Іменем України 26 травня 2021 року м. Київсправа № 2-3101/11провадження № 61-15388св20Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Крата В. І.,суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.учасники справи:позивач - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", відповідач - ОСОБА_1,особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Компанія "Крестон Есоушиітс ЛТД",розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД", яка підписана представником Громадюком Олександром Романовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Мостової Г. І.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2009 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк", банк) звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 18 грудня 2007 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 047-2915/840-0586, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 185 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 11,95 % річних.

18 грудня 2007 року між банком та відповідачем укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку належну йому трикімнатну квартиру загальною площею 64,80 кв.м., житловою площею 39,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Взяті на себе зобов`язання за договором кредиту від 18 грудня 2007 року відповідач не виконав, внаслідок чого станом на 29 липня 2009 року утворилась заборгованість у розмірі 195 241,23 доларів США (що еквіваленто 1 501 424,58 гривень).

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 047-2915/840-0586 від 18 грудня 2007 року у розмірі 195 241,23 доларів США, що станом на 29 липня 2009 року становить еквівалент 1 501 424,58 гривень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києві від 03 жовтня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 503 244,58 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, внаслідок чого у відповідача склалась заборгованість у розмірі 195 241,23 долари США (в гривневому еквіваленті складає 1 501 424,58 гривень), яка підлягає стягненню. Також на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Громадюка О. Р. в інтересах компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що реалізація ОСОБА_1 іпотечного майна відбулася у ході розгляду справи про стягнення з нього кредитної заборгованості, у відсутність доведення ним указаної інформації до відома суду, який розглядав спір, що виключає висновки про порушення районним судом процесуальних прав компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД" шляхом вирішення питання про права та обов`язки компанії як нового власника іпотечного майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2020 року Компанія "Крестон Есоушиітс ЛТД" подала касаційну скаргу за підписом представника Громадюка О. Р., у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року, направити справу на новий розгляд до Київського апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що до апеляційного суду були подані достатні докази, що підтверджують вплив оскарженого рішення на права, свободи, інтереси та обов`язки Компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД", яка не була залучена до розгляду справи. Виконання зобов`язань за кредитним договором № 047-2915/840-0586 від 18 грудня 2007 року забезпечується іпотекою, предметом якої є квартира АДРЕСА_1, власником якої є Компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД". В провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 910/2181/18 за позовом ПАТ "Універсал банк" до Компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, на вищевказану квартиру. При цьому позов мотивований наявністю заборгованості за кредитним договором, яка встановлена рішенням Шевченківського районного суду м. Києві від 03 жовтня 2011 року. Компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД" придбала спірну квартиру у вільному обсягу у ОСОБА_3, та, відповідно, не могла знати про судовий процес одного з попередніх власників. Таким чином, апеляційний суд безпідставно обмежив право на захист майнового поручителя (іпотекодавця) щодо оскарження суми основної заборгованості кредиту, необґрунтовано відступив від правових позицій Верховного Суду з даного питання, поверхнево вивчив інші обставини справи.

Аргументи учасників справи

У грудні 2020 року АТ "Універсал Банк" подало відзив на касаційну скаргу за підписом представника Прудкої О. В., у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що в період перебування у провадженні суду справи за позовом ПАТ "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, боржник вчинив дії по відчуженню предмета іпотеки, про що не повідомив суд. Відсутність у справі інформації щодо продажу іпотечного майна позбавило суд можливості вчинити дії щодо залучення нового власника цього майна до участі у розгляді справи.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу задовольнити, ухвалу Київського апеляційного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відзив мотивований тим, що на час розгляду в 2011 році Шевченківським районним судом м. Києва даної справи про стягнення заборгованості за кредитним договором обов`язку залучати іпотекодержателя Компанію "Крестон Есоушиітс ЛТД" до розгляду справи у відповідача не було, оскільки договір іпотеки від 18 грудня 20078 року у забезпечення даного кредиту був визнаний недійсним судовим рішенням, яке набрало законної сили. Дійсність іпотеки була відновлена лише у 2012 році після направлення справи щодо недійсності іпотеки Верховним Судом на новий розгляд (07 листопада 2011 року) та наступним скасуванням Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення суду першої інстанції (08 грудня 2012 року).

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-3101/11, витребувано справу з суду першої інстанції.

У квітні 2021 року справа передана судді-доповідачу Дундар І. О.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 09 листопада 2020 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги з таких мотивів.

Компанія "Крестон Есоушиітс ЛТД" є особою, яка не брала участі у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року клопотання адвоката Громадюка О. Р. в інтересах Компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД" задоволено.

Поновлено адвокату Громадюку О. Р. в інтересах Компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД" строк апеляційного оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Громадюка О. Р. в інтересах Компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Громадюка О. Р. в інтересах Компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки оскаржуваним судовим рішенням питання про права та обов`язки компанії не вирішувалися.

У частині першій статті 352 ЦПК України закріплено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що "аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків".

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

В той же час відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Отже, у разі якщо апеляційний суд встановить, що судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, що не були залучені до участі у справі, це є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

У касаційній скарзі компанія "Крестон Есоушиітс ЛТД" послалась на висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 752/21064/15-ц, у якому зазначено, що в разі неоскарження рішення суду у справі про стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором іпотекодавець (особа, яка не брала участі у справі, в якій вирішувалося питання про стягнення кредитної заборгованості з позичальника) буде позбавлений можливості оспорити суму заборгованості, у рахунок якої буде звертатися стягнення на предмет іпотеки, оскільки така сума вже буде встановлена преюдиційним судовим рішенням.

Згідно частини п`ятої статті 82 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, згідно з якими обставини, встановлені стосовно певної особи судовим рішенням в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути в загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України, змагальність сторін належить до основних засад (принципів) цивільного та господарського судочинства. Тому судове рішення у справі не може бути використане проти особи, яка не брала участі у цій справі. До того ж протилежний підхід призвів би до порушення статті 6 "Право на справедливий суд" Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) .

У постанові від 12 травня 2020 року у справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "оскільки у висновку колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 752/21064/15-ц не враховано положень частини п`ятої статті 82 ЦПК України (частини п`ятої статті 75 ГПК України) у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від цього висновку. З огляду на приписи цих процесуальних норм, особа, що не брала участі у справі, у якій встановлені певні обставини щодо неї, які вона не визнає, вправі спростувати ці обставини у загальному порядку. Тобто таке рішення не буде мати преюдиційного значення для особи, яка не брала участі у справі.

Отже при розгляді справи про звернення кредитором стягнення на майно заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) останній може заперечувати проти суми заборгованості за основним зобов`язанням, навіть якщо вона встановлена судовим рішенням у справі за позовом кредитора до боржника та/або поручителя, зокрема доводити, що сума боргу є меншою або відсутня взагалі. Рішення суду, яким вирішено спір між кредитором та боржником та/або поручителем щодо стягнення заборгованості, яким визначено розмір такої заборгованості, не має преюдиційного характеру для заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) за основним кредитним зобов`язанням і за загальним правилом не може бути оскаржено в апеляційному порядку такою особою у разі її не залучення до участі у справі".

Отже, установивши, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києві від 03 жовтня 2011 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки вирішено питання про його права, інтереси та/або обов`язки Компанії "Крестон Есоушиітс ЛТД", не вирішувалися, суд апеляційної інстанції обґрунтовано закрив апеляційне провадження.

Висновки Верховного Суду

Доводи касаційних скарг не дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду прийнята без додержання норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного залишити без змін.