Постанова

Іменем України

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 681/1130/20-цпровадження № 61-4742 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,

Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Лада-Траст";

представник заявника - ОСОБА_1;

зацікавлена особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Полонський щебеневий кар`єр";

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-Траст" на ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2020 року

у складі Дідек М. Б. та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 23 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Купельського А. В.,

Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У серпні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Лада-Траст" (далі - ТОВ "Лада-Траст") звернулося до суду з клопотанням про поновлення процесуального строку та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, зацікавлена особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Полонський щебеневий кар`єр" (далі - ТОВ "Полонський щебеневий кар`єр").

Клопотання мотивовано тим, що рішенням Арбітражного суду м. Москва

від 25 лютого 2016 року у справі № А40-106595/15-100-862

з ТОВ "Полонський щебеневий кар`єр" стягнуто борг у розмірі 1 573 620 рублів Російської Федерації на користь ТОВ "Лада-Траст".

Відповідно до зазначеного судового рішення, ТОВ "Полонський щебеневий кар`єр" був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Заявник зазначав, що встановлений трирічний строк для пред`явлення

до примусового виконання в Україні рішення іноземного суду пропущено

у зв`язку з тим, що у період з 2014 року по 2020 рік були обмеження

у транспортному та поштовому сполученні між Україною та Російською Федерацією з причин важкої нестабільної політичної ситуації. Крім того, генеральному директорові заявника ОСОБА_1 було заборонено в`їзд на територію України у період до 31 травня 2021 року по невизначених причинах. Також посилався на запровадження Кабінетом Міністрів України режиму надзвичайної ситуації у зв`язку з COVID-19.

Ураховуючи викладене, ТОВ "Лада-Траст" просило суд поновити строк для пред`явлення рішення Арбітражного суду м. Москва від 25 лютого 2016 року

у справі № А40-106595/15-100-862, а також надати дозвіл на примусове виконання на території України зазначеного судового рішення.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2020 року у задоволенні клопотання ТОВ "Лада-Траст" про поновлення строку звернення до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду м. Москва у справі № А40-106595/15-100-862 відмовлено.

У задоволенні клопотання ТОВ "Лада-Траст" про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду м. Москва у справі

№ А40-106595/15-100-862 від 25 лютого 2016 року відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення Арбітражного суду м. Москва у справі № А40-106595/15-100-862 за позовом ТОВ "Лада-Траст" до ТОВ "Полонський щебеневий кар`єр" набрало законної сили 25 березня

2016 року, а клопотання про його визнання та примусове виконання на території України подано до суду 31 серпня 2020 року, тобто поза межами трирічного строку, визначеного статтею 463 ЦПК України. Обґрунтованих підстав та належних доказів для визнання поважними причини пропуску строку для звернення до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного судузаявник не надав.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Лада-Траст" залишено без задоволення. Ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для поновлення строку для пред`явлення рішення Арбітражного суду м. Москва від 25 лютого 2016 року у справі № А40-106595/15-100-862. Зазначені заявником підстави для поновлення процесуального строку

не підтверджені жодними доказами. Крім того, запровадження 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України режиму надзвичайної ситуації

у зв`язку з COVID-19, відбулись після спливу трирічного строку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ "Лада-Траст", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення їхнього клопотання.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 08 квітня 2021 року касаційне провадження у зазначеній справі відкрито

та витребувано її з суду першої інстанції.

У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ "Лада-Траст" мотивована тим, що судами невірно встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для справи. Генеральний директор заявника ОСОБА_1 не міг особисто приїхати на територію України, оскільки такий в`їзд йому було заборонено рішенням прикордонної служби України від 07 серпня 2016 року, на підставі статті 8 Закону України "Про прикордонний контроль". Знайти представника на території України, який представляв би інтереси заявника, не було можливості. Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України призведе до порушення права власності ТОВ "Лада-Траст" на майно (кошти/присуджені суми, належні до виплати заявнику на підставі остаточного і обов`язкового до виконання арбітражного рішення) у розумінні частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) . Зазначені підстави для поновлення процесуального строку судами були проігноровані.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Рішенням Арбітражного суду м. Москва від 25 лютого 2016 року у справі

№ А40-106595/15-100-862 за позовом ТОВ "Лада-Траст" до ТОВ "Полонський щебеневий кар`єр" стягнуто з ТОВ "Полонський щебеневий кар`єр на користь ТОВ "Лада-Транст" борг у розмірі 1 573 620,00 рублів Російської Федерації

(а. с. 7). Рішення набрало законної сили 25 березня 2016 року.

