсутні докази проведення СУДОМ першої інстанції заочного розгляду даної справи.

Рух справиУхвалою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного переглядуПереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.В ухвалі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного СудуКолегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина перша статі 280 ЦПК України (1618-15) ).Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом (частина друга та третя статті 288 ЦПК України).При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року в справі № 369/1534/18 (провадження № 61-47851св18) вказано, що " ЦПК України (1618-15) передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки. Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. Аналіз матеріалів справи свідчить, що суд першої інстанції не постановлював ухвалу про заочний розгляд справи, умови проведення заочного розгляду справи, передбачені статтею 280 ЦПК України, були відсутні, оскільки справа розглянута за наявності поданого відповідачем відзиву на позовну заяву та доказів на його підтвердження. Крім того, зміст резолютивної частини рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2018 року свідчить, що суд альтернативно визначив як загальну, так і спеціальну форми перегляду рішення, що також зумовило правову невизначеність відповідача щодо порядку оскарження судового рішення. Отже, рішення суду першої інстанції ухвалене в загальному порядку, тому відповідачем дотримано встановлений процесуальним законом порядок його оскарження".У справі, що переглядається, аналіз матеріалів справи свідчить, що: суд першої інстанції не постановлював ухвалу про заочний розгляд справи та умови проведення заочного розгляду справи, передбачені статтею 280 ЦПК України, були відсутні, оскільки справа розглянута за наявності поданого відповідачами відзиву на позовну заяву (а. с. 204 - 209, том 1); відповідачем дотримано встановлений процесуальним законом порядок оскарження рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 січня 2021 року.Тому апеляційний суд зробив безпідставний висновок про відмову у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 січня 2021 року.

Висновки щодо розподілу судових витратЗгідно із підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141- 142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: "у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиДоводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена ухвала апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 15 березня 2021 року скасувати.Передати справу № 559/553/16-ц до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Рівненського апеляційного суду від 15 березня 2021 року втрачає законну силу.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов