Іменем України24 травня 2021 рокум. Київсправа № 640/11130/18провадження № 61-7988св20Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,учасники справи:заявник - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",заінтересована особа - Харківська міська рада, розглянув у попередньому судовому засіданніу порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Маміної О. В., Овсяннікової А. І.,ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У червні 2018 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2019 року заяву задоволено. Визнано відумерлою спадщиною нежилі приміщення № 61, 62, площею 15 кв. м, нежитлові приміщення підвалу №1-:-3, 56-:-60, площею 68,8 кв. м, в літ. "А-9", загальною площею 83,8 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що за життя належали ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та передано до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Харківська міська рада звернулася до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2019 року.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останньою ухвалою Харківського апеляційного суду від 02 березня 2020 року апеляційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк - 10 днів з дня вручення ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причини пропуску строку.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2019 року відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У травні 2020 року Харківська міська рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що Харківська міська рада отримала рішення суду першої інстанції без відмітки про набрання законної сили лише 11 червня 2019 року. Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням Харківська міська рада підготувала проєкт апеляційної скарги та подала службову записку щодо сплати судового збору від 19 червня 2019 року № 4586/9-19, у якій просила забезпечити сплату судового збору до 02 серпня 2019 року. Судовий збір у розмірі 1 321,50 грн був сплачений Управлінням державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області лише 31 липня 2019 року. Далі Харківська міська рада 06 серпня 2019 року невідкладно вжила заходів щодо подання апеляційної скарги. Апеляційний суд не врахував, що строки на подання апеляційної скарги пропущені з підстав, які не залежать від заявника, а тому вони є поважними. Крім того, для всебічного з`ясування обставин справи Харківська міська рада направила до суду першої інстанції заяву про отримання повного тексту судового рішення, та отримала його 22 липня 2019 року з відміткою про набрання рішенням законної сили 13 травня 2019 року, проте рішення суду першої інстанції вперше направлялося заявнику лише 07 червня 2019 року, що свідчить про порушення судом першої інстанції прав заявника на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

У липні 2020 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ПАТ АБ "Укргазбанк" просило касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Підставою відкриття касаційного провадження у вказаній справі є підстава, передбачена частиною другою статті 389 ЦПК України, - порушення норм процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3Ц ПК України (2755-17) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, в тому числі ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження,є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Встановлено, що рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2019 року Харківська міська рада отримала 11 червня 2019 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 07 серпня 2019 року Харківська міська рада звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційної скаргою на зазначене рішення та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Постановою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 02 березня 2020 року апеляційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк - 10 днів з дня вручення ухвали для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причини пропуску строку.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що копію оскаржуваного судового рішення Харківська міська рада отримала 11 червня 2019 року, апеляційну скаргу на зазначене рішення подала лише 07 серпня 2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 354 ЦПК України. Посилання Харківської міської ради, як на підставу поважності пропуску строку, на те, що отримане рішення суду першої інстанції було без відмітки про набрання ним законної сили, що позбавило заявника можливості подати апеляційну скаргу на це рішення у встановлений законом строк, апеляційний суд визнав неповажними та зазначив, що така відмітка у рішенні суду жодним чином не впливає на перебіг строку на апеляційне оскарження.

У березні 2020 року на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного суду від 02 березня 2020 року Харківська міська рада подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій як на поважну причину пропуску строку посилалася на те, що рада є бюджетною організацією, для отримання коштів на сплату судового збору потрібні певна процедура та час. Управління державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області лише 31 липня 2019 року сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги. Після отримання квитанції про сплату судового збору та оформлення документів, заявник 07 серпня 2019 року подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Згідно з частиною статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Норми ЦПК України (1618-15) не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку судам необхідно враховувати те, що поважними є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву (скваргу) у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює усю сукупність обставин, надаючи відповідну оцінку.

Таким чином, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати вмотивовані підстави.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", № 11681/85).

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка і Шереметьєв проти України", № 17160/06 та № 35548/06).

У справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку доводам Харківської міської ради щодо наведених нею підстав для поновлення процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції та визнав їх неповажними, оскільки заявник не надав належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2019 року. Апеляційний суд правильно зазначив про те, що строк на апеляційне оскарження рішення, за змістом статті 354 ЦПК України пов`язується з днем проголошення або складення повного судового рішення, а тому відсутність відмітки про набрання рішенням законної сили на перебіг строку на апеляційне оскарження не впливає.

Доводи касаційної скарги щодо неналежного та несвоєчасного фінансування заявника є безпідставними, оскільки у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважаться достатньою підставою поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2007 року у справі "Станков проти Болгарії",№ 68490/01).