20 квітня 2016 року Арбітражний суд м. Москви на виконання вищезазначеного рішення видав виконавчий лист серії ФС № 007247843

(а. с. 10)

Ухвалою Арбітражного суду м. Москви від 29 липня 2019 року задоволено заяву ТОВ "Лада-Траст" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа серії ФС № 007247843 до виконання. У матеріалах справи відсутні відомості про набрання зазначеним рішенням законної сили (а. с. 15). Відповідач участі у розгляді даної заяви не приймав і відомості про його завчасне повідомлення про час та місце судового розгляду у матеріалах відсутні.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ "Лада-Траст" задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.

Згідно зі статтею 82 Закону України "Про міжнародне приватне право" визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Частиною першою статті 462 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (240/94-ВР) ратифікована Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, яка набула чинності з 14 квітня 1995 року і передбачає визнання та виконання рішень Російської Федерації Україною. Конвенцію ратифіковано із такими застереженнями: Україна бере на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги в обсязі, передбаченому статтею 6 Конвенції, за винятком визнання і виконання виконавчих написів; Україна бере на себе зобов`язання визнавати і виконувати рішення, ухвалені на територіях держав учасниць Конвенції, передбачені пунктом "а" статті 51 Конвенції, за винятком нотаріальних актів щодо грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, входять до національного законодавства України.

Відповідно до статті 53 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, проходження процедури визнання та виконання рішення іноземного суду на території України відноситься до компетенції суду.

Рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки (стаття 463 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Судами встановлено, що рішення Арбітражного суду м. Москва від 25 лютого 2016 року у справі № А40-106595/15-100-862 набрало законної сили 25 березня 2016 року, до суду із клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України вказаного рішення іноземного суду стягувач звернувся лише 31 серпня 2020 року, тобто із пропуском встановленого трирічного строку пред`явлення рішення іноземного суду до виконання.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку для пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку, встановлені статтею 463 ЦПК України, оскільки заявником не надано достатніх і об`єктивних доказів, що свідчать про поважну причину пропуску процесуального строку.

Також суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що заборонений рішенням прикордонної служби України в`їзд генеральному директорові

ТОВ "Лада-Транст" ОСОБА_1 на територію України терміном до 31 травня 2021 року, не є перешкодою для звернення до суду через свого представника

у визначений процесуальний строк.

Верховний Суд зауважує, що пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що

не можуть бути визнані поважними, що породжує відповідні правові наслідки. Факт проживання генерального директора ТОВ "Лада-Транст" ОСОБА_1

у Російській Федерації та заборона в`їзду на територію України на визначений строк, сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення до суду із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, оскільки проживання

ОСОБА_1 на території іншої держави не позбавляло його можливості особисто подати вказане клопотання іншими засобами зв`язку, або брати участь у справі через іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже судами попередніх інстанцій правильно оцінено аргументи заявника щодо відсутності поважності підстав для поновлення процесуального строку на примусове виконання рішення іноземного суду на території України.

Посилання касаційної скарги про порушення права власності ТОВ "Лада-Траст" на майно (кошти/присуджені суми, належні до виплати заявнику на підставі остаточного і обов`язкового до виконання арбітражного рішення)

у розумінні частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) безпідставні, так як безпідставне пропущення строку на примусове виконання рішення іноземного суду відбулося з вини заявника. А процесуальний строк законом встановлено для гарантування стабільності відносин сторін.

Доводи ТОВ "Лада-Транст", наведені в обґрунтування касаційної скарги, спростовуються вищенаведеним і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судами доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати но обставини та переоцінювати докази, а доводи касаційної скарги по суті стосуються саме переоцінки доказів.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Лада-Траст" залишити без задоволення.

Ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 29 жовтня

2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 лютого

2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник