розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія Люкс", третя особа - ОСОБА_2, про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою його представником ОСОБА_3, на рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 березня 2020 року, ухвалене суддею Юрків О. Р., та постанову Львівського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Приколоти Т. І.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія Люкс" (далі - ПАТ "Телерадіокомпанія Люкс"), третя особа - ОСОБА_2, про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у вечірній час телеорганізацією - Телеканалом новин "24" ПАТ "Телерадіокомпанія Люкс" здійснено трансляцію програми (передачі) з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_1" на тему: " ІНФОРМАЦІЯ_2". У цій програмі поширено аудіовізуальну інформацію, зокрема, щодо трудової діяльності ОСОБА_1 під час перебування його на посаді директора Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" (далі - ДП "Львівський бронетанковий завод"), а також про його особисте життя.

Позивач зазначав, що розповсюдження відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 аудіовізуальної інформації про нього у програмі з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_1" є поширенням інформації, оскільки її трансляцію здійснено по телебаченню - Телеканалі новин " ІНФОРМАЦІЯ_4", а також у мережі Інтернет. У мережі інтернет продовжує зберігатися відеозапис програми. Станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 (на час звернення з позовом до суду) в мережі Інтернет за веб-адресою Телеканалу новин " ІНФОРМАЦІЯ_4, за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено 965 переглядів (" ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

ОСОБА_1 вказував на те, що поширена у програмі інформація щодо нього не відповідає дійсності, оскільки містить відомості про події та явища, існування яких відповідно до вимог закону має бути підтверджено обвинувальним вироком суду, якого не ухвалено, а отже такі відомості про нього, зокрема про начебто скоєння ним злочину, станом на дату оприлюднення програми не існували, а інша поширена інформація про обставини, які мали місце під час досудового розслідування вважається неповною та перекрученою.

Враховуючи викладене, позивач просив зобов`язати ПАТ "Телерадіокомпанія Люкс" протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, безкоштовно надати йому право на відповідь у передачі з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_1" у формі зачитування ведучою передачі "Справа детектива" ОСОБА_2 або іншим ведучим передачі "Справа детектива" коментаря ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо змісту передачі "Справа детектива" на тему: "Справа про закупівлю двигунів на Львівському бронетанковому"; зобов`язати ПАТ "Телерадіокомпанія Люкс" протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, розмістити запис оприлюднення коментаря ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_7 для необмеженого доступу глядачів на офіційному Веб-сайті Телеканалу новин "24" за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зобов`язати ПАТ "Телерадіокомпанія Люкс" протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити відеозапис програми "Справа детектива" в мережі Інтернет за веб-адресою Телеканалу "24": ІНФОРМАЦІЯ_4 та за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що поширена у програмі з назвою "Справа детектива" інформація щодо позивача, є оціночними судженнями автора, яка ґрунтується на особистих припущеннях та не містить фактичних даних. Доказів того, що поширена інформація порушує особисті немайнові права ОСОБА_1, завдає шкоди немайновим благам останнього, суду надано не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Глинки Р. Я. про скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення у справі про задоволення позову, посилаючись на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 483/1556/16-ц (провадження № 61-34365св18), від 25 вересня 2019 року у справі № 668/11614/15-ц (провадження № 61-21855св18), від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/20787/18 (провадження № 61-11241св19), від 13 листопада 2019 року у справі № 757/22492/16-ц (провадження № 61-11728св19), від 29 листопада 2019 року у справі № 761/44367/17-ц (провадження № 61-48778св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 757/46387/15-ц (провадження № 61-20411св18), від 02 липня 2020 року у справі № 761/36287/17 (провадження № 61-23338св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 757/46400/15-ц (провадження № 61-5815св18).

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

12 квітня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_3 Телеканалом новин "24" ПАТ "Телерадіокомпанія Люкс" здійснено трансляцію програми (передачі) з назвою "Справа детектива" на тему: "Справа про закупівлю двигунів на Львівському бронетанковому".

Ведуча програми ОСОБА_2 у передачі повідомляє, що справа детектива є умовною назвою кримінального провадження: "в якому за версією слідства у 2015 році посадові особи Збройних сих і ДП ЛБТЗ у змові із засновником ТОВ з ознаками фіктивності та за участі інших фірм розробили та реалізували корупційну схему із закупівлі запасних частин та комплектуючих до бронетанкового озброєння і техніки, чим вчинили розтрату бюджетних коштів".

У програмі детектив ОСОБА_4 (заступник директора Харківського територіального управління НАБУ) у відповідь на запитання ведучої програми ОСОБА_2 розповідає про "корупційну схему" при змові керівництва бронетанкового заводу і Збройних сил, спрямовану на закупівлю ДП "Львівський бронетанковий завод" запасних частин до бронетанкової техніки, зокрема двигунів до танків Т-72, які, зі слів детектива, виявились вживаними.

У відповідь на твердження ведучої програми ОСОБА_2 про те, що: "крім чисто юридичних моментів тут є дуже такий серйозний моральний аспект оскільки в Україні йде війна, гинуть люди, а тут виявляється, що можливо хтось наживається на цій війні і можливо на цих смертях", детектив НАБУ ОСОБА_4 зазначає: "я готовий розповісти деяку інформацію, деякі деталі, які були встановлені під час розслідування вказаної вами справи, і однак лише в обсягу який дозволяється кримінальним процесуальним кодексом, тобто тільки ту інформацію, яка не містить таємниці слідства".

Після цього ведуча програми ОСОБА_2 ставить детективу НАБУ запитання: "Чи правильно я розумію, що закуповувалися нові двигуни для нових танків, які потім повинні були піти у війська можливо навіть на схід України?".

Заслухавши відповідь детектива НАБУ щодо обставин закупівлі бронетанковим заводом двигунів до танків Т-72, ведуча програми ОСОБА_2 ставить детективу НАБУ чергове питання: "тобто керівництво державного підприємства і збройних сил, за версією слідства, змовилось для того щоб організувати корупційну схему? Хто конкретно і про які суми йдеться?".

У відповідь на це, детектив НАБУ повідомляє, що: "...на даний час скеровано до суду обвинувальний акт стосовно п`яти фігурантів, п`яти осіб, це керівник державного підприємства, а саме керівник державного підприємства "Львівський бронетанковий завод", його заступник" та перелічено інших 3 осіб. При цьому в момент коли детектив вказує на керівника ДП "Львівський бронетанковий завод"" у програмі з`являється зображення позивача з його ідентифікацією як " ОСОБА_1 директор ДП "Львівський бронетанковий завод".

Завершивши опитування детектива НАБУ ОСОБА_4, ведуча програми ОСОБА_2 зазначила наступне: "… представники Збройних сил і Державного підприємства в оборонній сфері організували корупційну схему на закупівлю комплектуючих для танків, призначених для АТО. На старі, очевидно, ще радянські танки, тільки під виглядом нових, закупили тридцятирічні двигуни, але й виявляється закупили те, що 10 років тому було розпродано Міністерством оборони".

Ведуча програми ОСОБА_2 зазначає про те, що:

- "фігуранти справи намагаються маніпулювати фактами, щоби переконати всіх у своїй невинуватості, та крапку в цій справі може поставити тільки суд, але чи будуть затягувати розгляд цієї справи в суді?";

- "що потрібно, що б усі винні у цій справі понесли покарання?";

- "чи намагалися фігуранти справи перешкоджати слідству?".

У програмі повідомляється також про те, що: "представники Збройних сил і Державного підприємства в оборонній сфері організували корупційну схему на закупівлю комплектуючих для танків ...";

"посадові особи Збройних сих і ДП ЛБТЗ у змові із засновником ТОВ з ознаками фіктивності та за участі інших фірм розробили та реалізували корупційну схему із закупівлі запасних частин та комплектуючих до бронетанкового озброєння і техніки, чим вчинили розтрату бюджетних коштів ...";

"тобто керівництво державного підприємства і збройних сил, за версією слідства, змовилось для того щоб організувати корупційну схему? Хто конкретно і про які суми йдеться?";

"на даний час скеровано до суду обвинувальний акт стосовно п`яти фігурантів, п`яти осіб, це ... керівник державного підприємства Львівський бронетанковий завод";

"отже фігуранти справи намагаються маніпулювати фактами, щоби переконати всіх у своїй невинуватості";

"що потрібно, що б усі винні у цій справі понесли покарання?";

"розробили та реалізували корупційну схему";

"органом досудового слідства зібрано достатньо як прямих так і дотичних доказів, які підтверджують вину того чи іншого фігуранта обвинуваченого".

В обґрунтування заявленого позову про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язання вчинити дії ОСОБА_1 зазначав, що використання у передачі вищезазначених тверджень щодо нього свідчить про те, що нібито він дійсно скоїв злочин, розповідаються обставини вчинення злочину, що вина у його скоєнні підтверджена зібраними слідством доказами. Проте не має жодного обвинувального вироку стосовно нього, який би набрав законної сили, поширена відповідачем у програмі інформація щодо обставин вчинення ним злочину не відповідає дійсності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, про порушення яких зазначав заявник у поданій ним касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням таких норм, а доводи касаційної скарги про їх порушення є необґрунтованими виходячи із наступного.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України (254к/96-ВР) та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У статті 201 ЦК України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб; підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 761/6866/16-ц (6-639цс17).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України "Про інформацію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року в справі "Лінгенс проти Австрії").

Разом із цим положеннями статей 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

З аналізу наведених положень закону слід дійти висновку про, що позивач повинен довести обставини, що оспорювана відповідачем інформація стосується безпосередньо його, а також впливає на його немайнові права та порушує ділову репутацію.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що підстави для визнання оспорюваної інформації недостовірною відсутні, оскільки мовні обороти, висновки у передачі не дають можливості констатувати, що уся інформація стосується лише і безпосередньо позивача та порушує його немайнові права. Зокрема, єдиним моментом коли позивача можливо ідентифікувати є демонстрація під час передачі протягом кількох хвилин його зображення з ідентифікацією як " ОСОБА_1 директор ДП "Львівський бронетанковий завод". При цьому позивач (його представник) і самі неодноразово підтверджували у судових засіданнях, що ця інформація відповідає дійсності і в період з 2015 по 2018 роки він обіймав посаду директора ДП "Львівський бронетанковий завод"

Посилання у касаційній скарзі на те, що судами не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 483/1556/16ц (провадження № 61-34365св18), від 25 вересня 2019 року у справі № 668/11614/15-ц (провадження № 61-21855св18), від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/20787/18 (провадження № 61-11241св19), від 13 листопада 2019 року у справі № 757/22492/16-ц (провадження № 61-11728св19), від 29 листопада 2019 року у справі № 761/44367/17-ц (провадження № 61-48778св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 757/46387/15-ц (провадження № 61-20411св18), від 02 липня 2020 року у справі № 761/36287/17 (провадження № 61-23338св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 757/46400/15-ц (провадження № 61-5815св18) є безпідставними, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, яка переглядається не є подібними, виходячи із встановлених у цій справі конкретних обставин.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки останні ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.